Головко Р.П. Застосування технологій інтерактивного навчання іноземних мов у початковій школі

Матеріал з PSYH.KIEV.UA -- Вісник психології і соціальної педагогіки

Версія від 10:02, 4 травня 2015; Julia sabadash (Обговореннявнесок)
(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Головко Рита Петрівна – студентка Педагогічного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка, напрям підготовки «Початкова освіта», кафедра іноземних мов і методик їх навчання Київського університету імені Бориса Грінченка


В статті розглядаються принципи застосування інтерактивних методів і прийомів навчання іноземної мови. Описуються інтерактивні методи як такі, що дозволяють вчитися взаємодіяти між собою; а інтерактивне навчання як навчання, побудоване на взаємодії всіх учнів, включаючи педагога.

Ключові слова: методи, прийоми, інтерактивне навчання, урок, навчальний процес.


В статье рассматриваются принципы применения интерактивных методов и приемов обучения иностранному языку. Описываются интерактивные методы как таковые, позволяющие учиться взаимодействовать между собой; а интерактивное обучение как обучение, построенное на взаимодействии всех учеников, включая педагога.

Ключевые слова: методы, приемы, интерактивное обучение, урок, учебный процесс.


The principles of using interactive methods and techniques of foreign language learning have been described in the article. Interactive methods described as such, allowing to lean interacting with each other; and interactive learning as learning itself, built on the cooperation of all students, including the teacher.

Key words: methods, techniques, interactive learning, lesson learning process.


Зміст

Постановка проблеми

На сучасному етапі розвитку вітчизняної методичної думки основна структурна одиниця освітнього процесу з іноземної мови - урок / заняття розглядається як «складний акт спілкування, головною метою і змістом якого є практика у вирішенні завдань взаємодії між суб'єктами педагогічного процесу, а основним способом досягнення мети і оволодіння змістом служать мотивовані комунікативні завдання різного ступеня складності »[3, с.146]. Прийнято вважати, що спілкування в процесі навчання іноземної мови може бути «одностороннім» і «багатостороннім». У першому випадку мається на увазі організація навчального процесу з переважанням фронтальних форм роботи, коли вчитель запитує / спонукає учня до мовної діяльності - учень відповідає. Що стосується «багатостороннього» спілкування, для нього типовими формами роботи є групові і колективні, в яких кожен учень має можливість проявити себе як самостійний і повноправний учасник певної діяльності [3, с.117]. Саме при організації «багатостороннього» спілкування на уроці іноземної мови відбувається взаємодія всіх учасників освітнього процесу, створюються можливості для розкриття особистісного потенціалу кожного учня.


Аналіз досліджень

Вивченням впровадження інноваційних технологій займалися багато педагогів і психологів (Амонашвілі Ш.А., Виноградова М.Д., Давидов В.В., Лейтес Н.С., Д. Сендерс, Виготський Л., Ч. Темпл і т.д. )


У практичній методиці сьогодні накопичено значний досвід організації мовногї взаємодії на уроці іноземної мови. На думку Р.П. Мильруд, взаємні експрес-опитування та інтерв'ю в навчальній групі, обмін інформацією, пошук своєї пари, прийняття групових рішень, координація спільних дій, дискусія «за правилами» та інші завдання дозволяють навчити школярів практично користуватися іноземною мовою. [4, с.9]. Як показує досвід викладання іноземної мови та досвід численних вчителів-практиків, організувати мовленнєву взаємодію на уроці не завжди вдається, використовуючи традиційні методи і форми роботи.


Основні методичні інновації сьогодні пов'язані із застосуванням інтерактивних методів і прийомів навчання іноземної мови. Інтерактивні методи - методи, що дозволяють вчитися взаємодіяти між собою; а інтерактивне навчання - навчання, побудоване на взаємодії всіх учнів, включаючи педагога. Однак в останньому випадку змінюється характер взаємодії: активність педагога поступається місцем активності учнів [7, с.16]. Як відзначають у своїх працях Т.А. М'ясоїд, Н. Суворова, С.Б. Ступіна, суть інтерактивного навчання полягає в особливій організації навчального процесу, коли всі учні виявляються залученими в процес пізнання. Спільна діяльність учнів у процесі освоєння навчального матеріалу означає, що кожен вносить свій особливий індивідуальний внесок, відбувається обмін знаннями, ідеями, способами діяльності. Причому, відбувається це в атмосфері доброзичливості та взаємної підтримки, що дозволяє не тільки отримувати нові знання, а й переводить пізнавальну діяльність на більш високі форми кооперації і співробітництва [5; 7; 8].


