Корсакевич С.С. Проєкт з громадянської освіти і політичної просвіти дітей і молоді, молодших 18 років «М18 - Ми можемо більше»

Матеріал з PSYH.KIEV.UA -- Вісник психології і соціальної педагогіки

Перейти до: навігація, пошук

УДК 159.9.07

ПРОЄКТ З ГРОМАДЯНСЬКОЇ ОСВІТИ І ПОЛІТИЧНОЇ ПРОСВІТИ ДІТЕЙ І МОЛОДІ, МОЛОДШИХ 18 РОКІВ «М18 - МИ МОЖЕМО БІЛЬШЕ», ЯК КОМПЛЕКС ІННОВАЦІЙНИХ ФОРМ ПАРТИЦИПАЦІЇ: АКТИВІЗАЦІЯ ПОЛІТИЧНОГО САМОВИЗНАЧЕННЯ МОЛОДІ ТА ПІДТРИМКА АКТИВНИХ ФОРМ ГРОМАДЯНСЬКОЇ УЧАСТІ МОЛОДІ

Корсакевич С.С., член Асоціації політичних психологів України, випускник школи політичних лідерів ВБФ «Україна-Юнеско», директор консультаційного центру ДЗВО «УМО», здобувач ступеню Phd, Інституту соціальної і політичної психології НАПН України, м. Київ

e-mail:sviatoslavsergeevych@gmail.com

https://orcid.org/0000-0001-9315-2035


Анотація. Актуальність питання про політичне самовизначення, особливо молоді, стає дедалі актуальнішим в умовах української політичної дійсності. В цій дійсності молодь зустрічається з такими складними явищами як: вплив реформ на освітню та політичну сферу в країні, економічна нестабільність, обмеження та заходи щодо подолання Covid-19 та ін. Від розуміння, участі та самовизначення у політичних процесах частково залежить як загальний вигляд української політичної культури, так і зовсім конкретні речі – явка на виборах, балотування молоді в якості кандидатів на посади сільських, міських голів та ін.

Складність і багатоаспектність процесу самовизначення призводить до припущення про існування різних видів цього явища. У сучасній психологічній літературі найбільш часто виділяються наступні види самовизначення: соціальне, професійне, моральне, особистісне, життєве, сімейне, індивідуальне, і одним серед таких є менш вивчене політичне самовизначення.

Спеціальна увага приділяється проблемі співвідношення різних видів самовизначення. Наприклад, А. К. Маркова не тільки констатує, що всі види самовизначення перебувають у постійній взаємодії, але і вказує, як ця взаємодія здійснюється. На її думку, різні види самовизначення найчастіше "відбуваються одночасно, міняючись місцями, як причина і наслідок". Проте в деяких випадках різні види самовизначення можуть передувати один одному. Наприклад, особистісне самовизначення може передувати професійному, тим самим сприяючи йому. В основі різних видів самовизначення лежить життєве самовизначення, яке починається з першого дня життя як "виконання людиною свого призначення" [7].

Отже, погоджуючись з вищезазначеним можемо розуміти самовизначення – як визначення себе стосовно суспільно прийнятих (і прийнятих даною людиною) критеріїв особистісного становлення й подальша дієва реалізація себе на основі цих критеріїв. Наприклад на основі особистісного самовизначення складаються вимоги до професії. Отже теоретично стає можливим те, що на основі політичного самовизначення складаються і вимоги до власної участі особистості у виборчому процесі.

На нашу думку створення і функціонування так би мовити платформ для залучення молоді у наближені до дійсності масштабні суспільно-політичні процеси, результати яких визначатимуть рух держави, є надзвичайно важливими у нашому сьогоденні для активізації політичного самовизначення молоді.

За останній час ми могли спостерігати збільшення можливостей для розвитку молоді саме у цьому напрямку: у 2017 році розроблена і затверджена МОН України «Навчальна програма з громадянської освіти (інтегрований курс) для 10-х класів загальноосвітніх шкіл», розроблено методичний посібник «Мій Парламент: розумію і впливаю», який написано в рамках проєкту «Створення мережі інтерактивних парламентських просвітницьких осередків для учнів молодшої та середньої школи», що реалізується громадською організацією «Об’єднання «Агенція розвитку освітньої політики» в межах Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа. Однією з таких форм партиципації молоді, на яку ми хочемо звернути особливу увагу, з 2015 року в Україні стала платформа, проєкт з громадянської освіти і політичної просвіти дітей і молоді, молодших 18 років «М18 - Ми можемо більше» (далі «М18»), який і є об`єктом наших наукових розвідок у даному дослідженні.

