Матеріал з PSYH.KIEV.UA -- Вісник психології і соціальної педагогіки

Чепурна І.В. – студентка Педагогічного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка, спеціальність «Початкова освіта», кафедра іноземних мов і методик їх навчання Київського університету імені Бориса Грінченка

Анотація: В статті розглянуто проблему використання ефективних прийомів навчання говоріння на уроках англійської мови учнів першого класу. Акцентовано увагу, у який спосіб на уроках англійської мови в початковій школі вчитель повинен формувати в учнів уміння і навички іншомовного спілкування.

Ключові слова: говоріння, прийом, мовленнєва компетенція, учні першого класу, початкова школа.

Аннотация: В статье рассматривается проблема использования эффективных приемов обучения говорения на уроках английского языка учащихся первого класса. Акцентировано внимание, каким именно способом на уроках английского языка в начальной школе учитель должен формировать у учащихся умения и навыки иноязычного общения.

Ключевые слова: говорение, прием, речевая компетенция, ученики первого класса, начальная школа.

Annotation: In the article the problem of effective methods of teaching the English language speaking to the first grade pupils of the primary school is considered. It is paid attention to specific ways, which the teacher uses at the English lessons in primary school to form skills and abilities of foreign speaking.

Key words: speaking, method, speaking competence, the first grade pupils, primary school.

Зміст 1 Постановка проблеми 2 Аналіз досліджень 3 Постановка мети дослідження 4 Виклад основного матеріалу 5 Висновок 6 Список використаних джерел

Постановка проблеми

Проблема розвитку мовленнєвої компетенції дитини займає одне з провідних місць у сучасній педагогіці, саме тому існує необхідність систематично працювати над мовленням учнів перших класів початкової школи на уроках іноземної мови.

Згідно з Державним стандартом початкової загальної освіти іноземна мова впроваджується як обов’язковий предмет з 1-го класу в усіх типах загальноосвітніх навчальних закладів [3]. Але у 6-7 років дитина не замислюється над роллю і значенням англійської мови в її подальшому житті. Їй набагато важливіше, що відбувається «тут» і «зараз» – тобто вона просто відповідає на запитання: чи цікаво для неї заняття, чи ні. Зробити урок цікавим і захоплюючим, враховуючи вікові особливості дитини, - ось основне завдання педагога.

Урок передбачає спільну діяльність учителя та учня, на час уроку вони стають партнерами. Педагогіка співробітництва, в першу чергу, ставить за мету створення сприятливого психолого-педагогічного клімату в класі [4].

Аналіз досліджень

Психологічні аспекти проблеми формування мовленнєвої компетенції дітей молодшого шкільного віку відображені в працях Л. Щерби, Л. Виготського, М. Жинкіна, І. Синиці. Серед вчителів-методистів, які займалися розробкою цих проблем є І.Верещагіна, Г.Рогова, Є.Соловьйова, Ш.Амонашвілі та інші. Дані автори підкреслюють, що раннє вивчення іноземної мови має значний практичний ефект, підвищуючи якість оволодіння іноземною мовою в школі.

Не зважаючи на наявність певної кількості публікацій присвячених цьому питанню, у вітчизняних дослідженнях все ще існують проблемні аспекти.

Постановка мети дослідження

Метою статті є ознайомитися із загальними характеристиками навчання говоріння учнів першого класу на уроках англійської мови.

Виклад основного матеріалу

Коли діти починають навчання у початковій школі, то вже з перших уроків англійської мови вони виявляють бажання навчитися говорити. Навіть мінімальна кількість мовленнєвих одиниць, які вони засвоюють на перших уроках, дозволяє їм відчути комунікативну функцію мови, що одразу ж позитивно позначається на мотивації навчання, без чого неможливе оволодіння іноземною мовою.

Оволодіння мовленнєвими навичками говоріння здійснюється в кілька етапів. На першому етапі першокласник ознайомлюється зі значеннями мовних одиниць – простих (дитина дізнається, як предмет, явище чи дія називаються англійською мовою) і складних (слів-речень) [3, ст. 119].

Складання учнями першого класу речень з двох-трьох слів сприяє синтаксичному засвоєнню мови – у вигляді граматично об'єднаних в одне семантичне ціле окремих мовних одиниць.

Прикладами цих речень можуть слугувати фрази з такими складниками: звернення до людини та наказ виконати певну дію (Bob, play!); наказ виконати дію та об'єкт дії (Take the ball!); наказ рухатися та напрямок (мета) руху (Go to the table! Come to me!); суб’єкт дії та дія , яку учень виконує (Ann is playing, Sam is sleeping). Другий етап – пасивне мовлення. Це усвідомлення і запам'ятовування словесного виразу, тобто багаторазове зіставлення дитиною мовної одиниці з відповідними предметами та явищами реальної дійсності. А вже третім і останнім етапом є активне мовлення, тобто використання слів чи виразів у мовленні [4, ст. 54]. Саме даний етап визначає рівень сформованості мовленнєвої навички.

