Піско-Удайська школа

Матеріал з PSYH.KIEV.UA -- Вісник психології і соціальної педагогіки

(відмінності між версіями)
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 58: Рядок 58:
  
 
== Вчителі школи ==
 
== Вчителі школи ==
 +
 +
<center>[[Файл:Вчителі 1978.png]]</center>
  
 
У різні роки в школі працювало більше 90 вчителів - майстрів педагогічної праці, які забезпечували ґрунтовну загальноосвітню підготовку, виховання і розвиток учнів, брали активну участь культурно-просвітницькому житті села. Серед них:
 
У різні роки в школі працювало більше 90 вчителів - майстрів педагогічної праці, які забезпечували ґрунтовну загальноосвітню підготовку, виховання і розвиток учнів, брали активну участь культурно-просвітницькому житті села. Серед них:

Версія за 13:37, 23 серпня 2018

Піско-Удайська школа - загальноосвітня школа І-ІІ ступеня, яка була в с. Піски-Удайські Чорнухинського р-ну, Полтавської обл.

Зміст

Історія

До 1890 року в селі не було школи. Селяни, що хотіли навчати дітей, наймали будинок, в якому викладали піп або дяк історію Заповіту або Закон Божий.

Фото: Піско-Удайська земська однокомплектна школа за проектом архітектора Опанаса Сластіона(1913-1914)

У 1890 році до села прибув вчитель Тихонович Г., який проводив заняття заняття з учнями у найнятому будинку Кайдаса Петра. Це була 3-х класна школа. Він викладав мову, арифметику, правопис, диктант і співи. Вчителем він був хорошим і учні його любили.

У 1905 р. на зібрані в селян кошти була побудована церковно-приходська школа з однією класною кімнатою.

У 1913-1914 роках побудували Земську однокомплектну школу за проектом Опанаса Сластіона і вона вважалася закінченням навчання сільських дітей. До революції в земській школі було всього 4 вчителя.

Після подій 1917 року порядок навчання в школі змінився. Населення було неписьменним: вдень навчалися діти, а вечором дорослі. Спочатку була початкова школа, а в 1932 році відкрили семирічну. У 1935 році відбувся перший випуск семирічної школи - 39 учнів.

Для навчання використовували приміщення церковно-приходської школи і земської школи.

Під час війни у Пісках активно діяла підпільна комсомольська група на чолі з вчителькою К. О. Матвієнко. Група писала і поширювала листівки, в яких повідомляли про події на фронтах, закликали на працювати на окупантів, а також попереджували про чергову мобілізацію на каторжні роботи до Німеччини. Визволення села від окупантів відбулося 18 вересня 1943 року.

Фото: Збудовані після війни приміщення школи (зліва-1958 р.,по центру - 1967 р.)

Перед Другою світовою війною розпочали будівництво нового приміщення школи, яке завершилося в 1954 р. Площа школи 300 кв.м.

В 1961 році школа стала восьмирічною. На 1963 рік у Пісках працювала одна восьмирічна трудова загальноосвітня школа, в якій навчалося 148 учнів.

У 1967 р. було збудовано ще одне нове приміщення школи.

У 1995 році школа стала дев'ятирічною.

До 2005 року щорічно клуб та і 9-річна школа виступали на районних оглядах художньої самодіяльності (художній керівник Карпенко Іван Кіндратович).

У 2009 році школу розформовано в зв'язку з освітньою реформою.

У 2016 р. приміщення земської школи архітектора Опанаса Сластіона зусиллями ГО "Школи Лохвицького земства" на чолі з Ольгою Герасим'юк зареєстровано як пам'ятка Українського архітектурного модерну (УАМ) - "Щойно виявлений об'єкт культурної спадщини" (Наказ № 233 Управління Культури Полтавської ОДА від 26.08.2016).

Толока 23 квітня.jpg

На фото: Учасники толоки щодо збереження приміщення Земської школи, 23 квітня 2016 р.

Директори школи

Директорами школи в різні часи були:

  • Цепко Григорій Степанович - 30-ті роки;
  • Поправка Микола Юхимович - 1939-1941. Розстріляний фашистами 14 червня 1942 р.;

Вчителі школи

Вчителі 1978.png

У різні роки в школі працювало більше 90 вчителів - майстрів педагогічної праці, які забезпечували ґрунтовну загальноосвітню підготовку, виховання і розвиток учнів, брали активну участь культурно-просвітницькому житті села. Серед них:

  • Бабенко Людмила Михайлівна

та ін.

Випускники школи

За період з 1945 по 2008 рік зі стін школи вийшло понад 1000 випускників.

370 мешканців села, більшість з яких випускники школи, були мобілізовані на фронти Другої світової війни. На жаль, 127 з них загинули смертю хоробрих.

