Білолипецький Д. А. Педагогічні умови виховання самостійності у дітей старшого дошкільного віку в процесі виконання трудових доручень

Матеріал з PSYH.KIEV.UA -- Вісник психології і соціальної педагогіки

Перейти до: навігація, пошук

Білолипецький Д. А., студент VI курсу Педагогічного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка, спеціальність «Дошкільна освіта», кафедра педагогіки і психології, м. Київ.


У статті розкрито сутність самостійності та її прояви у дітей дошкільного віку. Розкрито значення трудового виховання у формуванні самостійності в дошкільному дитинстві. Охарактеризовано трудові доручення як найбільш ефективну форму організації дитячої праці. Визначені педагогічні умови виховання самостійності у дітей старшого дошкільного віку в процесі виконання трудових доручень.

Ключові слова: самостійність, трудове виховання, трудові доручення, дошкільний навчальний заклад, дитина старшого дошкільного віку.


В статье раскрыта сущность самостоятельности и ее проявления у детей дошкольного возраста. Раскрыто значение трудового воспитания в формировании самостоятельности в дошкольном детстве. Охарактеризованы трудовые поручения как наиболее эффективная форма организации детского труда. Определены педагогические условия воспитания самостоятельности у детей старшего дошкольного возраста в процессе выполнения трудовых поручений.

Ключевые слова: самостоятельность, трудовое воспитание, трудовые поручения, дошкольное учебное заведение, ребенок старшего дошкольного возраста.


The article reveals the essence of independence and its manifestation in preschool children. Reveals the importance of labor education in the formation of a preschool child independence. Characterized labor assignment as the most efficient form of organization of child labor. Pedagogical conditions of education autonomy in preschool children in the course of labor assignments.

Key words: independence, labor education, employment authorization, pre-school, school age child is older.


Зміст

Постановка проблеми

Самостійність в загальноприйнятому значенні – це незалежність, прагнення і здатність особистості здійснювати дії або вчинки без допомоги інших. Стати самостійним – природна потреба дитини та її об'єктивна необхідність. Саме дошкільник найбільше прагне проявити своє «Я», впевнитися в своїх знаннях, переконати дорослого, що може зробити щось не гірше, а то й краще за інших, довести, що може обійтися без будь-якої допомоги. Формування особистості та її становлення як суб’єкта власної діяльності великою мірою залежить від власної трудової активності дитини, яка розпочинається в період дошкілля.

Аналіз досліджень

Проблемі виховання дошкільників в процесі трудової діяльності присвячено багато праць і наукових розвідок як в історико-педагогічній спадщині (Я. А. Коменський, Й. Г. Песталоцці, Ф. Ф. Фребель, К. Д. Ушинський, С. Ф. Русова, А.С.Макаренко, А.С.Симонович, Є. І. Тихєєва, Є. М. Водовозова та інші), так і в сучасній педагогіці, зокрема у дослідженнях Г.В.Бєлєнької, М.А.Машовець та інших. У психологічних дослідженнях проблема становлення особистості в період дитинства та генезис її самостійності як особистісного утворення розглядається в різних аспектах, а саме: становлення самосвідомості, елементарного Я-образу як умови формування самостійності, суб'єктності як прояву активності особистості на різних етапах онтогенезу (Б.Г.Ананьєв, В.В.Зеньковський, Є.І.Ісаєв, B.І. Слободчиков); специфіка формування у дитини раннього й дошкільного віку прагнення до самостійності, характеру її виявів, спрямованості та ступенів розвитку (Н.М.Аксаріна, Т.Бауер, Л.І.Божович, А.Валлон, Л.А.Венгер, Д.Б.Ельконін, О.В.Запорожець, Г.Х.Мазітова, В.Манова-Томова, Я.З.Неверович, Н.Ньюкомб, Є.В.Суботський); роль сім'ї та дошкільного навчального закладу у становленні самостійності в ранньому онтогенезі (Н.М.Авдєєва, О.Л.Кононко, Г.О.Люблінська, С.М.Мєщерякова); пізнавальна самостійність та умови її формування в ранньому онтогенезі (П.Я.Гальперін, С.О.Ладивір, О.В.Проскура та ін.).

