Блоцька С.І. Навчання учнів старшої школи комунікативним моделям поведінки британців

Матеріал з PSYH.KIEV.UA -- Вісник психології і соціальної педагогіки

Версія від 18:43, 15 квітня 2015; Julia sabadash (Обговореннявнесок)
(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Блоцька Світлана Ігорівна – студентка Житомирського державного університету імені Івана Франка, спеціальність «Мова та література (англійська)».


Стаття присвячена особливостям навчання старшокласників комунікативним моделям поведінки британців, необхідних для повноцінного спілкування між представниками української та британської культур. Автор пропонує до розгляду етапи навчання комунікативним моделям поведінки британців та критерії оцінювання сформованості навичок їх використання.

Ключові слова: модель комунікативної поведінки; соціокультурна компетенція; старша школа; комунікативні моделі поведінки британців; соціолінгвістичні знання та вміння.


Статья посвящается особенностям обучения старшеклассников коммуникативным моделям поведения британцев, необходимых для полноценного общения между представителями украинской и британской культур. Автор предлагает к рассмотрению этапы обучения коммуникативным моделям поведения британцев и критерии оценивания сформированности навыков их использования.

Ключевые слова: модель коммуникативного поведения; социокультурная компетенция; старшая школа; коммуникативные модели поведения британцев; социолингвистические знания и умения.


The article focuses on the peculiarities of teaching the patterns of British communicative behavior to the senior school students that are necessary for proper communication between the representatives of the Ukrainian and British cultures. The author represents the stages of teaching the patterns of British communicative behavior and the evaluation criteria for the skills of their usage.

Key words: the pattern of communicative behavior; sociocultural competence, senior school; the patterns of British communicative behavior; sociolinguistic knowledge and skills.


Зміст

Постановка проблеми

Входження України до європейського освітнього, культурного та економічного простору, інтеграція з європейськими країнами, інтернаціоналізація ділових стосунків у різноманітних сферах діяльності людини диктує нове соціальне замовлення суспільства в галузі освіти, зокрема якості володіння випускниками середніх загальноосвітніх шкіл іноземною мовою. Головною метою навчання іноземної мови в загальноосвітніх навчальних закладах є не лише навчання мови як засобу міжкультурного спілкування, але й формування особистості, яка увібрала б у себе досвід рідної та іншомовної культури і була б готова до життя та праці в полікультурному суспільстві. [1].


В умовах сьогодення оволодіння іноземною мовою як засобом міжкультурного спілкування неможливе без одночасного вивчення культури даної країни та моделей вербальної та невербальної поведінки її представників. Як зазначає О. В. Красковська, комунікативна компетенція є спроможністю людини організовувати свою мовленнєву діяльність в її продуктивних і рецептивних видах адекватно ситуації спілкування; вирішувати засобами іноземної мови задачі спілкування в основних сферах людської діяльності, досягаючи взаєморозуміння і взаємодії з носіями мови у відповідності з нормами і традиціями культури народу, мова якого вивчається [2, c.1].


Під комунікативною поведінкою ми розуміємо реалізацію сукупності лінгвальних й екстралінгвальних засобів комунікації, вибір яких залежить від ситуації спілкування, лінгвальних й екстралінгвальних цілей, порушених індивідом, а також статусних характеристик учасників спілкування та виконуваних ними ролей. Вивчення комунікативної природи мовлення направлене на те, щоб виявити яким чином вербальні засоби спілкування використовуються для досягнення успішного обміну інформацією [3, c.28].


