Єніна Л.Л. Умови формування творчих здібностей старших дошкільників у театралізованої діяльності

Матеріал з PSYH.KIEV.UA -- Вісник психології і соціальної педагогіки

Версія від 16:46, 28 березня 2013; Grineva olga (Обговореннявнесок)
(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Єніна Л.Л. – завідувач ДНЗ № 303 Дніпровського району, м. Києва, аспірантка Інституту проблем виховання НАПН України, м. Київ


У статті висвітлено сутність, форми і методи інноваційного змісту формування творчих здібностей старших дошкільників у театралізованый діяльності. Вирішення проблеми театралізованої діяльності дошкільників здійснюється завдяки розумінню множинного інтелекту як сукупності суцільних здібностей

Ключові слова: формування творчих здібностей, театралізована діяльність, дошкільники


В статье освещены сущность, формы и методы инновационного содержания формирования творческих способностей старших дошкольников в театрализованной деятельности. Решение проблемы театрализованной деятельности дошкольников осуществляется благодаря пониманию множественного интеллекта как совокупности сплошных способностей

Ключевые слова: формирование творческих способностей, театрализованная деятельность, дошкольники


In the article forms and methods of the innovative contents of creative capabilities of capabilities of the senior preschool children in the dramatized activity are covered essence. The decision of a problem of the dramatized activity of preschool children is performed owing to understanding of plural intelligence as aggregates of continuous capabilities.

Key words: formation of creative skills, theatrical activities, preschool children

Зміст

Постановка проблеми

Розвиток творчого потенціалу є важливою умовою культурного процесу суспільства і виховання людини. Тому на всіх ступенях навчання і виховання (дошкільного, шкільного, вищої школи) слід звертати особливу увагу на формування у дітей різнобічних глибоких і стійких систем знань, на максимальну стимуляцію самостійної діяльності дітей, на розвиток стійких творчих інтересів, цілеспрямованості , творчих пошуків, наполегливості під час виконання творчих завдань.

Безперечно, проблема навчання творчості може бути вирішена в тому випадку, коли в центр уваги поставити не тільки результативність, але й протікання творчого процесу, його механізми, етапи особливості, умови оптимізації та інші характеристики.

Необхідною умовою вивчення творчого процесу ми вважаємо також вихід на особистісний рівень, оскільки саме особистість є носієм, суб’єктом творчості. Це значить, що проблема формування творчого потенціалу потребує виділення особливої якості, інтегруючи в собі риси особистості і здійснюваної нею творчої діяльності.

У процесі формування творчих здібностей засобами ігродизайну і музично-театралізованої діяльності дітей ми вбачаємо важливу підставу, умови і засоби успішного результату до виховання гармонійної людини.

У Національній доктрині розвитку освіти України у ХХІ столітті головною метою української системи освіти визначено створення умов для розвитку і самореалізації кожної особистості, забезпечення повноцінного і всебічного розвитку дитини на засадах національної культури і духовності, своєчасне виявлення ранньої обдарованості. В Законі України “Про дошкільну освіту” одним із вимог до змісту дошкільної освіти і його реалізації є утвердження емоційно-ціннісного ставлення до практичної та духовної діяльності людини –- розвиток потреби в реалізації власних творчих здібностей.

У програмі для дошкільних освітніх закладів «Я у Світі» передбачено стратегію розвитку творчих здібностей дошкільників, що є однією з найактуальніших для сучасної педагогічної науки і практики дошкільного виховання.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Аналіз останніх досліджень і публікацій показав, що вчені досліджували різні проблеми умов формування творчих здібностей в музично-театралізованій діяльності дошкільників (О.Л. Кононко [3], Л.М. Масол [5], С.М. Гончаренко [2], А.Н. Лук [4], Л.В. Артемова [1], В.А. Моляко [6], Н.Е. Миропольська [7], В.П. Тименко [8] ).

Особливий інтерес для нашого дослідження викликають праці з проблеми формування особистості засобами мистецької гри. Гру як пріоритетний вид дитячого самовияву і прояв життєвих вражень, що є необхідною потребою, закладеною в самій природі дитини, розглядали вчені Л.В. Артемова [1], Н.В. Палій [7], Г.П. Шевченко [9] та ін.

