Кот Т.Г. Безбальне оцінювання успішності молодших школярів на уроках іноземних мов (з досвіду європейських країн)

Матеріал з PSYH.KIEV.UA -- Вісник психології і соціальної педагогіки

Версія від 20:53, 12 березня 2014; Julia sabadash (Обговореннявнесок)
(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Кот Тетяна Георгіївна – студентка Педагогічного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка, напрям підготовки «Початкова освіта», кафедра іноземних мов і методик їх навчання Київського університету імені Бориса Грінченка


У статті розглянуто особливості безбального оцінювання успішності молодших школярів на уроках іноземних мов з досвіду Європейських країн. Виявлено позитивні та негативні аспекти безбального оцінювання. Проаналізовано психологічні особливості сприйняття оцінки молодшими школярами. У статті розглянуто особливості безбального оцінювання успішності молодших школярів на уроках іноземних мов з досвіду Європейських країн. Виявлено позитивні та негативні аспекти безбального оцінювання. Проаналізовано психологічні особливості сприйняття оцінки молодшими школярами.

Ключові слова: оцінна діяльність, безбальне оцінювання, успішність, молодший школяр, урок іноземної мови.


В статье рассмотрены особенности бесбального оценивания успеваемости младших школьников на уроках иностранного языка из опыта европейских стран. Выявлены положительные и отрицательные аспекты бесбальной оценки. Проанализированы психологические особенности восприятия оценки младшими школьниками.

Ключевые слова: оценочная деятельность, безбалльное оценивание, успеваемость, младший школьник, урок иностранного языка.


The peculiarities of junior schoolchildren`s without-marks academic performance evaluation at foreign language lessons, considering the experience of European countries, are analyzed. The positive and negative aspects of without-marks evaluation are proved. Psychological characteristics of the younger students` assessment perception are considered.

Key words: assessment, without-marks evaluation, academic performance, junior schoolchild, foreign language lesson.


Зміст

Постановка проблеми

Сьогодні, нагальним є пошук шляхів удосконалення навчально-виховного процесу в Україні, спрямованого на виховання ініціативної, самодостатньої, творчої особистості учня, що спричинено процесами глобалізації та інтеграції світової спільноти. Якість освіти є одним з найважливіших векторів розвитку освітньої галузі. Одним з інструментів підвищення якості у процесі реформування виступає удосконалення системи оцінювання. Особливого значення у цьому контексті набуває проблема шкільного оцінювання. З урахуванням тенденцій раннього навчання, які помітні у Європі, а також впровадженням Нового Державного стандарту початкової загальної освіти, який передбачає вивчення іноземних мов з першого класу, особливого значення набуває аспект оцінювання успішності молодших школярів на уроках іноземної мови, адже володіння щонайменше однією з іноземних мов є вимогою часу, а оцінювання виступає одним з його мотиваційних критеріїв.


Аналіз досліджень

Різні аспекти оцінювання розглядали як зарубіжні, так і вітчизняні науковці. Зокрема, розвиток внутрішніх мотивів пов'язаний з формуванням навчальних дій контролю й оцінки, які є складовими навчальної діяльності вивчали Д. Ельконін, В. Давидов, Г. Цукерман; критерії та норми оцінювання на загальнопедагогічному рівні А. Алексюк, Н. Буринська, О. Ляшенко, С. Сухорський, М. Ярмаченко; принципи оцінювання та вимоги до його здійснення Ю. Бабанський, Є. Перовський, Г. Щукіна; зміст функцій і завдання оцінювання Ш. Амонашвілі, К. Делікатний, О. Локшина, В. Онищук, В. Полонський, О. Савченко, В. Сухомлинський; оцінку як засіб мотивації навчальної діяльності учнів Б. Ананьєва, О. Богданова, Л. Занкова, І. Лернер, О. Савченко, І. Якиманська.


Постановка мети дослідження

Незважаючи на дослідження різних аспектів проблеми оцінювання успішності молодших школярів, зокрема на уроках іноземних мов, Європейський досвід безбального оцінювання вивчений недостатньо.

Основним завданням нашого дослідження є обґрунтувати актуальність дослідження безбального оцінювання, акцентувати увагу на ефективності його використання на уроках іноземних мов з досвіду Європейських країн.


