Власенко Віктор Володимирович

Матеріал з PSYH.KIEV.UA -- Вісник психології і соціальної педагогіки

Версія від 15:52, 25 вересня 2018; V.yurchenko (Обговореннявнесок)
(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук
Фото:Власенко Віктор Володимирович

Власенко Віктор Володимирович (14.04.1952 – 25.12. 1997) – кандидат психологічних наук, доцент, український психолог.

Народився в с. Малківка Прилуцького району Чернігівської обл. у сім’ї службовця. Батько – Власенко Володимир Іванович (27.09.1924 - 29.03.1995) - кандидат історичних наук, доцент, ветеран Другої Світової війни, працював на партійній роботі, а потім деканом факультету підвищення кваліфікації директорів шкіл КДПІ імені О.М. Горького; мати – Власенко Галина Олександрівна (25.07.1924 - 19.08.2002) – мед. працівник; син – Власенко Володимир Вікторович (1977 р. н.).

Зміст

Освіта

У 1973 р. закінчив Ніжинський педагогічний інститут імені Миколи Гоголя за спеціальністю „Історія”.

Досвід роботи

1973-1975 рр. – служба у Військово-повітряних силах Радянської армії;

З 1975 р. і до останнього дня життя працював на кафедрі психології КДПІ імені О.М. Горького (нині НПУ імені М.П. Драгоманова).

Завідувачем кафедри психології на той час був професор Дмитро Федотович Ніколенко, пізніше – професор Левченко Михайло Володимирович, а потім професор Долинська Любов Василівна. Його колегами по кафедрі психології у різний час були такі відомі українські психологи як О.В. Скрипченко, В.І. Абраменко, О.В. Ільїн, Л.М. Проколієнко, К.О. Євстаф’єва, М.І. Ярославський, Н.Ф. Пічко, Л.Г. Подоляк, В.О. Соловієнко, Т.М. Лисянська, Н.П. Зубалій, З.В. Огороднійчук, Л.М. Зінченко, І.С. Булах, Т.М. Зелінська, Н.Д. Абрамян та ін.

Наукова діяльність

У 1981 р. у Ленінградському державному університеті імені А.О. Жданова захистив кандидатську дисертацію на тему „Психологія взаємних оцінних ставлень учителів і учнів старшого шкільного віку” за спеціальністю 19.00.07 - педагогічна та вікова психологія.

Віктор Володимирович вже майже завершив написання докторської дисертації на тему "Психологія взаємних оцінних ставлень вчителів і учнів", побачила світ монографія, але на заваді стала передчасна смерть ще молодого науковця...

Під науковим керівництвом В.В. Власенка захищено три кандидатські дисертації з психології:

За своїми науковими поглядами, ціннісними орієнтаціями, практичними стосунками зі студентами і викладачами його можна віднести до нового покоління представників гуманістичної психології, яка почала розвиватися на теренах на той час ще Радянського Союзу. Він збагатив психологічну науку ґрунтовним аналізом взаємин учителів і учнів, зокрема їх міжособистісної перцепції. Ним були вивчені різні аспекти діагностики цих стосунків у навчально-виховному процесі. Практичну значущість має розроблена і детально описана процедура застосування активних інтеракційних методик у безпосередньому спілкуванні вчителів і учнів.

Оцінне ставлення одного суб’єкта спілкування до іншого, на думку В.В. Власенка, фіксується через такі прояви: загальна оцінка особистості; фіксація конкретних особистісних якостей (рис); системно-ситуативна оцінка; ситуативні оцінки. Залежно від змісту, а також від певного співвідношення когнітивного і емотивного компонентів взаємодії ним виділено основні типи оцінних ставлень учителів і учнів: 1) об’єктивний, узгоджений, врівноважений; 2) необ’єктивний, неузгоджений, неврівноважений; 3) необ’єктивний, узгоджений, неврівноважений. Перший тип оцінного ставлення має позитивне, а другий і третій – негативне значення для взаємин вчителів і учнів.

Вчений емпірично виявив соціально-психологічний феномен, який полягає в тому, що від кращих учнів учителі чекають більш високих оцінок своєї діяльності й особистості, що часто не відповідає дійсності. Про ймовірність такої помилки слід пам’ятати під час спілкування з так званими «сильними» учнями. Від учителів високого рівня майстерності учні чекають оцінок, які передбачають позитивну перспективу в розвитку їхньої особистості. Саме таким повинен бути підхід педагогів при прояві оцінних ставлень до своїх вихованців у безпосередній взаємодії з ними.

Для педагогічної практики важливим є також висновок науковця про те, що протиріччя і конфлікти у взаєминах «вчитель – учень» найчастіше виникають при виставленні оцінок успішності, а вчителі причиною своїх конфліктних з учнями неправомірно бачать лише неправильну поведінку учнів, хоча справжньою причиною є їх власні типові педагогічні помилки в спілкуванні з усіма школярами. Через це при взаємодії з недисциплінованими учнями ці помилки зумовлюють не тільки латентні, а і відкриті гострі протиріччя. Тому вчителям необхідно глибоко аналізувати негативні оцінні дії всіх школярів, знаходити в результаті цього власні типові комунікативні помилки і відповідно коректувати свою діяльність. Допомогти їм у цьому може розроблена й адаптована В.В. Власенком система активних інтеракційних методик, яка включає ігрові елементи і викликає емоційну зацікавленість у педагогів та школярів. Під активними інтеракційними методиками вчений розуміє такі, які передбачають безпосередню перцептивну взаємодію учнів, вчителів на спеціальних заняттях, організованих за певними алгоритмами згідно з поставленою метою.

Особистість

Віктор Володимирович Власенко належав до тих Вчених, хто творив науку з реального життя людських стосунків. Серед інших його вирізняло проникливість у емоційно-раціональну сферу людини, фразеологічність думки, витонченість почуття гумору, толерантність спілкування, психологізм педагогічної майстерності. На цих принципах ґрунтувалися його взаємин із колегами і студентами, особливо з групою студентів - майбутніх викладачів-дослідників із педагогіки і психології (1980–1985 рр.), психологічним Куратором якої він був. Він бажав нам „бути добрими і справедливими, творчими і ерудованими, веселими і сумними, урівноваженими і неспокійними, залишатися завжди молодими”. ... Він сам таким був і залишився в нашій пам’яті навічно молодим.

Фото:Могила Власенка В.В. на Совському кладовищі м. Київ

Основні публікації

  1. Власенко В.В. Учителі–учні: психологія взаємних оцінних ставлень. – К.: УДПІ, 1995. – 154 с.
  2. Старший шкільний вік / В.В. Власенко // Загальна, вікова і педагогічна психологія. Практикум / За ред. проф. Д.Ф. Ніколенка. – К.: Вища школа, 1980. – С. 163-168..

та інші.




Особисті інструменти
Ми в мережі
Реклама