Матеріал з PSYH.KIEV.UA -- Вісник психології і соціальної педагогіки

Єськова Т.Л. - доцент кафедри дошкільної освіти, Бердянський державний педагогічний університет.

Резюме

Стаття присвячена питанням підготовки майбутніх вихователів до національного виховання дітей дошкільного віку. Розкрито особливості його здійснення засобами декоративно-прикладного мистецтва, серед яких важливе місце посідає писанкарство.

Ключові слова: національне виховання, підготовка фахівців, декоративно-прикладне мистецтво, писанкарство. Summary National Upbringing of Future Teachers of Pre-school Education by Means of Arts and Crafts T.L. Eskova

The article is devoted to national upbringing of future teachers of preschool educational establishments. The features of its implementation by means of decorative art, including important element of pysankarstvo are described by the author. Key words: national upbringing, training of specialists, arts and crafts, pysankarstvo.

Постановка проблеми. В умовах розбудови національної системи освіти особливої актуальності набула проблема національного виховання підростаючого покоління – майбутнього України. У Національній доктрині розвитку освіти України в ХХІ столітті акцентується увага на необхідності виховання у молоді національної свідомості, почуття національної гідності, поваги до рідної мови, народних традицій та обрядів, історії свого народу, його культури, прагнення усвідомлювати себе як члена суспільства, відданого своєму народу і вразі необхідності здатного захистити свою Батьківщину[5]. Недостатня обізнаність більшості громадян нашої держави з вітчизняною інтелектуальною та мистецькою спадщиною значною мірою визначає низький рівень національної свідомості, формотворчим фактором якої поруч із національною мораллю та філософією виступає національна культура[3]. Одним із особливих елементів національної культури є декоративно-прикладне мистецтво у витворах якого закладені життєва мудрість предків, краса рідного краю, характер народу, його душа.

На сучасному етапі розвитку дошкільної освіти курс «Декоративно-прикладне мистецтво та основи дизайну» є важливою складовою підготовки майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів до професійної діяльності та здійснення національного виховання дітей дошкільного віку. Аналіз останніх досліджень та публікацій. Проблема професійної підготовки кадрів завжди перебувала у центрі уваги педагогічної науки. У останні роки особлива увага науковців зосереджена на різних аспектах проблеми формування професійної компетентності педагога, що стала предметом досліджень таких учених, як: Т. Добутько, Г. Єльнікова, І. Зазюн, О. Запесоцький, Н. Лобанова, Л. Мітіна, В. Олійник та ін. Особливостям професійної підготовки майбутніх педагогів у вищих навчальних закладах присвячені роботи А. Алексюка, Л. Артемової, Г. Бєлєнької, В. Бондаря, О. Богініч, А. Богуш, Н. Гавриш, Л. Загородньої, Ю. Косенко, М. Машовець, Т. Поніманської, О. Савченко, К. Щербакової та ін. [1;2;]. В цих дослідженнях висвітлюється специфіка професійної підготовки кадрів для дошкільної освіти, розкривається її сутність, зміст, методичні і технологічні особливості.

Проблеми національного виховання і формування національної свідомості в учнівської та студентської молоді займають значне місце у дослідженнях М. Боришевського, П. Ігнатенка, С. Лавриненко, Н. Луцан, С. Паршук, О. Павленко, В. Струманського, О. Сухомлинської, , Р. Осипець, Б. Чижевського, Х. Шапаренко та ін.[7]. Широкому колу питань, пов’язаних з впливом декоративно-прикладного мистецтва на виховання дітей дошкільного віку присвячено низку наукових досліджень, в яких ця проблема розглядалася в різних аспектах. Так, вивченню змісту декоративної діяльності дошкільників та розробці методики ознайомлення з декоративно-прикладним мистецтвом та керівництву декоративною діяльністю дошкільників присвячені дослідження З. Богатєєвої, М. Гусакової, Ю. Максимова, Б. Маршак, Н. Сакуліної та ін.; можливість активного залучення старших дошкільників до декоративно-оформлювальної діяльності засобами народного мистецтва висвітлено у праці Н. Пантєлєєва; питання впливу занять з ліплення народної іграшки на розвиток творчості дітей розглянуто в дослідженні Н. Халезової; на важливість народної декоративно-прикладної творчості як засобу художнього розвитку дошкільників акцентується увага в дослідженнях А. Грибовської, Ю Максимова, Н. Сакуліної, Л. Сірченко, Л. Скиданової та ін.

