Балл Георгій Олексійович - Історія редагувань

Grineva olga в 21:26, 24 квітня 2013

2013-04-24T21:26:12Z

← Попередня версія		Версія за 21:26, 24 квітня 2013
Рядок 1:		Рядок 1:
	'''Балл Георгій Олексійович''' - вчений у галузі [[Психологія\|психології]], член-кореспондент [[~~НАПН~~\|Академії педагогічних наук України]] (2003), доктор психологічних наук (1991), кандидат технічних наук (1964), професор (1993).		'''Балл Георгій Олексійович''' - вчений у галузі [[Психологія\|психології]], член-кореспондент [[Академія педагогічних наук України\|Академії педагогічних наук України]] (2003), доктор психологічних наук (1991), кандидат технічних наук (1964), професор (1993).

Grineva olga в 21:25, 24 квітня 2013

2013-04-24T21:25:26Z

← Попередня версія		Версія за 21:25, 24 квітня 2013
Рядок 1:		Рядок 1:
	'''Балл Георгій Олексійович''' - вчений у галузі психології, член-кореспондент Академії педагогічних наук України (2003), доктор психологічних наук (1991), кандидат технічних наук (1964), професор (1993).		'''Балл Георгій Олексійович''' - вчений у галузі [[Психологія\|психології]], член-кореспондент [[НАПН\|Академії педагогічних наук України]] (2003), доктор психологічних наук (1991), кандидат технічних наук (1964), професор (1993).


	<p>Народився 24 травня 1936 року в Києві. Закінчив у 1957 році Київський політехнічний інститут (електроакустичний факультет). Із 1958 року працює в НДІ психології (нині — Інститут психології ім. Г.С. Костюка АПН України). Учень Г.С. Костюка. Посади: інженер, молодший і старший науковий співробітник; у 1965-1971 роках і з 1989 року — завідувач лабораторії (відділу), з 1996 — очолює лабораторію методології і теорії психології. З 1993 року за сумісництвом працює в Інституті педагогіки і психології професійної освіти АПН України, з 1969 — викладає у вузах України.		<p>Народився 24 травня 1936 року в Києві. Закінчив у 1957 році Київський політехнічний інститут (електроакустичний факультет). Із 1958 року працює в [[Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України\|НДІ психології]] (нині — Інститут психології ім. Г.С. Костюка АПН України). Учень Г.С. Костюка. Посади: інженер, молодший і старший науковий співробітник; у 1965-1971 роках і з 1989 року — завідувач лабораторії (відділу), з 1996 — очолює лабораторію методології і теорії психології. З 1993 року за сумісництвом працює в Інституті педагогіки і психології професійної освіти АПН України, з 1969 — викладає у вузах України.
	Основний напрямок досліджень Георгія Балла — методологічні й теоретичні проблеми психології та суміжних із нею наук. Він започаткував нові наукові напрями, що стосуються: створення й застосування психолого-педагогічної теорії задач; визначення психолого-педагогічних засад гуманізації загальної та професійної освіти; раціогуманістичного підходу в методології психологічної науки. Його дослідження присвячені також: удосконаленню поняттєвого апарату психології та суміжних із нею наук; теорії та методам апаратурного кореляційного аналізу; методам професійного відбору; програмованому і комп'ютеризованому навчанню; психологічно обґрунтованій побудові навчального матеріалу й навчальних ситуацій; парадигмі діалогу в гуманізації суспільних відносин (передусім у сфері освіти); психологічним аспектам діяльності та професійної підготовки науковців, педагогів, практичних психологів, становленню духовності професіонала; аналізу категорії "особистість"; співвідношенню адаптації, нормовідповідності й творчості у функціонуванні особистості; сутності, психологічному змістові та співвідношенню особистісної свободи й особистісної надійності; ролі категорії "культура" у психологічній науці.</p>		Основний напрямок досліджень Георгія Балла — методологічні й теоретичні проблеми психології та суміжних із нею наук. Він започаткував нові наукові напрями, що стосуються: створення й застосування психолого-педагогічної теорії задач; визначення психолого-педагогічних засад гуманізації загальної та професійної освіти; раціогуманістичного підходу в методології психологічної науки. Його дослідження присвячені також: удосконаленню поняттєвого апарату психології та суміжних із нею наук; теорії та методам апаратурного кореляційного аналізу; методам професійного відбору; програмованому і комп'ютеризованому навчанню; психологічно обґрунтованій побудові навчального матеріалу й навчальних ситуацій; парадигмі діалогу в гуманізації суспільних відносин (передусім у сфері освіти); психологічним аспектам діяльності та професійної підготовки науковців, педагогів, практичних психологів, становленню духовності професіонала; аналізу категорії "особистість"; співвідношенню адаптації, нормовідповідності й творчості у функціонуванні особистості; сутності, психологічному змістові та співвідношенню особистісної свободи й особистісної надійності; ролі категорії "культура" у психологічній науці.</p>

Grineva olga: Створена сторінка: '''Балл Георгій Олексійович''' - вчений у галузі психології, член-кореспондент Академії пед...

2013-01-08T19:44:28Z

Створена сторінка: '''Балл Георгій Олексійович''' - вчений у галузі психології, член-кореспондент Академії пед...

Нова сторінка

'''Балл Георгій Олексійович''' - вчений у галузі психології, член-кореспондент Академії педагогічних наук України (2003), доктор психологічних наук (1991), кандидат технічних наук (1964), професор (1993).

<p>Народився 24 травня 1936 року в Києві. Закінчив у 1957 році Київський політехнічний інститут (електроакустичний факультет). Із 1958 року працює в НДІ психології (нині — Інститут психології ім. Г.С. Костюка АПН України). Учень Г.С. Костюка. Посади: інженер, молодший і старший науковий співробітник; у 1965-1971 роках і з 1989 року — завідувач лабораторії (відділу), з 1996 — очолює лабораторію методології і теорії психології. З 1993 року за сумісництвом працює в Інституті педагогіки і психології професійної освіти АПН України, з 1969 — викладає у вузах України.
Основний напрямок досліджень Георгія Балла — методологічні й теоретичні проблеми психології та суміжних із нею наук. Він започаткував нові наукові напрями, що стосуються: створення й застосування психолого-педагогічної теорії задач; визначення психолого-педагогічних засад гуманізації загальної та професійної освіти; раціогуманістичного підходу в методології психологічної науки. Його дослідження присвячені також: удосконаленню поняттєвого апарату психології та суміжних із нею наук; теорії та методам апаратурного кореляційного аналізу; методам професійного відбору; програмованому і комп'ютеризованому навчанню; психологічно обґрунтованій побудові навчального матеріалу й навчальних ситуацій; парадигмі діалогу в гуманізації суспільних відносин (передусім у сфері освіти); психологічним аспектам діяльності та професійної підготовки науковців, педагогів, практичних психологів, становленню духовності професіонала; аналізу категорії "особистість"; співвідношенню адаптації, нормовідповідності й творчості у функціонуванні особистості; сутності, психологічному змістові та співвідношенню особистісної свободи й особистісної надійності; ролі категорії "культура" у психологічній науці.</p>

Автор понад 370 наукових праць, з них 11 одноосібних і колективних монографій та 15 посібників. Член редколегій низки наукових журналів, серед яких: "Гуманітарні науки", "Неперервна професійна освіта: теорія і практика", "Освіта і управління", "Проблеми сучасної психології".

[[Категорія:Науковці]]
[[Категорія:Українські психологи і педагоги]]
[[Категорія:Доктори психологічних наук]]
[[Категорія:Потребує доопрацювання]]