Жабська О.П. Методика роботи з різними жанрами писемної творчості на уроці англійської мови в початковій школі

Матеріал з PSYH.KIEV.UA -- Вісник психології і соціальної педагогіки

Перейти до: навігація, пошук

Жабська О.П. – студентка Педагогічного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка, спеціальність «Початкова освіта», кафедра іноземних мов і методик їх навчання Київського університету імені Бориса Грінченка


Анотація: В статті розглянуто особливості вивчення різних жанрів на уроках англійської мови в початковій школі. Представлено методику роботи з різними жанрами писемної творчості на уроці англійської мови в початкових класах.


Ключові слова: початкова школа, оповідання, казка, вірш, нарис, прислів’я, скоромовка.


Аннотация: В статье рассмотрены особенности изучения различных жанров на уроках английского языка в начальной школе. Представлено методику работы с различными жанрами письменного творчества на уроке английского языка в начальных классах.


Ключевые слова: начальная школа, рассказ, сказка, стихотворение, очерк, пословицы, скороговорка.


Annotation: The article deals with features of learning different genres in the primary school English lessons . The article points out the working method with different genres of writing creativity in the primary school English lessons.


Key words: primary school story, tale, poem, essay, saying, patters.


Зміст

Постановка проблеми

Проблема сучасної шкільної освіти полягає в тому, що учні дуже перевантажені. Кожен вчитель вважає свій предмет найважливішим, тому вимагає від учнів досконалого вивчення саме свого предмету. Через надмірну кількість завдань, учні не можуть вивчити і запам’ятати все на належному рівні. Крім того, вони починають вивчати іноземну мову, наразі англійську, вже з першого класу. Саме різні жанри писемної творчості можуть забезпечити цікавість, ентузіазм, легше розуміння і запам’ятовування матеріалу, а також можуть познайомити учнів початкової школи з культурою, традиціями та історією країни, мова якої вивчається.


Аналіз досліджень

Проблемою дидактичних аспектів навчання іноземних мов займалися такі вчені, як Т.Бабенко[1], Г.Рогова [9], С. Ніколаєва [6] і, зокрема в початкових класах, С.Роман [10].

Питання готовності дітей молодшого шкільного віку до навчання іноземних мов знайшло відображення у роботах Л.Виготського [3]. Також у працях Л.Виготського підкреслюється сенситивність молодшого шкільного віку до оволодіння другої мови.

Використання мовних і немовних засобів комунікації у процесі раннього навчання іноземних мов відображене у роботі С. Бондар [2].

Важливого значення під час розгляду питань організації раннього навчання іноземних мов набувають праці, що присвячені розробці концептуальних засад підготовки спеціалістів з правом викладання іноземних мов дітям молодшого шкільного віку Це питання висвітлено в роботі Г. Рогової та І. Верещагіної [6], Т. Сахарової [7].


Постановка мети дослідження

Мета статті – з’ясувати особливості методики роботи з різними жанрами писемної творчості на уроці англійської мови в початковій школі.


Виклад основного матеріалу

Оповідання – це невеликий художній твір. Художній тому, що в ньому дається словесний малюнок подій, пов’язаних з життям і діяльністю людей, або словесно малюється природа. Словесне змальовування виявляється у тому, що в оповіданні читач знаходить опис зовнішності героя, його поведінки. Завдяки цьому створюється загальне уявлення про діючу особу. У художньому творі художньо змальовано картини. Навколишня природа наділяється такими рисами, які властиві людині. Оповідання поділяються на:


1) оповідання, в яких діють люди;

2) оповідання про природу і діяльність у ній людей.

Твори насичені драматичними подіями краще сприймаються в голосному прочитуванні.

Оповідання про природу, які не мають виразного емоційного змісту можна давати для мовчазного первісного читання. Вивчені раніше твори порівнюються, спираються вже на вивчене і засвоєне.

Казка відома дітям з дошкільних років. Її привабливість – у сюжетності, таємничості, фантастичності. Казка – це розповідь про якусь незвичайну подію. В її основі – видумка, фантазія.

Текст багатьох казок піддається прочитуванню в особах.

Завдання вчителя – всіляко заохочувати учнів до написання казок. Створення казок – засіб розумового і естетичного розвитку дітей.

Казкову ситуацію вони сприймають як гру. Немає потреби повторювати відоме їм і підкреслювати, що казковий сюжет видуманий. Дитяча увага повинна бути зосереджена на цих моральних і людських категоріях.