Цікавим та новим підходом до вивчення англійської мови у першому класі – є комунікативно-ігровий метод навчання. Він забезпечує дійове, зорієнтоване на особистість навчання іншомовного спілкування.

Психологічні, фізичні і фізіологічні особливості дітей молодшого шкільного віку, зокрема пластичність мозку, гнучкість мозкових механізмів мовлення, що сприяють швидкому і якісному запам'ятовуванню, на основі якого легко реалізується перенесення в різні ситуації спілкування, підвищена сенситивність, яскраво виражені імітативні здібності, які підкріплюються здатністю до наслідування, – все це є передумовами успішного вивчення молодшими школярами іноземних мов.

Виходячи з цього, психологи вважають, що у шкільному віці гра є важливою діяльністю в житті дитини. Гра для першокласника – не лише цікавий спосіб провести час, але й спосіб моделювання зовнішнього дорослого світу, спосіб моделювання взаємовідносин, коли у дитини формується схема її взаємовідносин з однолітками [8, ст. 105].

Оскільки гра, навчання і праця – основні види діяльності в житті людини, а перехід від одного виду діяльності до іншого – це взаємодія попередніх і наступних форм, то вибір гри як важливого прийому і оптимальної форми навчання на початковому етапі є цілком виправданим.

Учні першого класу краще сприймають та засвоюють матеріал, якщо він якось обіграється, інсценується [5, ст. 126]. У цьому на допомогу приходять вірші, казки, невеличкі п’єси, дитячі спектаклі та свята з використанням англійських пісень та віршів. Можна навіть попросити дітей принести іграшки, килимець тошо, на що вони відкликаються із задоволенням.

У процесі навчання першокласників англійської мови важливо те, яким голосом учитель вимовляє слова та фрази і який при цьому вираз його обличчя. Безумовно, голос учителя має бути доброзичливим та запрошувати до спілкування. Вираз обличчя має відповідати тону, який інтригує, змовницько-довірливим або серйозним, діловим, з виразом радості зустрічі.

Взагалі, при вивченні іноземної мови з першого класу середньої школи необхідно звертати особливу увагу на взаємовідносини учня з оточуючими його людьми, а не тільки бути об’єктом контролю мовної компетенції. Цьому сприяє цілий ряд вправ. Наприклад: «Слідкуйте уважно за Юрком. Слухайте уважно, чи правильно він говорить».

Головне, щоб учень, вступаючи до спілкування англійською мовою, не відчував страху за помилки та намагався всіма засобами, якими він володіє, реалізувати той чи інший комунікативний намір. Вважається, що помилки – це засіб та умова успішного оволодіння комунікативною компетенцією [2, ст.19]. Їх наявність не свідчить про невдачу, а навпаки, вони показують, що навчальний процес проходить нормально і учні приймають у ньому активну участь.

Висновок

З вище викладеного можливо зробити висновок: навчання англомовному спілкуванню неможливо без підключення усіх сфер особистості учнів першого класу. Розвиток мовленнєвої компетенції на уроках англійської мови є комплексним процесом, який має бути безперервним, активним, цілеспрямованим та зумовленим ситуацією спілкування. Успішність його реалізації залежить від правильного вибору навчально-методичного забезпечення; використання релевантних форм, методів і режимів роботи, які, в свою чергу, сприятимуть формуванню покоління молоді, здатного робити особистісний духовно-світоглядний вибір, набувати необхідних знань, навичок та компетентностей для інтеграції в суспільство на різних рівнях.

Список використаних джерел

1. Амонашвили Ш.А. Психологические особенности усвоения второго языка школьниками / Ш.А. Амонашвили // Иностранная литература в школе. – М., 1986. – № 2. – С.26-27.
2. Гальскова Н.Д. Об итогах второго года экспериментального обучения иностранным языкам в начальной школе / Н.Д. Гальскова // Иностранный язык в школе. – М., 1990. – № 1. – С.119–132.
3. Державний стандарт початкової загальної освіти // Початкова освіта. - №18 (594). – 2010. – С. 3–45.
4. Кравченко І. М. Методичні рекомендації вчителеві, який викладає в 1 класі / І.М. Кравченко // Англійська мова в початковій школі (осн). – 2012. – №10. – С. 5-7.
5. Методика навчання іноземних мов у початковій школі : навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів / О.В. Котенко, A.B. Соломаха [та ін.]. – К. : Київ, ун-т ім. Б. Грінченка, 2015. – 356 с.
6. Навчальні програми з англійської мови для загальноосвітніх навчальних закладів. Перший клас : Англійська мова в початковій школі. – №8 (93), 2012. – С.15.
7. Чернякова О. Вивчення англійської мови через гру / О. Чернякова // Початкова школа. – К., 2002. – № 4. – 279 с.
8. Стародуб Т. Ф. Перші кроки в англійській. Б-ка «Початкова освіта» (Шк. Світ). – 2011. – №4 – С. 104.

---

---