Сітцева М.В.Художня образність у мультиплікації як засіб морального виховання дітей

Матеріал з PSYH.KIEV.UA -- Вісник психології і соціальної педагогіки

Перейти до: навігація, пошук

Сітцевá Марина Вікторівна - аспірантка кафедри психології Педагогічного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка, м. Київ

УДК 159.923.2

У статті розглянуто основні характеристики та компоненти художнього образу як складника мультиплікаційного жанру. Визначено особливості художньої образності, що впливають на моральний розвиток дітей.

Ключові слова: образ, художній образ, мультиплікаційний образ, дитяча образність, мультфільм, моральне виховання.


'В статье рассмотрены основные характеристики и компоненты художественного образа как составляющей мультипликационного жанра. Определены особенности художественной образности, которые влияют на моральное развитие детей'Жирний текст.

Ключевые слова: образ, художественный образ, мультипликационный образ, детская образность, мультфильм, моральное воспитание.


In the article basic descriptions and components of image are considered as a component of the animated genre. The features of artistic vividness are certain, that affect moral development of children.

Keywords: appearance, image, animated appearance, child's vividness, animated cartoon, moral education.


Зміст

Постановка проблеми

Сучасна дитина занурена в інформаційне суспільство і відчуває його потужний вплив, у зв’язку з чим виникає ряд проблем морально-етичного і психологічного характеру.

Мультфільми як провідне дитяче медіа чинять значний вплив на погляди дитини та її ставлення до оточуючого світу: формують певну систему смислів, символів і установок, яка не завжди носить безпечний характер для розвитку підростаючого покоління.

Як будь-який продукт культури, мультиплікація вимагає активного сприйняття і розуміння глядачем змісту сюжету і поведінки героїв, динаміки сюжетної лінії і причинно-наслідкових зв'язків, що вимагає від глядача навиків критичного сприйняття і мотивації до перегляду [8, с. 607]. В якості об’єкта вивчення ми виокремлюємо образний компонент мультиплікації. Художня образність є одним з доступних каналів взаємодії з дітьми, так як саме образність є однією з провідних характеристик дитячого сприйняття. Окрім цього, художні образи персонажів є морально-етичним фундаментом мультиплікаційного твору: у судженнях, діях і поведінці героїв мультфільмів реалізується морально-етичний складник сюжету твору. Тому мультиплікаційна образність чинить значний вплив на моральний розвиток та виховання підростаючого покоління.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Змістові аспекти впливу медіа і мультиплікації на особистість дитини вивчали З.І. Алфьорова, М.С. Аромштам, І.Б. Зубавіна, А. Ласманіс, Л. Лорензіні, Н.Є. Маркова, К.В. Мелкозьорова, А.О. Немирич, О.В. Петрунько, В.О. Яковлєв та ін.

Серед досліджень специфіки впливу мультиплікації на дитячу психіку переважаючим є аналіз педагогічних аспектів застосування мультфільмів у вихованні та навчанні дітей. Також поширеним є вивчення психолого-педагогічних аспектів впливу екранних засобів на психіку дитини; акцент у таких дослідженнях робиться на негативні наслідки впливу екранних медіа.

Погоджуючись з авторами публікацій щодо специфічної ролі екранних мистецтв, в тому числі мультиплікації, у становленні дитячої особистості, вважаємо за необхідне виокремлення ключових засад, що уможливлюють вплив медіа на маленьких глядачів; однією з таких засад є образність у мультиплікації.

Мета статті

Метою статті визначаємо розгляд специфічних особливостей образності у мультиплікаційних фільмах, ролі та місця художньої і психологічної детермінант образності, а також впливу мультиплікаційних образів на розвиток дитячої особистості.

Виклад основного матеріалу дослідження

Художня образність є однією з провідних характеристик мультфільму, що формує змістовний, ціннісно-смисловий і морально-етичний складники. Як відомо, зорові образи найбільше впливають на глядача, зокрема на дітей. Тому для останніх яскрава зорова стимуляція є найбільш підходящим джерелом інформації, що й формує інтерес до мультиплікаційного медіа [6, с. 4].

Еволюція візуального екранного образу в першу чергу пов’язана із специфікою технічних пристроїв показу і обробки зображень. Як відзначає І. Зубавіна, «процес відбувається за симетричною параболою – від фотографічної достовірності технічно недосконалих зображень, через різноманітні суб’єктивовані перетворення, (…) до нової достовірності, отриманої шляхом цифрової фіксації довкілля» [3, с. 205].

Поряд із технічною природою походження візуальних образів, вагомим є їх сутнісне наповнення, тобто власне те, що буде показано за допомогою технічних пристроїв, що виражатиме основну суть твору. З. Алфьорова підкреслює, що «головною функцією візуального наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. стає функція проявлення, «видимості» невидимого, трансцендентного» [1, с. 167]. Таким чином, головними у екранному мистецтві стають не функціональні можливості технічних пристроїв, а духовно-ціннісні орієнтири твору – образи героїв.

