Дениско С.М. Підготовка майбутнього вчителя англійської мови у ПШ до формування лексичної компетентності: традиції та інновації
Матеріал з PSYH.KIEV.UA -- Вісник психології і соціальної педагогіки
Дениско Світлана Миколаївна – студентка Педагогічного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка, спеціальність «Початкова освіта», кафедра іноземних мов і методик їх навчання Київського університету імені Бориса Грінченка
Стаття присвячена підготовці майбутнього вчителя англійської мови у початковій школі до формування в учнів лексичної компетентності. В роботі розкрито традиційні методи роботи з лексикою, а також розкривається необхідність застосування інноваційних підходів у практиці вивчення англійської мови в початковій школі. Особлива увага зосереджена на застосуванні інноваційних методів, таких як метод асоціативних символів, метод фонетичних асоціацій, читання за методикою Іллі Франка, метод карток, метод маркування, метод складання розповіді.
Ключові слова: лексична компетентність, традиційні методи, інноваційні методи.
Статья посвящена подготовке будущего учителя английского языка в начальной школе к формированию у учащихся лексической компетентности. В работе раскрываются традиционные методы работы с лексикой, а также необходимость применения инновационных подходов в практике изучения английского языка в начальной школе. Особое внимание сосредоточено на применении инновационных методов, таких как метод ассоциативных символов, метод фонетических ассоциаций, чтению по методике Ильи Франка, метод карточек, метод маркировки, метод составления рассказа и т.п.
Ключевые слова: лексическая компетентность, традиционные методы, инновационные методы.
The article is devoted to the training future primary school teachers of English for forming the lexical competence. The work reveals the traditional methods of working with vocabulary and reveals the need for innovative approaches to practice learning English in primary school. The particular attention is focused on the application of innovative methods such as the method of associative character, method of phonetic associations, Ilya Frank’s reading method, method of cards, method of marking, method of compilation story etc.
Key words:lexical competence, traditional techniques, innovative methods.
Зміст |
Постановка проблеми
Освіта є однією з найважливіших складових життя суспільства. В умовах швидкого розвитку економіки та техніки освітня система повинна адекватно реагувати на запити суспільства, впроваджуючи інновації та зберігаючи все те цінне, що було напрацьовано не одним поколінням вчених.
У контексті професійної підготовки майбутніх учителів англійської мови одним з завдань, що стоїть перед викладачем ВНЗ, є ознайомлення студентів з теорією сучасного навчання іноземних мов, з сучасними тенденціями в навчанні іноземних мов та спрямування студентів на творчий пошук під час практичної діяльності у школі.
Проте ми знаходимо, що у підручнику, який є основним при вивченні курсу у більшості педагогічних ВНЗ, а саме С. Ю. Ніколаєва «Методика викладання іноземних мов у середніх навчальних закладах», надається лише традиційні форми роботи [4]. А отже, існує необхідність ознайомлення студентів з новітніми підходами і методами вивчення іноземної мови.
Знання іноземної мови асоціюється із знанням слів, в той час як володіння мовою – з лексичними навичками, які саме й забезпечують функціонування лексики у спілкуванні. Отже лексичні навички слід розглядати як найважливіший і невід’ємний компонент змісту навчання іноземної мови, а їх формування саме і є метою навчання лексичного матеріалу[4; с. 94].
Аналіз досліджень
Різні аспекти методики формування лексичної компетенції в учнів початкових класів розглядались у роботах багатьох науковців. Вагомий внесок у розвиток даної проблеми зробила Ніколаєва С. Ю.: у своїх працях вона розкриває особливості навчання лексичного матеріалу, подає класифікації традиційних форм роботи тощо. Її роботи стали основою для написання статей іншими науковцями. Різні інноваційні підходи формування лексичної компетенції розглядали Ю. Матюгін, Т. Слоненко (метод фонетичних асоціацій), С. Гунько (Метод асоціативних символів), І. Франк (метод читання Ільї Франка) та інші.
Постановка мети дослідження
Мета статті – розширити знання майбутніх учителів англійської мови початкової школи з традиційних та інноваційних методів та прийомів формування лексичної компетентності в учнів початкової школи.
Виклад основного матеріалу
Одним із важливих завдань, яке стоїть перед учнями при вивченні іноземної мови, є оволодіння лексичною компетенцією, оскільки вона є однією з основних складових комунікативної компетенції учнів.