Учні без труднощів усвідомлюють одну з важливих особливостей багатьох казок – повторення однотипних дій чи ситуацій. Повторюючи їх, автор казки досягає послідовного розгортання подій. З повтором пов’язана поява нових обставин або нових дійових осіб казки.

Повтор епізодів визначає структуру казки. Неодмінною частиною казки є її кінцівка. У ній – результат усього здійсненого героями казки. На композиційну частину треба звернути увагу: поставити питання: «Чим закінчується казка?»

У процесі читання розкриваються своєрідні риси казки: фантастичність, змальовування незвичайних подій з участю звірів, явищ природи і людей, специфічний зачин, типово казковий виклад, кінцівка.

Істотна особливість полягає в тому, що у казці повчальність виражена не нав’язливо, не прямолінійно. Дітей приваблює захоплююча фабула, яскраво намальовані образи, дотепні характеристики.

У казках міститься значний освітній і виховний потенціал. Педагогічна цінність казки полягає в тому, що в ній перемагає справедливість. Вияв радості – виховний момент. Аналіз казок збуджує дітей до формулювання оцінюючих суджень. Це важливо для розвитку мислення дітей. При розгляді казок добре ставити запитання для узагальнень і роздумів.

Працюючи над казкою, не слід випускати з поля зору основної мети – домогтися усвідомлення змісту тексту. Тільки в цьому випадку можливе здійснення освітньої і виховної мети уроків.

Після ознайомлення з текстом казки і тлумачення (при необхідності) слів і виразів застосовуються вибіркове читання, відповіді на запитання, складання плану (малюнки і слова), різноманітні форми переказування. Зміст, мета і завдання кожного з цих етапів залежить від тексту казки.

Головна увага має бути зосереджена на тому щоб діти свідомо розуміти текст казки, чітко уявляли послідовність розгортання подій і мотиви дій персонажів.

У роботі над казкою широко застосовуються прийоми інсценізації і драматизації.

Інсценізація – це переробка будь-якого твору (у тому числі і казки) для сцени або кіно.

Під драматизацією розуміють передачу подій, розказаних у прозовому чи віршованому творі, у драматичній формі, тобто в особах[8].

Навчальні лінгвістичні казки призначені для полегшення опанування мовним матеріалом. Учитель може читати їх на етапі мотивації навчальної діяльності (щоб викликати пізнавальний інтерес, позитивні емоції учнів), на етапі пояснення нового матеріалу (щоб пояснити явища), а також на етапі закріплення та осмислення нового матеріалу( для перевірки знань учнів; тоді доцільно казку читати з пропусками, які заповнюють та озвучують учні).

Не менш ефективним прийомом навчання англійської мови на ранньому етапі є створення казок самими учнями. Заздалегідь слід навчити школярів розповідати, «відтворювати» почуті казки. Розповідь казки часто підштовхує і до самого створення казки, підводить до індивідуальної творчості ( адже відомо, що казкарі не просто розповідали казки , але часто самі творили їх). Зазвичай казку вважать виключною «власністю дитячого віку». Створюючи, в даному випадку, мовну казку, вона висловлює свої переживання, свій невеликий життєвий досвід, свої почуття, які вимагають нестримного виходу[4].

Також для навчання учнів граматики можна використовувати навчальні казки, в яких у незвичайній формі подаються основні правила граматики з певної теми [5 ].

Для того щоб діти могли зрозуміти зміст байки треба використати їх знання про тварин. Діти люблять їх і знають, що вони можуть розмовляти. Потрібно пояснювати, що все це відбувається не насправді, а в байці.

Етапи роботи над байкою:

1) підготовча робота до сприймання;

2) читання байки вчителем (прослуховування запису);

3) коротка бесіда над усвідомленням;

4) повторне читання (читання в особах, вибіркове);

5) переказ і відповідь;

6) узагальнення і робота над прочитаним.


Особливості роботи над віршами. Вірші – сюжетні твори, які мають початок події, розвиток події, завершення події. Легше працювати над сюжетними віршами. Підготовча робота проводиться коротко, записуються тлумачення незрозумілих слів. Перед читанням вірша слід поставити завдання.

Спершу учні або вчитель прочитують твір і ставляться питання по змісту. Під час другого читання звертається увага на виразність читання. Поетичні твори відзначаються тим, що в них кожне слово точне, влучне, образне. Тому при читанні треба передати цю образність. Слід звернути увагу на особливості прочитання поетичних рядків (робити невеличку паузу для підтримки рими). Звертається увага на ритм і мелодику вірша, на темп читання. Під час другого читання учні готовляться до аналізу зображувальних засобів.

