Матеріал з PSYH.KIEV.UA -- Вісник психології і соціальної педагогіки

Лапушенко Ірина, магістрантка Педагогічного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка

Науковий керівник: Машовець М.А.,кандидат педагогічних наук, доцент, професор кафедри дошкільної освіти Педагогічного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка, м. Київ

У статті проаналізовано суть екологічного виховання у дітей старшого дошкільного віку. Розглядається можливість використання екологічних лабораторій, прописано план роботи в лабораторії та запропоновано тематику занять.

Ключові слова: діти дошкільного віку, екологічна культура, екологічне виховання, розвивальне середовище, пошуково-дослідницька діяльність, екологічні лабораторії, лепбук.

The article analyzes the nature of environmental education for children under school age. The possibility of using environmental laboratories, written plan of work in the laboratory and suggested topics classes.

Зміст 1 Постановка проблеми 2 Аналіз досліджень та публікацій 3 Мета статті 4 Виклад основного матеріалу 5 Висновки та перспективи подальших досліджень 6 Список використаних джерел

Постановка проблеми

Проблема формування екологічної культури у дітей старшого дошкільного віку була і залишається однією з найважливіших психолого-педагогічних проблем. В наш час екологічна ситуація в Україні є досить складною. Тому ми – педагоги – повинні усвідомлювати, що в наших руках майбутнє країни, здоров’я нації, оскільки визначальну роль у розвитку екологічної свідомості людини відіграє дошкільна освіта. Кожен вихователь повинен розуміти, наскільки важливо сформувати у дитини бережливе, турботливе, свідоме ставлення до природи.

Головна мета екологічного виховання – становлення компетентної особистості, яка характеризується емоційним сприйняттям краси природи, розвиненістю екологічної свідомості, мисленням, розумінням відповідальності за стан природи, екологічно орієнтованою поведінкою, наявністю відповідних знань.

Аналіз досліджень та публікацій

Для реалізації оздоровчої життєвої позиції особистості слід забезпечити стійку мотивацію, навички прийняття оздоровчих рішень, приклад для наслідування, психологічну підтримку, що стимулює її здоров’я та творчу діяльність. У цілісній системі виховних цінностей визначальними мають бути наступні дефініції: орієнтація на повноцінне життя і здоров’я; орієнтація на фізичне, психологічне, духовне та соціальне удосконалення; орієнтація на життєву мету, що полягає у прагненні бути здоровим, визначати власний життєвий шлях та прагнути до ідеалу як стверджують видатні науковці (Г.В. Бєлєнька, О.Л. Богініч, М.А. Машовець).

На думку В. О. Сухомлинського, природа лежить в основі дитячого мислення, почуттів та творчості. Видатний педагог вважав, що формувати у дитини ставлення до рідного краю як частки природи слід починати з раннього віку. «Гадаємо, – писав В. О. Сухомлинський, – що школа майбутнього повинна найповніше використовувати для гармонійного розвитку людини все, що дає природа і що зможе зробити людина для того, щоб природа служила їй. Уже через це ми повинні берегти і поповнювати природні багатства, які маємо».

Мета статті

Мета статті полягає у здійснені аналізу теоретичних аспектів формування пізнавальних інтересів з екологічного виховання у дітей старшого дошкільного віку. Розкритті особливостей застосування системного підходу до організації пошуково-дослідницької діяльності як засобу їх розвитку.

Виклад основного матеріалу

В першу чергу, працюючи над екологічним вихованням дітей старшого дошкільного віку, вихователі повинні орієнтуватися на:

• завдання екологічного виховання, визначені Базовим компонентом дошкільної освіти України;

• складові розвивального середовища (куточок природи, дитяча лабораторія, природничий міні-музей, екологічна стежина, метеомайданчик, квітник, сад, город, куточки лісу, лугу, водойми тощо, зелені насадження групового майданчика);

• форми освітньої роботи з екологічного виховання (заняття екологічно-природничого спрямування, екскурсія та прогулянка у природу, трудова діяльність, природоохоронні акції);

• методи та прийоми екологічного виховання (наочні: спостереження, розглядання картин, ілюстрацій, перегляд діа- та відеофільмів; практичні: досліди з природними матеріалами, різні види ігор; словесні: бесіда, розповідь, читання творів художньої літератури, складання віршів, казок про рослини, тварин, явища природи).