Виклад основного матеріалу

Вивчення й осмислення теорії та практики оцінювання навчальної діяльності як провідної в молодшому віці і головного засобу забезпечення навчальних досягнень та особистісного розвитку молодших школярів дає можливість глибше усвідомити аналогічні проблеми сучасного українського шкільництва й активізувати пошуки шляхів їх розв'язання з урахуванням набутого досвіду [10, с.3].


Контроль і оцінювання в процесі навчання молодших школярів є одним із важливих засобів мотивації і стимулювання їх навчально-пізнавальної діяльності. Так, позитивна оцінка у поєднанні з іншими мотивами учіння сприяє розкриттю перспектив успіху дитини, створює і підтримує позитивний емоційний настрій, викликає бажання вчитися, сприяє формуванню адекватної самооцінки [7, с.7].


Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки від 21.08.2013 № 1222 «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти» оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється вербально: у 1 класі з усіх предметів інваріантної складової; у 2­4 класах з предметів інваріантної складової, а саме: «Сходинки до інформатики», «Музичне мистецтво», «Образотворче мистецтво», інтегрованого курсу «Мистецтво», «Основи здоров’я», «Фізична культура». При оцінюванні знань, вмінь і навичок учнів 2 класу (І семестр) за рішенням педагогічної ради замість балів використовуються словесні (вербальні) оцінки. У процесі контрольно-оцінної діяльності при безбальному оцінюванні використовуються як усні, так і письмові оцінні судження, які характеризують процес навчання і відображають кількісний і якісний результати процесу навчання: ступінь засвоєння знань і вмінь з навчальних предметів та рівень розвитку учнів. [6]


Бальна система оцінювання, не дає повноцінної можливості для формування в учня оцінної самостійності. Загальноприйнята в багатьох країнах „бальна” система виконує функцію зовнішнього контролю успішності навчання учня з боку вчителя, не припускає ні оцінки учнем власних дій, ні зіставлення його внутрішньої оцінки з зовнішньою оцінкою (оцінкою вчителя, інших учнів), зрештою, ускладнює індивідуалізацію навчання. Учителю, який користується нею, важко зафіксувати і позитивно оцінити реальні досягнення кожного конкретного учня в порівнянні з попередніми результатами його навчання. Названі та інші недоліки „бальної” системи зумовили пошук принципово іншого підходу до оцінювання, що дозволив би усунути негативні моменти в навчанні, сприяв би його гуманізації, індивідуалізації, підвищенню навчальної мотивації і навчальної самостійності учнів. З пошуком таких форм і пов’язана поява ідеї змістового (безбального) навчання [9].


Дуже важливо виявити певні орієнтири для успішної організації процесу навчання іноземних мов молодших школярів, оскільки знання вікових особливостей учнів є визначальним пріоритетом у педагогічній діяльності вчителя, запорукою її ефективності; саме в період молодших класів дитина починає вчитися і тому, дуже важливо розкрити її здібності як до навчання в цілому, так і до кожного окремого предмету.


Відмова від використання балів у 1-х класах пов'язана з віковими особливостями учнів початкових класів. 6-7-річний школяр по-особливому сприймає оцінку своєї діяльності. У нього переважає зовнішня мотивація діяльності. У цьому віці дитина поки що не вміє об'єктивно оцінювати результати своєї діяльності, здійснювати контроль і самоконтроль, оцінку і самооцінку [2].


Застосування оцінки у балах може стимулювати соціальну мотивацію молодшого школяра, однак недостатня сформованість пізнавальних процесів, мовлення, саморегуляції, впливає на рівень засвоєння знань, які учитель змушений оцінювати низькими балами. З часом стимулююча функція оцінки згасає, більше того, перетворюється на чинник який спричиняє тривожність, страх отримати низькі бали, невпевненість у собі. Таким чином оцінка гальмує розвиток навчальної діяльності.


Оцінюючи діяльність молодшого школяра учитель має пам'ятати, що той ще нездатний відокремлювати негативні результати своїх дій і вчинків від позитивної оцінки себе. Тому під час оцінювання важливо формувати у дитини розуміння - оцінюється те, що вона зробила, а не її особистість.