Мета статті: дослідити вплив проєкту «М18», спрямованого на активізацію громадянської позиції та політичного самовизначення молоді у контексті статті 38 Конституції України, щодо вільного права обирати і бути обраним.

Метод і методологічні засади дослідження: у статті використано метод формально-логічний та соціологічне дослідження, в яке увійшли такі методи як спостереження, анкетування, збір, обробка та аналіз отриманих даних.

Ключові слова: проєкт «М18», самовизначення, політичне самовизначення, політична соціалізація

Зміст

Постановка проблеми

Сучасний український політичний простір вимагає нової політичної ролі, особливо молоді — активної сили й авангарду політичних партій і рухів. В цій ситуації соціологи констатують, що молодь ще не визначила свого місця у цих складних процесах, хоч на загал і вітає зміни, які настали.

В умовах гострих суспільно-політичних реалій, до яких можна віднести і революційні віхи історії в незалежній Україні, і ситуацію з воєнними діями на Сході України, і нові хвилі міграції українського населення разом із прагненнями українців покращувати добробут всередині країні тільки ускладнюють психологічний процес політичної соціалізації молоді, самовизначення молоді, її участі в політичному житті держави.

Про дану ситуацію також говорять результати соціологічних досліджень. На останніх місцевих виборах, які проходили 25 жовтня 2020 року, за даними соціологічної групи «Рейтинг», найбільш активними виявилися люди віком старше 50 років (частка таких виборців становила 56 %). Загалом серед усіх виборців, які мали б голосувати, людей віком від 50 років і старшебуло 45 %. Отже, найменш активною на місцевих виборах виявилася молодь. Лише 11 % і з тих, хто прийшов на вибори, були люди віком 18–29 років (у загальній структурі виборців їхня частка – 18%). Така явка деякою мірою характеризує і відсутність умов для успішної політичної соціалізації молоді[8]. Це в свою чергу формує запит на створення таких умов в країні, місті, громаді, які б сприяли успішній політичній соціалізації молоді.

Політична соціалізація молоді розглядається за аналогією із загальним процесом соціалізації як процес включення людини до політичної системи. Проте слід зазначити, що семантично термін "політична соціалізація" англійською мовою означає «процес» або «діяння», які спрямовані на об’єкт, який при цьому має пасивну роль. Політична поведінка, цінності, орієнтири та ін., які оточують особистість і відображаються на неї через родину, рідних, друзів, громади і стають невід`ємною частиною політичної соціалізації [4].

Причому нині процес взаємодії особистості з політичною системою суспільства, як підкреслюють українські фахівці з психології масової поведінки, характеризується двома взаємопов’язаними феноменами. З одного боку, політична система розвивається, залучаючи нових і нових членів, наділяючи їх комплексами політичних знань, політичної культури, формуючи політичну свідомість, настрої, поведінку. З іншого боку, активна особистість самостійно селекціонує з сприймаємих політичних процесів усе, що відповідає її потребам і переконанням [7].

Саме таких активних особистостей серед молоді з`являється більше завдяки системній політичній просвіті та проєктам з партиципації молоді, одним серед яких є проєкт «М18».

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Серед вітчизняних науковців, які висвітлювали поняття, підходи до розуміння політичної участі та механізми політичного самовизначення ми підкреслемо наукові роботи А. Антоненко, В. Бакуменко, О. Валевський, В. Васютинський, А. Краснякова, Л. Кияшко, В. Мельниченко та ін. Серед зарубіжних дослідників слід виділити Х. Берана , Ч. Веллмана, К. Каллахона, К. Каннігхема, А. Шедлера.

Виклад основного матеріалу дослідження

З метою огляду, відбору, відзначення і поширення кращих практик дитячої та молодіжної партиципації, з метою активізації громадянського та політичного самовизначення молоді в Україні в 2015 р. було започатковано проєкт «М18» за підтримки Громадської організації «DRA» та Київської міської державної адміністрації . Організаторами даного проєкту стали: Громадська організація «Агенція розвитку освітньої політики», Загальноосвітній навчальний заклад «Київський ліцей бізнесу», Департамент освіти і науки КМДА, Університет економіки та права «КРОК», Київський Палац дітей та юнацтва.

