Пшенична О.О. Особливості структури та змісту поняття «професійна готовність офіцерів-прикордонників до застосування методів аналізу...»

Матеріал з PSYH.KIEV.UA -- Вісник психології і соціальної педагогіки

Перейти до: навігація, пошук

Пшенична О.О., ад’юнкт Національної академії державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького

ОСОБЛИВОСТІ СТРУКТУРИ ТА ЗМІСТУ ПОНЯТТЯ «ПРОФЕСІЙНА ГОТОВНІСТЬ ОФІЦЕРІВ-ПРИКОРДОННИКІВ ДО ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОДІВ АНАЛІЗУ РИЗИКІВ В ОПЕРАТИВНО-СЛУЖБОВІЙ ДІЯЛЬНОСТІ»

Зміст

Постановка проблеми

Офіцери – керівники органів охорони державного кордону – приймають рішення щодо організації оперативно-службової діяльності в умовах інформаційної невизначеності. У сучасних умовах виконання персоналом органів охорони державного кордону завдань оперативно-службової діяльності не можливе без належної аналітичної діяльності та готовності до застосування методів аналізу ризиків. З огляду на це у професійній підготовці майбутніх офіцерів-прикордонників потрібно цілеспрямовано готувати їх до ефективних дій в умовах невизначеності, формувати уміння усесторонньо та обґрунтовано приймати управлінське рішення та оцінювати ризики при організації оперативно-службової діяльності прикордонних підрозділів.

У структурі готовності майбутніх офіцерів-прикордонників до застосування методів аналізу ризиків в оперативно-службовій діяльності можна виокремити такі компоненти, як мотиваційно-особистісний, когнітивно-пізнавальний та операційно-результативний. Зокрема, мотиваційно-особистісний компонент готовності до застосування методів аналізу ризиків в оперативно-службовій діяльності слід вважати системотвірним. Цей компонент у структурі готовності майбутніх офіцерів-прикордонників до застосування методів аналізу ризиків в оперативно-службовій діяльності охоплює систему мотивів, цінностей, інтересів, пов’язаних з прикордонною службою та безпосередньо застосуванням методів аналізу ризиків в оперативно-службовій діяльності.

Аналіз результатів дослідження

Для належного застосування методів аналізу ризиків в оперативно-службовій діяльності важливе значення має загальна особистісна спрямованість офіцера-прикордонника. Професійна спрямованість офіцера-прикордонника як сукупність установок, інтересів, потреб, ідеалів, переконань фахівця є особливою системою його спонукань до застосування своїх сил і здібностей для безпосереднього виконання завдань державної прикордонної політики [2, с. 125]. Саме професійна спрямованість визначає емоційно-пізнавальне ставлення офіцера-прикордонника до своєї професії загалом та до застосування методів аналізу ризиків в оперативно-службовій діяльності зокрема.

У цьому контексті важливе значення має належне ставлення офіцера-прикордонника до своєї держави, до службового обов’язку. Це обумовлено тим, що, як зазначав В. Сухомлинський, патріотизм «проникає в усе, що пізнає, уміє, робить, до чого прагне, що любить і ненавидить людина. Особливо сильно і яскраво патріотичні почуття і переконання виражаються в силі духу, у волі людській тоді, коли Батьківщина в небезпеці, в годину найтяжчих випробувань» [4, с. 131]. Ключовим тут є те, що офіцер-прикордонник, який вболіватиме за свою країну, буде більш ретельно ставитись до своїх службових обов’язків.

Зазначений компонент передбачає позитивне ставлення майбутніх офіцерів-прикордонників до вивчення питань щодо застосування методів аналізу ризиків в оперативно-службовій діяльності, усвідомлене намагання працювати у цьому напрямі. Цей компонент стосується розуміння майбутніми офіцерами-прикордонниками необхідності опанування знань про застосування методів аналізу ризиків в оперативно-службовій діяльності. Він також охоплює інтерес до питань застосування методів аналізу ризиків в оперативно-службовій діяльності, прагнення підвищувати свій рівень знань про особливості застосування методів аналізу ризиків в оперативно-службовій діяльності.

До цього компонента готовності до застосування методів аналізу ризиків в оперативно-службовій діяльності слід віднести також особистісні якості курсантів. У цьому випадку йдеться про те, що професійна діяльність офіцера-прикордонника висуває великі вимоги до його інтелектуальних та аналітичних характеристик. Для виконання завдань оперативно-службової діяльності офіцер-прикордонник повинен мати відповідні показники розвитку пізнавальних психічних процесів, зокрема уваги, пам’яті, мислення. Без цього він не зможе вирішувати складні завдання аналітичного характеру. Окрім того, офіцер-прикордонник повинен бути готовим до роботи в умовах дефіциту часу, до граничного фізичного навантаження, максимальних фізичних і вольових зусиль. Його має відрізняти емоційно-вольова стійкість, сила волі, готовність долати труднощі, наполегливість, рішучість, впевненість у своїх силах.

