Ляцковська К. Роль хореографії в позанавчальній діяльності студентів
Матеріал з PSYH.KIEV.UA -- Вісник психології і соціальної педагогіки
Ляцковська Карина, студентка 2 курсу ПС Навчально-наукового інституту права та психології КНУВС
Навчальний процес є своєрідним стресом для студентів: довготривале сидіння на лекціях, де зведена до мінімуму рухова активність, підготовка до семінарських занять чи модульного контролю. У позанавчальний час студент, безперечно, прагне відпочити, його зовсім не тягне до домашніх завдань чи індивідуальних робіт. Свій вільний час він часто використовує нераціонально, якщо не має якогось сталого захоплення. Проте, як всім нам відомо, відпочинок – це зміна діяльності. Великі можливості у цьому плані надають заняття хореографією.
До провідних властивостей хореографічної обдарованості включається мислення, як пізнавальний процес, та інтелектуальна активність. Науково доведено наявність зв’язку між рухливістю та інтелектом. Оскільки рухи тіла повністю контролюються мозком, то разом з тілесним розвитком розвивається й мозок, особливо та його частина, яку можна назвати “руховим інтелектом”. Руховий аналізатор виконує своєрідну службу зв’язку між усіма аналізаторами, що сприяє їх розвитку в процесі фізичних навантажень (Доман Г., Морозовська Т., Станішевський Ю., М. Фельденкрайз та ін.).
Збільшення рухливості тіла є умовою для розвитку інтелекту та кращого засвоєння нового матеріалу. Воно сприяє розвитку дисциплінованості, що особливо важливо для юнацького віку з його бурхливим енергетичним потенціалом. Тому ми вважаємо, що заняття хореографією є не лише ознакою раціонального використання часу та ефективного відпочинку студентів, але й фактором формування дисципліни як у повсякденні, так і в навчальному процесі.
Для підтвердження висунутої гіпотези ми провели дослідження, в якому були використані опитувальник „ Яку роль відіграє танець у вашому житті? ” та методика «Виявлення стиля саморегуляції діяльності». Дослідженням були охоплені студенти другого та третього курсів фізико-математичного факультету Київського політехнічного університету. Вибірка складала 40 осіб та була розділена, згідно логіці квазіекспериментального плану, на експериментальну та контрольну групу. До експериментальної групи увійшли студенти, які поєднують навчання із танцями, до контрольної – ті, хто приділяє свою увагу тільки навчанню.
Дослідження проводилося за планом для двох нееквівалентних груп. Обидві групи спочатку досліджувалися за методикою на виявлення стилю саморегуляції діяльності, а саме, як студент керує своєю діяльністю: автономно чи залежно. Крім того, експериментальній групі пропонувався опитувальник „Яку роль відіграє танець у вашому житті?”. За результатами опитування, 80 % студентів відповіли, що «танець – це хобі», 8 % – «танець – це забавка» та 12 % – «танець – це життя».
Студенти експериментальної групи, які займаються танцями, показали вищий результат керування власною діяльністю (80 % відповідей свідчать про автономність регуляції, 20 % – про її залежність), ніж студенти контрольної групи, які не відвідують ніяких заходів у позанавчальний процес (відповідно 60 % та 40 %). У відповідях студентів контрольної групи були присутні скарги на дефіцит часу та втому.
За результатами опитування, студентам, які займаються танцями, звичайно вистачає часу для всіх своїх запланованих дій протягом дня й тижня, у них переважно хороше самопочуття й настрій. Як зазначають самі студенти, це сприяє як фізичному, так і психічному загартовуванню, знімає зайве м'язове та нервове напруження, покращує емоційний стан, виховує дисциплінованість в навчанні.
Проведене дослідження дозволяє зробити висновок про доцільність занять хореографією в позанавчальній діяльності студентів.