Лобашова О.Є. Особливості ціннісних орієнтацій подружжя залежно від типу шлюбу

Матеріал з PSYH.KIEV.UA -- Вісник психології і соціальної педагогіки

Перейти до: навігація, пошук

Лобашова Олександра Євгенівна, магістрант психології Інституту психології та соціальної педагогіки Київського університету імені Бориса Грінченка, м. Київ

УДК: 159.9.07


У статті здійснено теоретико-методологічний аналіз суті, структури та особливостей ціннісних орієнтацій подружжя. Розкриті різні типи шлюбу та їх вплив на формування ціннісних орієнтацій подружжя. Розроблені психологічні рекомендації щодо прийняття партнерами систем ціннісних орієнтацій один одного.

Ключові слова: цінність, ціннісні орієнтації, сім’я, шлюб, подружжя.


Статья представляет собой теоретико-методологический анализ сущности, структуры и особенностей ценностных ориентаций супругов. Раскрыты различные типы брака и их влияние на формирование ценностных ориентаций супругов. Разработаны психологические рекомендации по принятию партнерами систем ценностных ориентаций друг друга.

Ключевые слова: ценность, ценностные ориентации, семья, брак, супруги.


The article is theoretical and methodological analysis of the essence, structure and characteristics of marriage values. Revealed different types of marriage and their impact on the values of marriage. Developed psychological recommendations for acceptance by the partners the systems of values of each other.

Key words: value, values, family, marriage, marriage.



Зміст

Актуальність теми

Шлюб і сім'я належать до таких явищ, інтерес до яких завжди був стійким і масовим. У психології традиційно значна частина досліджень присвячена вивченню сім'ї і внутрішньо подружніх стосунків. Вчені досліджували психологію сім’ї з різних боків: психологічну сумісність подружжя та емоційну адаптацію у перші роки після укладення шлюбу (М.Обозов, Т.Трапезнікова, П.Якобсон та ін.), фактори, що впливають на задоволеність шлюбом чоловіків та жінок, розподіл ролей у сім’ї (Ю.Альошина, Л.Гозман), вивчався вплив ціннісних орієнтацій та шлюбно-сімейних настанов партнерів на майбутню подружню взаємодію (Л.Мороз, Ю.Альошина, Г.Дубчак, Т.Говорун), проведений психологічний аналіз розлучень (Л.Сердюк). Вивчалася психологія емоційних стосунків: А.Богословського цікавила симпатія та механізми її виникнення, Л.Гозман та Н.Ажгіхіна розглядали динаміку емоційних стосунків від атракції до кохання. Зарубіжні психологи, яких цікавили інтимні міжособистісні стосунки, вивчали сутність феномену кохання, розробляли та доповнювали його типологію (А.Маслоу, Р.Мей, Е.Фромм та ін.), вплив на шлюбні стосунки моделей стосунків, що існували у батьківській сім’ї (Е.Берн) та ін.

Більшість цих досліджень стосується традиційного шлюбу та потенційно шлюбних взаємин, інші ж форми та типи шлюбно-сімейних стосунків залишилися поза увагою дослідників.

Особливості третього тисячоліття з новим прискоренням науково-технічного прогресу, комп’ютеризацією та глобалізацією всіх форм життєдіяльності у світі деформують звичні стереотипи міжлюдських стосунків і призвичаюють до нових форм спілкування та життєпобудови у різних сферах життєдіяльності людей, в тому числі і шлюбних стосунках.

У суспільстві, зокрема українському, стало фактом поширення і визнання серед людей незареєстрованого шлюбу як такого, що задовольняє шлюбних партнерів своєю нібито полегшеною формою взаємозобов’язань. Проте майже відсутнє психологічне обґрунтування відмінності цінностей неофіційного шлюбу та традиційного.

Сьогодні все більше і більше людей не оформлюють свої стосунки юридично на їх початку або не оформлюють взагалі, постає проблема вивчення схожості або відмінності поглядів та цінностей життя різних типів шлюбно-сімейних відносин.

Мета, завдання і гіпотеза дослідження

У зв’язку з поставленою проблемою, метою дослідження було: теоретично обґрунтувати та експериментально дослідити особливості ціннісних орієнтацій подружжя залежно від типу шлюбу. Для цього нам потрібно було емпірично дослідити ієрархію ціннісних орієнтацій подружніх пар, що перебувають у зареєстрованому та незареєстрованому шлюбі та з’ясувати відмінності між ними.

Гіпотеза нашого дослідження наступна: є значимі розходження ціннісних орієнтацій подружжя, що перебувають у зареєстрованому шлюбі і ціннісні орієнтації подружжя, що перебувають у незареєстрованому шлюбі не менше ніж один та не більше 5 років.

Стан дослідження проблеми

Шлюб і сім’я відносяться до числа таких явищ, інтерес до яких завжди був стійким і масовим. Для суспільства питання про знання цих соціальних інститутів та вміння спрямовувати їх розвиток має першорядне значення вже тому, що від їх стану значною мірою залежить відтворення населення, створення та передача духовних цінностей. Значення, яке в епоху цивілізації сім'я придбала в суспільному та особистому житті людей, зумовило стійкий інтерес до її вивчення. При цьому протягом тривалого часу (приблизно до середини XIX століття) сім'я розглядається як початкова і за своєю природою моногамна ланка суспільства, вихідний пункт її розвитку та мініатюрний «праобраз» [2, c. 7].

