Вайландт Н.О. Особливості професійного іміджу майбутнього вчителя іноземної мови у початковій школі

Матеріал з PSYH.KIEV.UA -- Вісник психології і соціальної педагогіки

Версія від 17:14, 17 липня 2013; Bogdan (Обговореннявнесок)
(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Вайландт Наталія Олександрівна – студентка Педагогічного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка, напрям підготовки «Початкова освіта», кафедра іноземних мов і методик їх навчання Київського університету імені Бориса Грінченка


Автор аналізує останні дослідження у сфері іміджології, подає педагогічні вимоги до самопрезентації сучасного вчителя початкових класів. Виділяє ознаки, що характеризують імідж сучасного вчителя. Зазначає умови, які забезпечують найбільш ефективне формування професійно-педагогічного іміджу майбутнього вчителя іноземної мови у початковій школі. Визначає якості вчителя іноземної мови.

Ключові слова: імідж, педагогічна іміджологія, сучасний вчитель, зовнішній та внутрішній вигляд, самопрезентація.


Автор анализирует последние исследования в области имиджелогии, подает педагогические требования к самопрезентации современного учителя начальных классов. Выделяет признаки, характеризующие имидж современного учителя. Указывает условия, которые обеспечивают наиболее эффективное формирование профессионально-педагогического имиджа будущего учителя иностранного языка в начальной школе.

Ключевые слова: имидж, педагогическая имиджелогия, современный учитель, внешний вид, внутренний вид, самопрезентация.


The author analyzes recent research in the area, delivers educational requirements for self modern primary school teacher. Selects features that characterize the image of the modern teacher. Specifies the conditions that provide the most efficient formation of professional and pedagogical image of future teachers of foreign languages in elementary school.

Key words: image, pedagogical of image, modern teacher, Internal and external views, self-presentation.


Зміст

Постановка проблеми

Останнім часом інтерес до наукових вишукувань у педагогічній іміджології різко зріс, однак цілісної концепції щодо формування педагогічного іміджу поки не створено.


Імідж знаходиться в ряду таких понять, як рейтинг, репутація, популярність, престиж, авторитет . Для того, щоб утворився імідж, мало сприймати ті чи ті характеристики людини і сформувати у своїй психіці образ цієї людини, ще необхідно, щоб до цього образу виникло певне ставлення і певна оцінка цього образу. Тому виходить, що імідж - це не стільки образ, скільки ставлення до образу і думка про цей образ. Імідж людини – це думка про неї групи людей у результаті сформованого в їхній психіці образу цієї людини, який виник унаслідок прямого їх контакту з нею або внаслідок отриманої про неї інформації від інших людей. По суті, імідж людини – це вигляд, який вона має в очах інших людей, або думка про неї інших людей [2].


У педагогіці «імідж» отримав своє заслужене визнання. Вчитель, що створює свій власний імідж, дозволив говорити про появу нової галузі іміджології - педагогічної іміджології. У загальновизнаному уявленні, імідж учителя – експресивно забарвлений стереотип відчуття образу педагога в поданні колективу учнів, колег, соціального оточення, в масовій свідомості . [6,с.105]. Педагогічна іміджологія дозволяє інакше поглянути на викладання у вищих навчальних закладах і на самого педагога.


Іншими словами, в рамках педагогічної іміджології, імідж учителя розглядається як продукт особливої діяльності щодо створення або перетворення іміджу, як результат програми цілеспрямованих професійних зусиль[10,с.90-159].


Становлення іміджу особистості з точки зору професійної приналежності – це довготривалий та залежний від упливу зовнішніх (об’єктивних) та внутрішніх (суб’єктивних) чинників процес. Серед них, у контексті професійного становлення майбутнього вчителя іноземної мови можна зазначити: суспільне середовище, як провідний чинник, згідно з запитом якого формулюються вимоги до сучасного вчителя іноземної мови; освітнє середовище, яке має на меті через зміст навчально-виховного процесу стати осередком професійного самовизначення майбутнього фахівця, синтезуючи отримані теоретичні знання з практичними уміннями та суб’єктивними характеристиками, того хто навчається[8].


Аналіз досліджень

Проблема формування іміджу розглядалася в багатьох роботах сучасних науковців, таких, як С. Аминтаєва, М. Апраксина, О. Бекетова, В. Горчакова, Л. Жарикова, О. Калюжний, О. Петрова, В. Шепель, В. Черепанова та інших. Саме зазначені дослідження надали можливість виділити нову галузь педагогічної науки –педагогічну іміджологію.