Лексична компетенція визначається сучасними вченими (О.П. Аматьєва, А.М. Богуш, С.Л. Куліш, С.Ю. Ніколаєва та ін) як наявність певного запасу лексичних одиниць з урахуванням віку школярів, здатність адекватно їх використовувати: коректно вимовляти і писати, правильно організовувати граматично, розуміти на слух і в процесі читання, оперувати ними в актах комунікації у потрібному темпі і в різноманітних значеннях, доречно вживати образні вислови, прислів'я, приказки, фразеологічні звороти для досягнення відповідного комунікативно-функціонального результату. Формування лексичної компетенції відбувається, перш за все, за рахунок освоєння та закріплення лексичних одиниць, під якими розуміється не тільки окреме слово, а й стійке їх поєднання та ідіоми.
У формуванні лексичної компетенції традиційно виділяють три основні етапи:
- ознайомлення;
- первинне закріплення;
- розвиток умінь використання лексичних одиниць у різних видах мовленнєвої діяльності.
З практики відомо, що вчителі дуже часто поєднують перші два етапи в один – презентація лексики. При неякісному ознайомленні з лексикою на першому етапі, страждає якість формування лексичної компетенції на наступних етапах. Тому важливим завдання вчителя є доцільно обрати форми роботи над лексичним матеріалом (відповідно до ступеня навчання, рівня знань учнів, якісної характеристики слова та його приналежності до активного й пасивного мінімуму).
Ніколаєва С. Ю. поділяє всі традиційні способи семантизації нової лексичної одиниці на дві групи: перекладні та безперекладні. Перекладні способи розкриття значень іншомовних ЛО включають: однослівний переклад (анг. garden – сад, listen – читати); багатослівний переклад (анг. run – бігти, їхати, йти, летіти, пливти); пофразовий переклад; тлумачення значення і / або пояснення ЛО рідною мовою; тлумачення значення і/ або поясненням лексичної одиниці рідною мовою (анг.: big – великий, означає величину, розмір); дефініція/ визначення (анг.: watch - годинник, що носять на руці або в кішені).
До безперекладних способів розкриття значень іншомовних ЛО належать: наочна семантизація – демонстрація предметів, малюнків, картин, жестів, рухів тощо; мовна семантизація: а) за допомогою контексту, ілюстративного речення (анг.: The basket weighs 5 pounds); б) зіставлення однієї ЛО з іншими (відомими) словами іноземної мови – за допомогою антонімів і зрідка синонімів (анг.:quick - slow); дефініція – опис значення нового слова вже відомими словами (анг.: a teenager – a person from 13 to 19 years of age); тлумачення значення ЛО іноземною мовою (анг.: sir – respectful term of address to a man) [4; c. 97].
На етапі розвитку умінь використання лексичних одиниць у різних видах мовленнєвої діяльності вчителі найчастіше використовують різні види вправ. Основним типом в цьому випадку є умовно – комунікативні рецептивно-репродуктивні та продуктивні вправи, в яких учень сприймає зразок мовлення (ЗМ) і виконує з ним певні дії (в усній або письмовій формі). Згідно створеної учителем ситуації мовлення, молодші школярі виконують наступні види вправ: імітація ЗМ, лаконічні відповіді на альтернативні запитання вчителя, підстановка у ЗМ, завершення ЗМ, розширення ЗМ, відповіді на інші типи запитань, самостійне вживання ЛО у фразі/ реченні, об’єднання ЗМ у понадфразові єдності – діалогічну та монологічну [4; c. 101].
Особливої уваги заслуговує гра як засіб формування лексичної компетенції у молодших школярів. Адже ще з дошкільного віку зберігається потреба в ігровій діяльності.
Опираючись на теоретичний аналіз наукових джерел з проблеми традиційних та інноваційних форм і методів формування лексичної компетенції в учнів початкової школи, нами було проведено емпіричне дослідження серед студентів педагогічного ВНЗ, основною метою якого було визначити рівень обізнаності студентів у традиційних та сучасних методах роботи з лексичними одиницями.
У процесі дослідження означеної проблеми нами було проведено анкетування, у яких взяли участь студенти 4, 5, 6 курсів спеціальності «Початкова освіта». В експерименті задіяно студенти, які вже мали змогу проходити практику зі спеціалізації «англійська мова».