Віктор Гюго вважав сім’ю кристалом суспільства, а А.Адлер називав її суспільством у мініатюрі, від цілісності якого залежить безпека всього великого людського суспільства [21, с. 3].

За словами А. Ейнштейна «шлюб – це спроба створити щось міцне і довготривале з випадкового епізоду» [19].

У психології накопичений великий досвід по дослідженню сім'ї і шлюбу, але довгий час ці дослідження велися головним чином з позицій їх місця, ролі в житті суспільства, тенденцій розвитку в період переходу від капіталізму до соціалізму і від соціалізму до комунізму (С.Вольфсон, Е.Балагушкін, С.Лаптьонок, В.Чекалін, Н.Солов'єв, А.Харчев, Н.Шимін, Н.Юркевич, К.Вінніченко, С.Светлов, С.Ключников та ін.).

Зі шлюбу починається сім'я. В основі сім'ї лежать шлюбні стосунки, в яких проявляється як природна, так і соціальна природа людини, як матеріальна (суспільне буття), так і духовна (суспільна свідомість) сфера соціального життя [28, с. 285-290].

Шлюб (на відміну від соціального рабства або самотнього сп'яніння успіхом) легше всього уявити мовою метафори. Припустимо, хтось навчився грати в теніс і вирішив, що грати в парі цікавіше. Корт більше, бігати треба менше, потреба бути героєм вже не настільки нагальна. Граючи поодинці, можна у своїй божевільній системі відчувати себе чемпіоном світу. У парі – зовсім інша гра. Ділянка поділена на дві половини. Кожен відповідає за м'ячі, що потрапили на його територію, і представляє свою пару, приймаючи рішення, який м'яч брати на себе, а який залишити партнеру [20, с. 220].

За С. Голодом, шлюб визначається як особистісна взаємодія чоловіка і дружини, регульована моральними принципами і підтримується властивими йому цінностями. У цьому визначенні підкреслюються: не інституційний характер зв'язку, властивий шлюбу; рівність і симетричність етичних обов'язків і привілеїв обох з подружжя [8, с. 58-59].

У найбільш узагальнюючому розумінні шлюб – це родинний союз співжиття чоловіка й жінки за взаємною згодою. Однак в юридичному сенсі таке визначення є неприйнятним. Справа в тому, що шлюб викликає цілу низку правових наслідків, що мають важливе значення як для самих учасників шлюбних відносин, так і для інших осіб та суспільства в цілому. З урахуванням цього юридичне визначення шлюбу повинно бути чітким та лаконічним і містити його конкретні ознаки. В юридичних текстах першим з відомих було визначення шлюбу, надане римським юристом Модестіном, який вказував, що шлюб – це союз чоловіка та дружини, спільність усього життя, єднання божого та людського права. В дореволюційній літературі це визначення характеризувалося як достатньо точне, однак не суто юридичне. О.Загоровський зазначав, що в юридичному розумінні шлюб – це внормований правом довічний статевий союз чоловіка та жінки. У свою чергу Г.Шершеневич визначав шлюб як союз чоловіка та жінки з метою співжиття, заснований на взаємній згоді і укладений у встановленій формі [17].

Аналіз літератури з цієї теми, дозволяє виокремити найбільш суттєву для нашого дослідження класифікацію шлюбів за критерієм орієнтації на суспільні стереотипи, поширені у суспільстві. За цим критерієм виділяються такі типи шлюбів:

  • традиційний;
  • альтернативний.

Традиційний шлюб – шлюб, що орієнтується на загальновизнані суспільні норми, на прийняті у суспільстві стереотипи.

Альтернативний шлюб, прикладом якого є незареєстрований шлюб, – це шлюб, що орієнтується на особистісні потреби кожного партнера, навіть якщо вони вступають у суперечність з загальновизнаними суспільними нормами.

Оптимальним вибором форми шлюбно-сімейних стосунків є вибір такого типу шлюбу, що найповніше задовольняє потреби особистості, відповідає її психологічним властивостям, сприяє особистісному розвиткові. Передумовами здійснення оптимального вибору типу шлюбно-сімейних стосунків, що є його характеристиками, виступають: рефлексія всієї ситуації вибору, усвідомлення власних індивідуально-психологічних особливостей, шлюбно-сімейних вподобань та уявлень; прийняття відповідальності по відношенню до вибору та всіх його наслідків; самостійність, автономність у прийнятті рішення щодо типу шлюбу [7, c. 74-75].

У загальному сенсі про важливість сім'ї як цінності в людському житті можна сказати, дивлячись на те місце, яке відводиться їй серед інших важливих для людини речей, таких як робота, друзі, вільний час, політика і релігія. Кожний із партнерів розвиває в собі «внутрішній оцінний центр». Цінність або значення всього, що переживається на досвіді, визначається не тим, що говорить один із подружжя, не думками батьків, не правилами церкви, не прищепленими в школі поглядами, а одним лише «відчуттям», що виникає на найглибших рівнях особи [22, с. 260].