Постановка мети дослідження

Метою нашої статті є визначиити основниі принципи застосування інтерактивних методів і прийомів навчання іноземної мови, описати інтерактивні методи які побудовані на взаємодії всіх учнів, включаючи педагога.


Виклад основного матеріалу

Завданням застосування інтерактивних методів і прийомів у навчанні іноземних мов є соціальна взаємодія учнів, міжособистісна комунікація, найважливішою особливістю якої визнається здатність людини «приймати роль іншого», уявляти, як його сприймає партнер по спілкуванню, інтерпретувати ситуацію і конструювати власні дії [1, с. 83]. Узагальнюючи передовий методичний досвід ми прийшли до висновку, що в рамках уроку іноземної мови вчителі використовують наступні інтерактивні методи і прийоми: - робота в малих групах, в парах, ротаційних трійках, «два, чотири, разом»; - Метод каруселі / «ідейна» карусель; - Акваріум; - Мозковий штурм / мозкова атака / «брейнстормінг»; - «Ажурна пила»; - Броунівський рух; - «Дерево рішень»; - Прийом складання ментальної (інтелектуальної) карти; - Конференції / дискусії; - Рольові / ділові ігри; - Дебати. Цей список можна поповнювати, тому кожен учитель здатен придумати і запровадити в освітній процес ефективні прийоми і методи організації мовного взаємодії учнів на уроці іноземної мови. Розкриємо сутність тих інтерактивних методів і прийомів, які є інноваційними в практиці викладання іноземних мов.


«Карусель» - інтерактивний метод роботи, в процесі якої утворюється два кільця: внутрішнє і зовнішнє. Внутрішнє кільце утворюють сидять нерухомо учні, а в зовнішньому кільці учні через кожні 30 секунд змінюються. Таким чином, вони встигають проговорити за кілька хвилин декілька тем і постаратися переконати у своїй правоті співрозмовника. Використання даного методу дозволяє ефективно відпрацьовувати етикетні діалоги.


Реалізація прийому «ідейна карусель» передбачає наступний алгоритм роботи:

1. Кожному члену мікрогрупи (по 4-5 чоловік) дістається чистий аркуш паперу і всім задається одне і теж питання. Без словесного обміну думками всі учасники записують на своїх листках паперу спонтанні формулювання відповідей на нього.

2. Листки із записами в режимі дефіциту часу передаються по колу за годинниковою стрілкою сусідам по мікрогруп. При отриманні листка із записами кожен учасник повинен зробити новий запис, не повторюючи наявні. Робота закінчується, коли кожному повернеться його листок. На цьому етапі записи не аналізуються і не оцінюються.

3. У мікрогрупах відбувається обговорення сформульованих учасниками відповідей, пропозицій і виділення в підсумковий список найбільш важливих, актуальних з них.

4. Обмін результатами напрацювань мікрогруп. Всі мікрогрупи пропонують по черзі свої формулювання з підсумкового списку. Якщо формулювання не зустрічає заперечень інших груп, вона включається в остаточний загальний список.


Прийом «Акваріум» являє собою «спектакль», де глядачі виступають у ролі спостерігачів, експертів, критиків і аналітиків. Декілька учнів розігрують ситуацію в колі, а інші спостерігають і аналізують її.


Метод «мозкового штурму» (мозкова атака, «брейнстормінг») є оперативним методом вирішення проблеми на основі стимулювання творчої активності. Учасникам обговорення пропонують висловити якомога більшу кількість можливих варіантів рішення, із загального числа висловлених ідей відбирають найбільш вдалі, які можуть бути використані на практиці.