На основі теоретичного аналізу досліджень з даної теми, нами було розроблено завдання анкети, метою якої стало з’ясування пріоритетність застосування та перспектива використання традиційних та інноваційних форм і методів роботи з лексичним матеріалом на уроках англійської мови у початковій школі.
За результатами анкетування, більшість студентів серед пріоритетних традиційних методів навчання лексики виділяють: однослівний або багатослівний переклад (0,4 ), унаочнення (0,36) та ознайомлення з новими лексичними одиницями за допомогою контексту, ілюстративного речення (0,14).
На жаль, у практиці викладання англійської мови вчителі найчастіше на етапі ознайомлення з новими лексичним матеріалом використовують лише перекладні методи, адже їх застосування, по-перше, не вимагає зайвої підготовки, а, по-друге, займає менше часу на уроці. Проте такий спосiб подачi лексичного матеріалу дає змогу лише автоматично відкласти нове слово або іншу лексичну одиницю у пам’яті і не викликає жодних емоційних переживань в учня, що є особливо важливим у цей період розвитку дитини.
Ще одним поширеним способом подачі лексичного матеріалу є унаочнення. Використання наочності забезпечує легкість і швидкість відтворення у свідомості зв'язків між іноземним словом та образу відповідного предмета. Проте слід розуміти, що деякі слова неможливо або важко унаочнити. До того ж вчителю для цього потребується особлива підготовка, адже наочність має відповідати ряду методичних, вікових та індивідуальних вимог.
На третьому місці за частотою вживання студенти визначили семантизацію слова у контексті, на основі ілюстративного речення. Цей метод досить ефективний при формуванні мовної здогадки в молодших школярів, адже вчитель, не пояснюючи значення нового слова, дозволяє учням самостійно його «відкрити». Проте за допомогою такого методу розкривається лише один з аспектів вживання конкретного слова, не показуючи інші можливості вживання його у мовленні.
Використовуючи з уроку в урок традиційні методи роботи з лексичним матеріалом, вчитель не формує у молодших школярів мотивації до вивчення іноземної мови. Від монотонності та одноманітності використання форм і методів поступово згасає інтерес молодших школярів до вивчення нового матеріалу в тому числі і лексичного. Учні потребують чогось нового і цікавого. Вирішенням цієї проблеми є використання інноваційних підходів до вивчення лексичного матеріалу.
Аналізуючи анкетування студентів – майбутніх вчителів англійської мови початкової школи, знаходимо, що виконанні завдання написати інноваційні підходи та способи роботи з лексичним матеріалом у більшості студентів виникли труднощі. Лише 17 % опитуваних пригадали 3 сучасні прийоми роботи, 30 % - 2 прийоми, 44% - написали 1 інноваційний підхід до вивчення іноземної лексики і 9 % не змогли дати відповідь на дане запитання. На питання «Чи застосовували ви на практиці інноваційні технології?» лише 22% дали стверджувальну відповідь.
На основі отриманих результатів можна зробити висновок, що гарно володіючи знаннями з традиційних методів навчання студенти мало обізнані з сучасними формами роботи у контексті формування лексичної компетенції. Виникає потреба в ознайомленні студентів з деякими інноваційними підходами щодо роботи з лексичним матеріалом. Розглянемо деякі з них.
Метод асоціативних символів - засвоєння іншомовного лексичного матеріалу через імітацію, максимально наближену до реальності, що дозволяє учню запам’ятовувати нові слова мимовільно.
Презентація будь-якого навчального матеріалу проходить за незмінними принципами:
1) домовленість про використання асоціативного образу;
2) перевірка розуміння;
3) озвучення цього образу мовою, яка вивчається, з одночасним зображенням його.
Перед початком введення нового лексичного матеріалу вчитель разом з учнями домовляється, якими рухами вони зображатимуть той чи інший предмет, стан або дію, коментуючи їх спочатку рідною мовою. Приклади деяких рухів зображені на малюнку:
читати книгу – 1, грати з м’ячем – 2, дивитись телевізор – 3, грати на комп’ютері – 4.