Проблемам ознайомлення дітей дошкільного віку з декоративно-прикладним мистецтвом, народними ремеслами, звичаями та обрядами присвячені дослідження А. Калуської, А. Богуш, Н. Лисенко, В. Тименко та ін. На думку авторів, саме ознайомлення дітей дошкільного віку з декоративно-прикладним мистецтвом, народними ремеслами в дошкільних закладах, проведення занять, на яких дітей навчають виготовляти найпростіші предмети вжитку (серветки, рушничок, тарілка, писанка, витинанки тощо) сприятимуть збагаченню духовного світу дитини, будуть вчити її розуміти прекрасне, виховувати бажання працювати та сприятимуть національному вихованню особистості. Разом з тим, теоретичний аналіз засвідчив, що проблеми професійної підготовки майбутніх вихователів до здійснення національного виховання дошкільників засобами декоративно-прикладного мистецтва у науково-педагогічній літературі висвітлені недостатньо.

Мета статті полягає в розкритті особливостей професійної підготовки студентів до здійснення національного виховання дошкільників засобами декоративно-прикладного мистецтва.

Виклад основного матеріалу. Національне виховання особистості охоплює і формування її духовної сфери, яка відображена у національному декоративно-прикладному мистецтві, що розкриває сутність народу, його історію, духовні цінності у художніх образах. Дослідниця С. Лавриненко зазначає, що національне виховання – це виховання підростаючого покоління на соціальному і культурно-історичному досвіді свого народу, його традиціях, звичаях, поглядах, обрядах, мистецтві, багатовіковій виховній народній мудрості і є конкретно-історичним видом загальнолюдського гуманістичного та демократичного виховання і забезпечує соціалізацію і етнітизацію дітей, а також відтворює у них рідний народ, його соціальний досвід[4]. Реалізація такого виховання передбачає застосування різних засобів серед яких важливе місце посідає декоративно-прикладне мистецтво.

Як зазначають вчені, компетентність педагога у мистецькій діяльності, до якої належить і художньо-практична діяльність, визначається рівнем естетичного сприймання оточуючого середовища, умінням працювати з різними матеріалами, використовувати різні техніки, добирати відповідні засоби реалізації задуму, виявляти творчу уяву, естетичну чутливість, емоційно-ціннісне ставлення до навколишнього. Професійне опанування педагогічними вміннями, які необхідні для керівництва художньо-декоративною діяльністю дітей, дає змогу майбутньому вихователю успішно вирішувати педагогічні завдання, вміло керувати діяльністю дошкільників, удосконалювати власну педагогічну майстерність.

Одним із важливих курсів, що викладається у вищій школі і дає можливість залучити студентів до культурних надбань свого народу, його духовних цінностей, розкриває можливості естетичного пізнання світу є курс «Декоративно-прикладне мистецтво та основи дизайну». У процесі вивчення цього предмету студенти мають можливість не лише познайомитися з різними видами декоративно-прикладного мистецтва України, їх особливостями, а й оволодіти практичними навичками створення витинанок, писанок, вишивання серветок, розпису виробів тощо. Необхідно також звернути увагу на формування естетичного сприймання (художнього смаку, підвищення за¬гальної естетичної культури студентів) та формування професійно-виконавчих (методичних та зображувальних) умінь та навичок майбутніх вихователів. Запропоновані напрямки взаємопов'язані, і це треба пам'ятати, обираючи зміст, форми, методи та прийоми викладання.

