https://www.psyh.kiev.ua/index.php?action=history&feed=atom&title=%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%B2%D0%BE%D1%94%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%D0%BC%D0%B8_%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%83_%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81%D1%83_%D0%B2%D0%B8%D1%89%D0%BE%D1%97_%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B8Особливості засвоєння студентами матеріалу курсу вищої математики - Історія редагувань2026-10-09T17:04:05ZІсторія редагувань цієї сторінки в вікіMediaWiki 1.46.2https://www.psyh.kiev.ua/index.php?title=%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%B2%D0%BE%D1%94%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%D0%BC%D0%B8_%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%83_%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81%D1%83_%D0%B2%D0%B8%D1%89%D0%BE%D1%97_%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B8&diff=5534&oldid=prevDora в 08:46, 6 травня 20102010-05-06T08:46:33Z<p></p>
<table style="background-color: #fff; color: #202122;" data-mw-interface="">
<col class="diff-marker" />
<col class="diff-content" />
<col class="diff-marker" />
<col class="diff-content" />
<tr class="diff-title" lang="uk">
<td colspan="2" style="background-color: #fff; color: #202122; text-align: center;">← Попередня версія</td>
<td colspan="2" style="background-color: #fff; color: #202122; text-align: center;">Версія за 08:46, 6 травня 2010</td>
</tr><tr><td colspan="2" class="diff-lineno" id="mw-diff-left-l154">Рядок 154:</td>
<td colspan="2" class="diff-lineno">Рядок 154:</td></tr>
<tr><td class="diff-marker"></td><td style="background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><br></td><td class="diff-marker"></td><td style="background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><br></td></tr>
<tr><td class="diff-marker"></td><td style="background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>== Література ==</div></td><td class="diff-marker"></td><td style="background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>== Література ==</div></td></tr>
<tr><td class="diff-marker" data-marker="−"></td><td style="color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #ffe49c; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div><del style="font-weight: bold; text-decoration: none;"></del></div></td><td colspan="2" class="diff-side-added"></td></tr>
<tr><td class="diff-marker"></td><td style="background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div> </div></td><td class="diff-marker"></td><td style="background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div> </div></td></tr>
<tr><td class="diff-marker"></td><td style="background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div># Вікова та педагогічна психологія: Навч. посіб./О.В.Скрипченко, Л.В.Долинська, З.В.Огороднійчук та ін.-К.:Просвіта,2001.-416с. </div></td><td class="diff-marker"></td><td style="background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div># Вікова та педагогічна психологія: Навч. посіб./О.В.Скрипченко, Л.В.Долинська, З.В.Огороднійчук та ін.-К.:Просвіта,2001.-416с. </div></td></tr>
<tr><td colspan="2" class="diff-lineno" id="mw-diff-left-l169">Рядок 169:</td>
<td colspan="2" class="diff-lineno">Рядок 168:</td></tr>
<tr><td class="diff-marker"></td><td style="background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>[[Категорія:Наукова робота аспірантів НПУ імені Драгоманова]]</div></td><td class="diff-marker"></td><td style="background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>[[Категорія:Наукова робота аспірантів НПУ імені Драгоманова]]</div></td></tr>
<tr><td class="diff-marker"></td><td style="background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>[[Категорія:Реферати українською мовою]]</div></td><td class="diff-marker"></td><td style="background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>[[Категорія:Реферати українською мовою]]</div></td></tr>
<tr><td class="diff-marker" data-marker="−"></td><td style="color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #ffe49c; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div><del style="font-weight: bold; text-decoration: none;"></del></div></td><td colspan="2" class="diff-side-added"></td></tr>
<tr><td class="diff-marker" data-marker="−"></td><td style="color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #ffe49c; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div><del style="font-weight: bold; text-decoration: none;"></del></div></td><td colspan="2" class="diff-side-added"></td></tr>