Сьогодні стосовно сім'ї в суспільстві складається парадоксальна картина. З одою боку, результати численних досліджень говорять про те, що сім'я – один з найважливіших життєвих цінностей сучасних людей, набагато більш значуща ніж, наприклад, цікава робота, матеріальне благополуччя, успіхи у професійній діяльності [12; 16; 26]. З іншого боку, сім'я – одна з найбільш неблагополучних, кризових сфер життя людей. Це проявляється в нестійкості шлюбів, дезорганізації спілкування в сім'ї та соціалізації дітей, нуклеарізаціі і малодітних [5, с .97-98]. Постійно збільшується кількість чоловіків і жінок середнього віку, які могли б вступити в шлюб, але не мають можливості знайти собі супутника життя відповідно до своїх очікувань [18]. За даними соціологічного дослідження, що було проведено вченими у 1993 році, приблизно п'ята частина сучасних підлітків і юнаків практично знаходиться в постійному конфлікті зі своїми батьками, причому кількість конфліктів збільшується у міру просування від молодшого підліткового до юнацького віку [25, с. 27].

Дослідження Л.Смагіної, яке було проведене у 1994 році показує, що ціннісні орієнтації сучасних подружжя суттєво змінилися в порівнянні з минулим. Якщо століття тому у шлюбних відносинах були присутні поняття моралі, ідеї, соціальної рівності, боргу, жертовності то сьогоднішні сім'ї, які звертаються за психологічною допомогою, піднімають на щит справедливий розподіл участі в господарсько-побутових і виховних клопотах, виконання подружнього обов'язку та незадоволеність в сфері сексуальності [24]. А.Антонов і В.Борисов бачать причину кризи сім'ї в тому, що більшість людей в наш час хочуть задовольняти свої духовні потреби (прагнення до актуалізації свого «Я», до саморозвитку та самовдосконалення) не всередині родини, а поза нею [5]. Якщо слідувати цій логіці, то подружжя з неблагополучних сімей повинні досягати великих успіхів у сфері позасімейних, задовольняючи там потреби в самоактуалізації, саморозвиваються і самоудосконалюються. Але ми знаємо, що в більшості неблагополучних сімей цього не відбувається [10].

Аналіз даних, отриманих протягом останніх кількох років А.Єлізаровим свідчать, що самі потреби в самоактуалізації, саморозвитку і самовдосконаленні у членів неблагополучних сімей не розвинені або перебувають у зародковому стані. Звідси цілком логічно пов'язати благополуччя з високою значущістю в житті сім'ї духовних ціннісних орієнтацій, а сімейне неблагополуччя з їхньою низькою значущістю [11, с. 59-62].

Ціннісні орієнтації виникають кожного разу при "зустрічі" певного рівня потреб і певного рівня ситуацій їх задоволення [4, с. 66-70]. Тому, визначаючи підстава для класифікації ціннісних орієнтацій, було б розумно виходити з тієї чи іншої класифікації людських потреб. В.Ядов, спираючись на класифікацію потреб, запропоновану Г.Ділігенским, робить акцент на тому, з якою соціальною групою та чи інша людина найбільшою мірою ототожнює своє існування [30; 3].

На першому місці стоїть ототожнення з потребами свого «Я», далі йдуть потреби найближчого сімейного оточення, потім потреби численних контактних груп та колективів (відповідно різних галузей виробничої та якості поза виробничої діяльності) і, нарешті, потреби цілісної соціальної системи (наприклад, людства в цілому) . Розвиток особистості В.Ядов ототожнює саме з проходженням цього ланцюжка, в силу чого потреби людського «Я» все більше збагачуються [30, с. 145]. З точки зору цієї парадигми, ціннісні орієнтації, пов'язані з залученням у сферу праці, виявляються відділеними і навіть протиставленим ціннісним орієнтаціям, пов'язаних із залученням в сімейно-побутову та дозвільного активність. При цьому само собою виходить, що «сімейно-побутова активність» однозначно ототожнюється з «діяльністю по споживанню матеріальних і духовних благ», а виробництво того й іншого виноситься за межі сім'ї. Це зовсім не відповідає погляду на сім'ю як на активного суб'єкта виробництва якщо не матеріальних, то духовних благ [9].

Найбільш близька нашому розумінню класифікація базисних потреб людини, запропонована П.Симоновим [23, с. 125]. Виходячи з неї, можна умовно виділити три групи ціннісних орієнтацій, в основі яких лежать:

  1. Вітальні (біологічні) потреби – в їжі, воді, сні, температурному комфорті, захисті від зовнішніх шкідливих умов і т.д. У цьому випадку цінності являють собою безліч «матеріальних квазіпотреб» в одязі, житлі, техніці і т.д.
  2. Аффіліативні потреби – приналежність до певної соціальної групи і прагнення займати певну (не обов'язково лідерське) місце в ній, користуватися прихильністю і увагою оточуючих, бути об'єктом їх поваги і любові.
  3. Духовні потреби – пізнання навколишнього світу і свого місця в ньому, сенсу й призначення свого існування, прагнення до саморозвитку та самовдосконалення, альтруїзм [11].

