Гриценок Л.І., Юрченко В.І. Конкурс-квест "Реформа - шлях до школи моєї мрії": підсумки та перспективи

Матеріал з PSYH.KIEV.UA -- Вісник психології і соціальної педагогіки

Перейти до: навігація, пошук

Гриценок Л.І. (Liudmyla I. Grytsenok) - науковий співробітник Лабораторії психології спілкування, Інститут соціальної та політичної психології НАПН України, м. Київ, orcid.org/0000-0002-0055-2185

Юрченко В.І. (Viktor I. Yurchenko) - старший науковий співробітник Лабораторії психології спілкування, Інститут соціальної та політичної психології НАПН України, кандидат психологічних наук, доцент м. Київ, orcid.org/0000-0003-4378-9841

Зміст

Презентація

Конкурс-квест "Реформа - шлях до школи моєї мрії": підсумки та перспективи

Вступ

Лабораторією психології спілкування Інституту соціальної та політичної психології НАПН України в 2020 р. завершено Всеукраїнський експеримент «Формування позитивної громадської думки щодо освітніх інновацій», започаткований згідно Наказу МОН України № 219 від 04.03.2016 р. «Про проведення дослідно-експериментальної роботи на базі на базі загальноосвітніх навчальних закладів Дніпропетровської, Житомирської, Запорізької, Київської, Львівської, Хмельницької, Херсонської, Чернігівської областей та міста Києва».

На підставі подальших наказів МОН України (№ 1128 від 08.08.2017 р. «Про розширення бази проведення дослідно-експериментальної роботи за темою «Формування позитивної громадської думки щодо освітніх інновацій» та № 1197 від 18.08.2017 р. «Про внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки України від 08.08.2017 р. № 1128») експериментальна база була розширена до 55 закладів загальної середньої освіти, 3 закладів вищої освіти, 2 інститутів післядипломної педагогічної освіти.

Цільовою групою експерименту є педагоги, батьки, учні закладів загальної середньої освіти.

Мета експерименту – упровадження системи технологій роботи з громадською думкою, орієнтованої на формування позитивного ставлення педагогічних працівників, учнівської молоді, батьків та широкої громадськості до освітніх інновацій: переходу загальноосвітніх навчальних закладів на 12-річний термін навчання, профілізації старшої школи, розширення практики громадсько-державного управління освітою.

Всеукраїнський експеримент «Формування позитивної громадської думки щодо освітніх інновацій» (2016-2020 рр.) здійснювався в 5 етапів:

І. Підготовчий етап (лютий 2016 р. – грудень 2016 р.)

ІІ. Концептуально-діагностичний етап (січень 2017 р. – червень 2017 р.)

ІІІ. Формувальний етап (вересень 2017 р. – червень 2018 р.)

ІV. Узагальнювальний етап (вересень 2018 р. – червень 2019 р.)

V. Корегувальний етап (вересень 2019 р. – травень 2020 р.)

Основна частина

У межах V корегувального етапу Всеукраїнського експерименту співробітниками лабораторії психології спілкування розроблено і з 10 вересня 2019 р. по 15 квітня 2020 р. реалізовано соціально-психологічну технологію «Конкурс-квест: “Реформа - шлях до школи моєї мрії”».

Всеукраїнський конкурс-квест «Реформа – шлях до школи моєї мрії» (далі – Конкурс) присвячений проблемі реформування загальної середньої освіти в Україні відповідно до Закону України «Про освіту», Концептуальних засад реформування середньої школи «Нова українська школа» (2016) та Переліку пріоритетних тематичних напрямів наукових досліджень і науково технічних розробок на період до 2020 року, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2016 р. (напрям: «Проблеми розвитку особистості, суспільства, демографія та соціально-економічна політика»).

Слайд 1 Гриценок Юрченко.png

Слайд 1.

Головною метою Конкурсe-квесту як соціально-психологічної технології є привернення уваги громадськості до освітніх інновацій шляхом запровадження соціально-психологічної технології забезпечення ефективної підтримки вчителями, учнями та їхніми батьками реформи у сфері загальної середньої освіти.

