https://www.psyh.kiev.ua/index.php?action=history&feed=atom&title=%D0%A0%D0%B5%D0%BF%D1%82%D1%83%D1%85_%D0%94.%D0%86._%D0%A1%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE-%D0%BF%D1%81%D0%B8%D1%85%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D1%85%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D1%81%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%B6%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B8 2026-11-02T23:15:12Z Історія редагувань цієї сторінки в вікі MediaWiki 1.46.2 https://www.psyh.kiev.ua/index.php?title=%D0%A0%D0%B5%D0%BF%D1%82%D1%83%D1%85_%D0%94.%D0%86._%D0%A1%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE-%D0%BF%D1%81%D0%B8%D1%85%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D1%85%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D1%81%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%B6%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B8&diff=18127&oldid=prev 2018-04-11T07:32:06Z

<p>Створена сторінка: &#039;&#039;&#039;Рептух Д.І.&#039;&#039;&#039;, магістрант [[Напрям підготовки (спеціальність)&quot;Психологія&quot;|спеціальності ...</p> <p><b>Нова сторінка</b></p><div>&#039;&#039;&#039;Рептух Д.І.&#039;&#039;&#039;, магістрант [[Напрям підготовки (спеціальність)&quot;Психологія&quot;|спеціальності &quot;Психологія&quot;]], Навчально-науковий гуманітарний інститут Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського, м. Київ.<br /> <br /> <br /> == Постановка проблеми ==<br /> <br /> Традиційним, глибоко закоріненим у сучасному суспільстві є гендерний стереотип, за яким навіть працююча освічена, але заміжня жінка є насамперед дружиною й матір’ю, що повинна допомагати чоловіку, нерідко зневажаючи власні прагнення до самореалізації та професійного успіху.<br /> <br /> Однак, на даному етапі розвитку суспільства, сучасна жінка бажає мати вільний вибір у здійсненні нею будь-якої дії – чи то материнство, чи професійна кар’єра, чи участь у керівництві суспільством. Нарешті має стати очевидною здатність жінки бути рівноправною з чоловіком, нести з ним рівну відповідальність як за сім’ю, за дітей, так і за весь світ в усьому різноманітті його проявів [3, с. 124].<br /> <br /> У сучасному суспільстві можливості для жінок значно розширилися. Важливе місце в житті жінки займає її професійна кар’єра. Сучасні жінки прагнуть розширити свій кругозір і не обмежуються лише турботою про сім’ю. Заміжжя і материнство перестали бути основними сферами самореалізації жінок. Стабільний дохід дозволяє жінкам бути фінансово незалежними від чоловіків, а інколи й повністю самостійно утримувати сім’ю [2, с. 37].<br /> <br /> == Аналіз результатів дослідження ==<br /> <br /> К. Г. Юнг вважав, що чоловіки і жінки прагнуть розвиватися, реалізовувати себе в житті по-різному. Для чоловіка це шлях подолання різного роду перешкод в процесі чого він стає все більш спритним, вмілим та сильним. Паралельно з цією лінією розвитку він стає і все більш відповідальним, моральним: він уміє обмежувати свої пориви, коли це може завдати шкоди оточуючим, піклуватися про оточуючих, про жінок, що є ознакою відповідальності [5, с. 75].<br /> <br /> Сучасна європейська культура не приділяє великої уваги психологічним відмінностям між чоловіками і жінками, коли пропонує їм форми і способи отримання освіти, подальшого кар’єрного зростання. Тому, як вважають К. Г. Юнг і його послідовники, в більшості випадків жінці доводиться в європейській культурі йти шляхом чоловіків, розвивати свою психіку в тому напрямку, в якому це зазвичай роблять чоловіки. Але при цьому, стверджують прихильники аналітичної психології, в розумі жінок існує більш давній пласт, що проявляється через почуття, які направляють їх на те, щоб вони все-таки стали жінками, а не повторювали чоловіків. Коли цей вміст психіки дає про себе знати, сучасна жінка може придушити його, оскільки воно загрожує позбавити її досягнень емансипації – рівності в дружбі і можливості суперництва з чоловіками на роботі. Це може відштовхувати чоловіків і викликати у жінки почуття незадоволеності собою.<br /> <br /> Серед сучасних масових стереотипів є примат еротизму у образі жінки, а самореалізація її передбачається у рівномірному та гармонійному прояві себе у професійній та сімейній сфері, поєднання материнства та кар’єри. Таким чином, сучасні українські жінки опиняються у ситуації рольового перевантаження, оскільки намагаються притримуватися високих стандартів у виконанні багатьох соціальних ролей.<br /> <br /> Дослідниця Т. П. Вівчарик запропонувала структурно-функціональну модель самореалізації жінки в основі якої лежить самоідентифікація, інтеграція особистості, опредметнення потреб продиктованих самістю через діяльність. На її думку, традиційні стереотипні уявлення про роль жінку в суспільстві, її призначення являють собою зовнішню опозицію, яка обмежує розвиток самодостатньої жіночої особистості. Жіночність, що є внутрішньою детермінантою розвитку жінки, також конфліктує з нетрадиційною роллю (діяльністю) жінки на шляху до її самоздійснення, шлях жінки до самореалізації лежить через опір стереотипній свідомості та вміння узгодити власну жіночність із прагненням особистісного розвитку [1, с. 167].<br /> <br /> Жінки прагнуть гармонійно поєднувати сімейні та професійні обов’язки. Але, оскільки сімейно-побутові функції залишаються переважно за нею, то нерідко виникає конфлікт між професійною роботою і сімейним клопотом. Це стає причиною «подвійної» завантаженості жінки, погіршення її фізичного і психічного здоров’я, дисгармонійного способу життя. Крайніми варіантами вирішення цього конфлікту є або звільнення з роботи, або зменшення домашнього навантаження [4, с. 416].<br /> <br /> == Висновок ==<br /> <br /> У наш час жінка знаходиться під натиском гендерних стереотипів, що заважає їй розвиватися в тому, чи іншому напрямку. Іноді це може призводити до психологічних проблем особистості, до невпевненості та незадоволеністю собою. Але сучасна жінка прагне вийти за рамки даних стереотипів та самореалізуватися в тих сферах життя, які є актуальними саме для неї.<br /> <br /> == Список використаних джерел ==<br /> <br /> # Вівчарик Т.П. Психологічні механізми самореалізації жінки (на прикладі жіночої молоді,включеної у творчу професійну діяльність). Чернівці, 2000. 200 с.<br /> # Клецина И.С., Иоффе Е.В. Гендерные нормы как социально-психологический феномен. СПб., 2017. 320 с.<br /> # Пушонкова О.А., Шевченко З.В. Гендерні відносини: архетип, стереотип, ідентичність. Черкаси, 2016. 202 с.<br /> # Шнейдер Л.Б. Психология семейных отношений. Курс лекций. Москва, 2000. 512 с.<br /> # Юнг К.Г. Человек и его символы. Москва, 2012. 352 с.<br /> <br /> <br /> [[Категорія:Наукові праці]]<br /> [[Категорія:Вісник психології і педагогіки. Збірник наук. праць]]<br /> [[Категорія:Статті з психології]]<br /> [[Категорія:Для аспірантів]]<br /> [[Категорія:Для магістрантів]]<br /> [[Категорія:Для науковців]]<br /> [[Категорія:Для студентів]]<br /> [[Категорія:Кафедра психології і педагогіки Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського]]<br /> [[Категорія:Науково-практична конференція «Становлення та розвиток особистості в умовах інформаційної війни»]]</div>

V.yurchenko