<tr><td class="diff-marker" data-marker="−"></td><td style="color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #ffe49c; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div><del style="font-weight: bold; text-decoration: none;">[[Категорія:Переглянути]]</del></div></td><td colspan="2" class="diff-side-added"></td></tr>
</table>Dorahttps://www.psyh.kiev.ua/index.php?title=%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%B2%D0%BE%D1%94%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%D0%BC%D0%B8_%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%83_%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81%D1%83_%D0%B2%D0%B8%D1%89%D0%BE%D1%97_%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B8&diff=5533&oldid=prevDora: /* РОЗДІЛ II */ - lowercase.js2010-05-06T08:45:17Z<p><span class="autocomment">РОЗДІЛ II: </span> - <a href="/index.php?title=%D0%9E%D0%B1%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B0:X-romix/lowercase.js&action=edit&redlink=1" class="new" title="Обговорення користувача:X-romix/lowercase.js (такої сторінки не існує)">lowercase.js</a></p>
<table style="background-color: #fff; color: #202122;" data-mw-interface="">
<col class="diff-marker" />
<col class="diff-content" />
<col class="diff-marker" />
<col class="diff-content" />
<tr class="diff-title" lang="uk">
<td colspan="2" style="background-color: #fff; color: #202122; text-align: center;">← Попередня версія</td>
<td colspan="2" style="background-color: #fff; color: #202122; text-align: center;">Версія за 08:45, 6 травня 2010</td>
</tr><tr><td colspan="2" class="diff-lineno" id="mw-diff-left-l45">Рядок 45:</td>
<td colspan="2" class="diff-lineno">Рядок 45:</td></tr>
<tr><td class="diff-marker"></td><td style="background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>Як було зауважено вище, на навчальну діяльність студента впливають також тип та ступінь розвиненості уваги, сприймання, пам'яті, мислення, уяви, уміння вчитися, тобто уміння організовувати свою діяльність, в тому числі й навчаючу. Тому з'ясуємо поняття та особливості основних психічних процесів особистості. Для початку приведемо схему, яка відображає зв'язок та єдність психічних процесів та діяльності особистості.Розглянемо такий психічний процес, як сприймання. Сприймання — це відображення у свідомості людини предметів і явищ у сукупності їх якостей та частин, що діють у певний момент на органи чуття. Сприймання предметів і людей, з якими суб'єкту доводиться мати справу, умов, в яких протікає його діяльність, становить необхідну умову усвідомленої людської дії. Попередній досвід прискорює процес виділення об'єкта, розпізнання його особливостей, збагачує зміст сприймання, підвищує його повноту і точність. Сприймаючи, людина не лише бачить, а й дивиться і розглядає, не лише слухає, а й слухає і прислуховується. Але індивідуальні особливості роблять сприймання кожної людини індивідуально-своєрідним.Виділяють такі основні типи сприймання та спостереження: синтетичний, аналітичний, аналітико-синтетичний та емоційний. Людям синтетичного типу властива схильність до узагальненого відображення явищ, вони не надають значення деталям. Люди аналітичного типу вникають у всі подробиці, для них буває проблемою зрозуміти загальну суть явища. Люди аналітика-синтетичного типу завжди співвідносять аналіз окремих частин з висновками, встановлення фактів — з їх поясненням. Люди емоційного типу сприймання намагаються не так вирізнити сутність явища, як висловити своє ставлення, власні переживання, спричинені цими явищами. У повсякденній діяльності викладачу слід неодмінно зважати на індивідуальні особливості сприймання студентів.Функцію накопичення, збереження і використання наслідків дії відчуттів, сприймання, мислення, уяви виконує пам'ять. Пам'ять — це психічний процес, який відображає досвід людини шляхом запам'ятовування, зберігання, відтворення. Індивідуальні особливості пам'яті людей генетично залежать від властивостей нервової системи (рухливість, сила, врівноваженість). Мимовільна пам'ять розвинена у людей з рухливою нервовою системою, а довільна — з інертною. Індивіди з сильною нервовою системою демонструють вищу продуктивність процесів пам'яті, але логічну структуру матеріалу краще запам'ятовують індивіди зі слабкою нервовою системою. Тексти краще запам'ятовують люди з неврівноваженою нервовою системою. Властивості нервової системи відбиваються на особливостях процесів пам'яті, наприклад, у тому, що запам'ятовується. (О.