Борисюк С. Досвід використання двосторонніх іграшок (авторська розробка) у консультативній роботі з дорослими та дітьми

Матеріал з PSYH.KIEV.UA -- Вісник психології і соціальної педагогіки

Версія від 11:05, 29 вересня 2018; V.yurchenko (Обговореннявнесок)
(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Світлана Борисюк, викладач-дослідник з педагогіки та психології, кандидат педагогічних наук, доцент, м. Ніжин.

УДК 37.013.42:37.04


У статті висвітлюється досвід використання у консультативній роботі іграшки, метафори, казки.

Ключові слова: клієнт, консультація, метафора, казка.

В статье раскрывается опыт использования в консультативной работе игрушек, метафоры, сказки.

Ключевые слов: клиент, консультация, метафора, сказка.

Borysiuk S.The experience of using two-faced toys in consultative work with adults and children.

The article shows the experience of using the toy, the metaphor and the fairy-tale in consultative work.

Key words: the client, the consultation, the metaphor, the fairy-tale.

Зміст

Постановка проблеми

Власний пошук ефективних форм та методів, окремих способів сучасних соціально-психологічної допомоги людини визначається активізацією уваги теоретиків та практиків до пізнання закономірностей функціонування цілісної психіки у її свідомих та несвідомих проявах та нагальністю потреби удосконалення методичного інструментарію, який допоможе суб’єктові діалогічної взаємодії (зокрема,у процесі консультування) рефлексивно сприймати прояви психіки, розвивати навички самоаналізу та самокорекції.

З одного боку, наукові дослідження щодо структури та функціональних особливостей несвідомої сфери психіки (І.А.Зязюн. С.Д.Максименко, В.О. Татенко,Т.С.Яценюк та інші),особливості соціальної природи особистості (О.Ф.Бондаренко,М.В.Папуча, Н.В.Чепелєва, А.В.Фурман); а з іншого боку -уявлення про можливості використання символічного змісту емпіричного матеріалу для цілісного пізнання психіки і метафоричності казки з метою психодіагностики і психокорекції(І.В.Вачков, В.Л.Солодухов,Ю.В.Тимошенко), твердження про можливість символічної репрезентації психіки суб’єкта в єдності її свідомих і несвідомих проявів(З.С.Карпенко, А.Маслоу, К.Роджерс та інші), - все це стало спрямовуючими та змістовними орієнтирами щодо авторського пошуку методичних прийомів ,способів, форм та їх реалізації у консультативній практиці фахівців соціально- педагогічної та психологічної сфери.

Основна частина

Вирішенням поставлених таким чином перед автором статті завдань стала розробка двосторонніх іграшок та апробація їх в індивідуальній і груповій консультативній роботі.

Актуальність описаних у статті результатів щодо власного пошуку ефективних форм та методів, окремих способів сучасних соціально-педагогічної та психологічної допомоги людини визначається активізацією уваги теоретиків та практиків до пізнання закономірностей функціонування цілісної психіки у її свідомих та несвідомих проявах та нагальністю потреби удосконалення методичного інструментарію, який допоможе суб’єктові діалогічної взаємодії (зокрема,у процесі консультування) рефлексивно сприймати прояви психіки, розвивати навички самоаналізу та самокорекції.

З одного боку, наукові дослідження щодо структури та функціональних особливостей несвідомої сфери психіки (І.А.Зязюн. С.Д.Максименко, В.О. Татенко,Т.С.Яценюк та інші),особливості соціальної природи особистості (О.Ф.Бондаренко,М.В.Папуча, Н.В.Чепелєва, А.В.Фурман); а з іншого боку -уявлення про можливості використання символічного змісту емпіричного матеріалу для цілісного пізнання психіки і метафоричності казки з метою психодіагностики і психокорекції(І.В.Вачков, В.Л.Солодухов,Ю.В.Тимошенко), твердження про можливість символічної репрезентації психіки суб’єкта в єдності її свідомих і несвідомих проявів(З.С.Карпенко, А.Маслоу, К.Роджерс та інші), - все це стало спрямовуючими та змістовними орієнтирами щодо авторського пошуку методичних прийомів, способів, форм та їх реалізації у консультативній практиці фахівців соціально- педагогічної та психологічної сфери.

Вирішенням поставлених таким чином перед автором статті завдань стала розробка двосторонніх іграшок та апробація їх в індивідуальній і груповій консультативній роботі.