Проєкт «М18» сприяє впровадженню нових форм розвитку громадянських компетентностей та підвищенню політичної обізнаності у молодих людей. Зокрема:

  • Моделювання «Виборів М18» під час реальних виборів в Ураїні
  • проведення дитячо-юнацьких форумів М18 як платформи для діалогів дітей і молоді М18 з політиками
  • реалізація дитячих і молодіжних партисипативних проєктів і соціально значущих ініціатив
  • проведення навчання освітян та лідерів громадянського суспільства щодо партисипації дітей і молоді
  • створення методичного забезпечення для громадянського виховання і політичної просвіти М18

Відповідно до мети нашого дослідження, ми приділимо особливу увагу першій формі з вищенаведених, яка є максимально наближеною до реального суспільно-політичного процесу, який забезпечує Основний Закон України у своєму приписі: «вільно обирати та бути обраним»[1, ст. 38 Конституції України], а саме на «Виборах «М18».

«Вибори М18» - це моделювання справжнього процесу виборів у країні, в яких беруть участь діти і молодь, менші 18 р. Для підготовки і проведення «Виборів М18» розроблено методичні рекомендації та алгоритми. Зокрема, посібник «Ми можемо більше! Вчимося грамотно обирати владу» [11].

Наголошуємо, що «М18» і власне «Вибори М18» є політично нейтральним проєктом, який має освітню мету, тому голосування молоддю, які не досягли 18 років відбувається не за персоналії, а свій вибір молодь робить на підставі аналізу передвиборчих програм, які кодуються у спеціальному алфавітному порядку кирилицею, наприклад: кандидат «А» або партія «В».

Таким чином діти і молодь вчаться аналізувати передвиборчі програми політичних партій чи кандидатів, наприклад у мери, критично їх оцінювати, аналізувати у співставленні із своїми уявленнями та очікуваннями щодо власне свого майбутнього та майбутнього країни в цілому. Така форма партиципації молоді у важливі суспільно-політичні процеси на нашу думку сприятиме усвідомленню цінності саме програмних цілей тієї чи іншої політичної сили, замість поверхового сприйняття зовнішніх ознак політичних сил та їх цілей (політична агітація, лозунги, зовнішній вигляд політичних лідерів, символіка тощо). Проєкт «М18» також мав би сприяти ефективному самовизначенню молоді в умовах виборчого процесу, де раціональний компонент та рефлексія особистості відігравали б провідну роль у момент визначення себе, як виборця і обирання політичної сили або кандидата [12 ]. 1-15 жовтня 2020 р. – Всеукраїнська імітаційна гра-моделювання «Місцеві Вибори М18», де обирались місцеві органи влади. Результати Місцевих Виборів М18 тут: Було організовано 30 виборчих дільниць у 24 населених пунктах, де відбулася повна імітація виборчого процесу, а участь у голосуванні взяли 3692 учасники.

З них, 1839 юних виборців голосували за депутатів місцевих рад, які висувалися політичними партіями. Результати виборів партій представлені таким чином:

Таблиця 1.1
Партія А 25% Слуга народу
Партія Б 18% Батьківщина
Партія В 14% За майбутнє
Партія Г 10% Опозиційна платформа – За життя
Партія Д 19% Європейська Солідарність
Партія Е 9% Наш край
Партія Ж 5% Радикальна партія

З політичними програмами, які були винесені на імітаційну гру «Місцеві Вибори М18» можна ознайомитись тут [15].

Також вперше через карантин було запроваджено Вибори М18 в онлайн форматі. Результати онлайн Виборів М18 практично не відрізняються від паперового, так би мовити живого голосування.