Соціально-психологічна технологія на сьогодні не має однозначного визначення і зазвичай визначається як: сукупність методів, засобів організації діяльності з метою впливу на соціальні процеси і системи; організація цілеспрямованої взаємодії соціальних суб’єктів з метою здійснення суспільних перетворень; область знання, що розглядає питання створення, розповсюдження методів і процедур перетворювальної діяльності; сутнісна характеристика діяльності людини щодо цілеспрямованої трансформації соціальних суб’єктів [3].

Застосування соціально-психологічної технології Конкурсу-квесту, з урахуванням дотримання вимог до організації команд, процесуальної взаємодії, використання технік групової роботи та обов’язкового залучення кожного члена команди, було визначене нами як перспективне з точки зору встановлення та налагодження взаємодії учасників - суб’єктів освітнього процесу, яке відповідає вимогам конструктивності в організації взаємодії [3, c.100].

В осатннє десятиліття Квест розглядається дослідниками освітніх прроцесів і практиками як ефективна форма популяризації гуманітарного знання [4].

Доцільність застосування саме такого засобу для формування позитивного ставлення до реформування світи і конкретних інновацій, передбачених реформою НУШ підтверджується і позицією відомого дослідника і теоретика шкільних реформ Майкла Фуллана. Фуллан вказує, що основу реформи повинні складати чотири правильні двигуни: побудова потенціалу, командна робота, педагогіка і системність [6, c. 83].

Впроваджувана технологія «Конкурс-квест» дозволяє обійти точки спротиву, підвищити рівень обізнаності, стимулювати стійкі проактивні позитивні ставлення до процесу впровадження освітньої реформи та підвищити їхню готовність до впровадження освітніх інновацій.

Основними завданнями конкурсу-квесту було визначено [1]:

1) Формування свідомої позиції педагогічної спільноти, учнів, батьків і громадськості щодо значення та необхідності реформування загальної середньої освіти;

2) Привернення уваги всіх суб’єктів освітнього процесу до різних аспектів концепції «Нова українська школа» та усвідомлення їх значущості для підвищення якості шкільної світи;

3) Забезпечення ефективної підтримки громадськістю реформи у сфері загальної середньої освіти;

4) Впровадження в діяльність школи педагогіки партнерства, підвищення активності всіх суб’єктів освітнього процесу;

5) Виявлення та підтримка талановитої учнівської молоді, активізація їх творчого потенціалу.

Завдання конкурсу-квесту були зорієнтовані на те, щоб основні концептуальні засади «Нової української школи» протягом тривалого часу ставали предметом обговорення в закладі освіти членами команди – учасниками конкурсу-квесту котрі в ході виконання завдань залучали б до обговорення реформи інших членів шкільного колективу, батьківської спільноти та представників територіальної громади.

Слайд 2 Гриценок Юрченко.png

Слайд 2.

Важливо, що створення команд-учасників у закладах середньої освіти здійснювалося на засадах педагогічного партнерства, котре надалі мало поглиблюватися і розширюватися. Для цього умовами конкурсу-квесту передбачалося, що учасниками стають зареєстровані команди закладів загальної середньої освіти в кількості 10 осіб, серед яких обов’язково мають бути: шестеро учнів 5-11 класів, два вчителі та двоє батьків учнів. Щоби стати учасником конкурсу, кожна команда мала заповнити реєстраційну електронну форму за наданим посиланням та надіслати її до оргкомітету. Однією з провідних ідей конкурсу виступала активізація партнерських стосунків усіх суб’єктів освітнього процесу, налагодження творчої співпраці вчителів, учнів та їхніх батьків під час обговорення та вирішенні конкретних проблем реформування загальної середньої освіти [5]. Тому умови конкурсу передбачали, що предметом оцінювання є результати командної творчої діяльності: звіти колективного виконання завдань з кожного модуля; фото чи скановані зображення напрацювань команди (схеми, рисунки тощо), а також фото-відео процесу командного виконання завдань.