Щодня дитина одержує нові знання про природу. Щоб опрацювати отриману інформацію, їй необхідно володіти певними вміннями та пізнавальними навичками. Тому сьогодні одним з актуальних завдань, що стоять перед педагогами, є вдосконалення роботи з пізнавального розвитку дошкільників про явища природи. Варто звернути особливу увагу на пошуково-дослідницьку діяльність. Екологічна освіта вже стала невід’ємною частиною дошкільної педагогіки. Саме тому у педагогів виникає безліч питань про те, як створити ефективну систему екологічної освіти в дошкільному навчальному закладі, засновану на сучасному інноваційному підході та зробити так, щоб ідеї екологічної освіти реалізовувалися через різні види діяльності дитини: експериментування, спостереження, працю в природі, гру, музичну, образотворчу, фізичну діяльності тощо. В сучасних дошкільних навчальних закладах бажано створювати лабораторії екологічного спрямування для дітей старшого дошкільного віку.

Метою таких лабораторій є:

• знайомство дошкільнят з об’єктами живої і неживої природи;

• навчання встановлення взаємозв’язків у природі;

• проведення природоохоронних заходів;

• формування основ екологічної свідомості.

Під час планування роботи в дитячій лабораторії доцільно поєднувати використання інноваційних технології та традиційних і нетрадиційних методи і форми навчання. Основою діяльності лабораторії є експериментальне дослідження, завдання якого:

• спроба виявлення раніше невідомих властивостей предмета;

• перевірка достовірності теоретичних даних;

• демонстрація та спостереження певного явища чи процесу.

В результаті активізації розумової діяльності дитини старшого дошкільного віку формується розуміння причинно-наслідкових зв’язків, усвідомлення взаємозв’язків у природі, засвоєння простих наукових термінів та здатність оперувати ними в доказовій базі, набуття індивідуального досвіду експериментування та засвоєння простих дослідницьких навичок.

Працювати в лабораторії вихователь та практичний психолог. Доцільним буде залучення до такої роботи батьків вихованців. Тільки за умови співпраці батьків із вихователем можна очікувати позитивного результату – оскільки нові знання,отримані дітьми в садочку, батьки повинні закріплювати з ними вдома. В лабораторії діти працюються підгрупами по 8-10 дітей.

Вихователь-методист здійснює науково-методичну підтримку, надає допомогу у підготовці до проведення занять в лабораторії, визначає тривалість проведення кожного етапу, затверджує план заняття. Вихователь та практичний психолог мають чітко дотримуються регламенту часу.

Кожне заняття в лабораторії розподіляють на три блоки: мотиваційний, операційний та блок реалізації.

I. МОТИВАЦІЙНИЙ БЛОК

1. Статут (правила поведінки в лабораторії).

2. Відповідний одяг ( халатики, з шапочками,гумові рукавички).

3. Психологічні тренінги направлені на формування:

• дружніх стосунків;

• згуртування;

• досягнення успіху;

• встановлення контакту;

• розвитку самосвідомості;

• позитивного настрою;

• впевненості у своїх силах.

4.Наукова розминка – інтелектуальні ігри: кросворди, головоломки, ребуси, аудіо-, відеофрагменти, фото, картинки тощо з метою:

• розвитку уваги, уяви, пам’яті, мислення, сприймання та мовлення;

• розвитку творчості, креативності та вольових якостей;

• розвитку свідомості та самостійності.

II. ОПЕРАЦІЙНИЙ БЛОК (демонстрація та проведення разом з дітьми дослідів)

Мета: встановлення причинно-наслідкових зв’язків, стимулювання самостійного творчого пошуку дитини.

Завдання: оволодіння способами діяльності: діагностика інтересів дітей у сфері привабливих дослідів, пошуків та експериментів: спостереження, усвідомлення, узагальнення процесів діяльності у досягненні мети, формування наукових понять, висока мовленнєва активність кожної дитини.

В операційному блоці описується: мета, завдання, основні поняття та терміни, які будуть використовуватися у ході експериментального дослідження, хід досліду (порядок проведення досліду з ілюстративним матеріалом), наукове обґрунтування результатів (узагальнення даних, причинно-наслідкові зв’язки), доступною для дітей мовою.

1. Рекомендації вихователю під час демонстрації дослідів

ВИХОВАТЕЛЬ – ЦЕ СУБ’ЄКТ НАСЛІДУВАННЯ!

Вихователь повинен:

• чітко знати хід досліду, знати мету та вміти науково обґрунтувати результати;

• підготувати необхідне обладнання для демонстрації дослідів, раціонально його розмістити (реактиви, ємкості з рідинами тощо мають бути підписані);

• забезпечити максимальну самостійність дітей у виконанні дослідів;

• надати достатню кількість часу для реалізації задуму;

• спостерігати за процесом дитячої активності (діагностувати активність та якість розвитку психічних процесів);

• не переходити до наступного досліду, якщо всі діти виконали його не вірно;

• робота в лабораторії будується на основі партнерської взаємодії.

