Зюзіна З., В. Марчун Підготовка майбутнього вчителя до розвитку творчого потенціалу молодших школярів на уроках математики

Матеріал з PSYH.KIEV.UA -- Вісник психології і соціальної педагогіки

Перейти до: навігація, пошук

Зюзіна Зоя Валентинівна – старший викладач кафедри початкової освіти та методик природничо-математичних дисциплін кафедри початкової освіти та методик природничо-математичних дисциплін Педагогічного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка, м. Київ, Марчун Валентина Олександрівна - старший викладач кафедри початкової освіти та методик природничо-математичних дисциплін кафедри початкової освіти та методик природничо-математичних дисциплін Педагогічного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка, м. Київ.


Зміст

Постановка проблеми

Перед педагогічними вищими учбовими закладами стоїть завдання підготовки вчительських кадрів для початкової школи,здатних організувати розвиток молодшого школяра як творчій особі.


У сучасних умовах, визначуваних змінами, що відбуваються в початковій школі, Державним освітнім стандартом, традиційна екстенсивна система підготовки майбутнього учителя, де усі спроби її вдосконалення розглядаються тільки як зміни кількісних параметрів, стає непродуктивною. Вона не дає простору творчому пошуку, прояву усього особового потенціалу учителя в практиці навчання учнів, використанню активних, розвиваючих форм навчання молодших школярів.


Націленість початкового математичного утворення на розвиток творчого мислення учня, на посилення понятійної лінії початкового курсу математики, на пріоритет продуктивних і варіативних учбових завдань, на використання моделювання, проблемно-пошукових дослідницьких методів, на постановку відкритих проблем і завдань для засвоєння молодшими школярами математичного змісту пред'являють нові вимоги до професійної підготовки учителя початкових класів.


Сьогодні зусилля фахової підготовки повинні спрямовуватися на зміну основних цілей і завдань освіти, навчання і виховання у вищому навчальному закладі. На противагу знаннєво-інформаційній парадигмі освіти, що сприяє формуванню знань, умінь та навичок, раціонально-інтелектуальній підготовці, перетворенню вчителя в носія окремих педагогічних функцій, необхідно орієнтуватися на особистісно-орієнтовану, культурологічну, ціннісну. У контексті означених парадигм учитель повинен зреалізовувати соціально-виховну та ціннісно-орієнтаційну функції педагогічної діяльності: уміти забезпечувати оптимальні умови розвитку творчої активності школярів, організовувати творчу діяльність учнів на уроках математики та в позаурочний час, забезпечувати творчість .навчального процесу.


Аналіз досліджень

Осмислення накопиченого наукового фонду з проблем розвитку здібностей учнів і ролі вчителя в цьому процесі приводить до висновку, що визначальне значення має їх рання діагностика. Значний вплив на збагачення творчого потенціалу школярів на уроках математики справляє педагогічно продумана система роботи за напрямом, у якому мають місце взаємозв’язок і взаємообумовленість творчих можливостей педагога і успіх процесу розпізнавання і розвитку творчих сил учнів.


Цей взаємозв’язок, на думку дослідників (зокрема, Н.В. Кичук), характеризується такими особливостями:

  • в умовах роботи педагога у творчому режимі ефективніше протікає процес самовираження індивідуальності дитини;
  • гнучкість і нестандартність професійної діяльності вчителя сприяє виявленню ним своєрідних рис творчої індивідуальності вихованців;
  • прагнення до новизни, притаманне творчому вчителю, обумовлює розкутість учнів, стимулює їхню творчу активність.


Слід звернути увагу на той факт, що творча діяльність учителя тісно пов’язана з його особистісними якостями і, перш за все, зі здібностями.


Комплекс професійно-значущих умінь, специфічних для творчої педагогічної діяльності, виділив В.І. Загвязінський. Він визначив такі основні вміння: бачити проблему і зіставляти з нею практичний матеріал; бачи¬ти конкретну проблему як складову частину більш загальної; виражати проблему в конкретних пізнавальних завданнях, формулювати гіпотезу, виконувати дії; користуватися аналогією і перенесенням, комбінувати нові поєднання відомих елементів.


Виклад основного матеріалу

Важливим положенням педагогічної науки е твердження про те, що спрямованість на формування творчої особистості школяра на уроках математики пропонує не випадкове, стихійне розкриття потенціалу дитини, а спеціальний вибір такого змісту, методів, форм, засобів, створення таких умов навчання і виховання, при яких творчий потенціал особистості зможе проявитися раніше і буде повноцінно розвиватися.


У зв’язку з осмисленням проблеми готовності вчителя до збагачення творчих можливостей учнів немале значення набуває педагогічний такт, який сприяє розвитку творчої активності учнів, передбачає мотивацію їхньої творчої діяльності. Якщо учень відчуває впевненість учителя в тому, що труднощі будуть подолані, не дивлячись ні на що, то ця впевненість передається й дитині, її воля й інтелект мобілізується, активізується. навпаки, нетактовність педагога паралізує учня, він закривається в собі, озлоблюється.