Скрипченко, Л.Долинська, З.Огороднійчук та інші [6])Якщо звернемось до поняття мислення, то з'ясуємо наступне. Мислення - найвища форма відображення мозком навколишнього світу, найбільш складний пізнавальний психічний процес, властивий лише людині. За допомогою мислення людина пізнає загальні властивості і відношення, виділяє серед цих властивостей суттєві, що визначають характер об'єктів. Це дозволяє людині передбачити результати подій навколишнього середовища і своїх власних дій. Уся ця робота виконується за допомогою операцій мислення: порівняння, аналізу і синтезу, абстракції, узагальнення і конкретизації. Розрізняють три види мислення: наглядно-дійове, наглядно-образне і теоретичне. В складних розумових діях дорослого ( у тому числі і студента ) присутні елементи всіх трьох видів мислення, але деякий один з них, зазвичай, виражений найбільше. Викладач повинен враховувати цю умову і корегувати свої дії в залежності від того, який вид мислення у переважної більшості студентів групи, та додатково звертати увагу на студентів, які її потребують.( Л.М.Фридман [7], С.32-37 )До вищих пізнавальних процесів належить уява. Вона породжується потребами, що виникають у житті людини, і насамперед потребою змінити ті чи інші предмети навколишнього світу. Уява — це психічний процес створення людиною нових образів на основі її попереднього досвіду. Уява, як і мислення, виникає в проблемній ситуації, тобто тоді, коли потрібно віднайти нове рішення. У кожної дитини є уява, фантазія, але проявляються вони по-різному, залежно від її індивідуальних особливостей. Ступінь легкості перетворення в уяві особистості змісту навчального завдання буває різним. Деякі студенти досить скуті ситуацією, так що будь-яке мислене перетворення її становить для них значні труднощі. Для інших дітей будь-яка ситуація - матеріал для діяльності уяви. Студенти можуть розрізнятись ще й тим, якою мірою їхня уява контролюється свідомістю. Залежно від цього уява може бути корисною або шкідливою (в останньому разі вона відволікає людину від реального світу). Тому викладачу важливо знати, як студент сприймає матеріал і як цей матеріал переломлюється в його уяві. Уяву можна тренувати і розвивати, як будь-який аспект психіки людини. Розвивати уяву можна різними шляхами, але обов'язково в такій діяльності, яка без фантазії не приводить до бажаних результатів.Розглянемо форму організації пізнавальних процесів - увагу. Увага - це зосередженість діяльності суб'єкта в певний момент часу на якомусь реальному або ідеальному об'єкті - предметі, події, образі, міркуванні тощо. У кожному психічному процесі присутній момент, що виражає різні ставлення особистості, зокрема до світу людей, природи, свідомості, до об'єкта. Якщо у людини сформувалась звичка бути завжди уважною, тоді увага стає закріпленою, постійною властивістю, яка називається уважністю. Уважність формується в діяльності. Уважна людина вирізняється спостережливістю, вона повніше і точніше сприймає навколишній світ, навчається і працює значно успішніше, ніж неуважна людина.Звернемо увагу на вольову активність особистості. Сутність і значення волі можна розглядати в такому поєднанні: активність - воля - свідомість. Воля - не абстрактна сила, а свідомо спрямована активність особисті. Воля є внутрішньою активністю психіки, пов'язаною з вибором мотивів, цілепокладанням, прагненням до досягнення мети, зусиллям до подолання перешкод, мобілізацією внутрішньої напруженості, здатністю регулювати спонукання, можливістю приймати рішення, гальмуванням поведінкових реакцій. Індивідуальні особливості волі властиві окремим людям. До позитивних якостей відносять такі якості, як наполегливість, цілеспрямованість, витримка тощо. Якості, що характеризують слабкість волі особистості, визначаються такими поняттями, як безпринципність, безініціативність, нестриманість, боязкість, упертість тощо. (О.Скрипченко, Л.Долинська, З.Огороднійчук та інші [6]) </div></td><td class="diff-marker"></td><td style="background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>Як було зауважено вище, на навчальну діяльність студента впливають також тип та ступінь розвиненості уваги, сприймання, пам'яті, мислення, уяви, уміння вчитися, тобто уміння організовувати свою діяльність, в тому числі й навчаючу. Тому з'ясуємо поняття та особливості основних психічних процесів особистості. Для початку приведемо схему, яка відображає зв'язок та єдність психічних процесів та діяльності особистості.