2. Правила спілкування з дітьми

Мотиваційна лексика: «Зробіть так, щоб…», «Непогано, можна краще…», «Якщо ще подумати, то може вийти щось інше, незвичне тощо», «Я бачу, що вам цікаво…», «Бачу, що вам сподобалось», «Мені надзвичайно цікаво», «Як це відбувається ми дізнаємося в майбутньому…», «Я надзвичайно вражена побаченим», «Цікаво, а чи буде так, якщо…», «А якщо ми зробимо так…» тощо.

3. Рухавка (фізкульт-хвилинка) проводиться між демонстраціями нових дослідів.

III. БЛОК РЕАЛІЗАЦІЇ

Мета: індивідуальна, самостійна дослідницька діяльність, розвиток власної творчості та креативності.

Завдання: спостереження процесів власної діяльності, формування відчуття проблеми, формулювання запитань, пошук відповідей, формулювання умовиводів та висновків, оволодіння простими науковими термінами, вміння пояснювати, доводити та відстоювати власні переконання.

II та III блоки повторюються в залежності від кількості дослідів.

1. Заключна частина

Діти можуть дати відповідь на питання: Що було цікавим? Що сподобалось? Що не сподобалося? Що було найлегше? Що було важко зробити? Чи хотіли б ви комусь це показати? Кому?

2. Підведення підсумків дуже коротко, доступною мовою. Шляхом використання різних форм, засобів та методів вихователь стимулює дітей до повторення отриманих знань (висновків).

Наприклад: деякі предмети всмоктують воду, тому вода може рухатися вверх, а не тільки зверху вниз, як дощик (ілюстрація картинок).

Закріплення отриманих знань можна здійснювати засобами:

• використання дидактичних ігор (лото, карточки, картинки тощо);

• тестових завдань, підготовлених ілюстрацій (наприклад: безпечна і небезпечна електрика – діти відбирають карточки); різні стани води: лід, пара, рідина.

• шляхом створення казок, оповідань з урахуванням отриманих знань з використанням різних видів діяльності: малювання, ліплення, аплікація тощо.

Закінчення заняття в лабораторії не повинно викликати негативних емоцій у дітей – лише позитивні.

Тематика занять в екологічній лабораторії на рік для дітей старшого дошкільного віку.

(Вся робота проводиться в тісній співпраці вихователя, дітей та батьків)

