Dora: /* 2. Задача як засіб інтелектуального розвитку студентів */

2010-05-11T06:55:57Z

2. Задача як засіб інтелектуального розвитку студентів

← Попередня версія		Версія за 06:55, 11 травня 2010
Рядок 47:		Рядок 47:
	Вправа - це багатоаспектне явище навчання математиці, що має такі ознаки:		Вправа - це багатоаспектне явище навчання математиці, що має такі ознаки:

	* є носієм дій, адекватних змісту;- є засобом цілеспрямованого формування знань та вмінь;		* є носієм дій, адекватних змісту;
			* є засобом цілеспрямованого формування знань та вмінь;
	* є однією з форм реалізації методів навчання;		* є однією з форм реалізації методів навчання;
	* виступає засобом зв'язку теорії з практикою.		* виступає засобом зв'язку теорії з практикою.

Dora: /* 2. Задача як засіб інтелектуального розвитку студентів */

2010-05-11T06:55:29Z

2. Задача як засіб інтелектуального розвитку студентів

← Попередня версія		Версія за 06:55, 11 травня 2010
Рядок 49:		Рядок 49:
	* є носієм дій, адекватних змісту;- є засобом цілеспрямованого формування знань та вмінь;		* є носієм дій, адекватних змісту;- є засобом цілеспрямованого формування знань та вмінь;
	* є однією з форм реалізації методів навчання;		* є однією з форм реалізації методів навчання;
	- виступає засобом зв'язку теорії з практикою.		* виступає засобом зв'язку теорії з практикою.