Ліричні вірші становлять складність, бо в них нема сюжетного розвитку. Особливо твори пейзажної лірики потребують попередньої підготовки. Щоб діти добре прочитали вірш, треба щоб вони сприйняли те про що йде мова. Попередньою роботою може бути екскурсія. Перед їх вивченням доцільно прослухати музичний твір, який налаштує дітей на слухання вірша.

Можна говорити тільки по задум автора, а не його почуття. Можемо застосовувати малюнок.

Є ще вірші соціально-політичного змісту: про працю і життя людей, про батьківщину, про патріотизм. Робота над такими творами завершується певним закликом до учнів. Але цей заклик повинен бути ненав’язливим, має виходити з змісту бесіди. Заучування римувань та віршів розширює словниковий запас учнів. Вивчені у такий спосіб слова й мовленнєві зразки діти легко впізнають під час аудіювання, використовують для складання власних висловлювань, у мовних ситуаціях [8].

Багато віршованих текстів ніби навмисно вигадані для того, щоб дитина навчилася правильно вимовляти складні звуки та їх сполучення, засвоїла необхідні граматичні конструкції, набула необхідного запасу слів.

В англійській мові є також велика кількість фольклорних віршів, які можна теж використовувати з такою ж метою. Крім того дитячий фольклор відображає багато сторін культури, історичні події, уявлення про добро та лихо, про смішне та сумне, національну самосвідомість і ставлення до життя. Відомі персонажі дитячого фольклору навіть увійшли до культури Британії, що відображаються навіть у словниках персоналій поряд з історичними та літературними персонажами – Jack Sprat, Humpty-Dumpty, Yankee Doodle, Simple Simon, Old King Cole, Little Jack Horner, Jack and Jill, Little Miss Muffet тощо. У переважній більшості цих віршиків дуже сильне відхилення від реальності [4].

Нарис – це оповідний художньо-публіцистичний твір, у якому розповідається про дійсні факти та конкретних людей. Введення нарисів до підручників є виправданим, так як їх метою є розширення знань учнів з певного кола знань. Проводячи роботу над нарисом слід ураховувати своєрідність викладу. Якщо автор пропонує нам здійснити екскурсію по місту чи країні з метою ознайомлення з чимось, то вчитель повинен застосовувати цей прийом. Підготовча робота займає значне місце при вивченні нарису.

При аналізі нарису найголовнішим залишається точно давати визначення понять, які містяться в змісті, а отже значну роль відіграє на такому уроці словникова робота. Етапи роботи над нарисом такі як над оповіданням. Лиш при аналізі його змісту враховуємо особливості цього жанру. Після завершення роботи над нарисом проводимо узагальнюючу бесіду, в якій використовуємо знання учнів з власного досвіду.

Методика початкового навчання не передбачає окремих уроків для опрацювання малих фольклорних жанрів, таких як загадки, прислів’я, скоромовки. Вони вводяться в тканину уроку як супровідний матеріал. Загадки, прислів’я, скоромовки урізноманітнюють прийоми навчальної роботи. Вони вносять до навчального процесу елементи гри. Їх слід використовувати як дидактичний матеріал при вдосконаленні техніки читання, виробленні літературної вимови. Вони становлять суттєвий елемент розвитку мовлення і мислення. З загадками і скоромовками діти знайомляться ще в дошкільному віці, тому не потрібно витрачати час на їх тлумачення.

Прислів’я і приказки – це жанри усної народної творчості, висхідні, на думку вчених, до часів первісного ладу. Вони відображають своєрідність і саму суть народного характеру. Значення прислів’їв і приказок не загублені і до цього дня. Вони є невід’ємним атрибутом нашого повсякденного життя і спілкування людей. Безмірним є навчальний і виховний потенціал прислів’їв і приказок. У стислій, зрозумілій формі вони вчать добра й викривають зло, заохочують до хороших вчинків і висміюють людські пороки. Робота з прислів’ями і приказками є важливим компонентом у вивченні англійської мови, оскільки знайомство учнів з прислів’ями і приказками інших народів сприяє входженню в середовище іншомовного спілкування, збагачує словниковий запас, розвиває інтелект і ерудицію. Така робота багатогранна, цікава, необхідна на уроках англійської мови. Англійська мова досить багата на прислів’я та приказки, тому є можливість застосовувати їх на будь-якому етапі роботи. З них можна розпочати урок, а також можна його закінчити. З допомогою прислів’їв і приказок можна пояснити певні граматичні явища, спонукати учня до мовлення. Із застосуванням прислів’їв і приказок мова учнів стає багатшою та яскравішою[4].