Однак, незважаючи на численні дослідження з означеної проблеми, виховання у дітей самостійності, починаючи з дошкільного віку, залишається актуальним. На сьогодні в практиці дошкільної освіти приділяється недостатньо уваги вихованню самостійності під впливом таких факторів, як праця, що має визначальне значення в житті кожної людини. Саме в праці складається характерна для людини здатність самостійно досягати певних цілей та долати перешкоди, що й обумовлює актуальність обраної теми.

Постановка мети дослідження

Метою є визначення педагогічних умов виховання самостійності у дітей старшого дошкільного віку в процесі виконання трудових доручень.

Виклад основного матеріалу

У психологічних та педагогічних дослідженнях поняття «самостійність» розглядається з різних позицій. Одні дослідники схильні вважати самостійною дитину, здатну діяти своїми власними силами, яка вміє долати посильні перешкоди без звернення за допомогою до дорослих [9, с. 213]. Інші вважають, що самостійною можна назвати ту дитину, яка володіє власною ініціативою, творчо відноситься до навколишньої дійсності [10, с. 197]. Також існує думка, що самостійною є дитина, яка грається, поринає в яку-небудь діяльність, не вимагаючи участі дорослих, здатна в суперечці відстояти свою думку, дати власну оцінку роботі або вчинків однолітків, а часом і дорослих [8, с. 271].

Відомі психологи вважають, що самостійність – це характерологічна риса особистості, комплексна її характеристика [4, с. 312]. Багатьма авторами самостійність розглядається як загальна характеристика регуляції особистістю своєї діяльності, взаємин і поведінки [9, с. 213]. Самостійність як компонент здатності особистості розуміється дослідниками таким чином:

  • здатність встановлювати основу для тих чи інших вчинків, тобто вибір поведінки [7, с. 427];
  • здатність до відокремлення своєї позиції, вміння спілкуватися з самим собою [5, с. 78];
  • здатність до незалежної реалізації структурних блоків діяльності [6, с. 123];
  • здатність планувати, систематизувати, регулювати й активно здійснювати свою діяльність без постійного зовнішнього керівництва та допомоги [3, с. 84].

У старшому дошкільному віці самостійність дітей виявляється в умінні застосовувати зусилля, долати труднощі, доводити розпочату роботу до кінця [5, с. 88]. Діти починають допомагати один одному, опікуються однолітками, які не достатньо вправно виконує завдання. Виявлено, що прагнення до самостійних дій зростає, якщо завдання представляє для дитини інтерес. При цьому одна й та ж дитина може бути як самостійною та рішучою, так і безпорадною й невпевненою, якщо завдання та діяльність не захоплюють її. Науковці виокремлюють чотири основних рівня розвитку самостійності: виконавська самостійність, самостійність дій в типових ситуаціях, самостійність дій в нетипових ситуаціях; творча самостійність.

Завдяки появі новоутворень розвитку та накопиченню різноманітного практичного соціального досвіду, дитина старшого дошкільного все більше дистанціюється від дорослого, стає більш самостійною й незалежною у своїй поведінці. Вона вже не потребує постійної опіки та допомоги старших. У звичних умовах дитина починає діяти цілеспрямовано та усвідомлено, розуміючи й оцінюючи результати та наслідки своїх дій. Сформовані в елементарному вигляді соціально-ціннісні орієнтації (уявлення про ступінь допустимого й неприпустимого, про добро і зло, про норми поведінки та спілкування), а також засвоєння способів діяльності створюють базову основу для вибору дитиною правильної лінії поведінки в нових умовах. Всі ці досягнення соціально-особистісного розвитку створюють готовність до самостійної діяльності дитини в процесі виконання трудових доручень. Виконання трудових доручень, запропонованих вихователем, сприяє формуванню у дітей самостійності та почуття відповідальності за довірену справу. Старший дошкільник повинен зосередити увагу, виявити самостійність та вольове зусилля, щоб довести справу до кінця та повідомити вихователю про повне виконання доручення. Зміст трудових доручень визначається відповідно до видів праці та багато в чому залежить від віку дітей, від предметно-розвивального середовища групи (наявність живого куточка, квітів, розташування меблів і т. ін.).