Теоретико-методологічною основою дослідження стали філософські, соціально-психологічні та педагогічні концепції вітчизняних і зарубіжних авторів, що дозволили обґрунтувати феномен іміджу вчителя. В основу дослідження теоретико-прикладних аспектів іміджу педагога було покладено гуманітарну концепцію іміджу, автором якої є професор В.М. Шепель, психолого-педагогічні теорії з проблеми пізнання людини людиною, соціального сприйняття індивідуальних і вікових особливостей особистості, розроблені О.О. Бодальовим, Р.А. Максимовою. В основі досліджень з проблеми невербальних сигналів особистості було використано праці зарубіжних дослідників (С. Квілліама, А.Калюжного, Е. Русской , X. Рюкле). Визначити якості вчителя іноземної мови допомогли статті О.В. Котенко.


Постановка мети дослідження

У вдосконаленні професіоналізму вчителів початкових класів, особливий науково-дослідницький інтерес, представляє вивчення феномена іміджу педагога і базових умов його спрямованого формування. До теперішнього часу накопичено значну кількість даних, які в різних аспектах висвітлюють особливості сприйняття молодшими школярами образу вчителя. У той же час, у педагогічній та соціально-психологічних науках поки відсутній науково-обгрунтований технологічний інструментарій іміджу вчителя, не обґрунтовано базові умови його спрямованого формування, що впливає на становлення особистості молодшого школяра. Тому, назріла гостра необхідність, у розробці нового наукового знання і прикладних аспектів його використання для освітньої практики початкової школи. Зміни в системі естетичних і етичних цінностей відводять іміджоологіі все більш значуще місце. Початкова школа завжди призначалася не тільки щоб навчити будь-чому, на початковому етапі формується особистість дитини, але і, перш за все для того, щоб виховати. У зв'язку з цим, іміджу вчителя, належить не остання роль. Як зауважує професор А. Гарі, що подібне народжує подібне.


Метою дослідження є: обґрунтування необхідності вивчення іміджу педагога іноземної мови у початкових класів.


Виходячи з мети дослідження, ставляться такі завдання:

  • обґрунтувати, необхідність вивчення іміджу вчителя початкових класів;
  • подати педагогічні вимоги до самопрезентації сучасного вчителя початкових класів;
  • визначити якості вчителя іноземної мови.


Виклад основного матеріалу

Як би не був професійно підготовлений майбутній спеціаліст, він просто зобов'язаний постійно вдосконалювати свої якості вчителя іноземної мови, створюючи, таким чином, власний імідж. З метою диференціації професійних якостей ми умовно розділили їх на рівні, що знаходяться стосовно один до одного у ієрархічній залежності: практично-методичній (до неї відносяться якості першого рівня), психолого-педагогічній (якості другого рівня), особистісно-мотиваційній (якості третього рівня).


До якостей першого рівня належать ті, що передбачають наявність методичних знань з іноземної мови, уміння правильно визначати зміст й доцільність навчального матеріалу, принципи, методи, види роботи у процесі оволодіння іноземною мовою, здатність до врахування рівня підготовки учнів до сприйняття іншомовного мовлення, їх психофізіологічні особливості: темперамент, індивідуальний стиль навчання – тобто предметні якості. Безперечно, важливими є практичні якості майбутнього вчителя іноземної мови. До таких можна віднести: сформованість комунікативних умінь, що передбачає практичне володіння іноземною мовою з точки зору нормативності, автентичності, образності, стилістичності, обізнаність у соціокультурних, лінгвокраїнознавчих особливостях країн, мова яких вивчається[7].


Виклад практичних та методичних основ навчання іноземних мов закладається у межах теоретико-прикладних дисциплін у педагогічних ВНЗ, як от: «Методика викладання іноземних мов», «Теоретичні основи іноземних мов», «Країнознавство», «Практика усного та писемного мовлення» та ін. Таким чином, вважатимемо, що формування якостей першого рівня забезпечується наявністю цих дисциплін.


Предметно-практичні якості майбутнього вчителя іноземної мови першого рівня є підвалиною для формування якостей другого рівня – психолого-педагогічних, оскільки, на наше переконання, жодна з міцно сформованих методичних та практичних якостей не є запорукою ефективності та результативності педагогічної діяльності вчителя іноземної мови у разі відсутності здатностей до передбачення, прогнозування результатів педагогічної діяльності, рефлексивних, регулятивних навичок, саморегуляції, креативності, інноваційного потенціалу, новаторських умінь.