Образ – це відносно усталений конструкт, який є змістово та емоційно наповненою мислеформою, що має як узагальнені, так і специфічно конкретні риси. Набуваючи відносної незалежності від свого фону (мультиплікаційного сюжету), образ набуває ознак збірності. Такими є, до прикладу, образи відомих вітчизняних героїв мультфільмів: Карлсон, кіт Леопольд, Чиполіно, Незнайка тощо. Ці та інші персонажі, маючи унікальні риси, все ж стають збірними узагальненими образами, які позначають певний психологічний типаж [5, с. 18].

Визначимо основні характеристики дитячого мультиплікаційного образу:

  • Природність, впізнаваність;
  • Характерні для дітей вираз обличчя, міміка, рухи;
  • Простота і зрозумілість поведінки, мовлення;
  • Осмислена логіка вчинків.

Образність дитячого сприйняття породжує специфічні механізми інтерпретації дітьми мультиплікаційних сюжетів. Опосередковуючи взаємодію дитини з мультиплікаційним продуктом, образність є тим конструктом, який формує сутнісну основу мультфільму. Саме завдяки специфічно «дитячій» образності мультфільм є не лише жанром кіномистецтва, а й засобом особистісного розвитку малюка [2].

Провідними характеристиками дитячої образності визначаємо:

  • цілісність – проявляється через здатність дитини сприймати мультфільм як єдине неподільне ціле;
  • циклічність – в процесі перегляду дитина часто повертається до попередніх або початкових етапів розгортання сюжету;
  • спонтанність – характеризується виникненням раптових емоційно забарвлених висловлювань, вербальних порівнянь, описів тощо, як можуть бути пов’язані з демонстрованим сюжетом, а можуть бути і сторонніми стосовно тематично-змістового чи персонажного складників мультфільму;
  • деталізованість – схильність дитини підмічати несуттєві і другорядні деталі змісту, сюжету чи персонажів мультфільму;
  • фрагментованість – на противагу цілісності, дитина здатна виокремлювати окремі аспекти трансльованого мультиплікаційного сюжету і визначати їх в якості провідних для себе, тобто таких, що викликали у неї найбільший інтерес чи захоплення і потребують подальшого обговорення;
  • яскравість – підкреслює одну із визначних здатностей дитини сприймати оточуючу дійсність у певних барвах. Так же, як з самого народження малюка найбільше приваблюють яскраві предмети, у мультиплікаційному сюжеті найбільш цінним є саме яскравий стиль подачі, що проявляється і в кольоровості зображуваного, і в виразності змістового;
  • емоційність – визначає одну з провідних особливостей передаваного засобами мультиплікації сюжету, і полягає у емоційній забарвленості, емоційній насиченості та емоційній спрямованості трансльованого сюжету.

Значна роль у здатності дитини сприймати образи-персонажі мультфільму належить емпатії. Дитина у більшій мірі спроможна захопитися думками та переживаннями героїв, якщо спроможна співпереживати подіям на екрані, реагувати на поразки і здобутки персонажів, пройматися настроєм мультиплікаційного твору [7].

Одним з провідних завдань образів-персонажів мультиплікаційних творів повинно бути, на наш погляд, спрямування глядацької аудиторії на прекрасне, виховання зневаги до потворного. Це є результатом спрямованого виховання у маленьких глядачів культури почуттів і переживань, що є основою художньо-естетичного сприйняття та морально-етичного засвоєння художнього, зокрема мультиплікаційного, твору.

Якщо розглядати перегляд мультиплікації як одну з форм діяльності дітей, то її активна форма передбачає включення сприйнятої інформації в актуальні для дітей види діяльності (відповідно до вікових особливостей кожного етапу розвитку) – спілкування, гру, творчість тощо. Тому важливо, щоб переглянуті мультфільми знаходили предметно-смислову реалізацію у якій-небудь формі повсякденної діяльності дітей, переважно у грі. Така форма реалізації дітьми отриманої з мультфільму інформації свідчить про її прийняття та засвоєння маленьким глядачем, а отже, може бути застосована для цілеспрямованої роботи з дітьми [4].

Цілеспрямована робота по розвитку і вихованню дітей засобами мультфільмів відбувається шляхом навчання дітей типізації персонажів: уміння зіставляти героїв мультфільмів з виділенням спільних та відмінних рис персонажів, вчинків, характерів героїв.

Уміння систематизації і класифікації образів-персонажів допомагає сприймати мультиплікаційні образи не як яскраві рухливі картинки, а змістовно та смислово наповнені символи. Таким чином дитина відчуває, що герої мультфільму є носіями відповідних рис, цінностей, моралі.