Звідси легко прийти до того, що сім'я – соціальна група, діяльність якої - збереження, розвиток і передача наступним поколінням саме духовних ціннісних орієнтацій. Звичайно, не виключено і те, що сім'я може зберігати, розвивати і передавати іншим поколінням і не духовні ціннісні орієнтації. Але в такому випадку процес соціалізації значно ускладнюється: діти легко відкидають ті позитивні не духовні цінності, якими батьки все-таки цінують; їх поведінка починає визначатися примітивними егоїстичними потягами, а не прагненням до позитивних цінностей, вони легко розтрачують те, що батькам вдалося накопичити. Родина – місце, де накопичується і реалізується соціально-виховний потенціал. Члени сім'ї особливо значущі одне для одного, що породжує бажання бачити іншу краще, ніж він є насправді, допомагати йому стати краще [11].

По суті, ціннісні орієнтації повинні передувати шлюбу або зароджуватися вже на перших етапах шлюбу. Як відзначає В.Сисоєнко, після укладення шлюбу має відбутися поступове злиття двох «Я» – чоловіка і дружини, ототожнення потреб, інтересів, бажань, намірів. Кращий варіант той, в якому досягається максимально можливе злиття інтересів і потреб. Позитивну роль у цьому процесі відіграють готовність подружжя відкрито обговорювати виникають розбіжності і бажання шукати компроміс; негативну – установка на маніпулювання чоловіком, що передбачає відмову від щирості у стосунках і вироблення витончених методів впливу на нього з метою підпорядкувати собі і тим самим отримати перемогу [1]. Якщо з яких-небудь причин інтереси і бажання не стають спільними, автономність двох "Я" зберігається, то шлюб стає конфліктним і нестійким [27, с. 75].

Таким чином, з моменту укладення шлюбу останній стає своєрідним інститутом соціалізації подружжя. Вступ до шлюбних відносини припускає початок внутрішньої роботи, духовних зусиль, духовного зростання. Необхідно відмовитися від власного егоїзму, що вже є саморозвитком і самовдосконаленням. Виходить, що сімейний союз сам по собі породжує ціннісні орієнтації у подружжя, відбувається підготовка до наступного етапу, коли ці орієнтації належить передати дітям [11, с. 63-67].

Виникає питання: наскільки я цікавий для іншого, що служить стимулом до одержання освіти, розширення світогляду; з'являється стимул бути творчою людиною, розуміти і пояснювати життя, шукати її сенс. У випадку, якщо життя членів сім'ї все більше опосередковується різними цінностями, шлюб стає стійким, стабільним, сім'я – більш інтегрованою. В іншому випадку виникають конфлікти. Сенс конфліктів полягає у тому, щоб чоловік і дружина все більш відмовлялися від свого егоїзму і все більше орієнтувалися на сімейні цінності.

Інтеграція сім'ї безпосередньо залежить від ролі сімейних ціннісних орієнтацій в її житті.

Цінності – це основа спрямованості особистості, її ставлення до оточуючого світу, до інших людей і до самої себе [29, с. 350]. Виділяють єднання когнітивних, емоційних і поведінкових ціннісних орієнтацій подружжя, зміна однієї з яких відбивається на всіх інших.

Розбіжності в системах ціннісних орієнтацій подружжя можуть служити ґрунтом для багатьох сімейних конфліктів, зокрема таких, як конфлікт сімейних ролей, боротьба за лідерство в сім'ї, конфлікт як засіб зняття напруження, конфлікт як захист власного «Я». В основі кожного з них лежить суперечність між сформованими до шлюбу ціннісними уявленнями кожного з подружжя про рольові функції чоловіка і дружини в сім'ї та способи їх реалізації. Конфлікт може виникнути і в результаті зіткнення звичних для кожного з подружжя шляхів і способів задоволення соціокультурних, інтелектуальних, естетичних та інших потреб, прагнення відстояти свою індивідуальність, намагання узгодити уявлення про себе з думкою партнера [15, с. 112].

Конфліктна ситуація у сфері ціннісних орієнтацій, що перешкоджає створенню взаємоприйнятної системи сімейних цінностей ширшого обсягу, ніж індивідуальні, унеможливлює інтеграцію родини, а отже й виконання нею своїх обов'язків, створює небезпеку дім її існування. Викликаючи напруження в сімейних стосунках, конфлікти ціннісних орієнтацій дезінтегрують родину [13, с. 79].

Для забезпечення психологічного комфорту в сім'ї та успішного її функціонування суттєве значення має те, як складаються взаємини і взаємодія принаймні у трьох складових: між самим подружжям, між батьками й дітьми, між братами й сестрами, якщо в родині зростають двоє і більше дітей. Основним чинником, який зумовлює характер взаємин і взаємодії в усіх ланках сім'ї, є ставлення подружжя один до одного та їхні батьківські установки щодо дітей.