Тільки на початковому етапі вчитель використовує пояснення рідною мовою, в подальшій роботі така необхідність зникає. Після пояснення принципу створення відповідних асоціацій обов’язково перевіряємо, чи учні зрозуміли та запам’ятали їх. І тільки тоді починаємо озвучувати нові мовні одиниці іноземною мовою, тобто працюємо за технологіями: дивись-слухай-роби; слухай-роби; роби-кажи (Look, Listen and Do!; Listen and Do! Do and Say!) і т.д. Виконуючи певні рухи, звукове оформлення слова відкладається у пам’яті на підсвідомому рівні, тобто відбувається мимовільне запам’ятовування навчального матеріалу. Даний метод дозволяє учителю проводити з учнями систематичне повторення, що є обов’язковою умовою для вироблення автоматизму в спілкуванні іноземною мовою. [2, 3].
Метод фонетичних асоціацій базується на тому, що вчитель викликає в учнів відповідні образи, уявлення, шляхом підбору співзвуччя до іншомoвних слів, які треба запам’ятати, з лексики рідної або мови, якою добре володіє учень. Згадка про схожі способи запам’ятовування іншомовних слів зустрічається уже в літературі кінця ХІХ ст., у статтях Р. Аткінсона (key word method). Експеримент проводився у Стендфорському університеті, англомовним студентам, що брали участь у цьому експерименті, було запропоновано запам’ятати російські слова, використовуючи метод фонетичних асоціацій і без них. Експеримент показав високу ефективність використання цього методу у порівнянні зі звичайним заучування.
Спочатку, при підготовці уроку вчителеві необхідно створити власний варіант фонетичних асоціацій до слів теми, яку починають вивчати. Слід зазначити, що немає необхідності використовувати фонетичні асоціації до кожного слова. Деякі з слів (або їх орфографічне читання) співзвучні з цими ж словами в рідній мові. Наприклад: telephone, October, November, – близькі за звучанням з відповідними російськими або українськими словами.
У вчителя має бути заздалегідь складений словничок можливих асоціацій, адже інколи дітям іноді самостійно важко знайти асоціації або вона буде не досить вдалою. Хоча зазвичай діти мають різноманітні цікаві ідеї, які часто досить несподівані. Нововведене слово вчитель читає двічі-тричі, акцентуючи увагу учнів на читанні слова, потім знайомить з перекладом і пропонує дітям визначити – яку звукову асоціацію викликає це слово, як можна пов’язати в сюжеті звучання й переклад слова.
На наступному етапі пропонується використати метод одухотворення, тобто виразно уявити малюнок до сюжету з новим словом. Зазвичай асоціації до слів в учнів виникають стереотипні, але якщо асоціація одного учня вчителеві здається менше вдалою за іншу, не слід його поправляти. Для дитини власна асоціація буде успішнішою, принесе більший результат, адже такі асоціації спираються на особистий досвід дитини.
Прикладом використання даного методу може бути слово Easter – Великдень. Це слово близьке до слова «їсти», звідси, сюжет – на Великдень ми завжди смачно їмо.
Обов’язково слід звернути увагу дітей на те, що звукова асоціація не є повним звуковим аналогом англійського слова, а лише близька за звучанням; це підказка, яка, дякуючи сюжету, допомагає згадати необхідне слово, це своєрідний ключ до слова [1].
У третьому – четвертому класі вчитель може поступово вводити у практику вивчення англійської мови читання за методикою Іллі Франка. Цей метод не лише полегшує читання книг іноземною мовою, а й збагачує словниковий запас учнів, ознайомлює з особливостями використання певних лексичних одиниць у різних ситуаціях. Ефективність даного методу здійснюється завдяки особливому розташуванню оригінального тексту і перекладу (без спрощення тексту оригіналу). У книгах, виданих з використанням даного методу, текст розбитий на невеликі уривки. Спочатку йде адаптований уривок - текст з вкраплені в нього дослівним перекладом і невеликим лексико - граматичним коментарем. Потім подається той самий текст, але вже неадаптованих, без підказок.
На першому етапі роботи за цією методикою вчитель має бути готовим до того, що у молодшого школяра можуть виникати певні труднощі: під час читання учень зустрічається з великою кількістю незнайомих слів, тому на даному етапі потребується певна підтримка з боку вчителя. Поступово ці труднощі зникають і учні легко сприймають нові лексичні одиниці. Для того, щоб учні не втрачали інтерес у процесі роботи над лексичними одиницями, вчитель має особливо ретельно добирати тексти для читання. Даний метод виправдав свою ефективність, проте значною мірою залежить від мотивації саме учнів до роботи [3].