Прийом складання «ментальної карти» (інтелектуальної карти, карти знань, "MindMap"). Термін було запропоновано Тоні Бьюзеном, який багато зробив для просування технології використання таких карт в освіті та управлінні. Іноді в українських перекладах термін "MindMap" представлений наступними варіантами: «карта розуму», «інтелект карта», «ідейна сітка», «карта пам'яті», «ментальна карта». Такі карти є діаграмами, схемами, в наочному вигляді представляють різні ідеї, завдання, тези, пов'язані один з одним і об'єднані якоюсь спільною проблемою. Карта дозволяє охопити всю ситуацію в цілому, а також утримувати одночасно у свідомості велику кількість інформації, щоб знаходити зв'язки між окремими ділянками, відсутні елементи, запам'ятовувати інформацію і бути здатним відтворити її навіть через тривалий термін.


Прийом «Броунівський рух» передбачає рух учнів по класу з метою збору інформації за запропонованою темою, паралельно відпрацьовуючи вивчені граматичні конструкції.


Прийом Jigsaw («ажурна пила») був розроблений професором Е.Аронсоном в 1978 році. У педагогічній практиці такий підхід позначається скорочено «пила». Учні об'єднуються в групи по 4-6 чоловік для роботи над навчальним матеріалом, який розбитий на логічні і смислові блоки. Вся команда може працювати над одним і тим же матеріалом, але при цьому кожен член групи отримує тему, яку розробляє особливо ретельно і стає в ній експертом. Проводяться зустрічі експертів з різних груп, а потім кожен доповідає в своїй групі про виконану роботу [8, с.49]. Учні зацікавлені в тому, щоб їх товариші сумлінно виконали своє завдання, це може відбитися на загальній підсумковій оцінці. Звітує по всій темі кожний учень окремо і вся команда в цілому. На заключному етапі вчитель може задати будь-якому учневі в групі питання по темі. Питання може задавати не тільки вчитель, а й члени інших груп. Учні однієї групи вправі доповнювати відповідь свого товариша. В кінці циклу всі учні можуть проходити індивідуальний контроль у формі контрольного зрізу. У цьому випадку результати сумуються. Команда, що набрала більшу кількість балів, нагороджується. Така робота на уроках іноземної мови організовується на етапі творчого застосування мовного матеріалу.


Висновок

Отже, всі інтерактивні методи і прийоми розвивають комунікативні вміння та навички, допомагають встановленню емоційних контактів між учнями, привчають працювати в команді, прислухатися до думки своїх товаришів, встановлюють більш тісний контакт між учнями та вчителем. Практика показує, що використання інтерактивних методів і прийомів на уроці іноземної мови знімає нервову напругу у школярів, дає можливість змінювати форми діяльності, переключати увагу на вузлові питання теми заняття. Зрештою, значно підвищується якість подачі матеріалу і ефективність його засвоєння, а, отже, і мотивація до вивчення іноземної мови з боку школярів.


Список використаних джерел

  1. Азімов, Е.Г., Новий словник методичних термінів і понять (теорія і практика навчання мов) [Текст]: навч. посібник / Є.Г. Азімов, А.Н. Щукін. - М.: ІКАР, 2009. - 448 с.
  2. Арія, М.А. Особистісно-орієнтований підхід і навчання іноземної мови в класах з неоднорідним складом навчаються [Текст] / М.А. Аріян // Іноземні мови в школі. - 2007. - № 1. - С. 3-11.
  3. Гальскова, Н.Д. Сучасна методика навчання іноземних мов [Текст]: посібник для вчителя / Н.Д. Гальскова. - М.: аркто, 2003. - 192 с.
  4. Мильруд, Р.П. Сучасний методичний стандарт навчання іноземних мов у школі [Текст] / Р.П. Мильруд // Іноземні мови в школі. - 1996. - № 1. - С. 5-12.
  5. М'ясоїд, Т.А. Інтерактивні технології навчання [Текст]: спец. семінар для вчителів / Т.А. М'ясоїд. - М., 2004. - 82 с. 4.
  6. Ступіна, С. Б. Технології інтерактивного навчання у вищій школі [Текст]: навчально методичний посібник / С. Б. Ступіна. - Саратов: Наука, 2009. - 52 с.
  7. Суворова, Н. А. Інтерактивне навчання: нові підходи [Текст] / Н.А. Суворова. - М., 2005. - 167 с


Особисті інструменти
Ми в мережі
Реклама