Вивчення стану досліджуваного питання в теорії та практиці дає підставу стверджувати, що проблема професійної готовності майбутніх вихователів до ознайомлення дітей з декоративно-прикладним мистецтвом України та керівництва декоративною діяльністю має розглядатися в психолого-педагогічному і мистецтвознавчому аспектах творчості. Виникає нагальна потреба пошуку нових шляхів і засобів, які сприяють підготовці не просто кваліфікованих педагогів, а й спеціалістів, готових до творчої діяльності національної спрямованості. Так, під час читання лекцій ми використовуємо міжпредметні зв'язки у викладанні дисципліни, тому у ході лекції пропонуємо студентам відповісти на питання, які підвищують активність сприймання теми, дають можливість аналізувати вже здобуті знання з інших предметів, потребують припущень, пошуку правильної відповіді, сприяють активізації мислення. Наприклад, з теми «Використання писанкарства в навчально-виховній роботі з дітьми дошкільного віку» пропонуються питання:

1. З якого віку можна починати навчання дітей виготовленню писанок? Чому? 2. Чи змінюються методи та прийоми навчання виготовленню писанок впродовж дошкільного віку? Якщо змінюються, то чим це зумовлено? 3. Розвитку яких психічних процесів сприяє навчання дошкільників виготовленню писанок? 4. З писанками якого регіону України необхідно ознайомлювати дітей в першу чергу? Використання різноманітного наочного матеріалу у ході лекції (мультимедійного забезпечення, схем, таблиць, зразків робіт дітей та вихова¬телів, фотографій, виробів народних майстрів та ін.) підвищує зацікавленість темою, що вивчається, підсилює активність сприймання, сприяє кращому засвоєнню матеріалу. З метою поглибленого вивчення теми, зацікавленості студентів у особливостях національного мистецтва, розвитку творчих здібностей, вияву їх індивідуальності ми пропонуємо студентам створити міні проекти «Рушники нашого краю», «Диво писанки», «Петриківський розпис – візитівка України в усьому світі», «Моя улюблена народна іграшка» тощо, в яких розповісти про історію виробів, обґрунтувати свій вибір засобів, методів, організаційних форм роботи з дітьми, виявити творчий підхід у розробці проекту, виготовленні виробів та його презентації. Виконання таких завдань націлює студентів на самостійний пошук інформації про історію національного мистецтва, стимулює художню творчість майбутніх педагогів, спонукає до виготовлення нових і нестандартних робіт. Бажання якісно виконати завдання створює умови активного потягу до знань, потребу пізнати якомога більше, тобто збуджує особистість до самостійного пошуку нового. Студенти працюють з літературою, відвідують виставки, музеї, шукаючи щось нове, а потім, узагальнюючи знання, втілюють задум у творчу роботу та демонструють її в аудиторії.

З метою активізації розумової діяльності студентів та залучення їх до сприймання найкращих зразків виробів народних майстрів ми використовуємо особливу форму навчального заняття, яка побудована на практичних діях показу і демонстрації творчого вирішення певної пізнавальної і проблемної педагогічної задачі – майстер-клас. Так, напередодні Великодніх свят студенти мають можливість навчитися виготовляти різні види писанок на майстер-класі, що проходить у Художньому музеї. Вони знайомляться з особливостями виготовлення, секрети оздоблення яєць різними матеріалами, спостерігають демонстрацію найбільш відомих практичних прийомів виготовлення писанок, а потім самостійно створюють Великодні сувеніри, які під час свят зможуть подарувати рідним. Участь у таких майстер-класах є дуже корисною для майбутніх фахівців дошкільної освіти, оскільки надає їм можливість приєднатись до духовної скарбниці українського народу, поєднати свої теоретичні знання з курсів «Декоративно-прикладне мистецтво та основи дизайну» , «Історія України», «Методика проведення занять з народознавства в дошкільному закладі» та «Художня праця» з практичною діяльністю, розкрити свої творчі здібності, які необхідні у роботі з дітьми і навчитись створювати гарні речі своїми руками.