Шести-семирічний школяр емоційно переживає оцінку своєї діяльності. У дошкільному віці в нього сформувалося позитивне уявлення про себе. Під впливом різноманітних чинників шкільного життя ці уявлення піддаються серйозному випробуванню. Навчання, як правило, пов'язане з помилками й невдачами, а отже, й з низькою оцінкою. Дитина прагне утвердити себе в новій ролі, шукає опори в ставленні вчителя до неї, бажаючи, щоб учитель помітив її позитивні якості. Тому оцінка здатна викликати в учня гаму гострих переживань: радість, емоційне задоволення успіхом, сором за невдачу, внутрішній протест проти осуду тощо. Радість і задоволення досягненнями в навчанні підтримують рівень намагань учня та засвоєння знань, створюють позитивний емоційний фон стосунків з учителем і однолітками. Почуття гіркоти, невдоволеність невдачами можуть спричинити неусвідомлений конфлікт з оточенням, зниження самооцінки, зневіру в свої сили.


Це не означає, що слід уникати негативних емоцій. Бо тоді довелося б або зовсім не помічати помилок у роботі учня, або щоразу пов'язувати їх з незалежними від нього причинами. Це звело б нанівець, знецінило б роль педагогічної оцінки в керуванні навчанням [11, c. 79].


Інструментом підвищення якості в реформуванні змісту освіти виступає удосконалення системи оцінювання — успішності учнів. Удосконалення підходів до оцінювання результатів навчання посилюється також інтеграційними процесами в Європі, що застосовуються різними країнами. З метою визначення основних критеріїв для удосконалення системи оцінювання в країнах ЄС на сучасному етапі відбувається процес розробки таких ключових понять: - що має бути базою для оцінювання: досягнення особистості у порівнянні з іншими учнями (оцінювання відносно норми) або досягнення відносно незалежного стандарту (оцінювання відносно критерію); - які засоби перевірки правильності свідчення необхідні для встановлення правдоподібності оцінювальних рішень; - яким чином має бути забезпечена якість оцінювального процесу.


Успішне вирішення згаданих проблем дасть змогу побудувати спільну струнку систему діагностики рівня навченості підростаючого покоління у західноєвропейських країнах, що стане важливим кроком для забезпечення кардинального підвищення якості середньої освіти [12, c. 59].


Сьогодні частина західноєвропейських країн взагалі не використовує оцінки в початковій школі, зокрема на уроках іноземної мови. Греція (у 1 - 2 класах), Данія, Італія, Німеччина (І клас), Норвегія, Португалія, Швеція. В Італії, наприклад, оцінювання навчальних досягнень учнів викладається описово у відповідних картках. У початковій школі Норвегії вчителі та батьки збираються два-три рази на рік для неформального обговорення розвитку учнів та якості їхніх знань [4].


Система оцінок учнів загальноосвітньої школи в Данії дуже комплексна. Оціночна шкала, що застосовується для вимірювання рівня навченості учнів середньої школи (у молодшій школі оцінки не ставляться), охоплює параметри від 0 до 13. У Данії 13-бальна оціночна шкала починає застосовуватися тільки з 8 класу.


Завдяки існуванню трьох підгруп рівень компетентності учня спочатку визначається відносно підгрупи (відмінно, середньо, непевно), а потім приймається рішення щодо вибору оцінки в середині кожної групи, що надає змогу вчителю більш точно оцінити успішність учня [5].


Деякі країни відмовляються від використання негативних оцінок в початковій школі. Прикладом може слугувати Греція, де при повній відмові виставлення оцінок у 1 та 2 класах, у 3, 4, 5 та 6 класах початкової школи погані оцінки не передбачені [1].


Звичні для нашого школяра оцінки у норвезьких школах з'являються тільки у восьмому класі, тобто з 12-13 років. До 8-го класу вчитель просто описує успіхи дітей у спеціальних зошитах і, якщо це необхідно, письмово повідомляє батькам, що у дитини з'явились ті чи інші проблеми [8].


Системою оцінювання у Швеції передбачено, що учні не отримують оцінки до 8 класу. Учителі, батьки і учні зустрічаються двічі на рік для обговорення успіхів. У 5 та 9 класах відбувається тестування з обов’язкових предметів, у тому числі з англійської мови. Тест з англійської мови має на меті перевірку рівня сформованості мовленнєвих умінь: аудіювання, говоріння, читання та письма [13, с. 156].