Проблемам використання театрально-ігрових форм і методів роботи в навчанні та вихованні дітей присвячені теоретико-методичні розробки А.Й. Капської [2], О.А. Комаровської [3], С.О. Соломахи [8] та ін. Однак у більшості з них недостатня увага приділяється проблемі розвитку творчих здібностей із задатку – чуттєвості (внутрішньо-особистісного), зокрема в процесі театралізованої діяльності.

Проведений аналіз науково-методичної літератури і практика свідчать, що нині накопичений певний досвід використання поліфункціональних можливостей розвитку творчих здібностей дошкільників. Водночас не знайшли належного розкриття можливості театралізованої діяльності з метою формування комплексу творчих здібностей старших дошкільників.

Театралізована творчість не стала важливою ланкою в системі навчально-виховної роботи в сучасній дошкільній системі виховання, в якій ще існує недооцінка ролі виховання у формуванні повноцінної, гармонійної особистості, не реалізується в повній мірі можливості множинного інтелекту дітей старшого дошкільного віку, не створені необхідні умови формування комплексних творчих здібностей старших дошкільників. Існує гостра потреба в науково обґрунтованих рекомендаціях щодо формування творчих здібностей старших дошкільників у театралізованій діяльності.

Мета і завдання даної статті

Мета і завдання даної статті полягають у висвітленні умов формування комплексних творчих здібностей старших дошкільників у театралізованій діяльності з елементами музики та ігродизайну.

Виклад основного матеріалу дослідження

На сучасному етапі розвитку українського суспільства в умовах реорганізації освіти та системи виховання підвищуються вимоги до освітньо-виховного процесу, який би міг забезпечити формування комплексу творчих здібностей особистості. Важливим чинником означеного процесу є формування творчих здібностей, визрівання їх в обдарованість.

Ефективність формування творчих здібностей старших дошкільників у процесі театралізованої діяльності зумовлено:

  • змістом творчості;
  • завданнями , метою театралізованої діяльності;
  • об’єктивними вимогами до формування творчих здібностей старших дошкільників.

Здійснюючи творчий навчально-виховний процес, необхідно постійно пам’ятати , що – дитина – це суб’єкт творчості , маленький художник і ніхто, крім неї, не знає правильного вирішення поставленого перед ним творчого завдання. Педагог має докласти зусиль, щоб перед дитиною завжди стояло творче завдання, хоча б і найелементарніше.

Поєднання навчальних і творчих елементів повинно бути різним залежно від ступеня розв’язання того або іншого навчального завдання. Чим менше засвоєний матеріал, тім простішим повинен бути творчий елемент, і навпаки.

Кожне підготовлене вихователем заняття – це міні-спектакль в міні-театрі, де вихователь – ведучий, організатор, учасник цього дійства, а діти – учасники театралізованих постанов. І чим цікавішим буде сюжет, тим краще буде засвоєння програмових завдань. Під час проведення будь-яких занять в театралізованій формі, діти стають більш активнішими, впевненішими в собі, проявляють свої творчі здібності, необхідні в становленні особистості. На жаль, і такий підхід, не завжди вирішує питання повноцінного творчого розвитку дітей.

В експериментальному дошкільному навчальному закладі створені театралізовані гуртки для дітей старшого дошкільного віку. Розроблені спеціальні авторські програми гурткової театральної діяльності; («Ляльковий театр»,»Основи сценічної мови», «Диво казка»). Важливою умовою для вирішення завдань формування творчих здібностей старших дошкільників в театралізованій діяльності є творчий підхід педагогів в роботі з дітьми, співпраця з батьками.

У старшому дошкільному віці діти зацікавлюються настроєм творів мистецтва, помічають зв'язок між змістом твору та його виражальними засобами, починають вибірково ставитися до жанрів мистецтва і конкретних творів, порівнювати їх. Багато з них виявляють різні інтереси: художні, музичні, літературні, тілесно-кінестетичні, лінгвістичні, логіко-математичні, технічні тощо. За сприятливих умов життя і правильного виховання у дітей під час виконання різних видів діяльності інтенсивно розвивається синтетичне сприймання простору та часу, образне мислення, творча уява – психічні процеси.