З усіма умовами конкурсу, що тривав більше 5 місяців, справилися 10 команд, які представляли різні регіони України. Загальна кількість учасників – 100 осіб, з них 60 – учні 5-11 класів, 20 – вчителі та 20 осіб – батьки учнів.

Слайд 3 Гриценок Юрченко.png

Слайд 3.

На кожному етапі конкурсу команди-учасниці опрацьовували один з аспектів концепції «Нова українська школа»: освітня реформа та її необхідність; педагогічне партнерство, вчитель НУШ; проблемні питання «Шлях перших чотирьох років від гри до почуття відповідальності й самостійності», «5-9 класи – це час для самовизначення учня», «Освітні технології – це набір сучасного педагогічного навчально-методичного інструментарію, що використовується в освітньому процесі», «Середня школа буде враховувати можливості кожного учня», «Останні три класи нашої школи – це перший крок до професії у майбутньому»). До розгляду журі приймалися лише оригінальні колективні (командні) роботи, що відповідали умовам конкурсу.

Слайд 4 Гриценок Юрченко.png

Слайд 4.

Конкурс-квест відбувався у два етапи: І етап передбачав відбіркові тури (вересень 2019 р. – лютий 2020 р.); ІІ етап – фінал та оголошення переможців (лютий – березень 2020 р.) (див. Слайд 5).

Слайд 5 Гриценок Юрченко.png

Слайд. 5.

До кожного завдання конкурсу були розроблені критерії оцінювання, враховувалась також своєчасність виконання завдань та ініціативність команд. Експертна група оцінювала командну роботу учасників конкурсу-квесту, а дані оцінювання фіксувалися в спеціально розробленій формі на Googl-диску.

Слайд 6 Гриценок Юрченко.png

Слайд 6.

За результатами виконання завдань по кожному з 7 модулів створювалося «Табло результатів конкурсу-квесту», в якому відображалися поточні рейтинги команд у ході виконання модулів. Також у фейсбук була створена сторінка «Шлях до школи моєї мрії: Конкурс-квест» https://www.facebook.com/dreamschoolquest/

Всі команди-фіналісти отримали «Дипломи фіналістів конкурсу-квесту».

Слайд 7 Гриценок Юрченко.png

Слайд 7.

Для кількісної оцінки впливу конкурсу-квесту на ставлення учасників до реформи «Нова українська школа» нами було проведено анкетування членів команд до -, у процесі - та після - проведення конкурсу. Окремі результати дослідження представлено на слайдах 7 і 8.

Зауважимо, що ставлення на континуумі «позитивне-негативне» не показали значущої динаміки (тому ми їх тут не вказуємо), а от додавання показника «активності/дієвості - пасивності» дозволило побачити якісні зміни в характері ставлення учасників експерименту до реформи освіти.

Бачимо, що за рік (з лютого 2019 р. по лютий 2020 р.) суттєво – на 34,12% – збільшилася частка учасників експерименту з позитивно-активним ставленням до освітніх інновацій. Причому всього на 6,53% припадає на період до початку квесту (з 24,33% в лютому 2019 р. до 30,86% на початок конкурсу – вересень 2019 р.) і на 27, 6% – на час проведення конкурсу (з 30, 86% на початку до 58,46% – після проведення конкурсу-квесту). Також зменшилася частка учасників з негативно-пасивним ставленням (з 10,98% на початок року до 4,15% – після конкурсу. але більшість із цих змін припадає на вплив інших «фонових» причин, в тому числі і застосування рефлексивих технологій на попередніх етапах експерименту).

Слайд 8 Гриценок Юрченко.png

Слайд 8.

Так само поступально зменшувалася і частка осіб з нейтральним ставленням до освітніх реформ (з 18,10% на початок до 8,01% – після конкурсу, причому на час до конкурсу і час його проведення припадають приблизно однакові темпи зниження: 4,75% і 5,34% відповідно).

Слайд 9 Гриценок Юрченко.png

Слайд 9.

