Слободяник В.О. Семантичні аспекти англійської автомобільної термінології

Матеріал з PSYH.KIEV.UA -- Вісник психології і соціальної педагогіки

Перейти до: навігація, пошук

Слободяник В.О. – студент 6 курсу факультету іноземних мов Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини.

Анотація: У статті здійснено аналіз семантичних аспектів автомобільної термінології, розглянуто джерела синонімії, причини появи синонімії в англійській автомобільній термінології.

Ключові слова: семантика, синонімія, автомобільна термінологія, термін, джерело синонімії.

Аннотация: В статье осуществлен анализ семантических аспектов автомобильной терминологии, рассмотрены источники синонимии, причины появления синонимии в английском автомобильной терминологии.

Ключевые слова: семантика, синонимия, автомобильная терминология, термин, источник синонимии.

Annotation: The article analyzes the semantic aspects of automotive terminology, considers sources of synonymy, the causes of the appearance of synonymy in English automotive terminology.

Key words: semantics, synonymy, automotive terminology, term, source of synonymy.


Зміст

Постановка проблеми

Відомо, що такі семантичні явища, як полісемія, омонімія, синонімія, антонімія, є небажаними в термінологіях різних галузей. Однак вони неминучі, оскільки будь-яка терміносистема, як і мова в цілому, перебуває в постійному розвитку: деякі лексеми запозичуються одночасно з існуванням споконвічних, інші утворюють нові лексико-семантичні варіанти у процесі розширення значення загальнолітературної лексичної одиниці [7]. Усі ці явища властиві й англійській автомобільній термінології, причому кожне з них вимагає окремого вирішення в площині теоретичної лексикографії, що й зумовило актуальність обраної теми.


Аналіз досліджень

Аналіз останніх джерел та публікацій показує, що методологія семантичних аспектів англійської автомобільної термінології та їх практичне використання вперше стали предметом теоретичних розвідок Л. Вергун, Л. Івіна О. Константінова. Над цією проблемою працювали вчені С. Мішланова, В. Широков, Н. Сухаріна, Л. Струганець, О. Рабулець, І. Кульчицький та інші науковці.


Постановка мети дослідження

Мета статті – проаналізувати семантичні аспекти англійської автомобільної термінології.


Виклад основного матеріалу

Матеріалом для нашого дослідження послужили ключові англомовні терміни автомобільної техніки й автосервісу, отримані методом суцільної вибірки з «Англо-русского словаря по автомобильной технике и автосервису» [2]. Слід зазначити, що цей словник включає, крім вузькоспеціальних, терміни суміжних галузей (металообробки, електротехніки), а також загальновживану лексику, широко використовувану в літературі з автомобілебудування.


Результати проведеного дослідження показали, що ознака багатозначності характерна для 40% термінів. Ступінь їхньої полісемії визначається загальною кількістю значень у словнику, що варіюється від двох («abuse – 1) неправильно употреблять; 2) плохо обращаться с машиной; axle – 1) ось; 2) мост») до одинадцяти («bar – 1) полоса; брусок; пруток, штанга, стержень; 2) чушка; болванка, заготовка; 3) шина (электрическая); 4) шлагбаум, преграждать, загораживать; 5) исключать») і т. ін. Найвищим ступенем багатозначності характеризуються лексичні одиниці, термінологічне значення яких є похідним від загальновживаного («band – 1) полоса, лента; 2) ленточная связь; бандаж; стяжной хомут, связывать; соединять; 3) зона (на диаграмме); beam 1) балка; брус; стержень; 2) коромысло; балансир; 3) дышло; 4) луч; пучок лучей; back – 1) обратная сторона; 2) спинка (сиденья); 3) задняя грань (резца); 4) поддерживать, подпирать; 5) давать задний ход, двигаться в обратном направлении») і загальнонаукові терміни («balance – 1) равновесие; уравновешенность; балансировка; компенсация, уравновешивать; балансировать; компенсировать; 2) весы; 3) противовес; 4) симметрия») [2].


Серед основних джерел синонімії в термінології вчені називають:

1) процес пошуків терміна для нової спеціальної реалії в процесі винаходу оптимального терміна [6, 35] залежно від того, з позицій якої предметної галузі реалія розглядається [1, 39];

2) паралельне термінування поняття декількома дослідниками [8, 49]

3) різні варіанти перекладу терміна [8, 49];

4) наявність повного та короткого позначення одного поняття [8, 49]

5) паралельне вживання сучасних та застарілих, офіційних та розмовних термінів [3, 106];

6) використання у номінації різних аспектів одного об'єкта [3, 106];

7) співіснування епонімних та звичайних термінів [8, 49];

8) активне запозичення, внаслідок чого з'являються й співіснують у спеціальних мовах пари термінів, один з яких запозичений, а інший – споконвічний [1, 39];

9) метонімічне вживання одного з термінів синонімічної пари (або ряду) [1, 39].


