Красненко А.Е. Індивідуально-психологічні особливості психолінгвістичних здібностей у підлітків

Матеріал з PSYH.KIEV.UA -- Вісник психології і соціальної педагогіки

Версія від 17:35, 16 травня 2012; Nonomi (Обговореннявнесок)
(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Красненко Анна Едуардівна, магістрант психології Інституту психології та соціальної педагогіки Київського університету імені Бориса Грінченка, м. Київ


У статті досліджується вплив індивідуально-психологічних особливостей психолінгвістичних здібностей підлітків на успішність оволодіння іноземною мовою.

Ключові слова: здібності, психолінгвістика, лінгвістичні здібності, оволодіння мовою.


В статье исследуется влияние индивидуально-психологических особенностей психолингвистических способностей подростков на успешность овладения иностранным языком.

Ключевые слова: способности, психолингвистика, лингвистические способности, овладение языком.


Зміст

Актуальність теми

Провідними темами, що найчастіше обговорюються є глобалізація, порозуміння, міжнародна співпраця, переговори, експорт, імпорт, міжнародні відносини, спілкування та комунікація. Як не дивно, спільним знаменником усіх цих понять є іноземна мова. Глобалізація змушує людей у всіх куточках світу вчити іноземну мову, без знання якої неможливі порозуміння та співпраця. Оскільки попит на навчання іноземних мов продовжує збільшуватися, актуальною стає проблема, якими ж психологічними та лінгвістичними здібностями повинен володіти індивід, щоб процес навчання став якомога ефективнішим та раціональнішим. Існує також думка, що в багатьох людей відсутні здібності до мов. Усі ці чинники додають актуальності обраної для дослідження темі.

Актуальність проблеми наукового визначення здібностей до опанування іноземної мови обумовлена потребами як викладачів так і тих, хто навчається, зробити процес опанування іноземної мови ефективним, швидким та легким. Достовірна інформація про індивідуально-психологічні особливості особистості, яка поставила перед собою ціль – опанувати іноземну мову, дасть змогу не лише спрогнозувати майбутній успіх процесу опанування, але й допоможе знайти індивідуальний підхід до кожного, щоб тим самим закріпити та поглибити інтерес до опанування іноземних мов.

Об’єкт, предмет, мета, гіпотеза і завдання дослідження

Об'єктом дослідження були психолінгвістичні здібності підлітків, а предметом дослідження - прояви індивідуально психологічних особливостей психолінгвістичних здібностей у підлітків.

Мета статті полягає в теоретичному, методичному обґрунтуванні та емпіричній перевірці впливу індивідуально-психологічних особливостей психолінгвістичних здібностей підлітків на успішність оволодіння іноземною мовою.

Гіпотеза дослідження: особливості психолінгвістичних здібностей виявляються в здатності до виявлення загальних понять, здібності до побудови логічних зв'язків, класифікації понять, узагальнення матеріалу, високого рівня інтелектуальної лабільності, великого об'єму асоціативної пам'яті і високого рівня розвитку фонематичного слуху.

Завдання:

  1. Проаналізувати теоретико-методологічні основи індивідуально психологічних здібностей.
  2. Визначити організаційні етапи роботи та обґрунтувати методики дослідження.
  3. Здійснити аналіз результатів емпіричного дослідження індивідуально-психологічних особливостей психолінгвістичних здібностей у підлітків.

Стан дослідження проблеми

Проблема здібностей є складною та багатогранною. Її комплексне дослідження проводиться на психофізіологічному, психологічному і соціально-психологічному рівнях. Однак сьогодні ми ще не можемо сказати, що вона у психології є повністю розв'язаною. У вітчизняних і зарубіжних психологів існують значні розбіжності при тлумаченні самого поняття "здібності", продовжуються дискусії про роль біологічного і соціального в структурі здібностей, залишається нерозв'язаним питання діагностики і вимірювання здібностей, продовжуються наполегливі пошуки ефективних стратегій формування і розвитку здібностей до конкретних видів діяльності. Кожен з авторів (Б.М. Теплов, К.К. Платонов, О.Г. Ковальов та ін.) [4] дає своє визначення поняття "здібності", яке, в принципі, є вірним і разом з тим неповним.

Визначаючи поняття здібності, всі автори сходяться в тому, що здібності - це не одна якась психологічна властивість особистості, а цілий її комплекс, що проявляється в активній діяльності людини. Найповніше здібності виявляються в тому, як особистість засвоює людські надбання, збагачує їх, виступаючи творцем матеріальних і духовних цінностей, чим значніший і важливіший цей внесок, тим вищими будуть її здібності.

Ідея про наявність індивідуально-психологічних відмінностей при опануванні іноземної мови підтверджується результатами багатьох досліджень (Б.В. Беляєв, М.К. Кабардов, М.Г. Каспарова та ін.)[1,2], в яких має місце той факт, що одні особистості з високими здібностями до опанування іноземної мови можуть за доволі короткий термін часу досягати високого рівня опанування іноземної мови, інші мають певні проблеми в цьому процесі.