У свою чергу когнітивно-пізнавальний готовності до застосування методів аналізу ризиків в оперативно-службовій діяльності – це сукупність науково-теоретичних знань про специфіку застосування методів аналізу ризиків в оперативно-службовій діяльності. Зокрема, для належного виконання своїх службових обов’язків начальник органу охорони державного кордону та його заступник у повному обсязі відповідає за інформаційно-аналітичну роботу та зобов’язаний знати: суть і зміст організації інформаційно-аналітичної діяльності та застосування системи управління ризиками в Державній прикордонній службі України; завдання та принципи інформаційно-аналітичної діяльності, а також завдання, що покладаються на інформаційно-аналітичні підрозділи; основні документи, які регламентують інформаційну-аналітичну діяльність та провадження аналізу ризиків; форми, способи та принципи інформаційної взаємодії; методологію та порядок запровадження аналізу ризиків у діяльність Державної прикордонної служби України; правові основи здійснення аналізу ризиків у ДПСУ та ін.

Загалом зміст когнітивно-пізнавального компонента готовності до застосування методів аналізу ризиків в оперативно-службовій діяльності охоплює систему знань про особливості інформаційно-аналітичного забезпечення оперативно-службової діяльності органів охорони державного кордону, методологію аналізу ризиків, специфіку застосування системи аналізу ризиків, порядок проведення ідентифікації ризиків та загроз, порядок організації та здійснення профілювання ризиків та ін.

Значення операційно-результативного компонента готовності майбутніх офіцерів-прикордонників до застосування методів аналізу ризиків обумовлена тим, що інформаційні ресурси офіцера-прикордонник повинен уміти використовувати для вирішення завдань з охорони державного кордону, здійснювати пошук необхідної інформації у сфері правоохоронної діяльності. Особливо велике значення має уміння офіцера-прикордонника працювати з інформацією та застосовувати методи аналізу ризику при прийнятті управлінського рішення. Як зазначає Дж. Джонстоун, необхідність проведення правильного аналізу набуває особливої ваги у ситуації прийняття фундаментальних рішень [1, с. 15].

Операційно-результативний компонент у структурі готовності до застосування методів аналізу ризиків в оперативно-службовій діяльності поєднує систему вмінь, серед яких найбільш значущими є такі уміння організовувати збирання та узагальнення інформації, працювати з нею; готувати інформаційно-аналітичні (аналітичні) матеріали та документи, проводити аналітичні дослідження; застосовувати інформаційні технології у процесі інформаційно-аналітичної діяльності; проводити статистичне спостереження та готувати статистичне зведення; визначати чинники, які впливають на систему аналізу ризиків; проводити аналіз ризиків у сфері охорони державного кордону; оцінювати інформацію за методом 4х4 та ін.

Висновок

Таким чином, готовність майбутніх офіцерів-прикордонників до застосування методів аналізу ризиків в оперативно-службовій діяльності відрізняється складністю, обумовленою та багатогранністю. Це професійно важлива особистісна властивість, що забезпечує належний рівень застосування методів аналізу ризиків в оперативно-службовій діяльності, охоплює усвідомлення майбутніми фахівцями значення і ролі цієї готовності для ефективного вирішення завдань оперативно-службової діяльності, систему знань, а також умінь і навичок належного застосування методів аналізу ризиків в оперативно-службовій діяльності. Структурно готовність майбутніх офіцерів-прикордонників застосування методів аналізу ризиків в оперативно-службовій діяльності містить мотиваційно-особистісний, когнітивно-пізнавальний та операційно-результативний компоненти.

Список використаних джерел

  1. Джонстоун Дж., Яніцкі М., Навроцкі Д. Посібник з кримінального аналізу для кримінальних аналітиків Державної прикордонної служби України. К.: Б. в., 2015. 176 с.
  2. Діденко О. В. Теоретико-методичні засади формування здатності до професійної творчості в майбутніх офіцерів Державної прикордонної служби України: дис. … доктора пед. наук: 13.00.04 / Луганськ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. Луганськ, 2009. 533 с.
  3. Сухомлинський В. О. Проблеми виховання всебічно розвиненої особистості. Вибр. твори: в 5 т. К.: Рад. шк, 1976. Т. 1. 654 с.


Особисті інструменти
Ми в мережі
Реклама