Однозначними термінами в основному є назви приладів (accelerograph, acoustimeter), хімічних речовин (acetone, acid), назви процесів складання автомобіля (baffling, austempering), назви транспортних засобів (autoloader, autocrane). Загальна кількість моносемічних термінів становить близько 60% лексичних одиниць.


Аналіз англійських автомобільних термінів, отриманих методом суцільної вибірки з «Иллюстрированного автомобильного 6-язычного словаря», 4 показує, що явище синонімії досить широко трапляється в межах англійської автомобільної термінології – синонімічні одиниці становлять 27,1% усіх лексичних одиниць. При цьому кількість синонімів варіюється від двох (16,2%) до семи (0,3%) в одному рядку: wrecking; emergency; а також accident, crash; 1) distress, emergency; 3) breakage; 1) breakdown; 1) wreck.


Відзначимо, що англійська автомобільна термінологія формувалася протягом тривалого часу. Перший автомобіль на паровому двигуні був побудований у Франції Ж. Кюньо ще наприкінці ХVIII століття, а з двигуном внутрішнього згоряння – у Німеччині Г. Даймлером і К. Бенцем наприкінці ХІХ ст. Англійське автомобілебудування почалося в перше десятиліття XX століття випуском автомобілів марки «Роллс-Ройс». Можливо, тому однією з головних причин появи синонімії в англійській автомобільній термінології є, на думку дослідників, запозичення, унаслідок якого з’являються й співіснують у рамках однієї терміносистеми деякі лексичні одиниці, що збігаються за значенням.


Другою причиною, на наш погляд, є прагнення терміна до стислості, що призводить до появи великої кількості абревіатур (особливо на сучасному етапі), які існують паралельно з повним позначенням поняття: gross vehicle weight – GVW; propeller shaft – propshaft; all-wheel drive vehicle – AWD vehicle.


Третьою причиною можна назвати вплив американського варіанта англійської мови на британський варіант: production vehicle (Br) – stock car (Am); lorry (Br) – (auto)truck (Am); aerial (Br) – antenna (Am).


В англійській автомобільній термінології представлені такі групи синонімів:

1) синонімічна відповідність «слово – слово»: aggregate=assembly=outfit= pack(age)=set= unit; accumulator=battery; fan=blower;

2) синонімічна відповідність «слово – словосполучення»: coach=transit bus; autocrane=truck crane; highway=motor road;

3) синонімічна відповідність «словосполучення – словосполучення»: radar detector=speed trap detector; air admission=air delivery=air intake; distributor shaft=timing shaft;

4) синонімічна відповідність «повна форма терміна – коротка форма терміна»: ampere=A; gross combination weight=GCW.


Висновок

Таким чином, для досліджуваної термінології синонімія є характерним явищем. Більша частина синонімічних рядів складається з двох компонентів. З’являється синонімія внаслідок запозичень, прагнення терміна до стислості та взаємовпливу американського й британського варіантів англійської мови.


Враховуючи це, наше дослідження не є вичерпним – існують аспекти, які варті уваги та подальшого розгляду.


Список використаних джерел

  1. Авербух К. Я. Терминологическая вариативность: теоретический и прикладной аспекты / Вопросы языкознания. Москва, 1986. № 6. c. 38-49.
  2. Англо-русский словарь по автомобильной технике и автосервису. Минск, 1999.704 с.
  3. Гринев С.В. Введение в терминоведение. М, 1993. 309с.
  4. Иллюстрированный автомобильный 6-язычный словарь. Минск, 1996. 681 с.
  5. Кульчицький І.М. Комп’ютерна технологія укладання словників та проектування словникових баз даних на основі інформаційних лексикографічних моделей: автореф. дис. канд. філол. наук: 05.13.06 / КНУ. Київ, 2002. 20 с.
  6. Склад і структура термінологічної лексики української мови. Київ, 1984. 194 с.
  7. Фогель Г.Б. Про критерії класифікації термінологічних словників (на матеріалі автомобільної термінології) / Вісник Запорізького держ. ун-ту. «Філологічні науки», 2001. № 4. с. 133-136.
  8. Циткина Ф.А. Терминология и перевод. Львов: Вища школа, 1988. 156 с.


Особисті інструменти
Ми в мережі
Реклама