Організація виставок студентських робіт є своєрідним підсумком їх досягнень у засвоєнні вивченого курсу. Так, на виставках «Великодні візерунки», «Мистецтво нашого народу», «Моя улюблена Петриківка» та ін.. майбутні вихователі демонструють вироби, виготовлені своїми руками, розкривають особливості різних видів народного мистецтва, його регіональні особливості. Підготовка до таких виставок стимулює студентів до пошуку нової інформації про перлини народного мистецтва, які розкривають красу навколишнього світу, багатство духовної культури народу У становленні особистості майбутнього вихователя як спеціаліста важливу роль відіграє практична діяльність, спрямована на закріплення отриманих знань, умінь та навичок. Як справедливо зазначав В.Сластьонін, необхідно максимально продовжувати терміни спілкування студентів з дітьми, що сприятиме підвищенню рівня професійної готовності. Виходячи з цього положення можна зробити висновок, що знання, вміння та навички, отримані на заняттях у ВНЗ, будуть збагачуватися завдяки живому досвіду. Тому треба приділяти достатньо уваги роботі з національного виховання засобами декоративно-прикладного мистецтва під час педагогічної практики, у період якої студенти здійснюють різноманітні завдання: складають конспекти та проводять заняття з ознайомлення дошкільників з декоративно-прикладним мистецтвом, виготовляють дидактичний матеріал, організовують виставки виробів народних майстрів та дитячих робіт. Також майбутні педагоги здійснюють різні форми роботи з батьками щодо національного виховання дітей(бесіди, консультації, оформлення папок-пересувок та батьківських куточків тощо), що сприяє зростанню педагогічної культури батьків.

Висновки. Таким чином, використання різноманітних сучасних технологій навчання, що забезпечують активну навчальну діяльність студентів, запропоновані нами у процесі викладання курсу «Декоративно-прикладне мистецтво та основи дизайну» дають можливість посилити якість професійної підготовки майбутніх фахівців дошкільної освіти до національного виховання дошкільників засобами декоративно-прикладного мистецтва, творчо реалізовувати набуті знання та вміння, сприяють підвищенню їх національної свідомості.

Література 1. . Бєлєнька Г. В. Вихователь дітей дошкільного віку: становлення фахівця в умовах навчання [Текст]: монографія / Г. В. Бєлєнька. — К. : Світоч, 2006.— 304 с. 2. Калуська Л. В. Дивокрай. Вибрані дидактико-методичні матеріали у 2-х книгах для працівни¬ків дошкільного закладу. Книга 1. / Л. В. Калусь¬ка — Тернопіль: Мандрівець, 2008. — 320 с. 3. . Концепція національного виховання // Освіта. – 1994. – 26 жовтня. – С. 5–12. 4. . Лавриненко С. О. Підготовка майбутніх учителів початкових класів до національного виховання засобами мистецтва: авторееф. Дис.. на здобуття наук. ступеня канд.. пед.. наук: спеціальність 13.00.04– теорія та методика професійної освіти. - Кіровоград – 2005. – 21с 5. Національна доктрина розвитку освіти // Дошкільне виховання. – 2002. – №7. – С. 4. 6. Національна стратегія розвитку освіти в Україні на 2012-2021 роки / Управління освітою, 2013. — №4. — С. 24. 7. Шапаренко X. А. Особливості формування про¬фесійної компетентності майбутніх педагогів дошкільної освіти [Текст] / X. А. Шапаренко // Наукові записки кафедри педагогіки Харк. нац. ун-ту ім. В. К. Каразіна: зб. наук. пр. — 2006. - Вип.ХУІ. — С. 251—260.

---

---