Лук'янчук С.Ф. Підготовка майбутніх учителів в університетах США до професійної діяльності в полікультурному шкільному середовищі

Матеріал з PSYH.KIEV.UA -- Вісник психології і соціальної педагогіки

Перейти до: навігація, пошук

Лук’янчук Світлана Федорівна – старший викладач кафедри іноземних мов та методики їх викладання Інституту педагогіки та психології Національного університету імені М.П. Драгоманова, кандидат педагогічних наук, м. Київ.


У статті розглядається проблема підготовки майбутніх учителів до роботи в умовах культурної і мовної різноманітності учнівського складу американських шкіл. Автор дає визначення поняття "полікультурна компетентність", а також окреслює ключові складові підготовки ефективного полікультурного вчителя вищими навчальними закладами США.

Ключові слова: полікультурна компетентність, культурна і мовна різноманітність учнів, ефективний полікультурний учитель.


В статье рассматривается проблема подготовки будущих учителей к работе в условиях культурного и языкового разнообразия ученического состава американских школ. Автор дает определение понятия «поликультурная компетентность» а также выделяет ключевые составляющие подготовки эффективного поликультурного учителя высшими учебными заведениями США.

Ключевые слова: поликультурная компетентность, культурное и языковое разнообразие учащихся, эффективный поликультурный учитель.


The article deals with the problem of the prospective teachers’ training for work under the conditions of cultural and language students’ diversity at American schools. The author defines the term “multicultural competence” and highlights the core elements of the effective multicultural teacher’s training by the higher educational establishments of the USA.

Key words: multicultural competence, cultural and language students’ diversity, effective multicultural teacher.


Зміст

Постановка проблеми

В рамках процесу входження України в міжнародний освітній простір все більшої актуальності набуває завдання підготовки вчителя, здатного відповідати індивідуальним потребам дітей з різноманітним етнічним, мовним, культурним, соціальним і релігійним досвідом. Такі українські педагоги, як О. Сухомлинська, Л. Пуховська, А. Сбруєва, Л. Голік, В. Жуковський, Р. Агадулін, Н. Якса, В. Кузьменко, Л. Гончаренко та інші у своїх наукових пошуках звертаються до проблеми підготовки майбутніх учителів до професійної діяльності в полікультурному середовищі.


Аналіз досліджень

Будучи зацікавленими досвідом роботи закладів педагогічної освіта за рубежем, вчені Т. Кошманова, Я. Гулецька, Т. Чувакова, О. Литвинов торкались у своїх дослідженнях деяких аспектів підготовки майбутніх вчителів в університетах США. В умовах расової й етнічної різноманітності американського суспільства сьогодні в американських педагогічних виданнях проводяться активні дискусії з цього питання. Воно неодноразово висвітлювалось в роботах таких вчених, як С. Нієто, Р. Гарсіа, К. Грант, К. Гібсон, Дж. Кінг, П. Кларк, Р. Хілл та багатьох інших.


Постановка мети дослідження

Для характеристики вчителя, готового до ефективної професійної діяльності в культурно різноманітному шкільному середовищі, вчені С. Нієто, Гуі-Мін Чоу, К. Гібсон, Дж. Кінг, П. Кларк, Р. Хілл та інші використовують термін "ефективний полікультурний вчитель". Наше дослідження виявило, що, незважаючи на чималий інтерес до відповідного досвіду американських науковців, здобутки освітян США по підготовці ефективного полікультурного вчителя залишаються мало вивченими у вітчизняній педагогічній науці.

Зважаючи на це, метою нашої статті є дослідити підготовку майбутніх учителів у вищих навчальних закладах США до професійної діяльності в умовах полікультурного шкільного середовища.


Виклад основного матеріалу

Беручи до уваги складнощі в роботі американських вчителів, пов’язані з різноманітністю учнів щодо їх етнічного походження, мови, культури, стилів навчальної діяльності, індивідуальних інтересів і здібностей, а також соціального походження, з одного боку, й зниження рівня успішності в школярів вихідців з етнічних меншин, з другого боку, запроваджена урядом реформа системи початкової і середньої освіти ставить перед університетами і коледжами вимогу підготовки компетентних, турботливих, висококваліфікованих вчителів для всіх учнів. Стандарти Національної Ради з Акредитації Освіти Вчителя за 2009 рік визначили широкий набір знань і вмінь, якими повинні володіти майбутні вчителі для отримання ліцензії на вчительську діяльність. Стандарт №4 "Різноманітність" ставить перед студентами закладів педагогічної освіти чітку вимогу виробити за період професійної підготовки розуміння різноманітності стилів навчальної діяльності учнів різного етнічного походження та вміння адаптувати методи навчання відповідно до цих стилів [3].