Багато випускників досягнули особливих успіхів у професійному житті, серед них:

  • Ужако Парасковія Василівна – доктор біологічних наук, професор, лауреат премії Ради Міністрів СРСР, фахівець з біохімії та біотехнології (Физиология человека и животных : [Учеб. пособие для естеств.-геогр. фак. пед. ин-тов] / И. И. Яновский, П. В. Ужако]. - К.: Вища шк., 1991. – 174);
  • Ужако Григорій Васильович - журналіст, член спілки журналістів України, ветеран Другої світової війни;
  • Зімбалевський Олексій Андрійович - військовий хірург, підполковник медичної служби, ветеран Другої світової війни;
  • Лобас Олександр Олександрович - хірург, Заслужений лікар України, почесний громадянин м. Пирятин;
  • Бойко Іван Кузьмович -був головою Полтавської облспоживспілки;

Багато випускників школи і мешканців села за видатні трудові досягнення були нагороджені орденами і медалями СРСР, серед них:

  • Кайдас Микола Антонович - орден "Знак Пошани", орден "Трудового Червоного Прапора";
Фото: Кайдас Микола Антонович
Фото: Калина Галина Митрофанівна
Фото: Кайдас Олександр Митрофанович
Фото: Юрченко Параска Михайлівна
Фото: Юрченко Іван Панасович
Фото: Балицька Марія Григорівна
  • Калина Галина Митрофанівна - орден Леніна, орден Жовтневої революції, орден "Трудового Червоного Прапора"
  • Кайдас Олександр Митрофанович - орден Леніна, орден "Трудового Червоного Прапора";
  • Юрченко Параска Михайлівна - орден "Трудового Червоного Прапора", медаль "За доблесну працю";
  • Юрченко Іван Панасович - орден "Знак Пошани", медаль "За трудову відзнаку";
  • Балицька Марія Григорівна - орден "Трудового Червоного Прапора", медаль "За трудову відзнаку";
  • Омельченко Олександр Миколайович - орден "Трудового Червоного Прапора", медаль "За трудову відзнаку";
  • Лобас Параска Василівна - орден "Трудового Червоного Прапора";
  • Юрченко Мотря Василівна - орден "Трудового Червоного Прапора";
  • Копил Марія Микитівна - орден "Трудового Червоного Прапора";
  • Жулик Марія Федорівна - орден "Трудового Червоного Прапора";
  • Нестеренко Марія Панасівна - орден "Трудового Червоного Прапора";
  • Сахно Віра Василівна - медаль "За трудову відзнаку";
  • Назаренко Микола Іванович - "За трудову відзнаку";
  • Олійник Марія Михайлівна - "За трудову відзнаку";
  • Лобас Ганна Анатоліївна - "За трудову відзнаку"

та інші.


Випуск 1948 року

Випуск 1949 року

Випуск 1950 року

Випуск 1951 року

Випуск 1952 року

Випуск 1953 року

Випуск 1954 року

Випуск 1955 року

Випуск 1956 року

Випуск 1957 року

Випуск 1958 року

Випуск 1959 року

Випуск 1960 року

Випуск 1961 року

Випуск 1962 року

Випуск 1963 року

Випуск 1964 року

Випуск 1965 року

Випуск 1966 року

Випуск 1967 року

Випуск 1968 року

Випуск 1969 року

Випуск 1970 року

Випуск 1971 року

Випуск 1972 року

Випуск 1973 року

Випуск 1974 року

Випуск 1975 року

Випуск 1976 року

Випуск 1977 року

Випуск 1978 року

Випуск 1979 року

Випуск 1980 року

Випуск 1981 року

Випуск 1982 року

Випуск 1983 року

Випуск 1984 року

Випуск 1985 року

Випуск 1986 року

Випуск 1987 року

Випуск 1988 року

Випуск 1989 року

Випуск 1990 року

Випуск 1991 року

Випуск 1992 року

Випуск 1993 року

Випуск 1994 року

Випуск 1995 року

Випуск 1996 року

Випуск 1997 року

Випуск 1998 року

Випуск 1999 року

Випуск 2000 року

Випуск 2001 року

Випуск 2002 року

Випуск 2003 року

Випуск 2004 року

Випуск 2005 року

Випуск 2006 року

Випуск 2007 року

Випуск 2008 року

Фото: Святкування 100 років школи, 28 червня 2014

Cвяткування 100 років Піско-Удайської школи

До уваги земляків-випускників школи

Дорогі земляки, випускники Піско-Удайської школи! Цікаву інформацію про нашу школу, фото її вчителів і випускників, а також свої пропозиції і зауваження щодо оформлення сторінки сайту прошу надсилати на адресу: yrvi@ukr.net.

З повагою, Віктор Юрченко

Особисті інструменти
Ми в мережі
Реклама