Розділ 1. Матінка природа. Нежива природа
Тема: Вода.	Нежива природа. Вода-рідина. Поняття, властивості, значення води в природі. Стани води. Зустріч з Крапелькою. Кругообіг води в природі. Самостійна експериментальна діяльність. Створення сторінки в лепбуці. Підготовка експонатів для музею в лабораторії. Узагальнення знань.
Тема: Водойми.	Знайомство з водоймами (каньйон, струмок, джерело, затока, водоспад, озеро, річка, море, океан тощо). Подорож до води, штучні та природні водойми, найбільші і найменші водойми України. Якість води. Значення в природі. Створення сторінки в лепбуці. Узагальнення знань.
Тема:Повітря.	Поняття, фізичні властивості. Диво на планеті-Повітря, його місцезнаходження ,значення в природі. Самостійна експериментальна діяльність. Створення сторінки в лепбуці. Виготовлення експонатів для музею в лабораторії. Узагальнення знань.
Тема: Магніти.	Формування поняття про магніти, їх властивості, магнітне поле і способи його виявлення, магнітні явища. Магнітні полюси. Поняття магнетизм, притягання та відштовхування. Значення в природі магнітів. Самостійна експериментальна діяльність. Створення сторінки в лепбуці. Виготовлення експонатів для музею в лабораторії. Узагальнення знань.
Тема: Світло і колір.	Світло, поняття, види (природне та штучне), властивості (прямолінійне та переломне), джерела світла, значення у природі. Утворення світла. Північне сяйво. Колір, як одна з властивостей об’єктів матеріального світу. Особливості сприйняття кольорів оком. Зорове відчуття. Білий колір та його складові, веселка. Утворення відтінків. Самостійна експериментальна діяльність. Створення сторінки в лепбуці. Виготовлення експонатів для музею в лабораторії. Узагальнення знань.
Тема: Сонячне світло і тепло.	Світло і тепло Землі дає Сонце. Енергія Сонця (світлова та теплова енергія). Висота Сонця та пори року. Сонячне тепло та природні явища. Температура живих істот та неживої природи. Самостійна експериментальна діяльність. Створення сторінки в лепбуці. Виготовлення експонатів для музею в лабораторії. Узагальнення знань.
Тема: Звук.	Поняття, способи утворення, властивості, виникнення звуків в природі, їх розмаїття, джерела звуків, звукова хвиля, види звуків, способи сприймання та значення звуків. Самостійна експериментальна діяльність. Створення сторінки в лепбуці. Виготовлення експонатів для музею в лабораторії.
Тема: Грунт	Літосфера землі. Поняття грунт, види грунтів (м’які, тверді, міцні, легкі ін.). Чорнозем і його властивості. Земельні ресурси. Залежність розвитку рослинного та тваринного світу від видів грунтів. Створення сторінки в лепбуці. Виготовлення експонатів для музею в лабораторії. Узагальнення знань.
Розділ 2. Світ астрономії
Тема: Всесвіт. Космос.	Презентація. Поняття про Всесвіт, Космос. Космічна подорож: небесні тіла - зорі та сузір’я, планети, супутники, комети, астероїди, метеорити ін. Жителі сонячної системи. День космонавтики. Поверхні різних планет. Карта зоряного неба. Самостійна творча діяльність. Виготовлення експонатів для музею в лабораторії. Узагальнення знань.
Розділ 3. Матінка природа. Жива природа
Тема: Жива природа. Фауна і флора.	Фізико-географічне розташування України. Територіальні зони, клімат, розмаїття рослинного та тваринного світу. Червона книга України. Лікарські рослини і їх значення для живої природи. Рідкісні та зникаючі види тваринного та рослинного світу. Цінні породи рослин та дерев. Знайомство з видами мисливських тварин (копитні, хутряні,перната дичина). Виготовлення експонатів для музею в лабораторії.
Тема: Тварини в природі.	Різноманітність тварин, види та класифікація (ссавці, плазуни, паукоподібні, комахи, птахи). Свійські та дикі тварини. Хижаки. Роль та значення тварин у житті людини (продукти харчування, сировина, промисловість, вовна, шкіра, пух, віск, ліки). Роль тварин у природі - хто кого їсть? Цікаві факти про тварин. Створення сторінки в лепбуці. Виготовлення експонатів для музею в лабораторії. Узагальнення знань.
Тема: Цикли розвитку живої природи.	Тривалість тваринного і рослинного життя на землі. Життєві цикли розвитку в природі. Створення макету циклів розвитку тварин (жаба, шовкопряд, черепаха ін.) і рослин.
Тема: Таємниці Мікроскопа	Світ під мікроскопом. Будова і можливості мікроскопу. Розширення знань дітей про навколишній світ і його будову. Невидимі частки. Експедиція з мікроскопом: спостереження за живими і неживими об’єктами (чому кропива жалить, чому огірок зелений, а помідор червоний, з чого складаються рослини, тварини:будова листка, комахи, волоска, грунтів, мікробів та інші таємниці природи). Створення сторінки в лепбуці. Виготовлення експонатів для музею в лабораторії.
Тема: Рослини на планеті Земля.	Різновиди рослин. Презентація «У царстві рослин». Формування понять про дерева, кущі, трав’янисті рослини. Будова рослин. Групи рослин. Розмноження рослин. Насіння і плоди. Живлення і дихання рослин. Значення кисню. Дикорослі та отруйні рослини. Значення рослин. Створення сторінки в лепбуці. Узагальнення знань.
Тема: Квіти	Різновиди та різнобарв’я квітів. Презентація. Лабораторія Мікроскопа. Будова квітів. Пилок. Що таке запилення? Запилення комахами та вітром. Розмноження та розповсюдження квітів. Квіти-плоди та насіння. Мова квітів. Квіти-символи. Значення квітів у житті людини. Міні проект «Квіти України» . Узагальнення знань.
Тема: Дерева та кущі.	Різновиди дерев та кущів. Будова дерев та кущів: Стовбур, кора, гілки, листя, коріння. Дерева-символи. Декоративні, плодові та квітучі дерева. Цикл розвитку дерев та кущів в різні пори року. Дерева-домівки. Значення та користь дерев та кущів. Конструювання моделі дерева та куща. Узагальнення знань.
Тема: Птахи.	Класифікація птахів. Будова тіла. Найбільші і найменші птахи. Перелітні птахи-перші вісники весни, неперелітні (зимуючі) птахи. Місце проживання птахів. Голоси птахів. Живлення птахів (рослиноїдні, хижі та всеїдні). Цикл розвитку птахів. Значення птахів у природі. Червона Книга. Цікаві факти про птахів. Створення сторінки в лепбуці. Виготовлення експонатів для музею в лабораторії. Узагальнення знань.
Тема: Комахи.	Будова комах (голова, груди, черевце, вусики-антени,органи зору, три пари ніг, 1-2 пари крил, щелепи). Небезпечні комахи: кровососні, шкідники. Комахи, що приносять користь. «Хто відвідує квітки?» Цикл розвитку комахи (яйце-личинка-лялечка-комаха). Місце проживання комах. Цікаві факти про комах. Створення сторінки в лепбуці. Виготовлення експонатів для музею в лабораторії. Узагальнення знань.
Тема: Підводне царство.	Мешканці водойм: річок, озер, морів, океанів. Риби та морські тварини (молюски, мідії, медузи, рапани, корали тощо). Особливості будови риб. Значення луски та плавників. Декоративні риби та місце їх проживання. Живлення мешканців водойм. Способи пересування. Небезпечні жителі водойм. Проблема забруднення водойм. Створення сторінки в лепбуці. Виготовлення експонату для музею «Підводне царство» в лабораторії. Узагальнення знань.
Тема: Сили природи. Стихії.	Вогонь, вода, повітря. Пожежа, виверження вулканів. Небезпечні надзвичайні природні явища, що діють з великою руйнівною силою: повінь, землетрус, засуха, смерч, торнадо, тайфун, цунамі Загроза життю та матеріальні загрози. Причини виникнення небезпечних природних явищ. Оформлення сторінки в лепбуці. Художня творчість дітей.
Тема: Мікроби	Увага, мікроби! Маленькі істоти мікроби (ми їх не бачимо, але вони є). Дослідження під мікроскопом. Місце проживання мікробів, спосіб пересування, живлення мікробів. Перехід мікробів від рослин і тварин до людини. Мікроорганізми і віруси. Ріст мікроорганізмів, способи розмноження. Бруд-найкращий товариш Монстра мікроба. Хвороби «Бруднулі». Гігієна. Створення сторінки в лепбуці. Виготовлення експонату для музею в лабораторії.
Тема: Людина. Громадянська освіта. Патріотичне виховання.	Розширення поняття про людину, людські цінності. Спілкування в житті людини та його роль. Дії людини. Будова людини: частини тіла, органи мовлення, зору, слуху, відчуття. Способи пересування. Охорона життя і здоров’я людей. Поняття про раси (ділення людей на види). Расові ознаки (негроїдна, європеоїдна, монголоїдна). Стосунки між людьми, виховання толерантності, поняття про дружбу. Людина починається з добра. Людина серед людей. Поняття Батьківщина, традиції, звичаї та символи України. Виготовлення експонатів для музею в лабораторії. Узагальнення знань.
Заключне заняття.	Узагальнення знань. Інтелектуальний марафон. Активізація знань з використанням лепбука та експонатів музею в лабораторії.
Експрес-огляд вивчених тем.