Емпатуючи, маленький глядач переймає ті переживання, які виражає герой мультфільму на відповідні ситуації і події. Відповідно до цього формуються моделі поведінки дитини у схожих життєвих ситуаціях, в яких вона, найбільш вірогідно, реагуватиме саме так, як засвоювала з мультиплікаційних сюжетів. У цьому механізмі – найбільша розвивально-виховна сила та, поряд із цим, найбільша небезпека мультиплікаційних продуктів. Адже досвідом перегляду мультиплікації обумовлюється як конструктивна, так і деструктивна поведінка малюків.

Визначимо основні характеристики мультфільмів і мультиплікаційних образів, які чинять сприятливо впливають на дитячу глядацьку аудиторію.

  1. Сюжет мультфільму доцільно подавати у ігровій формі, що супроводжується позитивними емоціями;
  2. Образи персонажів – яскраві, емоційні;
  3. Музичне супроводження, що підкреслює емоційно-ціннісне забарвлення мультфільму;
  4. Наявність як «дорослих» персонажів, так і героїв-«дітей» (подається приклад взаємодії дітей і дорослих у реальному житті);
  5. Поєднання протилежних характерів (помірковані, серйозні герої, та активні, безтурботні тощо) – наприклад, м/ф «Пригоди Незнайки і його друзів» (радикально різні образи-персонажі полегшують співставлення позитивних та негативних рис, поведінкових паттернів);
  6. Інформація, присутня у мультфільмі, не повинна бути суперечливою (визначена змістовно-моральна лінія повинна бути чітко дотримана, а також підкріплюватися прикладами на основі сцен з мультфільму);
  7. Ненав’язливість моралі мультфільму (відверте моралізаторство лише шкодить цілісному засвоєнню дитиною моральних норм та цінностей, стимулюючи звичку поверхневого демонстрування малюком соціально бажаних форм поведінки).

Важливо враховувати, що мультфільм не може створюватись виключно режисерами, сценаристами і операторами. Над створенням мультфільму для дітей мають працювати психологи, педагоги, професійні художники, композитори та актори. Спрямованість мультиплікації як жанру кіномистецтва повинна мати чітку мету – розвиток дитячої особистості, формування у дитини почуття довіри до світу, захищеності, і водночас власної відповідальності.

Висновки та перспективи подальших досліджень

Художня образність у мультиплікації є ключовою ознакою його приналежності до жанру мистецтва. Екранні мультиплікаційні образи слугують зразком поведінки і взаємодії з оточуючим світом, виступають точкою відліку у розумінні природи людських стосунків, стимулюють соціалізацію маленького глядача, впливають на загальний пізнавальний розвиток дитини.

На наш погляд, загадка таємниці мультиплікаційного мистецтва криється саме у фантастичній образності показу персонажів. Тому аналіз особливостей застосування художніх засобів для побудови мультиплікаційних образів складає перспективний напрям наукового вивчення.

Список літератури

  1. Алфьорова З. Термінологічні ігри щодо візуальних мистецтв / Зоя Алфьорова // Мистецтвознавство України: зб. наук. пр. / Акад. мистец. України, Ін-т пробл. сучас. мистец. – К., 2009. – Вип. 10. – C. 166 – 170.
  2. Аромштам М. С. Дети смотрят мультфильмы: психолого-педагогические заметки. Практика «производства» мультфильмов в детском саду / М. С. Аромштам. – М. : Чистые пруды, 2006. – 32 с.
  3. Зубавіна І. Метаморфози статусу «реального» в кінематографі доби цифрових технологій / Ірина Зубавіна // Актуальні проблеми мистецької практики і мистецтвознавчої науки (Мистецькі обрії) : зб. наук. пр. / Ін-т пробл. сучас. мистец. НАМ України. – К., 2008. – № 10. – С. 205 – 219.
  4. Ласманис А. Телевидение в воспитании детей: анализ исследований [Електронний ресурс] / Айварс Ласманис. – Режим доступу : http://edumedia.iatp.by/lasmanis2.htm. – Назва з екрану.
  5. Лейзеров Н. Л. Образность в искусстве / Н. Л. Лейзеров / Отв. ред. д-р филос. н., проф. А. И. Арнольдов. – М. : Наука, 1974. – 208 с.
  6. Лорензини Л. Дети и мультики / Л. Лорензини // Психолог и я. – 1994. – № 12. – С. 4 – 5.
  7. Мелкозерова Е. В. Возможности мультипликации как вида современного искусства при обучении и воспитании дошкольников / Екатерина Владимировна Мелкозерова // Журнал научных публикаций аспирантов и докторантов. – 2008. – № 6. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://jurnal.org/articles/2008/ped27.html. – Запис з екрану.
  8. Яковлев В. А. Методология использования мультипликации в психологии развития детей и психотерапии / В. А. Яковлев // Материалы научной конференции «Ананьевские чтения – 2009». – Вып. 2 «Методологические и теоретические проблемы психологии» / Под ред. Л. А. Цветковой, В. М. Аллахвердова. – СПб. : Изд-во С.-Петербургского ун-та, 2009. – 622 с. – С. 607 – 610.


Особисті інструменти
Ми в мережі
Реклама