Усі бажаючі учасники проєкту «М18», ознайомившись з синопсисами програм політичних партій, могли обрати депутатів місцевих рад. Усього участь в онлайн голосуванні за місцевих депутатів від політичних партій взяли 2673 юних виборців [16]. Результати такі (Таблиця 1.2):

Таблиця 1.2
Партія А 31% Слуга народу
Партія Б 14% Батьківщина
Партія В 15% За майбутнє
Партія Г 9% Опозиційна платформа – За життя
Партія Д 15% Європейська Солідарність
Партія Е 11% Наш край
Партія Ж 5% Радикальна партія

Вперше відбулося онлайн голосування «Я обираю мера Києва!», участь у якому взяли 1834 юних виборців. Нагадуємо, що учасники не знали імен кандидатів, а свій вибір робили на підставі аналізу передвиборчих програм [16]. Голоси розподілилися таким чином (Таблиця 1.3) :

Таблиця 1.3
Кандидат А 8% Михайло Поживанов
Кандидат Б 10% Андрій Пальчевський
Кандидат В 11% Олексій Кучеренко
Кандидат Г 34% Сергій Притула
Кандидат Д 31% Віталій Кличко
Кандидат Е 6% Ірина Верещук

На 13 дільницях у 8 населених пунктах діти й молодь обирали ще й мера. Вибори міського/селищного голови відбулися в м. Києві, м. Бучі та м. Ірпені Київської області, м. Запоріжжя, м. Дубни Рівненської області, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, м. Одеса та м. Біляївка Одеська область.

Результати виборів мера в кожному місті різні, нас у даній статті цікавить саме вибори мера столиці, їх оголошують організатори гри й регіональні координатори на місцях [16]. Згодом ми дізналися, чи співпав вибір дітей і дорослих, з яким можемо ознайомитись у таблиці 1.4

Чинний мер Віталій Кличко переміг на виборах у першому турі (таблиця 1.4), отримавши 365 161 голос (50,52 %) [13].

Таблиця 1.4
Кандидат  % Голосів
1. Віталій Кличко («УДАР») 50,52 % 365 161
2. Олександр Попов («ОПЗЖ») 9,51 % 68 757
3. Сергій Притула («Голос») 7,87 % 56 900
4. Олексій Кучеренко (ВО «Батьківщина») 6,33 % 45 823
5. Ірина Верещук («Слуга народу») 5,44 % 39 321
6. Андрій Пальчевський («Перемога Пальчевського») 5,30 % 38 360

Як бачимо, серед лідерів молодіжного голосування опинилися Сергій Притула, який опинився на першому місці та Віталій Кличко із 2-ю позицією за кількістю набраних голосів, в той час як за даними ЦВК і результатами Місцевих виборів в Україні у жовтні 2020 року першу сходинку у Києві очолив Віталій Кличко, який є чинним мером столиці.

Таким чином, молодь надала перевагу кандидату, який за даними ЦВК зайняв лише 3 позицію. Серед програмних цілей, даного кандидата у мери, виділяємо наступні: збільшити частоту руху громадського транспорту на 30% за 5 років за рахунок купівлі нових автобусів, тролейбусів та трамваїв; створити та реалізувати концепцію розвитку мережі швидкісного трамваю, шляхом об’єднання трамвайних систем Лівого і Правого берегів Києва, будування швидкісного трамваю з Троєщини на правий берег;забезпечити доступність громадського транспорту та пішохідної інфраструктури для людей з інвалідністю, літніх людей, батьків з колясками, а також зробить доступним соціальний транспорт з відповідною комплектацією в кожний район столиці; створити мережу велосипедних маршрутів; зробити будівництво об’їзної дороги навколо Києва пріоритетним стратегічним інфраструктурним проєктом тощо [14].

Зважаючи на образ кандидата в мери Сергія Притули, допускаємо, що такі особливості як медійність даної персони, почуття гумору, вік кандидата наближений до молоді більше ніж у інших кандидатів.

Висновки

Психологічні особливості самовизначення молоді щодо участі у виборчому процесі відіграють одну з ключових ролей в формуванні політичного вибору та політичної культури суспільства, народу, нації. Дане твердження є підставою для подальшого дослідження даної теми з узагальненням й інших результатів проєкту з партиципації молоді «М18». Участь молоді в політиці має бути пріоритетом національної політики. Теоретична та практична підготовка молоді до національних і соціальних функцій є запорукою соціально-економічного та демократичного розвитку країни, розбудови активного громадянського суспільства.

Результати голосування молоді до 18 років у порівнянні із голосуванням громадян старшого віку є відмінними. Вибор молоді характеризується спрямованістю на більш молоді, несистемні політичні сили, та на більш молодих кандидатів. Замість досвіду політичної діяльності, молодь обирає інновації, які були запропоновані в програмах лідерів за результатами молодіжних виборів «М18».