Дуже важливим в аспекті нашого дослідження є той факт, що трудове доручення надає вихователю можливість індивідуалізувати виховні прийоми: одній дитині потрібно допомогти його виконати, іншу навчити, як це зробити, третій - надати підтримку та похвалити. Поступово дошкільнята накопичують необхідний досвід виконання доручень, що дозволяє вихователю ускладнювати їх зміст і цим самим унеможливити одноманітність праці дитини. Кількість трудових доручень для дітей старшого віку значно зростає внаслідок накопичення досвіду та вмінь дітей. В процесі виховання дітей старшого дошкільного віку вихователь отримує можливість дати доручення не тільки окремій дитині, але й групі дошкільнят, кожному з яких пропонується конкретно визначена справа. В цьому аспекті вихователь має відстежувати, як діти розподіляють між собою трудові операції. Спостереження за дітьми старшого дошкільного віку свідчать, що вони більш охоче контролюють дії однолітків та допомагають їм, ніж здатні поступитися цікавішою, на їх погляд, частиною роботи.

З огляду на те, що навички самоорганізації та самостійності у дітей старшого дошкільного віку розвинені ще недостатньо, вихователю доцільно приділяти значну увагу роз'ясненню основних аспектів виконання доручення: способів розміщення обладнання, розподілу завдань між учасниками групи. Поступово дошкільники при виконанні спільних трудових доручень починають виявляти необхідні навички самостійності та самоорганізації, і тому вихователь поступово підвищує вимоги до дітей та особливостей виконання ними доручень, переходить від роз'яснення до контролю та нагадування.

Висновок

Таким чином, можна резюмувати, що педагогічними умовами виховання самостійності у дітей старшого дошкільного віку в процесі виконання трудових доручень є заохочення з боку дорослих, ускладнення змісту доручень, індивідуальний підхід до дитини в процесі трудової діяльності. Особлива увага у вихованні самостійності приділяється схваленню праці малюка з боку дорослого. Для дитини дошкільного віку дуже важливо дізнатися думку дорослої, досвідченої і авторитетної для неї людини про те, наскільки успішно вона виконала доручення, яких результатів домоглася, наскільки вони важливі й для кого. При цьому необхідно постійно схвалювати дії дитини при успішному виконанні трудових доручень, формувати бажання до самостійного виконання завдання.

Список використаних джерел

  1. Бєлєнька Г.В. Трудове виховання дітей дошкільного віку: реалії ХХІ сторіччя / Г. Бєлєнька // Збірник наукових праць Уманського державного педагогічного університету. – 2009. – Ч. 2. – С. 26-37.
  2. Борисова З.Н., Введенська Т.В. Виховання в праці. / З.Н. Борисова, Т.В. Введенська – К.: Рад. школа, 1977. – 140 с.
  3. Буре Р.С., Островская Л.Ф. Воспитатель и дети: учебное пособие для воспитателей дошкольных учреждений, студентов педагогических колледжей и вузов, родителей и дошкольников. // Р.С. Буре, Л.Ф. Островская – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Издательство «Ювета», 2001. – 176 с.
  4. Коменский Я.А., Локк Д., Руссо Ж.-Ж., Песталоцци И.Г. Педагогическое наследие/ Сост. В.М. Кларин, А.Н. Джуринский. – М.: Педагогика, 1989. – 416 с.
  5. Крулехт М. В. Дошкольник и рукотворный мир // М.В. Крулехт – СПб.: Детство- Пресс, 2005. – 160 с.
  6. Песталоцці Й. "Лінгард і Гертруда"// Коваленко Є.І., Бєлкіна Н.І. Історія зарубіжної педагогіки. Хрестоматія: Навчальний посібник /Заг.ред.Є.І.Коваленко. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – С. 122-125.
  7. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии. / С.Л. Рубинштейн. Спб., 2004. – 713 с.
  8. Русова С.Ф. Дошкільне виховання//Хрестоматія з історії дошкільної педагогіки: навчальний посіб./За заг. ред. З.Н.Борисової. – К.: Вища школа, 2004. . – С.262-276
  9. Ушинський К.Д. "Про народність у громадському вихованні" //Історія української школи і педагогіки: Хрестоматія/ Уклад.:О.О.Любар; За ред.. В.Г.Кременя.– К.:Знання. 2005. – С.211-221
  10. Эльконин Д Б. Детская психология : [учеб. пособие для студ. вузов, обуч. по направлению и спец. психологии] / Д. Б. Эльконин. - [5-е изд., стереотип.]. – М. : Academia, 2008. – 383 с.


Особисті інструменти
Ми в мережі
Реклама