На думку теоретиків концепції полікультурного виховання С. Нієто, Р. Гарсіа, К. Гранта, К. Гібсона, Дж. Кінга, П. Кларка, Р. Хілла та багатьох інших, найважливішими елементами педагогічного професіоналізму сьогодні є психологічна готовність і професійна здатність працювати у складному різноманітному соціокультурному середовищі США. Вчитель, який працює в полікультурному, полімовному колективі, повинен володіти не тільки глибокими професійними знаннями, а й вмінням працювати з учнями, життєві цінності яких часто повністю відрізняються від його особистих цінностей. Тому важливою умовою успішної педагогічної діяльності є повага до етнокультурних, соціальних та мовних відмінностей учнів, визнання їх права на збереження культурної ідентичності, незалежно від місця проживання, а також права на рівні освітні можливості.


Сьогодні підготовка ефективного полікультурного вчителя для всіх учнів стала основним завданням в освіті майбутніх вчителів у вищих навчальних закладах США. Важливою складовою професійної підготовки є оволодіння полікультурною компетентністю. Полікультурна компетентність вчителя включає три головні компоненти: усвідомлення, знання і майстерність.


Усвідомлення вчителем своєї власної культурної ідентичності, поглядів, цінностей, визнання властивих йому упереджень і стереотипів, які впливають на його світобачення і світосприйняття, є дуже важливим для формування неупередженого ставлення до учнів і колег з різних етнічних і расових груп.


Знання включають розвиток гнучкого, вільного від стереотипів розуміння культурного, соціального та родинного досвіду учнів різноманітного походження, а також критичної оцінки соціально-політичних, історичних та економічних обставин, які впливають на людей з різних етнічних і расових груп в їх повсякденному житті.


Під майстерністю ми розуміємо наявність уважного, доброзичливого, заохочувального ставлення і оцінювання, розуміння потреб різних учнів, вміння вибирати методики, які підходять для конкретної школи і класу, включення полікультурного компоненту в навчальний матеріал на всіх етапах навчання, вміння підбирати ефективні методи навчання для учнів з різними стилями навчальної діяльності.


Для оволодіння майбутніми вчителями полікультурною компетентністю ставляться наступні вимоги перед програмами підготовки майбутніх вчителів: по-перше, наявність полікультурного компоненту в усіх навчальних курсах, матеріалах і посібниках; по-друге, охоплення всіх без винятку студентів-майбутніх вчителів спеціально розробленими курсами полікультурного виховання і освітньої рівності; по-третє, проходження студентами педагогічної практики в школах з культурно і лінгвістично різноманітним учнівським складом [5, с.45].


У світлі високих вимог американські освітяни вважають, що полікультурна підготовка майбутніх вчителів вимагає від навчальних курсів наступного:

1) забезпечення студентів знаннями про культуру різних расових та етнічних груп;

2) звернення до переконань самих майбутніх вчителів та їх ставлення до культурних відмінностей;

3) оволодіння культурно-відповідними педагогічними навичками [2].


Забезпечення студентів знаннями про культуру різних груп має дуже важливе значення, тому що відсутність чи обмеженість таких знань призводить до поширення упереджень і стереотипів. Одним з них є сприйняття культурно різноманітних учнів як розумово відсталих, а тому неспроможних навчатися за програмами, які передбачають продовження навчання в коледжах та університетах. В багатьох навчальних програмах для майбутніх вчителів все ще міститься мінімум інформації, необхідної для розуміння питань раси і етнічності. Раса людини є ознакою, яка може використовуватись як негативне, або, навпаки, позитивне явище. Наприклад, бути білим означає мати привілеї. Білі сприймаються позитивно в шкільному оточенні. Визнання цього факту може бути одним з перших кроків в полікультурній підготовці майбутніх вчителів.


Звернення до переконань і ставлень студентів необхідне для вироблення у майбутніх вчителів вміння аналізувати своє ставлення до культурних відмінностей. Важливо вміти досягати глибинного розуміння культури. Часто традиційна полікультурна підготовка майбутніх вчителів зосереджується на розповсюдженні знань про різноманітність культур і, в той же час, уникає дискусії щодо ставлень і переконань, прийнятих культурою так званого "основного потоку" американського суспільства. Дослідження показують, що "те, що відрізняється" сприймається білими американцями англосаксонського походження протестантського віросповідання як "гірше". Це особливо важливо в зв’язку з тим, що очікування вчителів, як правило, визначають досягнення учнів: великі сподівання часто сприяють високим академічним досягненням учнів, малі сподівання призводять до низької успішності.