Розглянемо такий психічний процес, як сприймання. Сприймання — це відображення у свідомості людини предметів і явищ у сукупності їх якостей та частин, що діють у певний момент на органи чуття. Сприймання предметів і людей, з якими суб'єкту доводиться мати справу, умов, в яких протікає його діяльність, становить необхідну умову усвідомленої людської дії. Попередній досвід прискорює процес виділення об'єкта, розпізнання його особливостей, збагачує зміст сприймання, підвищує його повноту і точність. Сприймаючи, людина не лише бачить, а й дивиться і розглядає, не лише слухає, а й слухає і прислуховується. Але індивідуальні особливості роблять сприймання кожної людини індивідуально-своєрідним.Виділяють такі основні типи сприймання та спостереження: синтетичний, аналітичний, аналітико-синтетичний та емоційний. Людям синтетичного типу властива схильність до узагальненого відображення явищ, вони не надають значення деталям. Люди аналітичного типу вникають у всі подробиці, для них буває проблемою зрозуміти загальну суть явища. Люди аналітика-синтетичного типу завжди співвідносять аналіз окремих частин з висновками, встановлення фактів — з їх поясненням. Люди емоційного типу сприймання намагаються не так вирізнити сутність явища, як висловити своє ставлення, власні переживання, спричинені цими явищами. У повсякденній діяльності викладачу слід неодмінно зважати на індивідуальні особливості сприймання студентів.Функцію накопичення, збереження і використання наслідків дії відчуттів, сприймання, мислення, уяви виконує пам'ять. Пам'ять — це психічний процес, який відображає досвід людини шляхом запам'ятовування, зберігання, відтворення. Індивідуальні особливості пам'яті людей генетично залежать від властивостей нервової системи (рухливість, сила, врівноваженість). Мимовільна пам'ять розвинена у людей з рухливою нервовою системою, а довільна — з інертною. Індивіди з сильною нервовою системою демонструють вищу продуктивність процесів пам'яті, але логічну структуру матеріалу краще запам'ятовують індивіди зі слабкою нервовою системою. Тексти краще запам'ятовують люди з неврівноваженою нервовою системою. Властивості нервової системи відбиваються на особливостях процесів пам'яті, наприклад, у тому, що запам'ятовується. (О.Скрипченко, Л.Долинська, З.Огороднійчук та інші [6])Якщо звернемось до поняття мислення, то з'ясуємо наступне. Мислення - найвища форма відображення мозком навколишнього світу, найбільш складний пізнавальний психічний процес, властивий лише людині. За допомогою мислення людина пізнає загальні властивості і відношення, виділяє серед цих властивостей суттєві, що визначають характер об'єктів. Це дозволяє людині передбачити результати подій навколишнього середовища і своїх власних дій. Уся ця робота виконується за допомогою операцій мислення: порівняння, аналізу і синтезу, абстракції, узагальнення і конкретизації. Розрізняють три види мислення: наглядно-дійове, наглядно-образне і теоретичне. В складних розумових діях дорослого ( у тому числі і студента ) присутні елементи всіх трьох видів мислення, але деякий один з них, зазвичай, виражений найбільше. Викладач повинен враховувати цю умову і корегувати свої дії в залежності від того, який вид мислення у переважної більшості студентів групи, та додатково звертати увагу на студентів, які її потребують.( Л.М.Фридман [7], С.32-37 )До вищих пізнавальних процесів належить уява. Вона породжується потребами, що виникають у житті людини, і насамперед потребою змінити ті чи інші предмети навколишнього світу. Уява — це психічний процес створення людиною нових образів на основі її попереднього досвіду. Уява, як і мислення, виникає в проблемній ситуації, тобто тоді, коли потрібно віднайти нове рішення. У кожної дитини є уява, фантазія, але проявляються вони по-різному, залежно від її індивідуальних особливостей. Ступінь легкості перетворення в уяві особистості змісту навчального завдання буває різним. Деякі студенти досить скуті ситуацією, так що будь-яке мислене перетворення її становить для них значні труднощі. Для інших дітей будь-яка ситуація - матеріал для діяльності уяви. Студенти можуть розрізнятись ще й тим, якою мірою їхня уява контролюється свідомістю. Залежно від цього уява може бути корисною або шкідливою (в останньому разі вона відволікає людину від реального світу). Тому викладачу важливо знати, як студент сприймає матеріал і як цей матеріал переломлюється в його уяві. Уяву можна тренувати і розвивати, як будь-який аспект психіки людини. Розвивати уяву можна різними шляхами, але обов'язково в такій діяльності, яка без фантазії не приводить до бажаних результатів.