У спроектованих терапевтичних іграшках втілені образи з дитинства знайомих персонажів народних казок, а поєднання відомих метафор, протилежностей їх сутнісних характеристик визначається важливим завданням консультативної роботи з клієнтом будь якого віку, а саме :

  • допомогти людині усвідомити свою цілісність у процесі об’єктивізації прийняття тих сторін своєї особистості, які були сховані у підсвідомості та свідомо не визнавалися як такі, які належно проявляти і любити;
  • розвиток особистісної та соціальної зрілості людини у віковий чи ситуаційний період її життя є пріоритетним завданням соціально-психологічної корекційної, виховної практики. Серед основних властивостей характеристик повноцінної зрілої особистості за К.Роджерсом визначаємо такі, як довіра власному досвіду, відчуття внутрішньої свободи у прийнятті рішень та власної відповідальності за наслідки, здатність слухати і приймати себе, свій внутрішній світ і бути відкритою до переживань /5,с.262/.

Розглянемо розроблені автором статті зразки двосторонніх іграшок та результати їх апробації у груповій та індивідуальній консультативній роботі.

Основні сфери практики застосування двосторонніх іграшок визначені за теорією Носрата Пезешкіана щодо Балансної моделі життєвого простору особистості, яка об’єднує сферу тіла, діяльності, контактів і духовності / 6 /.

Борисюк Іграшка жаба.png

Іграшка «Жаба – Царівна» призначена для роботи з клієнтом у сфері його фізичного (тілесного) життєвого простору.

Під час індивідуальної бесіди чи роботи у невеликих групах клієнт розмірковує і висловлюється щодо теми:

  • Я – царівна(царевич), коли …
  • Я – жаба, коли …

Висловлюючись на поставлені питання, клієнт переживає стан полегшення, інсайту, зменшення рівня тривоги, прояснення власної життєвої ситуації завдяки тому, що пригадує та промовляє хто і коли посіяв та виростив у ньому образ Жаби.

Розповідаючи про себе як царівну(царевича), клієнт отримує позитивне підкріплення і відповідно - надію та енергію для самокорекції.

Усвідомлення того, що у кожній Царівні ховається Жаба і навпаки – Жабу наповнює Царівна – допомагає людині прийняти і примирити у собі дві протилежності.

Учасник консультативної групової роботи засвоює цілющу для себе істину: виявлена Жаба- це не лише й о г о біль, сором, таємниця – подібні та інші Жаби є у інших людей і про них можна дізнаватися, говорити та їх можна прийняти як частину Царівни.

Борисюк Іграшка Вовк і ягня.png

Іграшка для роботи зі сферою «діяльність» у життєвому просторі людини.

Завдання для клієнта подібні до попередніх: розкажи, коли ти Вовк, а коли - Ягня у діловій сфері, у процесі досягнення результатів, подолання перешкод на шляху до мети тощо…

Ефективних результатів у роботі з клієнтом досягається за допомогою того, що учасники мікрогрупи чи окремо людина усвідомлює, що Вовк – це не лише підтримуюча частина Ягняти, але - і носій таких якостей, як сила, рішучість, охорона своєї території, вірність справі, цінностям, відданість у партнерстві(наприклад , сім’ ї) тощо.

Учасники тренінгу заявляють, що « Вовк – це та моя частина, яку не потрібно ховати, а в деяких випадках навпаки проявляти, щоб заявити про свої потреби, зрозуміти себе і побороти страх»(Інна). «Ягня допомагає мені адаптуватися, втриматися на улюбленій роботі при деструктивному керівникові»(Таня). «Я маю навчитися показувати зубки»(Іра). «Хочу навчитися бути ягням. Це навіть цікаво»(Оля).

Борисюк Іграшка Баба яга.png

Bикористовується для роботи з клієнтом у сфері «Контакти». Вибір саме такого казкового персонажу - Баби Яги-не випадковий. Адже процес взаємодії передбачає стратегії маніпуляції, домовленості, енергетичного впливу на партнера тощо. Образ Баби Яги наділений такими характеристиками , а зменшує їх виразність, робить «розмитими» смислові контури пестлива назва/баба Ягушка/ та дитячий вираз обличчя іграшки.

Питання для клієнта/ів/ :

  • Коли я у контактах – світла Баба – Ягушка, а коли – темна?

Наші спостереження показують, що саме робота з цією іграшкою відкриває клієнтам приховану інформацію щодо стосунків зі собою та іншими людьми. Певні відкриття у стані інсайту переживають до вісімдесяти відсотків учасників тренінгової групи і формат даної статті не може вмістити приклади їх різноманітних висловлювань.