Виникнення порушень у сімейних взаєминах, як правило, пояснюється наявністю значної дистанції між членами родини, пов'язаної з прагненням уникнути контакту, неприйняттям особистості партнера або надмірною емоційною зосередженістю на ньому, що виявляється в опіці, захисті, надмірній вимогливості та спробі будь-що підігнати його під уявний образ чоловіка, дружини або дитини. У взаєминах подружжя в період першої фази сімейного життя часто виникають негаразди, пов'язані з надмірною емоційною зосередженістю на партнерові, щільною опікою його і жорсткою вимогливістю щодо образу чоловіка чи дружини, Це саме простежується нерідко і в сім'ях з однією дитиною, на якій сфокусовані всі почуття й турботи батьків. У пізніших фазах подружнього життя та в його кризові періоди джерелом сімейних чвар частіше виступає емоційна дистанція. Реалізація тих чи інших установок подружжя в сімейних взаєминах створює певну соціально-психологічну картину родинного життя, яка виявляється у специфічному її укладі [14, с. 55].

Вкоренилася думка, що кожна сім'я має притаманний тільки їй одній індивідуальний стиль родинних стосунків (систему прийомів впливу один на одного та ін.). Дослідження стилю взаємин у сім'ї передбачає їх класифікацію для надання цілеспрямованої психологічної допомоги в налагодженні сімейних стосунків.

Психологічний аналіз сім'ї як малої соціальної групи, умов і механізмів її функціонування передбачає вивчення ціннісних орієнтацій подружжя, які є одним з конституюючих сім'ї чинників, що регулюють взаємини подружжя, визначають їх ставлення один до одного, до дітей, інших людей, навколишнього світу взагалі. Розбіжності в індивідуальних системах ціннісних орієнтацій подружжя є головною перешкодою інтеграції сім'ї, її повноцінного функціонування. Гострі конфлікти, що виникають на цьому ґрунті, роблять неможливим нормальне внутрішньосімейне спілкування і створюють небезпеку для існування родини [6, с. 25-30].

Аналіз результатів дослідження

Для реалізації поставленої мети та завдань нами були застосовані такі психодіагностичні методики: «Уровень соотношения «ценности» и «доступности» в различных жизненных сферах» (Е.Б. Фанталова) , анкета, розроблена нами, що включає у себе 9 питань загального змісту, «Морфологический тест жизненных ценностей» (В. Ф. Сопов, Л. В. Карпушина), опитувальник Міні-мульт, опитувальник «Измерение установок в семейной паре» (Ю.Е. Алешина, Л.Я. Гозман, Е.М. Дубовская).

В емпіричному дослідженні брало участь 50 подружніх пар (100 осіб), що перебувають у шлюбі не менше одного, і не більше 5 років. З них 25 пар живуть у зареєстрованому шлюбі та 25 пар, що живуть у незареєстрованому шлюбі.

Серед отриманих даних за допомогою анкети можна побачити наступну закономірність. Відповіді респондентів ми занесли до табл. 1.

Таблиця 1

Розподіл відповідей респондентів щодо значення цінностей у житті


Цінності Зареєстрований шлюб  % Незареєстрований шлюб  %
Що Ви найбільше цінуєте у стосунках?
1 Взаєморозуміння 20 40 18 36
2 Покірність 0 0 0 0
3 Індивідуальність 2 4 3 6
4 Кохання/любов 14 28 2 4
5 Довіра 3 6 1 2
6 Щирість 2 4 0 0
7 Підтримка 2 4 17 34
8 Турбота 3 6 0 0
9 Взаємоповага 2 4 8 16
10 Пристрасть 2 4 1 2
Що є найголовнішим у Ваших стосунках?
1 Економність 2 4 0 0
2 Звичка 2 4 0 0
3 Кохання/любов 17 34 5 10
4 Чесність/щирість 0 0 15 30
5 Пристрасть 9 18 0 0
6 Взаєморозуміння 7 14 12 24
7 Взаємовіддача 2 4 0 0
8 Підтримка 3 6 0 0
8 Спільні інтереси 1 2 9 18
10 Довіра 1 2 4 8
11 Повага 5 10 0 0
12 Поступливість 1 2 5 10

Як бачимо з табл. 1, серед подружніх пар, що брали участь в анкетуванні, 40% з яких перебувають у зареєстрованому шлюбі, найбільше цінують у своїх стосунках взаєморозуміння, 28% – любов, решта 32% розділили між собою такі цінності, як довіра, взаємоповага, щирість, підтримка, турбота, пристрасть, покірність.

36% респондентів, що живуть у незареєстрованому шлюбі, цінують у своїх стосунках взаєморозуміння, 34% – підтримку, 16% – повагу. 14% розділили між собою: індивідуальність, любов, довіра та пристрасть.

Стосовно відповіді на питання, що є найголовнішим у Ваших стосунках отримані результати дещо відрізняються. Так, у зареєстрованому шлюбі 34% вважають головним у своїх стосунках любов, 18% – пристрасть, 14% взаєморозуміння. 34% посіли такі цінності, як повага, підтримка, економність, звичка, взаємовіддача, довіра, поступливість та спільні інтереси. Особи, які перебувають у незареєстрованому шлюбі головним у стосунках вважають чесність – 30%, взаєморозуміння – 24% та спільні інтереси – 18%. Кохання, поступливість та довіра ділять між собою 28%.