Надзвичайну роль відіграють такі індикатори: зацікавленість дітей навчальними (у тому числі творчими заняттями), реалізація творчого ставлення до навчання, наявність емоційної оцінки навчального процесу. Оскільки, творчі почуття опосередковане предметом, явищем, а пов’язане з ним неодноразове переживання має асоціативний характер, відображається в творчо-оцінних уявленнях, то структура відзначених ознак надає можливість фіксувати також наявність чи відсутність творчого почуття у процесі навчальної діяльності .

Тому деякі вихователі проводять заняття інтегрованого змісту, бінарні або заняття з міжпредметними зв’язками мистецького матеріалу.

Основу системи дитячої театралізованої діяльності становлять положення, що включають:

  • врахування принципу наступності з метою створення сприятливої атмосфери для формування творчих здібностей старших дошкільників у процесі театралізованої діяльності;
  • дотримання характеру колективної дитячої творчості з метою розвитку особистісних якостей;
  • застосування інтегрованого підходу до навчання з метою збагачення змісту і методів роботи;
  • використання різноманітних форм навчально-виховної та гурткової і секційної діяльності з метою підвищення інтересів дітей до мистецтва та художньо-творчої діяльності;
  • розгляд занять театрального мистецтва як обов’язкових, які мають відвідувати всі діти.

Визначені положення відображено в розробленій нами моделі формування творчих здібностей старших дошкільників у процесі театралізованої діяльності (рис. 1.).

Стаття Єніна 29.05.jpg

Модель становить комплекс взаємопов’язаних елементів педагогічного навчально-виховного процесу: педагогічні умови, зміст, форми організації театралізованої діяльності старших дошкільників на заняттях та в гуртках і студіях.

Організація педагогічного процесу, відповідно до нашої моделі, заснована на принципах творчого розвитку особистості, дозволяє не тільки розкритися особистості, але й надає поштовх для саморозвитку, відкриває простір для активного пошуку та напрацювання особистого ставлення до навколишнього світу та оточуючих людей.

Головні виховні та розвивальні можливості закладені в навчально-виховному процесі ДНЗ, де створені індивідуальні системи формування творчих здібностей дошкільників на основі особистісно орієнтованого підходу до означеного процесу.

Кожен зі складників розвитку творчих здібностей дошкільників (ставлення, сприйняття, творче почуття, оцінювання, судження, смак, ідеал, потреби, творчий потенціал) визначається розумовою, моральною, емоційною, духовною діяльністю вихованця, що викликає суттєві зміни у світогляді, переконаннях, поведінці, перетворюючи особу на суб’єкт творчої діяльності та сприяє всебічному розвитку творчих сил і здібностей індивідуума. Врахування потенційних можливостей множинного інтелекту старших дошкільників сприяє продуктивності формування комплексу творчих здібностей старших дошкільників у процесі театралізованої діяльності.

Важливою умовою формування творчих здібностей старших дошкільників у процесі театралізованої діяльності є взаєморозуміння вихователя і дітей, яке має бути адекватним у відображенні один одного, в усвідомленні мотивів дій та вчинків, стимулювати саморегуляцію обох боків, сприяти запобіганню протиріч. Взаєморозуміння в педагогічному спілкуванні має декілька аспектів. Воно складається, по-перше, з розуміння вихователем дітей, по-друге, з розуміння дітьми вихователя і, по-третє, з розуміння дітьми одне одного.

На формування творчих здібностей старших дошкільників у театралізованій діяльності впливає синтез мистецтв.

Формування творчих здібностей старших дошкільників пов’язане з уміннями дитини емоційно та образно, оригінально і доцільно використовувати образні вислови, емоційно-експресивну палітру мовлення для вираження власного емоційно-оцінного ставлення до сприйнятого ( оцінювати зміст і форму художнього твору в їх єдності: мотивувати, обґрунтовувати власну позицію).

У процесі спілкування із зразками духовної культури дитина здобуває певні знання, засвоює практичні навички, оволодіває способами самостійних творчих дій. Головне у цій ситуації – опанування здатності й бажання застосовувати отримані знання за нових умов, що само по собі вже є достатньо освіченості та вихованості, оскільки передбачає включення механізмів асоціативної уяви та потреби самовираження. „Чим більше дитина бачила, чула і пережила, більше вона знає і засвоїла, тим більшу кількість елементів дійсності вона має у своєму досвіді, тим значнішою й продуктивнішою, за однаковості решти умов, буде діяльність уяви.