Висновки та перспективи подальших досліджень

Проблема екологічного виховання дітей дошкільного віку надзвичайно актуальна. Педагогічна наука розробляє нові технології роботи з дітьми дошкільного віку, що забезпечили б розвиток усіх форм екологічної діяльності та найповніше відповідали б сучасним знанням про можливості й особливості екологічного розвитку в дошкільному віці. Створення екологічних лабораторій в дошкільних навчальних закладах сприятиме зростанню у підростаючого покоління мотивації до природозбережувальної діяльності з дошкільного віку. Подальшого дослідження проблема потребує на етапі початкової шкільної освіти.

Список використаних джерел

1. Бєлєнька Г.В. Здоров’я дитини – від родини : [кол. монографія] / Г.В. Бєлєнька, О.Л. Богініч, М.А. Машовець. – К. : СПД Богданова А. М., 2006.
2. Большая детская энциклопедия» перевод с английского А.И.Кима, В.В.Демыкина. М., «РОСМЭН», 2003.
3. Вихователь-методист дошкільного закладу Спецвипуск 2012
4. Всесвятский Б.В. Исследовательский подход к природе и жизни. - М., 1926.
5. Дитина Освітня програма для дітей від двох до семи років Київ-2016
6. Піроженко Т.О., Машовець М.А., Коваленко О.В.

---

---