	Вправи виконують свою роль, коли вони представлені у певній системі. Будь-які вправи (і взагалі задачі) у навчанні математиці виконуються з певною метою (формування понять, систематизації понять, навчання доведенню тощо).Усі цілі пов'язані між собою та з цілями вивчення даної дисципліни. Так, наприклад, при вивченні розділу „Елементи комбінаторики" - це формування понять перестановки, розміщення, комбінації та ін. Часткова ціль - це засвоєння суттєвих ознак понять. Загальна ціль - формування так званого комбінаторного стилю мислення, що тісно пов'язаний із розвитком математичного мислення взагалі.Загальні та часткові цілі виконання вправ повинні розглядатися у взаємозв'язку та взаємообумовленості. Досягнення кожної мети потребує певної діяльності і, отже, оволодіння діями адекватними цій діяльності [15].Наприклад, для засвоєння визначення поняття необхідні, зокрема, вправи на розпізнання об'єктів, що задовольняють ознакам понять. Очевидно, що оволодіння різними діями реалізується на різних за змістом вправах.Виконання дій здійснюється на основі вивчення понять, теорем, способів діяльності. Тому у зміст вправ „закладено" зміст навчання математиці: поняття, теореми тощо.Виконання вправ викликає різні види розумової діяльності студентів: репродуктивну, творчу.Розв'язування математичних задач навчає відокремлювати посилки та висновок, дані та шукане, знаходити загальне, і особливо у даних, зіставляти та протиставляти факти. При розв'язуванні математичних задач, як вказував А.Я. Хінчин, виховується правильне мислення, і перш за все вдосконалюються вміння повноцінної аргументації. Розв'язування задачі має бути повністю аргументованим, тобто не допускаються незаконні узагальнення, необґрунтовані аналогії, ставиться вимога повноти диз'юнкції (розгляд усіх випадків поданої у задачі ситуації), виконується повнота та витриманість класифікації. При розв'язуванні математичних задач в студентів формується особливий тип мислення: виконання формально логічної схеми міркувань, лаконічний вираз думок, чітка розчленованість ходу мислення, точність символіки [24].При розв'язуванні задач формуються розумові вміння, а разом з ними сприймання та пам'ять. Розв'язування математичних задач потребує застосування багатьох розумових вмінь: аналізувати задану ситуацію, зіставляти дані та шукане, задачу, що розв'язується зараз із задачами, розв'язаними раніше, виявляючи приховані властивості заданої ситуації; конструювати найпростіші математичні моделі, здійснюючи мислений експеримент; синтезувати, відбираючи корисну інформацію, систематизуючи її; коротко та чітко, у вигляді тексту, символічно, графічно і т.д. оформлювати свої думки; об'єктивно оцінювати отримані при розв'язуванні задачі результати, узагальнювати або спеціалізувати результати розв'язання задачі, досліджувати особливі прояви заданої ситуації [24]. Усе сказане говорить про необхідність враховувати при навчанні розв'язуванню задач сучасні досягнення психологічної науки.		Вправи виконують свою роль, коли вони представлені у певній системі. Будь-які вправи (і взагалі задачі) у навчанні математиці виконуються з певною метою (формування понять, систематизації понять, навчання доведенню тощо).Усі цілі пов'язані між собою та з цілями вивчення даної дисципліни. Так, наприклад, при вивченні розділу „Елементи комбінаторики" - це формування понять перестановки, розміщення, комбінації та ін. Часткова ціль - це засвоєння суттєвих ознак понять. Загальна ціль - формування так званого комбінаторного стилю мислення, що тісно пов'язаний із розвитком математичного мислення взагалі.Загальні та часткові цілі виконання вправ повинні розглядатися у взаємозв'язку та взаємообумовленості. Досягнення кожної мети потребує певної діяльності і, отже, оволодіння діями адекватними цій діяльності [15].Наприклад, для засвоєння визначення поняття необхідні, зокрема, вправи на розпізнання об'єктів, що задовольняють ознакам понять. Очевидно, що оволодіння різними діями реалізується на різних за змістом вправах.Виконання дій здійснюється на основі вивчення понять, теорем, способів діяльності. Тому у зміст вправ „закладено" зміст навчання математиці: поняття, теореми тощо.Виконання вправ викликає різні види розумової діяльності студентів: репродуктивну, творчу.Розв'язування математичних задач навчає відокремлювати посилки та висновок, дані та шукане, знаходити загальне, і особливо у даних, зіставляти та протиставляти факти. При розв'язуванні математичних задач, як вказував А.Я. Хінчин, виховується правильне мислення, і перш за все вдосконалюються вміння повноцінної аргументації. Розв'язування задачі має бути повністю аргументованим, тобто не допускаються незаконні узагальнення, необґрунтовані аналогії, ставиться вимога повноти диз'юнкції (розгляд усіх випадків поданої у задачі ситуації), виконується повнота та витриманість класифікації. При розв'язуванні математичних задач в студентів формується особливий тип мислення: виконання формально логічної схеми міркувань, лаконічний вираз думок, чітка розчленованість ходу мислення, точність символіки [24].При розв'язуванні задач формуються розумові вміння, а разом з ними сприймання та пам'ять. Розв'язування математичних задач потребує застосування багатьох розумових вмінь: аналізувати задану ситуацію, зіставляти дані та шукане, задачу, що розв'язується зараз із задачами, розв'язаними раніше, виявляючи приховані властивості заданої ситуації; конструювати найпростіші математичні моделі, здійснюючи мислений експеримент; синтезувати, відбираючи корисну інформацію, систематизуючи її; коротко та чітко, у вигляді тексту, символічно, графічно і т.д. оформлювати свої думки; об'єктивно оцінювати отримані при розв'язуванні задачі результати, узагальнювати або спеціалізувати результати розв'язання задачі, досліджувати особливі прояви заданої ситуації [24]. Усе сказане говорить про необхідність враховувати при навчанні розв'язуванню задач сучасні досягнення психологічної науки.

	== 3. Психологічні принципи формування математичного мислення з використанням навчальних задач ==		== 3. Психологічні принципи формування математичного мислення з використанням навчальних задач ==

Dora в 06:54, 11 травня 2010

2010-05-11T06:54:52Z

Показати зміни

Bot referat: Створена сторінка: '''Реферат аспіранта НПУ ім.Драгоманова'''. Автор: '''[[Кюрчев Дмитро Володимирович]...

2010-04-12T20:16:46Z

Створена сторінка: '''Реферат аспіранта НПУ ім.Драгоманова'''. Автор: '''[[Кюрчев Дмитро Володимирович]...

Показати зміни

Розвиток математичного мислення студентів фізико-математичних факультетів - Історія редагувань

Dora: /* 2. Задача як засіб інтелектуального розвитку студентів */

Dora: /* 2. Задача як засіб інтелектуального розвитку студентів */

Dora в 06:54, 11 травня 2010

Bot referat: Створена сторінка: '''Реферат аспіранта НПУ ім.Драгоманова'''. Автор: '''[[Кюрчев Дмитро Володимирович]...