Мова є носієм культури, що передає скарби національної культури, які в ній зберігаються, з покоління у покоління. Опановуючи іноземну мову, учні засвоюють разом з нею і узагальнений культурний досвід попередніх поколінь. Вона формує особистість людини – носія мови, через нав’язування їй мовою та закладеним в мові баченням світу, менталітетом, відношенням до людей, тобто, через культуру народу, який користується даною мовою як засобом спілкування. Культурний та соціальний бар’єри є небезпечнішими, ніж мовний. культурний бар’єр небезпечний тим, що культурні помилки зазвичай сприймаються набагато болючіше, ніж мовні, не дивлячись на те, що перші все ж більш пробачливі: відмінність культур та соціального життя не узагальнені у зведення правил, як відмінність мов. Культурні ж помилки, як правило, не пробачаються так легко, як мовні, і справляють найбільш негативне враження [7, c.177]. Володіння комунікативними моделями поведінки іншомовного суспільства дозволяє тим, хто спілкується іноземною мовою, відчувати себе практично рівними з носіями цієї мови (по відношенню до культури), що є суттєвим кроком на шляху до оволодіння іноземною мовою) [8].


Вчені довели, що найбільш сприятливим періодом для формування соціолінгвістичної та соціокультурної компетенції є саме старший шкільний вік. Разом із розвитком абстрактного і узагальнюючого мислення в учнів загальноосвітньої школи відбувається перехід до вищих рівнів мовлення, збагачення словникового запасу, становлення загальної культури як усного, так і писемного мовлення. Суттєвим є те, що це вік активного комунікативного розвитку мовлення. Нова соціальна позиція старшокласника змінює для нього значущість учіння. На даному етапі розвитку учні здатні оволодіти національною культурою країни, мова якої вивчається, сформувати здатність і готовність розуміти ментальність носіїв мови, яка вивчається, а також особливостями поведінки народу цієї країни. Мова має вивчатися як елемент культури, який дозволяє, застосувавши досвід поколінь, здійснювати вплив на формування національної культурної ситуації.


Ми вважаємо, що саме на етапі старшого шкільного віку необхідно звертати велику увагу навчанню учнів комунікативним моделям поведінки народу, мова якого вивчається.


Аналіз досліджень

В процесі дослідження нами було проаналізовано різноманітні джерела та публікації, присвячені проблемі навчання учнів старшої школи комунікативним моделям поведінки. Питанням комплексного навчання іноземних мов та, зокрема, навчанню комунікативних моделей поведінки займались багато вітчизняних та зарубіжних науковців, серед яких Ю.І. Пасов, Н.Б.Ішханян, Н.К. Скляренко, О.В. Красковська, О.Н. Тарнопольський, О.І. Буркова, R. Lado, C. Kramsh, L. Shulman, D. Lehmann та інші.


Постановка мети дослідження

Метою даної статті є спроба визначити особливості навчання учнів старшої школи комунікативним моделям поведінки британців та розробити основні етапи їх навчання.


Виклад основного матеріалу

Нами було розроблено комплекс вправ для навчання комунікативним моделям поведінки, які відповідали 3 етапам:

I – етап повідомлення і формування знань про моделі комунікативної поведінки британців (read the statements from the text and try to predict their possible endings; read the text and make sure that you’ve completed the statements correctly);

II – етап формування навичок і вмінь володіння моделями комунікативної поведінки британців (do the multiple-choice test; ask your friends some questions using the patterns of communicative behavior mentioned in the text; fill in the chart for your Ukrainian friend who is going to visit Britain, pointing what the two countries have in common and what is different in this type of communication);

III – етап самостійного використання моделей комунікативної поведінки британців (Imagine your friend is ill and you need to call an Ambulance. Work in pairs. Create the dialogue using the models of communicative behavior learned; Create a booklet for the foreigners who are going to visit Britain pointing on the main peculiarities of using the patterns of communicative behavior in case of emergency).


Для оцінки сформованості моделей комунікативної поведінки було обрано наступні критерії: 1) відповідність змісту висловлювання комунікативній ситуації (повнота реалізації поставленого перед учнем комунікативного завдання); 2) наявність у висловлюванні учнів мовленнєвих засобів, специфічних для усного мовлення у соціально-побутовій сфері спілкування (неповні речення, еліпси, стягнені форми, «заповнювачі мовчання», готові речення, у вигляді соціально-етикетних кліше, мовленнєві формули); 3) ступінь чи панота реалізації комунікативного наміру кожного учасника спілкування (наскільки кожним комунікантом реалізовано комунікативну інерцію) [6, c.4].