Напрочуд важливими, у контексті сформованості психологічних якостей, є уміння вчителя іноземної мови відповідно до педагогічної ситуації адекватно вирішувати проблеми учнівського колективу в процесі формування іншомовної комунікативної компетентності на засадах диференційованого та індивідуального підходів до навчання. У форматі навчання у ВНЗ формуванням психолого-педагогічних якостей майбутнього вчителя іноземної мови опікується цілий арсенал дисциплін: «Дидактика», «Педагогіка», «Педагогічна майстерність», «Психолого-педагогічні основи викладання іноземної мови» та ін. [7].


Сучасний учитель початкових класів повинен поєднувати в собі як риси власне вихователя (опіка, заміна матері), так і риси вчителя. Це безперечно знайшло відображення в професійному іміджі, він став більш індивідуалізованим. Все це робить проблему іміджу сучасного педагога в освітній практиці шкіл актуальною, що вимагає пильної уваги не тільки з боку тих, хто її розробляє, але і тих, хто хоче бути успішним у своїй професійній педагогічній діяльності.


Імідж – це враження, справлене людиною на одну або декілька груп громадськості. Це не малюнок, не розроблене в найдрібніших деталях, точне зображення, а швидше за все – кілька деталей, які надають емоційний вплив. Кожен з нас створює певний образ-імідж – уявлення про людину, що складається на основі її зовнішнього вигляду, звичок, манери говорити, менталітету, вчинків і т.д.[1,с.45-48].


Спираючись на наявні визначення іміджу, виділимо його основні складові. Найбільш значимі з них:

  • Зовнішній вигляд;
  • Використання вербальних і невербальних засобів спілкування;
  • Внутрішня відповідність образу професії – внутрішнє "Я" [12,с.49-51].


А зараз розглянемо найбільш важливі позиції самовідображення вчителем свого психолого-поведінкового образу, тобто іміджу:

  • загальнотілесне саморозташування (манера переміщатися по класу, улюблені пози та обрані точки-позиції тієї чи іншої тривалості перебування) [5].
  • підвищена рухливість у всіх її формах легко стає відволікаючим чинником;
  • помірна або навіть навмисно ослаблена інтенсивність поведінкового впливу нерідко призводить до бажаних і значних результатів;
  • жестікуляційна виразність є одним із найбільш яскравих засобів вираження ставлення до учнів [11,с.40-44];
  • Мімічна виразність. Ця поведінкова сфера має ще більш високий інформаційно-виразний і впливовий рівень. Адже міміка найщільнішим чином замикається з промовою, хоча, безумовно, може бути використана викладачем і автономно – в "чистому вигляді" без словесного супроводу [11,с.40-44];
  • Інтонаційна поведінка – це психічне явище, воно охоплює велику сферу вчительської діяльності, динамічно і по впливовості перевершує інші поведінкові показники. Зовсім не випадково, що одне і те ж звернення педагога може сприйматися школярами по-різному [4];
  • Саморегуляція мови – виражається в управлінні вчителем гучністю звучання мови і її темпо-ритмічною характеристикою [11,с.40-44];
  • Не менш важливо, щоб імідж не розходився з внутрішніми настановами вчителя, відповідав його характеру і поглядам. Створюючи свій образ, учитель тим самим самовдосконалюється.


Внутрішній образ – це перш за все культура вчителя, безпосередність і свобода, чарівність, емоційність, гра уяви, витонченість, зворотний шлях постановки та вирішення проблем, асоціативне бачення, несподівані яскраві ходи в сценарії уроку, внутрішній настрій на творчість, самовладання в умовах публічності і багато інші складові[2].


Зовнішній образ – це техніка гри й ігрова подача, особливі форми вираження свого ставлення до матеріалу, передача свого емоційного ставлення до дійсності, володіння умінням самопрезентації, виведення учнів на ігровий рівень, вміла режисура всього ходу уроку[2].


Найбільш важливими елементами побудови педагогічного іміджу є наступні (по А. А. Калюжному):

  • Створення іміджу є тільки доповненням, а не заміною педагогічної діяльності.
  • Слід звертатися до створення педагогічного іміджу задовго до початку педагогічної діяльності.
  • Обов'язково необхідні експерти зі сторони. Вчителю необхідно не стільки розвинути вміння пред'являти себе, скільки вміння бачити і оцінювати себе й інших, важливо усвідомити те, що метою розвитку та формування іміджу вчителя є не виховання актора чи педагога в масці, а вчителя з якостями актора.