Для дітей, у яких пріоритетним є зорове запам’ятовування, при вивченні нових слів доцільно використовувати метод карток. Це дуже простий і популярний спосіб запам'ятовування нової лексики. Для цього необхідно взяти стопку карток, з одного боку треба писати слово англійською мовою, з іншого - його переклад. Після цього вчитель демонструє учням як вони можуть вчити слова: спочатку учень ознайомлюється з новими словами, після чого перегортає картки стороною з англійським перекладом і намагається пригадати його переклад на рідну мову. Відповівши, учень має покласти дану картку у кінець колоди. Наступним етапом буде розміщення карток стороною з перекладом на рідну мову. Тепер перед учнем стоїть завдання важче: перекласти слово на англійську мову. Вивчаючи слова слід не забувати повертатися до повторення. Це дозволить перевести пасивний словник в активний, тобто пам'ятати слова і вживати їх в мовленні. Методи карток і метод читання Іллі Франка доцільно використовувати при індивідуальній роботі з учнями.
Метод маркування включає в себе розміщення стікерів, на яких записуються слова, на відповідних предметах. Вчитель може розмістити назви предметів в класі: a blackboard (дошка), a window (вікно), a desk (парта) тощо. Проте у шкільних умовах реально вивчити лише обмежену кількість слів. Якщо вчитель вбачає цей метод ефективним для формування лексичної компетенції у молодших школярів, він може залучити до роботи батьків дітей, а також самих учнів. Учитель може запропонувати вдома промаркувати різноманітні речі. У міру того, як вони будуть потрапляти дитині на очі, вона їх запам'ятовуватиме.
Недоліком даного методу є те, що промаркувати вчитель зможе тільки ті предмети, які зустрічаються у школі або будинку, а отже виникають труднощі при вивченні слів, які мають абстрактне значення.
Ще одним ефективним методом формування вміння застосовувати лексичні одиниці у мовленні є метод складання розповіді. Вчитель подає учням 10 нових слів і пропонує скласти з ними зв'язну розповідь іноземною мовою. В цьому випадку слова мають бути тематично об’єднанні. Складаючи розповідь учень відтворює в уяві зв’язні події, тобто ланцюжок, що поєднує всі нові лексичні одиниці. Цим самим закріплюючи в пам’яті образ слова і відпрацьовує вживання слова у різних контекстах.
Висновок
Отже, вибираючи традиційні або інноваційні методи формування лексичної компетенції в учнів початкової школи, вчитель перш за все має враховувати особливості класу й учнів. Адже одні методи можуть бути ефективними і вчитель одразу може побачити результат, а для інших – не підходити в причину особливостей сприймання дітей, бути нецікавим або важким для виконання.
Перспективи подальших досліджень вбачаємо у дослідженні ефективності інноваційних методик у формуванні лексичної компетенції в учнів початкової школи на уроках англійської мови.
Список використаних джерел
- Глазкова І. Я. Шляхи розширення активного словникового запасу учнів [Електронний ресурс] / І. Я. Глазкова // Режим доступу: http://library.svpurst.crimea.ua/dudchenko/165/fulltext/knp110t1/knp110t1_114-116.pdf
- Гунько С. Метод асоціативних символів – сучасний високоефективний метод вивчення іноземної мови на початковому етапі / С. Гунько // Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки. – 2010. – №8. – С. 319-329.
- Франк И. Метод чтения Ильи Франка [Електронний ресурс] / И. Франк // Режим доступу: http://www.franklang.ru/index.php/component/content/article/106
- Ніколаєва С.Ю. Методика викладання іноземних мов у середніх навчальних закладах: Підручник. — Вид. 2-ге, випр. і перероб. / Кол. авторів під керівн. С. Ю. Ніколаєвої. — К.:
Ленвіт, 2002. — 328 с.