Під впливаом проведення Конкурсу-квесту спостерігається позитивна динаміка ставлення команд-учасників до різних аспектів реформи «Нова українська школа»: «Запровадження 12-річного терміну навчання» («загалом позитивне ставлення» зросло на 10,11%); «Запровадження профільного навчання у старшій школі» («активно підтримую» +15,7%), «Ранкові зустрічі» (+8,99%). У контексті завдань нашого дослідження важливим є те, що на 16,85% збільшилося кількість тих, хто активно підтримує «Партнерство».

Слайд 10 Гриценок Юрченко.png

Слайд 10.

Як бачимо (слайд 10), після проведення конкурсу-квесту спостерігається позтивна динаміка особистої зацікавленості у розвитку освітньої реформи в Україні (за шкалою 8-10 балів), особливо це помітно в командах-учасниках (+34,%) та зниження середнього (5-7 балів) і низького (1-4 бала) рівнів також зацікавленості (відповідно – 24,72% та – 10,11%).

Слайд 11 Гриценок Юрченко.png

Слайд 11.

Ми пропонували учасникам Конкурсу оцінити своє відчуття причетності до освітньої реформи (за шкалою від 0 до 3). Результати дослідження представлено на слайдах 11 та 12.

Слайд 12 Гриценок Юрченко.png

Слайд 12.

Як бачимо (слайд 11 і 12), після проведення Конкурсу-квесту (лютий-березень 2020 р.) 48,4% команд-учаників та 20,5% та 20,5% опитаних «відчуває особисту причетність до змін в освіті, активіст, почувається відповідальним за реформи освіти». До початку Конкурсу (вересень 2020 р.) таких було відповідно 13,5% та 9,6%, а в лютому 2019 р. – ще менше. Також після проведення Конкурсу суттєво зменшилося тих, хто є «спостерігачем за реформою освіти» - 11,2% команд та 30,1% опитаних порівняно до початку Конкурсу відповідно 38,2% та 46,6%, а в лютому 2019 р. – ще більше.

Суттєво зменшилася також кількість тих, у кого немає відчуття причетності до освітніх реформ («мене це не обходть, не почуваюся причетним») порівняно з лютий 2019 р. – 5,6% в командах і 14,5%. Таких змін не помічено порівно з початком Конкурсу. Проте це є очевидним, адже сама готовність брати участь в освітньому Конкурсі-квесті вже свідчить про зацікавленістю освітніми проблемами.

Слайд 13 Гриценок Юрченко.png

Слайд 13.

Всі учасники конкурсу-квесту позитивно відгукнулися про його проведення і поділилися своїми враженнями у фінішній презентації «Валіза». Для прикладу наведемо декілька висловлювань: «Розібралися, що таке НУШ. Дізналися багато цікавого і нового. Більше здружилися з вчителями і батьками. Навчилися працювати в команді»; «Мені дуже сподобалося працювати в команді. Я навчилася більше дослухатися до інших. Зараз відчуваю себе задоволеною, бо була корисною та допомагала команді. З цього конкурсу я візьму з собою знання та інформацію про освітню реформу, яка буде змінювати процес навчання в школі»; «У процесі командної роботи я навчився бути більш уважнішим до людей, вміло доносити до інших власну думку, бути важливим і корисним у команді. Я впевнений, що реформування в освіті має якісно змінити ставлення учнів до навчання, допомогти старшокласнику зорієнтуватися у виборі професії та ринку праці. Важливо також, щоб отримані знання були корисними для життя»; «У процесі командної роботи я навчилася працювати на перспективу, орієнтуючись на майбутнє; спілкуватися з людьми, прислухаючись до їхньої думки. Я впевнена в тому, що для здійснення якісних змін в освіті необхідна співпраця вчителів, батьків та освітніх органів, розуміння сучасного світу та віру в дітей – майбутнє нашої України»; «Спасибі за гарну роботу в команді. Обов’язково візьму правила команди в свою скарбничку знань. Командна робота вчить співпраці та толерантності... Приємно усвідомити, що і я доклала свої зусилля до формування позитивної громадської думки щодо Нової української школи. Адже саме молодь є нашим майбутнім» тощо.