Висновок

Проведений аналіз наукової літератури, дозволив говорити про появу нової галузі іміджології – педагогічної іміджології. У загальновизнаному імідж вчителя – експресивно забарвлений стереотип сприйняття образу педагога в поданні колективу учнів, колег, соціального оточення, в масовій свідомості. Педагогічна іміджологія дозволяє інакше поглянути на педагога, в рамках педагогічної іміджології. Імідж учителя розглядається як продукт особливої діяльності щодо створення або перетворення іміджу, як результат програми цілеспрямованих професійних зусиль.


Імідж педагога розглядається нами як важливий аспект його професіоналізму і засіб педагогічного впливу на школярів. Він розкривається в двох планах: по-перше, з точки зору вимог до вчителя з боку суспільства (яким він собі уявляє педагога як просвітителя і носія морального досвіду), по-друге, з позицій вчителя – яким він прагне представити себе дітям, що він хоче про себе заявити суспільству. Імідж педагога визначається його професійними якостями.


Імідж педагога – це, у багатьох відношеннях, його соціально-бажаний образ. Для здобуття позитивного іміджу людина має володіти високими професійними якостями і приємними особистими властивостями. Духовне багатство особистості та емоційне наповнення проявляються через зовнішню поведінку, зовнішній вигляд. Індивід, що несе на обличчі сліди непрохідної дрімучості, але закликає нас прориватися до висот інтелекту.


Формування іміджу педагога є активною цілеспрямованою діяльністю, орієнтованою на інформування вчителя про сильні сторони тих своїх особистісних якостей і відносин, які мають об'єктивне значення для успішної роботи з дітьми. Правильне розуміння навчально-виховного значення іміджу вчителя для розвитку підростаючого покоління формує його відповідальне ставлення до моделювання своєї індивідуальності. Практичне оволодіння вчителем основними принципами педагогічної етики, розвиток його професійної культури та наукової організації праці є важливим аспектом становлення іміджу. Успішно спроектований педагогічний імідж впливає на самоствердження вчителя і його подальше професійне самовдосконалення.


Список використаних джерел

  1. Калюжний А.А. Використання психотехнік у формуванні іміджу вчителя / А.А. Калюжний // Журнал прикладної психології. – № 6. – 2005. – С. 45-48.
  2. Калюжный А.А. Психология формирования имиджа учителя / А.А. Калюжный. – М. : ВЛАДОС, 2004. – 222 с.
  3. Калюжний А.А. Роль вчителя в моральному вихованні школярів. – Алмати : Респ. издат. кабінет, 1994. - 120 с.
  4. Калюжний А.А., Тажбаева С.Г. Моральне виховання школярів у діяльності класного керівника: Методичний посібник до спеціального курсу для студентів педагогічних спеціальностей. - Алмати: Вид-во АМУ ім. Абая, 2001. - 48 с.
  5. Калюжний А.А., Шуйтенов Г.Ж. Модель формування інформаційної культури майбутніх педагогів / А.А. Калюжний, Г.Ж. Шуйтенов / Вісник Костромського державного університету ім. Н.А. Некрасова: Серія Психологічні науки «Акмеологія освіти». Т.12. – № 2. – 2006. – С. 93-95.
  6. Квілліам С. Таємний мова жесту і погляду. – М.: Ниола – Прес, 1998.-С.105.
  7. Котенко О.В. Формування професійно значущих якостей майбутнього вчителя іноземної мови / О.В. Котенко // Вісник психології і педагогіки [Електронний ресурс] : Збірник наук. праць – Випуск 6. – К., 2011.
  8. Котенко О.В. Професіоналізація майбутнього вчителя іноземної мови: теоретико-прикладний аспект / О.В. Котенко // Вісник психології і педагогіки [Електронний ресурс] : Збірник наук. праць – Випуск 8. – К., 2012.
  9. Макаренко А.С. З досвіду роботи / Пед. Соч.: У 8 т. – М.: Педагогіка, 1984. – С. 35.
  10. Русская Е.Н. Имидж современного педагога / Е.Н.Русская. // Мир образовани. – № 10. – М.: Просвещение, 1995. – С.90-159.
  11. Рюкле X. Ваше таємна зброя в спілкуванні. / X. Рюкле // Міміка, жест, рух. М.: Інтерексперт, 1996.-С. 49-51.
  12. Шепель В.М. Имидж / В.М.Шепель // Воспитание школьников. – № 1. – 1997.– С. 40-44.


Особисті інструменти
Ми в мережі
Реклама