Прислів’я – це вислів, який у вигляді ритмічно побудованого і навіть заримованого речення передає багатовікові спостереження народу над поведінкою людей і навколишньою природою, виражаючи її у вигляді мудрого узагальненого навчання.

Скоромовки вводяться як елемент вироблення орфоепічних норм, як засіб розвитку дихання, від якого залежить виразність читання і декламування.

Читання загадок і прислів’їв для 1 класу – не тільки засіб розвитку образного мислення, а й предмет дидактичних вправ. Над загадками і прислів’ями корисно працювати як на уроках пояснення нового матеріалу, так і на уроках узагальнення опрацьованого. Важливо проводити роботу так, щоб переконати і навчити учнів вводити прислів’я до свого мовлення. Прислів’я пожвавлюють виклад, роблять мислення образним.

Щоб прислів’я стали надбанням учнівського мовлення, потрібно постійно заохочувати дітей до заучування їх напам’ять, час від часу згадувати про них, відновлювати в пам’яті і спонукати до введення в усне мовлення [8].


Висновок

При навчанні читанню у початковій школі використовуються різні жанри, такі як: казка, оповідання, скоромовка, прислів’я, нарис тощо. Кожен з видів тексту носить в собі певне наповнення, яке допомагає учням краще розуміти матеріал, легше запам’ятовувати.


Підсумовуючи, необхідно зазначити, що використання різних жанрів писемної творчості у роботі над темою на заняттях з іноземної мови створює сприятливе підґрунтя для формування іншомовної особистості учня, забезпечує їх активність та особисту зацікавленість на занятті, знайомство з цінностями культур інших народів, сприяє вихованню почуття толерантності до інших культур.


Список використаних джерел

  1. Бабенко Т.В. Методика навчання англійської мови в початковій школі: Навчальний посібник. / Т.В.Бабенко. – К.: Арістей, 2006. – 220 с.
  2. Бондар С. В. Методика використання мовних і немовних засобів комунікації в процесі навчання англійської мови дітей старшого дошкільного віку [Рукопись] : автореферат дис. ... канд. пед. наук : 13.00.02 / С.В.Бондар; Південноукр. держ. пед. ун-т ім. К. Д. Ушинського. – Одеса, 1996. – 24 с.
  3. Виготський Л.С. Педагогічна психологія. /Л.С.Виготський. – М.: Педагогіка, 1991. – 480 с.
  4. Використання лінгвістичних казок, віршів, пісень, приказок для інтенсифікації вивчення граматичного, лексичного та фонетичного матеріалу учнями на уроках англійської мови [Електронний ресурс]. режим доступу https://www.google.com.ua/url?sa=t&rct=j&q=&esrc=s&source=web&cd=2&cad=rja&uact=8&ved=0ahUKEwi6gNTIl8jMAhWjJ5oKHVUXCHkQFggjMAE&url=http%3A%2F%2Fyarmolrmk.at.ua%2Ffiles%2Fvikoristannja_virshivpisen.posvistak_ju.s..docx&usg=AFQjCNHFByXkvsy3M1EfdP9wtuB5HYNbYA
  5. Лінгвістичні навчальні казки як засіб мотивації навчання молодших школярів на уроках англійської мови [Електронний ресурс]. Режим доступу http://kazachiner.narod.ru/tale24.html
  6. Методика навчання іноземних мов у середніх навчальних закладах: Підручник/ [кол. авторів під керівн. С.Ю.Ніколаєвої]. – К.: Ленвіт, 1999. – 320с.
  7. Методика обучения иностранным языкам в средней школе / [Г. В. Рогова, Ф. М. Рабинович, Т. Е. Сахарова]. – М. : Просвещение, 1991. – 287 с.
  8. Методика формування читання в початковій школі [Електронний ресурс]. Режим доступу http://ua.textreferat.com/referat-13093-5.html
  9. Рогова Г.В., Верещагина И.И. Методика обучения английскому языку на начальном этапе в общеобразовательных учреждениях: пос. для учит. и студ. пед. вузов. – 3-е изд. / Е.В. Рогова, И.И. Верещагина. – М.: Просвещение, 2000. – 232 с.
  10. Роман С.В. Методика навчання англійської мови в початковій школі: Навчальний посібник. / С.В.Роман. – К.: Ленвіт, 2005. – 208с.


Особисті інструменти
Ми в мережі
Реклама