З метою розв’язання проблеми підготовки майбутніх учителів до розвитку творчої активності в молодших школярів протягом усього періоду навчання в університеті організовується творча діяльність студентів. Особлива увага в цьому плані приділяється дисциплінам психолого-педагогічного цик¬лу. Майбутні педагоги залучаються до розв’язання творчих завдань, зміст яких підпорядковується змісту теоретичних знань. Враховуючи зібрані наукові дані з проблеми формування готовності майбутніх учителів до творчої діяльності, можна стверджувати, що готовність учителя до розвитку творчої активності молодших школярів визначається рівнем сформованості ядра творчої особистості, в основі якого — спрямованість на творчість у професійній діяльності і творчі здібності.


Під рівнем сформованості готовності вчителя до розвитку творчої активності школярів слід розуміти якісну характеристику і взаємодію основних ознак, доволі стійких і типових для готовності до даної діяльності.


Психолого-педагогічний аналіз стану готовності дає підставу стверджувати, що основними параметрами особистості, на які необхідно перш за все впливати в процес і формування досліджуваної особистісної якості, виступають свідомість, організація даної діяльності і спілкування.


Питання про те, якою повинна бути сучасна методична підготовка вчителя початкових класів, стало особливо гострим в останні десятиріччя. Актуальність і важливість розв’язання даної проблеми обумовлені цілим комплексом причин, основу яких складає:

  • зміна суспільного ладу, яка тягне за собою нові вимоги до системи освіти;
  • зміна пріоритетів мети та умов здійснення освіти;
  • орієнтація на підготовку вчителя, який здатний залишатися сучасним спеціалістом упродовж усієї трудової діяльності.


Основною метою цієї підготовки е розвиток методичного мислення майбутнього вчителя. Тобто, вивчаючи методику викладання математики, студент вчиться формулювати і розв’язувати методичні завдання, які виникають на практиці . Зокрема, це визначення мети і змісту навчання математики, це врахування індивідуальних особливостей учнів, це поглиблення наукових знань, які відповідають конкретним вимогам сьогодення.


Змістом методичної підготовки вчителя е діяльність із формування, пошуку і перевірки розв’язання методичних завдань. Змістовою стороною цієї діяльності е застосування теоретичних знань базових наук (математики, психології, педагогіки, методики математики) у практиці навчання молодших школярів. Отже, студентів слід готувати до проведення уроків і позакласних занять із математики в сучасних умовах. Для цього слід дотримуватися таких вимог:

  • здійснювати адекватний переклад наукових термінів (понять, законів, алгоритмів), які вивчаються в початковій школі, мовою, доступною для молодших школярів;
  • виявляти навчальні і розвивальні можливості будь-якого навчального закладу в галузі математики в початковій школі;
  • виявляти навчальні і розвивальні проблеми учнів у процесі вивчення математики.


Саме навчальна дисципліна «Методика викладання математики в початкових класах» спрямована на забезпечення студентів знаннями із загальних питань навчання математи¬ки молодших школярів і питань спеціальної методики початкової математичної освіти. Одним з основних завдань даного курсу: - ознайомити студентів з особливостями розвитку розумових здібностей молодших школярів на уроках та в позаурочній діяльності.


Даний курс також спрямований на вивчення передового педагогічного досвіду вчителів-практиків із проблем організації сучасного уроку математики та ознайомлення із загальними особливостями використання сучасних навчальних технологій під час навчання математики.


У процесі вивчення курсу «Методика викладання математики в початкових класах» у студентів формуються практичні вміння і навички моделювати та організовувати процес навчання математики в початковій школі відповідно до вимог Державного стандарту початкової загальної освіти освітньої галузі «Математика» та рефлексивну позицію, яка орієнтує вчителя на усвідомлення й аналіз власної діяльності, на педагогічну творчість, самостійну дослідницьку діяльність.


Концептуальними ідеями оновлення змісту курсу «Методика викладання матема¬тики в початковій школі» визначено:

  • особистісно-орієнтований підхід, оскільки пріоритетним напрямом державної політики в розвитку освіти е її особистісна орієнтація;
  • компетентнісний підхід, який е джерелом педагогічного зростання та орієнтує майбутнього вчителя на саморозвиток і самовдосконалення;
  • міжпредметний підхід, що використовується з метою формування в студентів системних і цілісних знань, орієнтації в широкому просторі сучасної початкової математичної освіти;
  • технологічний підхід, який дозволяє забезпечити більш високу ефективність майбутньої професійної діяльності.