Вплив проєкту «М18», спрямованого на активізацію громадянської позиції та політичного самовизначення молоді безперечно має позитивний ефект у рамках реалізації власного виборчого права молоддю у формі гри, імітації виборчого процесу. Такий формат дозволяє молоді побачити, що за кожною політичною силою є програмна база, реалізація якої і визначатиме вектор розвитку країни в майбутньому. Зважаючи на це, підкреслюємо, що проєкт «М18» спонукає молодь користуватися у виборі не почуттями симпатії, антипатії до політичних сил і лідерів, а виходячи також із когнітивних процесів аналізу, моделювання результатів реалізації програм політичних сил. Перехід від чуттєвого сприйняття політичних реалій до більш свідомого сприйняття навколишньої дійсності також вважаємо результатом проєкту «М18».

Список використаних джерел

  1. Конституція України [Електронний ресурс] // Відомості Верховної Ради України (ВВР). – 1996. – № 30. – с. 141. – Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80
  2. О. Дроздов, «Геополітичний образ майбутнього в уявленнях молоді з різних регіонів України в контексті психологічної безпеки», Проблеми політичної психології, № 21(1), с. 113–127, 2018. https://doi.org/10.33120/popp‐Vol21‐Year2018‐9
  3. Sviatoslav Korsakevych, PSYCHOLOGICAL FEATURES OF YOUNG PEOPLE'S PERCEPTION OF THEMSELVES AS VOTERS: A COGNITIVE COMPONENT, Вісник післядипломної освіти. Вип. 18(47) «Серія «Соціальні та поведінкові науки» (психол. 053, економічні 051, держ. управління 281) (Категорія «Б») Bulletin of Postgraduate education. Issue 18(47) (Social and Behavioral Sciences Series) (psychol. 053, economy 051, public administration 281) (Category «B») https://doi.org/10.32405/2522‐9931‐2021‐18(47) 74 [4]
  4. І. Жадан, «Політична соціалізація», Політична енциклопедія; В. Ю. Левенець, Ю. Шаповал, Ред. Київ, Україна: Парламентське видавництво, 2011, 590 с.
  5. R. Inglehaqrt, «Постмодерн: меняющиеся цены и изменяющиеся общества», Полис. Политические исследования, № 4, с. 6–32, 1997.
  6. Р. Карковська, «Психологічні чинники образу держави у сприйнятті студентів», Журнал освіта, культура і суспільство. № 1, с. 158–168, 2014.
  7. Л. О. Кияшко, О. В. Полунін, А. О. Краснякова, М. Ю. Сидоркіна, Політична участь молоді сучасної України: психологічні чинники активізації. Київ, Україна: Міленіум, 2013, 216 с.
  8. С. Корсакевич, «Політичне самовизначення молоді: соціально‐ психологічні характеристики», Проблеми політичної психології, № 23(1), с. 183–194, 2020. https://doi.org/10.33120/popp‐Vol23‐Year2020‐52
  9. R. Koestner, G. F. Losier, R. J. Vallerand, D. Carducci, «Identified and introjected forms of political internalization: Extending self‐determination theory», Journal of Personality and Social Psychology, № 70(5), 1025‐1036, 1996. [Online]. Available: https://psycnet.apa.org/record/1996‐01753‐009
  10. М. Найдьонов, Л. В. Григоровська, Л. А. Найдонова, «Геополітичний вибір: передумови та наслідки дисбалансу оцінювання громадської думки і державної політики», Проблеми політичної психології, № 15(1), с. 223–237, 2014.
  11. Електронне джерело: https://austausch.org/files/DRA/Publikationen/Mehr%20bewegen/MB_Methodenbuch_UA.pdf
  12. Електронне джерело: http://umo.edu.ua/images/content/nashi_vydanya/visnyk_PO/18_47_2021/social/Bulletin_18_47_Social_and_behavioral_sciences_Korsakevych.pdf.
  13. Електронне джерело: Кличко переміг на виборах мера Києва, - офіційні результати. РБК-Украина (ru). Процитовано 2020-11-06
  14. Електронне джерело: https://vybory.24tv.ua/sergiy-pritula-programa-kandidata-u-meri-kiyeva-2020_n1427002
  15. Електронне джерело: https://m18.org.ua/images/vybory2020/synopsis-A3-2020.pdf
  16. Електронне джерело: https://m18.org.ua/ - сайт проєкту «М18»


Особисті інструменти
Ми в мережі
Реклама