Розглянемо форму організації пізнавальних процесів - увагу. Увага - це зосередженість діяльності суб'єкта в певний момент часу на якомусь реальному або ідеальному об'єкті - предметі, події, образі, міркуванні тощо. У кожному психічному процесі присутній момент, що виражає різні ставлення особистості, зокрема до світу людей, природи, свідомості, до об'єкта. Якщо у людини сформувалась звичка бути завжди уважною, тоді увага стає закріпленою, постійною властивістю, яка називається уважністю. Уважність формується в діяльності. Уважна людина вирізняється спостережливістю, вона повніше і точніше сприймає навколишній світ, навчається і працює значно успішніше, ніж неуважна людина.Звернемо увагу на вольову активність особистості. Сутність і значення волі можна розглядати в такому поєднанні: активність - воля - свідомість. Воля - не абстрактна сила, а свідомо спрямована активність особисті. Воля є внутрішньою активністю психіки, пов'язаною з вибором мотивів, цілепокладанням, прагненням до досягнення мети, зусиллям до подолання перешкод, мобілізацією внутрішньої напруженості, здатністю регулювати спонукання, можливістю приймати рішення, гальмуванням поведінкових реакцій. Індивідуальні особливості волі властиві окремим людям. До позитивних якостей відносять такі якості, як наполегливість, цілеспрямованість, витримка тощо. Якості, що характеризують слабкість волі особистості, визначаються такими поняттями, як безпринципність, безініціативність, нестриманість, боязкість, упертість тощо. (О.Скрипченко, Л.Долинська, З.Огороднійчук та інші [6]) </div></td></tr>
<tr><td class="diff-marker"></td><td style="background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><br></td><td class="diff-marker"></td><td style="background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><br></td></tr>
<tr><td class="diff-marker" data-marker="−"></td><td style="color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #ffe49c; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>== <del style="font-weight: bold; text-decoration: none;">РОЗДІЛ </del>II == </div></td><td class="diff-marker" data-marker="+"></td><td style="color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>== <ins style="font-weight: bold; text-decoration: none;">Розділ </ins>II == </div></td></tr>
<tr><td class="diff-marker"></td><td style="background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><br></td><td class="diff-marker"></td><td style="background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><br></td></tr>
<tr><td class="diff-marker"></td><td style="background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>=== 2.1. Призначення курсу вищої математики ===</div></td><td class="diff-marker"></td><td style="background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>=== 2.1. Призначення курсу вищої математики ===</div></td></tr>
<tr><td colspan="2" class="diff-lineno" id="mw-diff-left-l139">Рядок 139:</td>
<td colspan="2" class="diff-lineno">Рядок 139:</td></tr>
<tr><td class="diff-marker"></td><td style="background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>* Чи немає іншого способу розв'язання?</div></td><td class="diff-marker"></td><td style="background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>* Чи немає іншого способу розв'язання?</div></td></tr>
<tr><td class="diff-marker"></td><td style="background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>* Який з наведених способів раціональніший, за рахунок чого?</div></td><td class="diff-marker"></td><td style="background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>* Який з наведених способів раціональніший, за рахунок чого?</div></td></tr>
<tr><td class="diff-marker" data-marker="−"></td><td style="color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #ffe49c; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>* Що нового вивчили при розв'язанні цієї задачі? </div></td><td class="diff-marker" data-marker="+"></td><td style="color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>* Що нового вивчили при розв'язанні цієї задачі?</div></td></tr>
<tr><td class="diff-marker"></td><td style="background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><br></td><td class="diff-marker"></td><td style="background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><br></td></tr>