Спробу дослідити психологічні детермінанти, завдяки яким особистість більш успішно опановує іноземну мову робили фахівці різних галузей знань: педагоги-методисти (Є.І. Пассов, Г.О. Китайгородська, В.О. Артемов)[4], психологи (М.Г. Каспарова, М.К. Кабардов, Б.А. Бенедиктів, І.О. Зимня та ін.) [3], психолінгвісти (Ж. Піаже, П. Фресс, П. Олерон, Ф. Брессон, О.О. Леонтьєв) [4], мовознавці (Ф. де Соссюр, В. фон Гумбольдт, Л.В. Щерба) та ін.[3,6]. Узагальнення тих чи інших досліджень засвідчує, що у пізнанні проблеми здібностей до опанування іноземної мови залишається багато питань.

І.О. Зимня виокремлює наступні лінгвістичні здібності до опанування іноземної мови:

  • мовне мислення, яке реалізується на основі мисленнєво-мнемічної діяльності, компонентами якої є довготривала та оперативна пам'ять і мислення, а саме здібність до виявлення мовного правила.
  • «відчуття мови», яке визначається лінгвістичною вірогідністю поєднання мовних засобів та відображення зв’язків і відношень предметів та явищ реального світу.

Вітчизняними дослідниками Г.В. Єйгер, Г.Я. Узилевський [6] було запропоновано наступну систему компонентів здібностей до опанування іноземної мови:

  • вербальна пам'ять (довгочасна та оперативна, логічна та механічна, асоціативна);
  • лінгвістичне мислення;
  • здібність до функціонально-лінгвістичного узагальнення;
  • легкість переходу на новий психолінгвістичний кут зору (переключення);
  • гнучкість трансформаційних процесів;
  • вербальна сенсорно-перцептивна чутливість.

Аналіз результатів дослідження

Проаналізувавши літературу, ми виділили наступну систему компонентів здібностей до опанування іноземної мови:

  1. Об'єм асоціативної пам'яті.
  2. Здібність до побудови логічних зв'язків.
  3. Здібність до класифікації понять.
  4. Здібність до узагальнення матеріалу.
  5. Рівень інтелектуальної лабільності.
  6. Здібність до виявлення загальних понять.

Для перевірки гіпотези дослідження нами була підібрана батарея методик в якій використовуються традиційні стандартизовані тести:

  • Шкільний тест розумового розвитку(були використанні 3,4,5 шкали)
  • Тест “ Інтелектуальна лабільність ”
  • Психологічний тест об'єму асоціативної пам'яті.
  • Методика “ Виявлення загальних понять ”.
  • Тест фонематичного слуху.

У дослідженні взяли участь 41 особа, учні гімназії №56 і ЗОШ №37. Усім досліджуваним було 15 років. Усі учні мають високі досягнення у вивченні іноземної мови, тобто річну оцінку з предмету англійська мова в межах 9-11 балів.

Після проведення кореляційного аналізу ми можемо зробити висновок, що найбільш значуща кореляція з успішністю вивчення іноземної мови має рівень інтелектуальної лабільності, про що свідчить показник кореляційного зв'язку 0,73. Помітний зв'язок також простежується між успішністю і рівнем розвитку фонематичного слуху (0,7). Також виявилось, що на успішність оволодіння іноземною мовою впливає обсяг асоціативної пам'яті (0,68).

Висновки

Отже, на фоні проведеного дослідження і отриманих результатів, ми можемо сказати, що для полегшення оволодіння іноземною мовою у підлітка має бути високий рівень інтелектуальної лабільності, адже учні стикаються з безперервним потоком інформації і потребують не тільки в отримані визначеної кількості інформації, але і в оволодінні загальними принципами мислення, навичками розумової діяльності, вмінням використовувати резерв свого інтелекту і творчого потенціалу.

Високий рівень розвитку фонематичного слуху дозволяє підлітку сприймати фонеми не допускаючи помилок, це важливий компонент, який має прямий зв'язок з успішністю оволодіння іноземною мовою. Також в список здібностей до вивчення нерідної мови ми дописуємо, ще одну не менш важливу особистість - обсяг асоціативної пам'яті. Чим більший обсяг асоціативної пам'яті, тим легше підлітку дається вивчення іноземної мови.

Результати дослідження можна використовувати для складання карт прогнозу успішності вивчення іноземної мови та програми формування важливих індивідуальних психолінгвістичних здібностей для покращення опанування іноземною мовою.

Список використаної літератури

  1. Беляев Б. В. Психологические основы усвоения лексики иностранного языка. -М.: Просвещение, 1964. - 130 с.
  2. Беляев Б. В. Очерки по психологии обучения иностранным языкам. - М.: Просвещение, 1966. - 327 с.
  3. Зимняя И.А. Психолингвистические аспекты обучения говорению на иностранном языке. - М., 1978.
  4. Леонтьев А.А. Основы психолингвистики. - М., 1997.
  5. Лурия А.Р. Основные проблемы нейролингвистики. - М., 1975.
  6. Основы теории речевой деятельности. - М., 1974.


Особисті інструменти
Ми в мережі
Реклама