Обов’язкова оцінка в балах у фінській початковій школі відсутня до 6 класу, замість неї застосовується словесне оцінювання роботи учнів. Важлива також і система оцінювання навчальних досягнень: умови, що дають змогу порівняти одного учня з іншим, відсутні, хоча навчальні групи переважно гетерогенні, тобто неоднорідні з точки зору здібностей учнів, тестування відбувається без виставлення оцінок, його результатами користується лише вчитель. Комплексна система оцінювання у фінській школі включає й оцінку поведінки учня. Ця оцінка враховує ставлення учня до інших людей і довкілля, повагу до праці та діяльності школи, до загальнолюдських та шкільних цінностей. Оцінка поведінки учня складається з оцінок усіх учителів, котрі працюють з ним [3].


Таким чином, відсутність обов’язкової оцінки в балах у початковій школі в Фінляндії, заборона ставити оцінки до восьмого класу в Швеції, особливості системи оцінювання освітніх досягнень молодших школярів у Данії, що є «номером один» у міжнародному рейтингу систем освіти, а також досвід інших країн Європи, свідчить про те, що найсильніший мотив до навчання – цікавість. І в такому разі додаткові інструменти для стимулювання навчального процесу вчителеві не потрібні.


Висновок

Отже, вміло користуючись у роботі з молодшими школярами педагогічною оцінкою, зокрема на уроках іноземних мов, вчитель закладає основи для формування в них умінь об'єктивно оцінювати хід і результати своєї діяльності, стимулює розвиток навчальних мотивів, створює атмосферу доброзичливих взаємин у класі, що необхідно для підтримування в учнів почуття власної гідності, доброти і чуйності, бажання працювати разом з однолітками. Тому безбальне оцінювання позитивно впливає на успішність молодшого школяра та є ефективним мотиваційним засобом.


Список використаних джерел

  1. Вдосконалення контрольно-оцінної діяльності в початковій школі. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://bokov.net.ua/index.php?pages=1&act=10&id=13515 – Назва з екрану.
  2. Додаток до листа Міністерства освіти і науки України від 28 січня 2014 № 1/ 9 – 74.
  3. Зарубіжний досвід розвитку початкової освіти. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://culturalstudies.in.ua/2011-7-4.php - Назва з екрану.
  4. Контроль та оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи. Методичні рекомендації / [Бібік Н.М., Савченко О.Я. Байбара, Т.М. Вашуленко М.С. та ін.]. – К.: Початкова школа, 2003. – 127с.
  5. Максимюк С.П. Педагогіка [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://pidruchniki.ws/17490110/pedagogika/otsinyuvannya_uspishnosti_uchniv_zarubizhniy_shkoli. – Назва з екрану.
  6. Наказ Міністерства освіти і науки України від 21.08.2013 № 1222 «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти».
  7. Новожилова М.О. Настільна книга молодого вчителя початкової школи / М. О. Новожилова, Л. М. Яськова. – Х.: Ранок, 2009 – 288 с.
  8. Переклад статті Олени Варварич "Школьное образование в Норвегии", джерело: "Учись, работай, отдыхай". - 2007, - №38(156). - с.10-11 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.osvita.org.ua/abroad/articles/25.html.
  9. Предик А.А. Підготовка вчителя початкових класів до змістового оцінювання навчальної діяльності молодших школярів [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://library.udpu.org.ua/library_files/psuh_pedagog_probl_silsk_shkolu/10/visnuk_5.pdf. – Назва з екрану.
  10. Предик А.А. Проблема оцінювання навчальної діяльності учнів початкової школи в Україні (50-ті – 90-ті роки ХХ століття) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.01 «Загальна педагогіка та історія педагогіки»/ Аліна Анатоліївна Предик. – К.,2009 – 20 с.
  11. Савченко О.Л. Дидактика початкової школи: Підручник для студентів педагогічних факультетів /О.Л. Савченко - К.: Абрис, 2000 – 416 c.
  12. Хохліна О.П. Удосконалення змісту навчання та особливості оцінювання навчальних досягнень учнів допоміжної школи /О.П. Хохліна// Дефектологія - 2002. - № 3 – 214.
  13. An Early Start: Young Learners and Modern Languages in Europe and Beyond [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.poliglotti4.eu/docs/Research/An_Early_Start_Young_Learners_and_%20Modern_Languages_in_Europe_and_Beyond.pdf – Назва з екрану.


Особисті інструменти
Ми в мережі
Реклама