<tr><td class="diff-marker"></td><td style="background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>== Висновки ==</div></td><td class="diff-marker"></td><td style="background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>== Висновки ==</div></td></tr>
</table>Dorahttps://www.psyh.kiev.ua/index.php?title=%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%B2%D0%BE%D1%94%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%D0%BC%D0%B8_%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%83_%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81%D1%83_%D0%B2%D0%B8%D1%89%D0%BE%D1%97_%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B8&diff=5532&oldid=prevDora: - lowercase.js2010-05-06T08:44:35Z<p>- <a href="/index.php?title=%D0%9E%D0%B1%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B0:X-romix/lowercase.js&action=edit&redlink=1" class="new" title="Обговорення користувача:X-romix/lowercase.js (такої сторінки не існує)">lowercase.js</a></p>
<table style="background-color: #fff; color: #202122;" data-mw-interface="">
<col class="diff-marker" />
<col class="diff-content" />
<col class="diff-marker" />
<col class="diff-content" />
<tr class="diff-title" lang="uk">
<td colspan="2" style="background-color: #fff; color: #202122; text-align: center;">← Попередня версія</td>
<td colspan="2" style="background-color: #fff; color: #202122; text-align: center;">Версія за 08:44, 6 травня 2010</td>
</tr><tr><td colspan="2" class="diff-lineno" id="mw-diff-left-l14">Рядок 14:</td>
<td colspan="2" class="diff-lineno">Рядок 14:</td></tr>
<tr><td class="diff-marker"></td><td style="background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>З погляду психології, задача освіти куди ширше за просту передачу культурної спадщини з покоління в покоління. Освіта допомагає людям навчитися, як правильно або принаймні адекватно реагувати на широкий спектр ситуацій, незалежно від того, чи використовують ці реакції рухові здібності, слова і пропозиції або ж невисловлені думки і ідеї.Педагогічна психологія вищої школи розглядає процес навчання у комплексі інформаційно-навчаючої, розвиваючої і виховної його функцій.Людина - головний ціннісний орієнтир в житті суспільства. Саме тому в умовах особисто-орієнтованого навчання викладачам слід навчитися бачити особистість у студенті, розуміти складність і багатогранність його душі, виявляти спадкові, набуті і зростаючі здібності та можливості, створювати максимально сприятливі умови для їхнього розвитку, розрізняти багатозначність вчинків і дій, різноманітність почуттів, емоцій, мотивів. Тільки за таких умов викладач може по-справжньому ефективно керувати процесом навчання, розвитку і виховання студента як особистості, контролювати цей процес, вносити відповідні стимули і корективи.Даний реферат має за мету висвітлити ті особливості молодої людини, про які необхідно пам'ятати викладачу при читанні такого курсу, як вища математика.Робота містить два розділи, висновки та список літератури. У першому розділі викладені психологічні особливості віку „студентства" та особливості навчальної діяльності студентів. Оскільки у процесі засвоєння матеріалу курсу вищої математики студенти мають справу із поняттями, теоремами та задачами, то другий розділ наукової роботи присвячений особливостям саме математичного матеріалу. Тут розглядається специфіка щодо засвоєння математичних понять, теорем та формування умінь розв'язання задач, а також деякі поради викладачам щодо цього. </div></td><td class="diff-marker"></td><td style="background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>З погляду психології, задача освіти куди ширше за просту передачу культурної спадщини з покоління в покоління. Освіта допомагає людям навчитися, як правильно або принаймні адекватно реагувати на широкий спектр ситуацій, незалежно від того, чи використовують ці реакції рухові здібності, слова і пропозиції або ж невисловлені думки і ідеї.Педагогічна психологія вищої школи розглядає процес навчання у комплексі інформаційно-навчаючої, розвиваючої і виховної його функцій.Людина - головний ціннісний орієнтир в житті суспільства. Саме тому в умовах особисто-орієнтованого навчання викладачам слід навчитися бачити особистість у студенті, розуміти складність і багатогранність його душі, виявляти спадкові, набуті і зростаючі здібності та можливості, створювати максимально сприятливі умови для їхнього розвитку, розрізняти багатозначність вчинків і дій, різноманітність почуттів, емоцій, мотивів. Тільки за таких умов викладач може по-справжньому ефективно керувати процесом навчання, розвитку і виховання студента як особистості, контролювати цей процес, вносити відповідні стимули і корективи.