Такі результати можна пояснити тим, що відношення один до одного у різних типах шлюбу є різним. Так у зареєстрованому шлюбі більше цінується кохання та пристрасть, що створюють інтимність стосунків та являються основними цінностями їх життя. Повага один до одного завжди присутня та є однією із головних якостей такого типу шлюбу.

У незареєстрованому шлюбі важливу роль відіграють підтримка, взаємоповага, чесність та спільні інтереси. Можливо такі цінності важливі для, тих хто перебуває в незареєстрованому шлюбі, тому що мають більш зовнішній об’єднуючий характер, відносно цінностей, які присутні в зареєстрованому шлюбі. Оскільки для тих хто перебуває в незареєстрованому шлюбі, дуже важливим є відчуття стабільності, захищеності, а ці цінності його і забезпечують.

За допомогою методики «Уровень соотношения «ценности» и «доступности» в различных жизненных сферах» (Е.Б. Фанталова), ми дослідили 12 основних загальнолюдських цінностей, що дозволило нам після отримання та обробки результатів зробити ієрархію цінностей та проранжувати їх в залежності від значущості (табл. 2).

Таблиця 2
Ієрархія загальнолюдських цінностей подружніх пар
Цінності Зареєстрований шлюб Ранг Незареєстрований шлюб Ранг
1 Активна діяльність 7,8 5 8,2 7
2 Здоров’я 8,1 3 7,6 8
3 Цікава робота 8 4 8,2 7
4 Краса природи 6,2 9 7,2 9
5 Любов 9,5 2 9,3 3
6 Матеріально забезпечене життя 7,8 5 9,2 4
7 Наявність хороших друзів 8 4 9,6 1
8 Впевненість у собі 7,1 8 9,6 1
9 Пізнання 7,5 6 8,5 5
10 Свобода 7,3 7 8,3 6
11 Щасливе сімейне життя 9,6 1 9,5 2
12 Творчість 5,9 10 6,8 10

Як видно з табл.. 2, у подружніх пар, що перебувають у зареєстрованому шлюбі, перші три позиції займають такі загальнолюдські цінності: любов, щасливе сімейне життя і здоров’я. Четверте місце поділили між собою дві цінності: цікава робота та наявність хороших друзів. На п’ятому місці розташувалися також дві цінності: активна діяльність та матеріальна забезпеченість. Шосте, сьоме місце посіли: пізнання та свобода. І останні три місця, восьме, дев’яте, десяте посіли: впевненість, краса природи, творчість, як найбільш не привабливі цінності серед подружніх пар, що живуть у офіційному шлюбі.

Стосовно подружніх пар, що перебувають у неофіційному шлюбі, дані дещо відрізняються від попередніх. Перші три місця посіли ті ж самі цінності, що і у офіційному шлюбі, але з різною ієрархією. Так, на першому місці тут виступає щасливе сімейне життя. Друге місце поділили між собою: наявність хороших друзів та впевненість, на третьому розташувалася така цінність, як любов. На четвертому, п’ятому, шостому місці розташувалися цінності: матеріальна забезпеченість, здоров’я, пізнання. На сьомому : свобода та цікава робота. Останні місця посіли: активна діяльність, краса природи та творчість.

Для перевірки значимості винайдених відмінностей використовувався коефіцієнт рангової кореляції rs Спірмена, що дало змогу стверджувати що висунута нами гіпотеза підтвердилась, тобто існують відмінності у ціннісних орієнтаціях подружніх пар залежно від типу шлюбу.

Ця кореляція є середнього рівня, а отже серед сімейних пар, що перебувають у зареєстрованому шлюбі та сімейних пар, що перебувають у незареєстрованому шлюбі є цінності як спільні так і відмінні. Звідси можна зробити висновок, що такі цінності як професійна та активна діяльність, освіта, здоров’я, любов та цікава робота подружні пари, не залежно від типу шлюбу, дані цінності оцінюють однаково високо. Це можна пояснити тим, що багато подружніх пар, перед тим як офіційно зареєструвати свої відносини починають спільно проживати один з одним. Вони разом розвиваються та рухаються в одному напрямі. Почитають співвідносити власні цінності з цінностями партнера. Коли остаточно приходять до думки, що партнер який знаходиться зараз влаштовує їх повністю вони приймають рішення щодо офіційної реєстрації своїх відносин. Але не завжди є можливість одразу піти до РАКСу, на це може знадобитися багато часу. Пари продовжують перебувати у незареєстрованих стосунках один з одним, хоча майже нічим не відрізняються від подружжів, що перебувають у зареєстрованому шлюбі, а отже і цінності для таких пар є однаковими.

Ще одна класифікація пар які живуть неофіційним шлюбом, представляє собою тих, хто не хоче брати на себе відповідальність та узаконювати свої відносини. Такі особи направлені на особистісний розвиток, а тому їх цінності дещо відмінні від цінностей пар, що перебувають у зареєстрованому шлюбі.

Для прийняття подружжя один одного важливе значення має взаємопізнання і взаємоузгодження індивідуальних ціннісних орієнтацій кожного з них, вироблення на їх основі загальносімейних цінностей. При цьому мають значення не тільки схвалення й прийняття загальносімейних цінностей, а й позитивне ставлення кожного з подружжя до ціннісних орієнтацій партнера.