На базі 10 класу Житомирської гуманітарної гімназії № 1 нами було проведено анкетування серед учнів контрольної та експериментальної груп для того, щоб дослідити рівень сформованості комунікативних моделей поведінки Британців. Кожна з представлених груп показала достатньо низький рівень знань моделей комунікативної поведінки, проте всі учні виявили бажання дізнатися більше про особливості комунікативних моделей поведінки Британців. Ми вважаємо, що низький рівень володіння комунікативними моделями поведінки можна пояснити тим, що автори шкільних підручників включають недостатню кількість вправ для їх навчання. Наразі нами проводиться навчання учнів 10 класів комунікативним моделям поведінки, проте проміжний зріз знань, проведений нами, показав приріст знань учнів на 10%, що свідчить про доцільність використання розробленої нами методики. Учні проявляють зацікавленість у опрацюванні представленого їм матеріалу. Найбільшу ефективність показують вправи на доповнення інформації (Read the statements from the text and try to predict their possible endings), порівняння особливостей комунікативної поведінки в Україні та Британії (Fill in the chart for your Ukrainian friend who is going to visit Britain, pointing what the two countries have in common and what is different in this type of communication), вправи на вміння створювати діалоги з використанням вивчених моделей комунікативної поведінки британців відповідно до запропонованої комунікативної ситуації (Imagine your friend is ill and you need to call an Ambulance. Work in pairs. Create the dialogue using the models of communicative behavior learned).


Висновок

Отже, підсумовуючи сказане вважаємо, що навчання старшокласників комунікативним моделям поведінки буде ефективним, якщо воно базуватиметься на представлених нами етапах. Це дасть змогу подолати культурний бар’єр та надасть можливість старшокласникам відчути себе повноправними членами іншомовного суспільства.


Список використаних джерел

  1. Корнилов О.А. Языковые картины мира как отражение национальных менталитетов (автореферат) / О. А. Корнилов. – М., 2000. Режим доступа: http://www.dissercat.com/content/yazykovye-kartiny-mira-kak-otrazheniya-natsionalnykh-mentalitetov
  2. Красrовська О.Л. Вимоги до вправ для навчання моделей комунікативної поведінки. «Вісник Житомирського державного університету. Випуск 46.» - Режим доступу: http://eprints.zu.edu.ua/3132/1/6_46.pdf
  3. Красковська О.Л., Скляренко Н.К. Навчання старшокласників моделей комунікативної поведінки британців. Частина І. «Іноземні мови» - К.: Ленвіт, 2004. – Вип. 2 – 63с.
  4. Моісеєва Ф.А. Комунікативна поведінка в аспекті стосунків між особами/ Ф.А. Моісеєва. – Режим доступу: http://www.rusnauka.com/5_NMIV_2009/Philosophia/40558.doc.htm
  5. Сидоренко І. М. Соціокультурна компетенція і контексті формування комунікативної культури студентів / І. М. Сидоренко. – К., 2011. Режим доступу: http://kamts1.kpi.ua/ru/node/571
  6. Скляренко Н. К. Сучасні вимоги до вправ для формування іншомовних мовленнєвих навичок та вмінь / Н. К. Скляренко // Іноземні мови. − 1999. − №3. − 78c.
  7. Тер-Минасова С. Г. Язык и межкультурная коммуникация / С. Г. Тер-Минасова. – М. : Изд-во МГУ, 2004. – 352 с.
  8. Cullen B. Practical Techniques for Teaching Culture in the EFL Classroom / B. Cullen. – The Internet TESL Journal, 2000. – Access mode: http://iteslj.org/Techniques/Cullen-Culture.html
  9. Harmer J. How to Teach English / J. Harmer. – Longman, 2001. – 190 p.
  10. Sharman E. Across Cultures / E. Sharman. – Longman, 2004. – 160 p.


Особисті інструменти
Ми в мережі
Реклама