Прояв творчих здібностей старших дошкільників характеризується яскравою емоційністю, асоціативністю, емоційною пам’яттю, емоційно-емпатичною чутливістю, експресивністю, цілісністю. Емоційно-творчий відгук передає щиру насолоду від сприйнятого твору літературного мистецтва, активне ставлення до нього. Діти здатні не тільки усвідомлювати почуття автора, але й указувати, за допомогою яких зображальних засобів йому вдалося передати відповідний емоційний настрій.

Стійке позитивне ставлення до театралізованої діяльності забезпечує гра.

З огляду на зазначене вище, розкриваючи змістові підходи, ми вбачаємо необхідність створення такої форми роботи з дошкільниками, як: створення театрального спектаклю (так звану драматизацію), театралізовану гру, де на наш погляд, особливо безпорадно відчувають себе дошкільники і за умов комплексного підходу досягнути певного рівня сформованості творчих здібностей, вдосконалення множинного інтелекту.

Найвагомішими чинниками формування комплексу творчих здібностей старших дошкільників у процесі театралізованої вважаємо:

  • створення умов для розвитку творчої активності дітей у театралізованій діяльності (заохочення виконавської творчості, розвиток здібності вільно триматися під час виступу, спонукання до імпровізації засобами міміки, виразних рухів, інтонацій тощо); формування комплексу здібностей старших дошкільників в театралізованій діяльності
  • залучання дітей до театральної культури (ознайомлення з театром, театральними жанрами, з різноманітними видами лялькових театрів); вдосконалення множинного інтелекту для досягнення результатів в різних видах діяльності і взаємозв’язку театралізованої з іншими видами діяльності в єдиному педагогічному процесі.

У програмних документах залучення дітей до театрального мистецтва розглядалося як вимога гармонійного розвитку особистості, тому вихователі ДНЗ мають бути націлені на перебудову роботи, внесення деяких змін у календарно-тематичне планування.

Важливу роль у вихованні дітей мають відігравати театральні студії та гуртки в дошкільних закладах та поза ними, де діти перебувають не тільки в стані глядача, але й безпосереднього учасника. Керівник театральної студії має забезпечити допомогу дітям у вмінні поставити себе на місце героїв, активно включитися в їхнє життя, правдиво цілеспрямовано діяти в сценічних умовах, розкривати характери доступних їм ролей і зміст всієї п’єси в живій дії та взаємодії, розвиваючи при цьому природні якості та здібності.

Організовуючи навчально-виховний процес, створюються тимчасові групи за видами художньо-творчої діяльності (театральні гуртки, театральні студії, секції, клуби, окремі групи театрального мистецтва в ДНЗ та поза ними).

Ефективність процесу формування творчих здібностей старших дошкільників досягається цілеспрямованою організацією театралізованої діяльності на основі наступності, послідовності, системності навчання, а також міжпредметною інтеграцією дисциплін творчого напряму.

Театральне мистецтво є і засобом спілкування, і засобом пізнання дійсності, і засобом творчого виховання, формування комплексу творчих здібностей старших дошкільників. А головне, за виваженої та організованої системи театралізованої діяльності, воно активізуватиме уяву, пробуджуватиме емоції, викликатиме творчі переживання.

Єдність визначених навчальних, гурткових та студійних форм має забезпечуватися так, щоб знання й навички, придбані на заняттях творчого циклу, закріплювалися й розширювалися на заняттях гуртків і студій у ході самостійної творчої діяльності. Основний акцент доцільно робити на зазначені позанавчальні форми, оскільки заняття мають обмежений характер, регламентований дошкільними програмами.

Виховання мистецтвом припускає як його сприйняття, так і творчу діяльність. При організації позанавчальних форм роботи з дітьми варто враховувати різні форми спілкування з мистецтвом.

