Козлова А.Г. Особливості роботи психолога із неповнолітніми жертвами насильства в зеленій кімнаті
Матеріал з PSYH.KIEV.UA -- Вісник психології і соціальної педагогіки
Козлова А.Г., аспірант кафедри психодіагностики та клінічної психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Зміст |
Актуальність проблеми
Неповнолітні жертви насильства становлять значну кількість по відношенню до загальної чисельності злочинів в Україні.
Необхідною передумовою об’єктивного розслідування щодо неповнолітніх жертв насильства є спрямованість всіх органів держави на реалізацію прав і свобод громадян. Особливо це стосується неповнолітніх жертв насильства, які внаслідок їх фізичної і розумової незрілості потребуються особливої уваги з боку досудового та судового слідства.
Аналіз результатів дослідження
За період з 2010 по 2016 (перше півріччя) суддями України було прийнято 25332 (статистика Державної судової адміністрації України) рішення у справах, де жертвою було визнано дитину, з них 13260 злочини проти власності, 6362 – злочини проти життя, здоров’я, статевої свободи та недоторканості [1]. Значна кількість справ знаходяться на розгляді у судах та в органах досудового слідства. Це означає, що тема віктимності серед неповнолітніх є актуальною і виникає необхідність проведення профілактичної роботи не лише працівниками правоохоронних органів, а й соціальних служб та психологів.
Однією із передумов об’єктивного розслідування стало функціонування зелених кімнат, які в свою чергу забезпечують комфорт та належні умови щоб дитина почувала себе у безпеці. З метою мінімізації повторної травматизації слідчі залучають психологів для роботи з неповнолітніми жертвами. Нормативно-правове забезпечення обумовлено міжнародними стандартами щодо захисту дітей світків та жертв злочинів, а також Кримінальним процесуальним кодексом України.
«Зелена кімната» – це спеціально організована система заходів, що має на меті забезпечити законність, гуманність та ефективність кожного рішення щодо дитини, яка потрапила у конфлікт із законом чи перебуває у контакті із законом.
Основними завданнями «зелених кімнат» є:
- Збір доказового матеріалу про злочин чи правопорушення, в яких дитина стала жертвою чи свідком злочину або правопорушником.
- Робота з адаптації дитини після скоєння над нею насильства.
- Поновлення психоемоційного статусу дитини, яка перебуває в стресовому стані внаслідок конфліктної, аварійної чи іншої екстремальної ситуації.
- Блокування гострих стресових реакцій у дитини.
- Попередження психоемоційного навантаження у дитини, пом’якшення впливу психотравмуючих ситуацій та психофізичних навантажень.
- Усунення фізичного дискомфорту та емоційної напруги, нормалізація процесу життєдіяльності.
- Короткотермінова чи довготермінова психокорекція.
- Психологічна допомога особам, схильним до різних видів залежностей.
- Психологічні консультування з рекорегування взаємовідносин у родині, навчальних закладах, у дитячому колективі.
- Попередження, профілактика, корекція негативних наслідків відхилення в поведінці та психологічної деформації дітей, схильних до скоєння правопорушень і злочинів.
- Допомога дитині зрозуміти й усвідомити причини її поганого пристосування до реальності, і надання допомоги в адаптації та побудові більш реалістичної комунікації.
На думку більшості правознавців та психологів, які займаються проблемами опитування неповнолітніх світків та жертв, необхідним є проведення психологічного обстеження дитини, важливого для оцінки рівня її розвитку, здібностей у сфері сприйняття, запам’ятовування, відтворення переживань та ін.
Суттєвим з правової точки зору, щодо роботи психолога спеціаліста, у зеленій кімнаті, це оцінка наслідків психотравми, що безпосередньо становить предмет провадження.
Основні етапи роботи психолога у зеленій кімнаті [3]:
1. За дорученням слідчого щодо проведення психологічної роботи із неповнолітньою жертвою насильства психологу-спеціалісту необхідно ознайомитись із матеріалами кримінального провадження, а саме [2]:
- особливості злочину (фабула);
- ознайомитись із наявними матеріалами (протоколи допитів, характеристик, речових доказів та ін.);
- особистість кривдника;
- вік дитини;
- особистісна значущість кривдника для дитини (чи знайомі вони);
- систематичність посягань;
- відтермінованість злочину;
- соціальна характеристика дитини та її сім’ї;
- наявність медичних показань (хвороби дитини – за наявності).
2. Підготовчий етап – на основі отриманих відомостей психолог повинен розробити план дослідження (підготувати методики та бланки, розробити ключові питання).
3. Проведення психологічного дослідження.
4. Підготовка висновків психолога-спеціаліста.
Основними перевагами роботи психолога у зеленій кімнаті із неповнолітньою жертвою насильства полягає у:
- батьки, адвокати та інші учасники процесу знаходяться окремо, тобто дитина має вільний простір і може розказати ті відомості, які не може озвучити при батьках або по сторонніх особах;
- у зеленій кімнаті ведеться аудіо та відео фіксація, тобто ці матеріали залучаються до матеріалів кримінального провадження як доказ; також роботу психолога-спеціаліста із дитиною можуть використовувати і психологи-експерти;
- за допомогою результатів психологічної роботи у зеленій кімнаті може виявитись, що самого факту насильства не було;
- психолог-спеціаліст може допомогти у розкритті злочину, за допомогою участі у інших процесуальних діях.
На жаль, з 2013 року зелена кімната використовувалась лише у 68 кримінальних провадженнях (у м. Києві). Це показник свідчить не про відсутність затребуваності, а на недосконалість українського законодавства, та недостат- ню освіченість серед працівників досудових органів.
Висновок
В умовах сучасних судових та правоохоронних органах виникає потреба популяризації роботи та функціонування зелених кімнат з метою за- хисту прав і свобод неповнолітніх, а також надання психологічних консультацій досудовому та судовому слідству.
Список використаних джерел
- Державна судова адміністрація України. URL: https://dsa.court.gov.ua/dsa/ (дата звернення 22.02.2018).
- Козлова, А. Місце судово-психологічної експертизи в кримінальному процесі та алгоритм проведення психодіагностичного дослідження неповнолітніх жертв насильства / А. Козлова // Психологічний часопис. – 2017. – № 2 (6). С. 15-27.
- Методичні рекомендації щодо опитування дітей, що стали свідками та/або жертвами насильства, а також вчинили насильство/ за заг. ред. Т. Цюман. – К.: СТ-ДРУК, 2015. 114 с.