У процесі викладання курсу знайомимо студентів з особливостями реалізації програми з математики для 1—4 класів, із новими досягненнями методичної науки, показуємо розвиток методики навчання математики відповідно інноваційних процесів, які відбуваються в початковій школі, розглядаємо шляхи подальшого вдосконалення початкового на¬вчання математики, організовуємо обговорення студентами різних підходів до розв’язання одного і того ж теоретичного питання, особ¬ливо стосовно їх висвітлення в різних підручниках, але таких, що рекомендовані Міністерством освіти і науки України.


У процесі вивчення дисципліни «Методи¬ка викладання математики в початковій школі» використовуємо діалогову лекцію, лекцію-бесіду, До таких лекцій студентам заздалегідь пропонуються завдання проблемного характеру, щоб потім інформацію обговорити, доповнити й узагальнити під керівництвом викладача.


На семінарських заняттях студенти вчаться виконувати різноманітні методичні завдання (аналіз програм, методичних посібників, підручників, типових помилок, що виникають під час опрацювання тієї чи іншої теми, складання завдань творчого характеру, добір дидактичних ігор,математичних казок, віршів, виготовлення слайдів до уроків та ін.), отримують знання про те, як працювати з методичною літературою, творчо використовувати її. Крім того, на цих заняттях студенти вчаться моделювати уроки математики, обирати найбільш ефективні методи і прийоми навчання,виховання і розвитку творчих здібностей учнів на кожному етапі уроку, обгрунтовують вибір методів і прийомів навчання і виховання. Студенти вчаться складати завдання розвивального характеру відповідно до тем уроків, підбирати наочні посібники, моделюють ігрові ситуації, а також розробляють уроки математики за дидактичними системами діючих підручників М.В. Богдано¬вича та Л.П. Кочиної, Н.П. Листопад, як традиційні так і з сюжетною основою з використанням інформаційних технологій.


Важливу роль у професійної підготовці майбутніх учителів до розвитку творчої активності молодших школярів на уроках математики відіграє педагогічна практика, оскільки вона безпосередньо сприяє формуванню практичних умінь і навичок в цьому напрямку. Під час підготовки студентів до педагогічної практики, звертаємо їх увагу на те, що розвитку творчих здібностей сприяє і стиль проведення уроків: творчий, доброзичливий мікроклімат, обстановка поваги і співпраця учителя і учнів, увага до кожної дитини, заохочення навіть щонайменшого успіху. На уроці діти повинні отримувати не лише знання і уміння, але і загальний розвиток. Учитель повинен створити умови для прояву творчих здібностей учнів, володіти тактикою, технологією, тобто з конкретною програмою творчих вправ, яка включала б активізацію основних компонентів творчості емоції, уява, образного мислення. Для творчих уроків потрібне відчуття упевненості в тому, що твої нестандартні знахідки будуть помічені, прийняті і правильно оцінені. На уроках студенти використовують інноваційні технології які сприяють розвитку творчих здібностей дітей.


Організація самостійної роботи з курсу «Методика навчання математики в початковій школі» передбачає виконання системи завдань дослідницького характеру, які сприяють оволодінню загальними і частковими питаннями методики викладання математики. Одною із форм науково-дослідної діяльності е написання курсової роботи. II мета — формування в студентів рефлексивної позиції, яка орієнтує його на усвідомлення й аналіз власної діяльності під час викладання освітньої галузі «Математика», на педагогічну творчість, самостійну дослідницьку діяльність. Тематика курсових робіт може бути пов’язана з одним із розділів методики викладання математики або з проблемами розвитку сучасної початкової математичної освіти.


Висновки

Отже, професійно-педагогічна готовність студентів до розвитку творчої активності молодших школярів на уро¬ках математики е інтегративною якістю особистості, яка включає систему мотивів, психологічних якостей, установок, професійних знань, умінь і навичок, досвіду особистості, який дозволяє успішно здійснювати професійну діяльність в аспекті збагачення творчого потенціалу учнів. Він визначається ступенем сформованості ядра творчої особистості, в основі якого — спрямованість на творчість у професійній діяльності.


Список використаних джерел

  1. Герасименко Е.Н. Пути совершенство¬вания профессиональной подготовки будущих учителей начальных классов в педагогических колледжах / Е.Н. Герасименко // Начальная школа. — 2008. — №9. — С. 69—71
  2. Останина Е.Е. Развитие вариативности мышления у младших школьников при вивченні математики / Е.Е.Останина // На¬чальная школа. — 2009. — №4. С. 48 —53.
  3. Бурлакова Т.В. Индивидуализация как условие подготовки будущих учителей начальных классов / Т.В. Бурлакова // Начальная школа. — 2007. — №і0. — С. 82—86.
  4. Коваль Л.В.Методика навчання мате¬матики: теорія і практика / Л.В. Коваль, С.О. Скворцова. — Одеса: Видавництво-Авто- граф, 2008. — С. 284.
  5. Овчинникова В.С. Современные проблемы методической подготовки к обуче¬нию математике / В.С.Овчинникова // Начальная школа. — 2008. — №і2. — С. 72—80.




Особисті інструменти
Ми в мережі
Реклама