ВІСНИК ПСИХОЛОГІЇ І ПЕДАГОГІКИ [Електронний ресурс] Педагогічний інститут Київського університету імені Бориса Грінченка, Інститут психології і соціальної педагогіки Київського університету імені Бориса Грінченка. – Випуск 13. – К., 2013. – Режим доступу до збірника : http://www.psyh.kiev.ua/Збірник_наук._праць._-_Випуск_13
РЕДАКЦІЙНА КОЛЕГІЯ:
Безпалько Ольга Володимирівна, доктор педагогічних наук, професор, директор Інституту психології і соціальної педагогіки Київського університету імені Бориса Грінченка (головний редактор);
Бєлєнька Ганна Володимирівна, доктор педагогічних наук, доцент, заступник директора з наукової роботи, завідувач кафедрою дошкільної освіти Педагогічного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка;
Іванов Олександр Володимирович, доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедрою соціальної педагогіки Московського гуманітарного педагогічного інституту;
Побірченко Неля Антонівна, доктор психологічних наук, Провідний науковий співробітник НДЛ освітології Київського університету імені Бориса Грінченка;
Сєргєєнкова Оксана Павлівна, доктор психологічних наук, доцент, завідувач кафедрою загальної, вікової та педагогічної психології Київського університету імені Бориса Грінченка;
Чернобровкін Володимир Миколайович, доктор психологічних наук, професор, завідувач кафедрою психології Луганського національного університету імені Тараса Шевченка;
Бакланов Костянтин Володимирович, кандидат педагогічних наук, професор, декан факультету соціальної педагогіки Московського гуманітарного педагогічного інституту;
Веретенко Тетяна Григорівна, кандидат педагогічних наук, професор завідувач кафедрою соціальної педагогіки та корекційної освіти Київського університету імені Бориса Грінченка;
Прокопович Євгеній Михайлович, кандидат медичних наук, доцент кафедри практичної психології Київського університету імені Бориса Грінченка;
Юрченко Віктор Іванович, кандидат психологічних наук, доцент, директор Педагогічного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка (головний редактор);
Мартиненко Світлана Миколаївна, доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедрою початкової освіти та методик гуманітарних дисциплінПедагогічного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка;
Котенко Ольга Володимирівна, кандидат педагогічних наук, доцент, завідувач кафедри іноземних мов і методик їх навчанняПедагогічного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка;
Гріньова Ольга Михайлівна, кандидат психологічних наук, доцент кафедри психологіїПедагогічного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка.
Артемова Л.В. Актуальні проблеми виховання дітей в поліетнічному дошкільному навчальному закладі
Безух Ю.С. Основні чинники розвитку іншомовної компетентності майбутнього вчителя початкової школи
Гарбуз М.В. Формування навчальної мотивації у студентів першого курсу педагогічного коледжу
Дениско С.М. Підготовка майбутнього вчителя англійської мови у ПШ до формування лексичної компетентності: традиції та інновації
Задерилова С.В. Засоби, що сприяють розвитку іншомовної компетентності учнів початкової школи
Коваленко Л.В. До проблеми мовної підготовки студентів - майбутніх учителів початкової школи
Кошарна Н.В. До проблеми мовної освіти в Україні в контексті підготовки вчителя іноземної мови
Лисенко Г.В. Формування соціокультурної компетентності студентів у процесі вивчення іноземної мови
Метелюк В.І., Марченко О.В. Національний характер: консерватизм і зміни
Павлюк Р.О. Інформаційна компетентність у структурі сучасної лінгводидактики
Петрик Л.В. Викладач іноземної мови ВНЗ у процесі формування творчої особистості студента
Руднік Ю.В. Іншомовна освіта вчителів Фінляндії
Ситник О.І. Мовна освіта в контексті освіти дорослих в Ірландії
Соломаха А.В. Концепт «вторинна мовна особистість» в теорії та методиці навчання іноземних мов
Вісник психології і соціальної педагогіки. Збірник наук. праць
Збірник наук. праць. - Випуск 1 | Збірник наук. праць. - Випуск 2 | Збірник наук. праць. - Випуск 3 | Збірник наук. праць. - Випуск 4 | Збірник наук. праць. - Випуск 5 | Збірник наук. праць. - Випуск 6 | Збірник наук. праць. - Випуск 7 | Збірник наук. праць. - Випуск 8 | Збірник наук. праць. - Випуск 9 | Збірник наук. праць. - Випуск 10 | Збірник наук. праць. - Випуск 11 | Збірник наук. праць. - Випуск 12 | Збірник наук. праць. - Випуск 13 | Збірник наук. праць. - Випуск 14 | Збірник наук. праць. - Випуск 15 | Збірник наук. праць. - Випуск 16 | Збірник наук. праць. - Випуск 17