З моменту укладення шлюбу останній стає свого роду інститутом соціалізації подружжя. Вступ в шлюбні відносини передбачає початок внутрішньої роботи, духовних зусиль, духовної зростання. Необхідно відмовитися від власного егоїзму, що вже є саморозвитком і самовдосконаленням. Виходить, що сімейний союз сам по собі породжує ціннісні орієнтації подружжя, відбувається підготовка до наступного етапу, коли ці орієнтації належить передати дітям. Виникає питання: наскільки я цікавий для іншого, що служить стимулом до одержання освіти, розширенню світогляду; з'являється стимул бути творчою людиною, розуміти і пояснювати життя, шукати її сенс та приймати іншого таким, яким він є.

У разі, якщо життя членів сім'ї все більш опосередковується спільними сімейними цінностями, шлюб стає стійким, стабільним, сім'я – інтегрованою. В іншому випадку виникають конфліктні ситуації. Сенс яких полягає в тому, щоб подружжя все більш відмовлялося від свого егоїзму і все більш орієнтувалося на орієнтаційні цінності один одного.

Висновки

Подружжя, сім’я і родина — особливі системи, які складаються з особливих елементів та особливих зв’язків. У подружжя елементами є люди, причому у кожній системі — двоє протилежної статі. Зв’язками між ними є певні стосунки, як зареєстровані так і неофіційні.

В опрацьованих нами дослідженнях автори виділяють наступну класифікацію шлюбів за критерієм орієнтації на громадські стереотипи, поширені у суспільстві. За цим критерієм виділяються традиційний та альтернативний шлюб. Традиційний шлюб – шлюб, що орієнтується на загальновизнані суспільні норми, на прийняті більшістю стереотипи.

Альтернативний, прикладом якого є незареєстрований шлюб, – це шлюб, що орієнтується на особистісні потреби кожного партнера, навіть якщо вони вступають у суперечність з загальновизнаними суспільними нормами.

Насьогодні можна говорити про існування двох різних думок стосовно шлюбу: одна з них підтримує традиційний тип шлюбу, згідно іншої зареєстрований шлюб – застаріле явище, оскільки незареєстрований шлюб ні до чого не змушує, звідси простежується певна мода на неофіційні шлюби.

У процесі виконання поставлених перед магістерською роботою завдань, нами було проаналізовані особливості ціннісних орієнтацій подружжя що перебувають у зареєстрованому і незареєстрованому шлюбі.

Ціннісні орієнтації можуть передувати шлюбові і мають зароджуватися вже на перших його етапах. Після укладання шлюбу повинно відбутися поступове злиття двох «Я» ототожнення потреб, інтересів, бажань та намірів. Кращий варіант той, в якому досягається максимально можливе злиття інтересів і потреб. Позитивну роль у цьому процесі відіграють готовність подружжя відкрито обговорювати виникаючі розбіжності і бажання йти на компроміс; негативну – установка на маніпулювання партнером по шлюбу, що передбачає відмову від щирості у стосунках і вироблення неконструктивних методів впливу на нього з метою підпорядкування власним потребам та цілям і таким чином задовольнити їх.

Система ціннісних орієнтацій сім'ї не є сталою протягом усього її життєвого циклу. Загальносімейні цінності не завжди включають у себе ціннісні орієнтації кожного з подружжя. Діапазон ціннісних орієнтацій окремих осіб родини може бути вужчий або ширший від загальносімейних. Чим ширший обсяг індивідуальних цінностей подружжя, тим більше в них можливостей для взаєморозуміння, тобто для єдності.

У ході проведення дослідження, ми побачили які саме цінності відрізняються у подружніх парах залежно від типу шлюбу. Це дало нам змогу стверджувати, що висунута нами гіпотеза підтвердилась, тобто існують відмінності у ціннісних орієнтаціях подружніх пар залежно від типу шлюбу.

Так, спільними цінностями для подружніх пар є професійна та активна діяльність, освіта, здоров’я, любов та цікава робота. А відмінними цінностями серед подружніх пар в залежності від типу шлюбу є значення освіти у житті, пізнання, творчість та різноманітні захоплення.

Емоційні сторони міжособистісних відносин, а не економічні або статусні, стають основою сучасного шлюбу. Шлюб все більше ґрунтується на внутрішніх силах: взаємну підтримку, взаємне розуміння, емоційних, сексуальних відносинах, відповідальності за виховання дітей.

Також значимо, що аналізуючи отримані дані, нами були розроблені психологічні рекомендації щодо прийняття партнерами систем ціннісних орієнтацій один одного та подолання виникаючих на цьому ґрунті конфліктів.

Для психологічної сумісності подружжя важливе значення має взаємопізнання і взаємоузгодження індивідуальних ціннісних орієнтацій кожного з них, вироблення на їх основі загальносімейних цінностей. При цьому мають значення не тільки схвалення й прийняття загальносімейних цінностей, а й позитивне ставлення та прийняття кожного з подружжя до ціннісних орієнтацій партнера.