Висновки

Застосування соціально-психологічної технології Конкурсу-квесту, з урахуванням дотримання вимог до організації команд, процесуальної взаємодії, використання технік групової роботи та обов’язкового залучення кожного члена команди, було визначене нами як перспективне з точки зору встановлення та налагодження взаємодії учасників - суб’єктів освітнього процесу, яке відповідає вимогам конструктивності в організації взаємодії.

Організація і проведення Всеукраїнського конкурсу-квесту «Реформа – шлях до школи моєї мрії», в якому взяли участь 10 команд – представників різних регіонів України, виявило зацікавленість учителів, учнів і їхніх батьків основними ідеями реформування загальної середньої освіти. Підвищення рівня позитивно-активного ставлення учасників конкурсу до різних складових концепції «Нова українська школа», особистісної зацікавленості та відчуття причетності до освітніх реформ свідчить про те, що розроблений нами конкурс-квест можна розглядати як одну з можливих соціально-психологічних технологій формування позитивної громадської думки до освітніх інновацій у закладах середньої освіти.

Перспективою подальших досліджень у цьому напрямі є вивчення соціально-психологічних чинників, які впливають на мотивацію участі та ефективність впливу конкурсу-квесту «Реформа – шлях до школи моєї мрії» на формування позитивної громадської думки щодо освітніх інновацій, запровадження педагогічного партнерства в закладі загальної середньої освіти.

Список використаних джерел

  1. Гриценок Л.І., Капустюк О.М., Юрченко В.І. Конкурс-квест як технологія підтримки освітніх змін // ВІСНИК ПСИХОЛОГІЇ І ПЕДАГОГІКИ. – Випуск 25. – 2019. – URL: http://www.psyh.kiev.ua/Збірник_наук._праць._-_Випуск_25
  2. Гриценок Л.І. Питання релевантності соціально-психологічних технологій забезпечення підтримки вчителями освітніх реформ з урахуванням типів ставлення до освітніх інновацій. Освітній простір в контексті гуманістичної парадигми: психологічні пріоритети сучасності : збірник наукових праць / за ред. С.Д.Максименка. – Київ-Оттава: Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України, Fundamental And Applied Researches In Practice Of Leading Scientific Schools, 2020. – c.28-40.(233 с.) ISBN 978-1-77192-432-0 (Canada). URL: https://fdotadotr.files.wordpress.com/2020/05/d09cd0b0d182d0b5d180d196d0b0d0bbd0b8-d0bad180d183d0b3d0bbd0bed0b3d0be-d181d182d0bed0bbd183-d098d09f.pdf (Збірник наукових праць в бібліотеці НАПН України -URL: https://lib.iitta.gov.ua/720332 )
  3. Гриценок Л.І. Соціально-психологічні технології як інструмент забезпечення підтримки громадськістю освітніх змін/ Л.І. Гриценок // Перспективні напрямки розвитку сучасних педагогічних і психологічних наук : збірник тез науково-практичної конференції (м. Харків, 7-8 лютого 2020 р.) - Харків: Східноукраїнська організація «Центр педагогічних досліджень», 2020. – Ч.ІІ. – С. 96-100.
  4. Климкович Е. В. Квест как современная форма популяризации гуманитарного знания / Е. В. Климкович // Вестн. ун-та правительства Москвы. – 2017. – № 4. – С. 42-46.
  5. Кравчук С.Л. До проблеми дослідження соціальної компетентності як умови партнерської взаємодії учасників процесу реформування //Вісник Київського інституту бізнесу та технологій. – 2019. - № 3 (42). – С. 102-107. doi: 10.37203/kibit.2019.42.16
  6. Фуллан Майкл Выбор ложных движущих сил для реформы целостной системы // Вопросы образования. 2011. №4. URL: https://cyberleninka.ru/article/n/vybor-lozhnyh-dvizhuschih-sil-dlya-reformy-tselostnoy-sistemy
  7. Юрченко В.І., Гриценок Л.І. Вплив конкурсу-квесту на ставлення учасників до реформи «Нова українська школа» //Наукові студії із соціальної та політичної психології. – 2020. – 45 (48).


Особисті інструменти
Ми в мережі
Реклама