Борисюк Іграшка Гусінь.png

Призначена для роботи з клієнтами у сфері «Духовність».

В іграшці Гусінь використана адаптована ідея Навіда Пезешкіана щодо того, що гусінь перевтілюється у метелика (матеріали Міжнародного науково-практичного семінару Н. Пезешкіана у Києві (квітень,2010) .

У нашому варіанті іграшка Гусінь виготовлена у формі сумки, яка вмістить різні невеликі предмети (абстрактні фігурки, фарби, невеликі предмети різної форми, цукерки, фігурки звірів та казкових героїв і… метелика також). Не кожен клієнт вибирає варіант трансформації своєї сфери духовності у форму Метелика. Наприклад: «Я не хотіла б стати метеликом, бо тендітність метелика і життя в один день мене не влаштовує»(Наталя).

  • «Я поки що вибираю залишатися гусінню – це надійно, безпечно, спокійно»(Ліна).

Гусінь як символ трансформації, наступності та безперервності буття( бо «метелик народжує гусінь, а та перетворюється у метелика»(Олена) – все це відкриває різноманітні можливості консультативної та психотерапевтичної роботи з клієнтами різного віку.

Наступним етапом індивідуальної чи групової роботи з клієнтом є створення казки за певним початком. В.Л.Солодухов вказує на те, що метафоричний зміст казок відіграє важливе значення у формуванні та розвитку особистості і визначає її діалогічну та психокорекційну спроможність – як прийом дослідження особистісної проблеми суб’єкта. Прийом казки виконує захисну функцію для казкаря, оскільки в метафоричній формі торкає болючих точок Я, можна в метафоричній формі об’єктивувати аспекти особистісного досвіду / 7 /. Наприклад, початок казки може бути таким:

Тіло: Коли приходило тепло після дощів, я приїхав(а) до Ніжина…. Чудовий день, чудове місто і місце…біля університету. Тут є озеро, а біля нього-перша Жаба. Кого вона мені нагадує?

І тут я згадала, що….

Контакти: Жили- були дивні істоти, яких досліджували початкуючі психотерапевти ПП. Питання в тому, що є час, коли вони стають світлими, а є час - темними. Чому і коли так міняється? … І ми знайшли відповідь….

Діяльність: якось Вовк і Ягня сиділи разом на тренінгу про «Баланс…», і коли тренер пропонував……

Духовність: Гусінь прокинулась весняною дниною. Довкола була соковите листя.., квіти з солодким пилком. І було весело й добре. Минали дні, кожна подруга її Величності Гусені, знаходили свою галявину і губилися в своїх життєвих клопотах. Тільки наша гусінь….

Висновки

Переваги даної методики в тому, що клієнт використовує відомі казкові персонажі, наповнюючи їх своїм змістом. Таким чином, відкриваються можливості інтерпретації казки з метою корекційного впливу, зменшується рівень тривожності, розвиваються навички рефлексивного самоаналізу, зміна ставлення до себе та інших,покращується соціальна адаптація, розвивається соціальна зрілість та творча зреалізованість.

Результати аналізу проведеної групової роботи засвідчують можливость використання даних іграшок за власними варіантами форм та прийомів консультативної роботи . Колегам – консультантам, що апробують у своїй роботі дані іграшки гарантується емоційне задоволення, успіх, інтерес, результативність творчої співпраці у діалогічній взаємодії з клієнтом. Подальшого дослідження потребують питання профілактичних впливів метафоричності казки у різні вікові періоди розвитку особистості.

Список використаних джерел

  1. Алексеев К.И.Метафора как объект исследования в философии и психологи.//Вопросы психологи.1996.-№2.-с.73-85.
  2. Вачков И.В. Сказкотерапия.Развития самосознания через психологическую сказку.-М.:Ось-89,2001.-144с.
  3. Гнездилов А.В. Авторская сказкотерапия.-СПб.:Речь,2002.-290 с
  4. Зязюн І.А.Безсвідомість.Підсвідомість.Творчість.//Мистецтво та освіта.-2001.-№3-с.3-10.
  5. Папуча М.В. Внутрішній світ людини та його становлення:/Наукова монографія/М.В.Папуча.-Ніжин:Видавець Лисенко М.М.,-2011.-656с.
  6. Пезешкиан Н. Психотерапия повседневной жизни:тренинг разрешения конфликтов.-СПб.: Речь,2002.-288с.
  7. Солодухов В.Л. Метафорична сутність казки.-Харків,ХНПУ,2005.-182 с.


Особисті інструменти
Ми в мережі
Реклама