Список використаної літератури

  1. Алешина Ю.Е., Гозман Л.Я., Дубовская Е.М. Социально-психологические методы исследования супружеских отношений. – М., 1987.
  2. Андреева Т. В. Особенности и тенденции развития современной семьи //Ананьевские чтения, 2002. СПб.: Изд-во С. – Петербургского университета, 2002. – 463 с.
  3. Андреева Г. М. Социальная психология. – М.: Аспект Прес, 1997. – 375 с.

Андреева Т. В. Семейная психология: Учеб. пособие. – СПб.: Речь, 2004. – 435 с.

  1. Антонов А.И., Борисов В.А. Кризис семьи и пути его преодоления. Научный доклад. М., 1990. – 350 с.
  2. Антонюк Е.В. Становление ролевой структуры молодой семьи и ее восприятие супругами: Психологическое исследование // Вестник Моск. ун-та. Психология. Сер.14. –1993. – № 4. – 25–34 с.
  3. Бодалев А.А. Проблемы гуманизации межличностного общения и основные направления их психологического изучения // Вопросы психологии. – 1989. – N6. 74-75 с.
  4. Голод С.И. Семья и брак: историко-социологический анализ. – СПб.: Петрополис, 1998. – 272 с.
  5. Елизаров А.Н. К проблеме поиска основного интегрирующего фактора семьи // Вестник Московского университета. Серия 14. Психология. – 1996. – №1.
  6. Елизаров А.Н. Родительско-юношеский конфликт в работе молодежного телефона доверия // Вестник психосоц. и коррекцион.реабилитац. работы. 1995. – №2.
  7. Елизаров А.Н. Роль духовных ценностных ориентаций в процессе интеграции семьи // Вестник Московского университета. Серия 14. Психология. – 1997. – №3. – 59 – 67 с.
  8. Иудин А.А., Стрелков Д.Г. Актуальные проблемы социализации молодежи. Н.-Новгород, 1994.
  9. Канатаев Ю.А. Психология конфликта. – М.: ВАХЗ, 1992. – 448 с.
  10. Ковалев С. В. - Психология семейных отношений. М., 1987. – 160 с.
  11. Ковалев С.В. Психология современной семьи. Информационно-методические материалы к курсу "Этика и психология семейной жизни": Книга для учителя. – М.: Просвещение, 1988. – 164 с.
  12. Мацковский М.С., Бодрова В.В. Ценность семьи в сознании различных слоев населения // Семья в представлениях современного человека / Под ред. – Г.А. Заикиной, М.С. Мацковского, Е.В. Фотеевой. М., 1990.
  13. Науково-практичний коментар Сімейного Кодексу України, Жилінкова, 2008р. : Розділ II.Шлюб. Права та обов'язки подружжя.(ст.21-120) : Глава З. Загальні положення.(ст.21)
  14. Попов Б.Н., Попов В.Б. Современные проблемные ситуации при создании семьи // Семья у народов Северо-Востока СССР / Под ред. – М.К. Панкратовой. Якутск, 1988.
  15. Психологічні різновиди шлюбів [електронний ресурс] // Весільний портал [сайт]. - Режим доступу: http://narecheni.info/tsikavo-znati/psiholochni-riznovidi-shlyubiv.html (24.05.2010). - заголовок з екрану.
  16. Психология семьи: Учебно-методическое пособие /Сост. В.И. Слепкова, А.А. Костюкович. – Мн.: БГПУ им. М. Танка, 2001. – 345 с.
  17. Психологія сімейних взаємин: навч.посіб./ [[[М.С. Корольчук]], П.П.Криворучко, В.І. Осьодло та ін.]; за аг.ред.М.С.Корольчука. –К.:Ніка–Центр, 2010. – 296 с.
  18. Роджерс К. Психология супружеских отношений возможные альтернативы . Пер. с англ. В. Гаврилова. – М.: Эксмо, 2002. – 288 с.
  19. Симонов П.В., Ершов П.М., Вяземский Ю.П. Происхождение духовности. М., 1989. – 352 с.
  20. Смагина Л.В. Психопатический механизм любовного чувства // Современная семья: проблемы и перспективы /Под ред. А.И. Тащевой и др., Ростов-на-Дону, 1994.
  21. Собкин В.С., Писарский П.С., Толстых А.В. Отношение к классному руководству. М., 1993. – 120 с.
  22. Собкин В.С. Жизненные ориентации старшеклассников // Жизненные ориентации учащихся и проблемы современного образования / Под ред. В.С. Собкина. М., 1990.
  23. Сысоенко В.А. Супружеские конфликты. 2-е изд., перераб. и доп. М., 1989. – 173 с.
  24. Трапезникова Т.М. Определение согласованности семейных ценностей и ролевых установок в брачной паре // Практикум с общей, экспериментальной и прикладной психологии / Под ред. А.А. Крилова, С.А. Манчева. – СПб.: Санкт–Петербург, 2000. – 486 с.
  25. Франкл В. Человек в поисках смысла: Пер. С англ. И нем. – М.: Прогресс, 1990. – 368 с.
  26. Ядов В.А. Социальная идентификация личности. М., 1994. – 280 с.


Особисті інструменти
Ми в мережі
Реклама