Залучення дошкільників до театрального мистецтва обґрунтовується дошкільними завданнями творчого виховання. Це зумовлює створення груп за видом діяльності, у нашому дослідженні – театралізованої. Характерними рисами учасників театралізованої студії (групи, гуртка) як дитячої спільності (за О.Л.Кононко) є:

  1. Інтегративність – міра єдності всіх членів.
  2. Мікроклімат, обумовлений самопочуттям кожного члена, психологічний комфорт.
  3. Референтність – ступінь прийняття членами групи групових норм, еталонів.
  4. Лідерство – ступінь домінуючого впливу тих чи інших членів на групу в цілому.
  5. Інтрагрупова активність – міра активізації групою своїх членів.
  6. Інтергрупова активність – ступінь впливу певної групи на інші.
  7. Спрямованість – соціальна цінність прийняття нею цілей, мотивів діяльності, орієнтацій.
  8. Організованість – реальна здатність групи до самоврядування.
  9. Комунікативність:
  • інтелектуальна, обумовлена характером міжособистісного сприймання та встановлення порозуміння, знаходження спільної мови;
  • емоційна, яку визначають міжособистісні зв’язки емоційного характеру, домінуючий, емоційний настрій групи;
  • волелюбність, обумовлена спроможністю групи протистояти труднощам і перешкодам, її надійністю в екстремальних умовах .

Результати дослідження показали, що формування творчих здібностей старших дошкільників у процесі театралізованої діяльності оптимізується за умов: сучасного наукового розуміння сутності поняття „комплексна здібність” старших дошкільників; особистісно-зорієнтованого підходу до формування комплексу творчих здібностей, врахування потенційних можливостей множинного інтелекту старших дошкільників; розробки інноваційного змісту, методики формування комплексу творчих здібностей старших дошкільників на заняттях і гуртковій театралізованій діяльності з елементами музики та ігродизайну; організації педагогічного процесу у взаємодії вихователів з батьками старших дошкільників; методичного забезпечення означеного процесу.

Список використаних джерел

  1. Артемова Л.В. Театр і гра. Вдома, у дитячому садку, в школі / Л.В Артемова. – К.: Томірс, 2002. – 291 с.
  2. Капська А. Й. Методика підготовки художнього твору до виконання А. Й.. Капська. – К.: КДПУ, 1988. – 77 с.
  3. Комаровська О.А. Театральне мистецтво в курсі “Художня культура України” / О.А. Комаровська // Мистецтво і освіта. – 2002. – № 2. – С. 26-39.
  4. Кононко О.Л. Соціально-емоційний розвиток особистості (в дошкільному дитинстві): Навч. посіб. для вищих навчальних закладів / О.Л. Кононко. – К.: Освіта, 1998. – 255 с.
  5. Масол Л.М. Виховний потенціал мистецтва – джерело освітніх інновацій / Л.М. Масол // Мистецтво і освіта – 2001. – №1. – С.2-5.
  6. Миропольская Н.Е. Развитие эстетической активности в процессе воспитания театральной культуры школьников: Пособие для учителя / Миропольская Н.Е. ; под ред. В.Г. Бутенко. – К. : Вища школа, 1992. – 175 с.
  7. Палій Н.В. Педагогічна корекція емоційної сфери молодших школярів у процесі художньо-ігрової діяльності : автореф. дис. ...канд. пед. наук. – 13.00.07. – теорія і методика виховання / Тернопільський ДПУ ім. В.Гнатюка Н.В. Палій. – Тернопіль, 2000. – 20 с.
  8. Соломаха С.А. Подготовка будущих учителей начальных классов к руководству театральной деятельностью младших школьников: Дис. …канд. пед. наук. – 13.00.04. – профессиональная педагогика и психология профильного образования АПН Украины / С.А. Соломаха. – К., 1995. – 228 с.
  9. Шевченко Г.П. Эстетическое воспитание в школе : учеб.-метод. пособие / Г П. Шевченко . – К.: Рад. шк., 1985. – 144 с.
  10. Тименко В.П. Дизайн. Інформатика, технологія як мистецтво / В.П. Тименко //- Науковий часопис НПУ ім.. М. П. Драгоманова. – Серія 5. – вип. 6.- 2007.
  11. Театр і гра. Вдома, у дитячому садку, в школі: [Пер з рос.- 2 вид.] – К.: Томірс, 2002 – 201 с.


Особисті інструменти
Ми в мережі
Реклама