Даний реферат має за мету висвітлити ті особливості молодої людини, про які необхідно пам'ятати викладачу при читанні такого курсу, як вища математика.Робота містить два розділи, висновки та список літератури. У першому розділі викладені психологічні особливості віку „студентства" та особливості навчальної діяльності студентів. Оскільки у процесі засвоєння матеріалу курсу вищої математики студенти мають справу із поняттями, теоремами та задачами, то другий розділ наукової роботи присвячений особливостям саме математичного матеріалу. Тут розглядається специфіка щодо засвоєння математичних понять, теорем та формування умінь розв'язання задач, а також деякі поради викладачам щодо цього. </div></td></tr>
<tr><td class="diff-marker"></td><td style="background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><br></td><td class="diff-marker"></td><td style="background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><br></td></tr>
<tr><td class="diff-marker" data-marker="−"></td><td style="color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #ffe49c; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>== <del style="font-weight: bold; text-decoration: none;">РОЗДІЛ </del>І ==</div></td><td class="diff-marker" data-marker="+"></td><td style="color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>== <ins style="font-weight: bold; text-decoration: none;">Розділ </ins>І ==</div></td></tr>
<tr><td class="diff-marker"></td><td style="background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><br></td><td class="diff-marker"></td><td style="background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><br></td></tr>
<tr><td class="diff-marker"></td><td style="background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>===1.1. Психологічні та фізіологічні особливості студентської молоді ===</div></td><td class="diff-marker"></td><td style="background-color: #f8f9fa; color: #202122; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #eaecf0; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>===1.1. Психологічні та фізіологічні особливості студентської молоді ===</div></td></tr>
</table>Dorahttps://www.psyh.kiev.ua/index.php?title=%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%B2%D0%BE%D1%94%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%D0%BC%D0%B8_%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%83_%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81%D1%83_%D0%B2%D0%B8%D1%89%D0%BE%D1%97_%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B8&diff=5531&oldid=prevDora в 08:43, 6 травня 20102010-05-06T08:43:40Z<p></p>
<a href="https://www.psyh.kiev.ua/index.php?title=%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%B2%D0%BE%D1%94%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%D0%BC%D0%B8_%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%83_%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81%D1%83_%D0%B2%D0%B8%D1%89%D0%BE%D1%97_%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B8&diff=5531&oldid=4671">Показати зміни</a>Dorahttps://www.psyh.kiev.ua/index.php?title=%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%B2%D0%BE%D1%94%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%D0%BC%D0%B8_%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%83_%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81%D1%83_%D0%B2%D0%B8%D1%89%D0%BE%D1%97_%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B8&diff=4671&oldid=prevBot referat: Створена сторінка: '''Реферат аспіранта НПУ ім.Драгоманова'''. Автор: '''Григор'єва Іванна Юріївна''' ...2010-04-12T19:45:05Z<p>Створена сторінка: '''Реферат аспіранта <a href="/%D0%9D%D0%9F%D0%A3" class="mw-redirect" title="НПУ">НПУ ім.Драгоманова</a>'''. Автор: '''<a href="/%D0%93%D1%80%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D1%80%27%D1%94%D0%B2%D0%B0_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D0%B0_%D0%AE%D1%80%D1%96%D1%97%D0%B2%D0%BD%D0%B0" title="Григор'єва Іванна Юріївна">Григор'єва Іванна Юріївна</a>''' ...</p>
<a href="https://www.psyh.kiev.ua/index.php?title=%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%B2%D0%BE%D1%94%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%D0%BC%D0%B8_%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%83_%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81%D1%83_%D0%B2%D0%B8%D1%89%D0%BE%D1%97_%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B8&diff=4671">Показати зміни</a>Bot referat