Оволодіння культурно-відповідними педагогічними навичками. Майбутні вчителі повинні оволодіти вмінням організовувати роботу класу а також такими методами навчання, які відповідають стилям навчальної діяльності культурно різноманітних учнів [2]. Досить часто майбутні вчителі заявляють, що, коли вони будуть працювати в школі, то ставитимуться однаково до всіх учнів. Але правильним є підхід, який визнає, що всі учні різні і вимагають не однакового ставлення, а врахування таких факторів як культурні, інтелектуальні й фізичні особливості дітей з різних расових та етнічних груп, а також їх соціально-економічного становища. При цьому, у ставленні до дітей із малозабезпечених сімей походженням з меншин важливо, щоб співчуття до їхнього становища і турбота про них не стали на заваді високим сподіванням стосовно таких учнів [5, с.50].


В 2002 році Центром досліджень з питань освіти, різноманіття і вдосконалення (Center for Research on Education, Diversity and Excellence (CREDE) було проведено і обнародувано національне дослідження з питання освіти вчителів в контексті їх підготовки до роботи в умовах різноманітного учнівського складу. Автори дослідження вчені П. Валтон, Л. Бака й К. Ескамілла розробили рекомендації для програм підготовки вчителів в аспекті полікультурності, в яких основна роль відводиться викладачам закладів педагогічної освіти [6]. Професори Каліфорнійського державного університету С. О’Хара і Р. Прітчард також впевнені, що центральним компонентом будь-якої успішної програми підготовки полікультурного вчителя є регулярне моделювання викладачами закладу кращих зразків практичного здійснення полікультурного виховання на своїх заняттях, підкреслюючи значення методів навчання, які використовуються в роботі з диверситивним учнівським складом. Для цього викладачам необхідно самим включатись в безперервний процес професійного розвитку, мати для цього постійний доступ до відповідних ресурсів, а також заручитися підтримкою адміністрації навчального закладу і органів місцевої влади [4, с.45].


Останнім часом вчені, політики й шкільні вчителі почали серйозно переглядати університетські програми підготовки вчителів. В багатьох штатах було ініційовано створення шкіл професійного розвитку (professional development schools) при університетах [5, с.45]. Це спеціально реорганізовані і реструктуризовані діючі школи, розміщені в районах з великим расово-етнічним різноманіттям в складі населення. Після закінчення чотирирічної програми підготовки і отримання ступеня бакалавра молоді вчителі мають можливість протягом одного року випробовувати різні навчальні стратегії, прийоми, методи, матеріали та обладнання під керівництвом вчителів-наставників і викладачів університету в класах з культурно і мовно різноманітним учнівським складом. Інноваційне партнерство університетів і шкіл визнають дійсно дієвим в підтримці вчителів-початківців. Дослідження показало, що молоді вчителі, підготовка яких пройшла в школах професійного розвитку, більш компетентні і віддані роботі. Серед них значно нижчий відсоток відсіювання в перший рік роботи [1, c.144].


Висновок

Підсумовуючи все сказане вище, можна стверджувати, що вирішення проблеми підготовки ефективного полікультурного вчителя в США відбувається шляхом реорганізації університетських програм і курсів з метою забезпечення студентів теоретичними знаннями з полікультурного виховання і освітньої рівності, а також надання їм можливості їх практичного застосування. Зусилля освітян спрямованні на наступне: цілеспрямований професійний розвиток викладачів закладів педагогічної освіти для поповнення їх знань в галузі полікультурного виховання; створення ефективних програм підготовки майбутніх вчителів до роботи в культурно і мовно різноманітному шкільному середовищі; охоплення всіх без винятку студентів закладів педагогічної освіти спеціально розробленими курсами полікультурного виховання і освітньої рівності; проходження педагогічної практики студентами в школах з культурно й лінгвістично різноманітним учнівським складом; створення шкіл професійного розвитку при університетах. Наші подальші наукові розвідки будуть спрямовані на вивчення успішного досвіду окремих університетських програм з підготовки ефективного полікультурного вчителя.


Список використаних джерел

  1. Chou Hui-Min. Multicultural Teacher Education: Toward Culturally Responsible Pedagogy [Електронний ресурс] / Hui-Min Chou // Essays in Education. – 2007. – Vol. 21. – Р. 139 – 162. – Режим доступу до журналу : http://www.monarchcenter.org/pdfs/Chou_07.pdf
  2. Gibson C. Multicultural Pre-service Education: Promising Multicultural Pre-service Teacher Education Initiatives [Електронний ресурс] / C. Gibson // From: Radical Pedagogy, 2004. – Режим доступу : http://radicalpedagogy.icaap.org/content/issue6_1/gibson.html
  3. Professional Standards for the Accreditation of Teacher Preparation Institutions [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.ncate.org/Portals/0/documents/Standards/NCATE%20Standards%202008.pdf
  4. O’Hara S. Meeting the Challenge of Diversity: Professional Development of Teacher Educators / S. O’Hara, R. Pritchard // Teacher Education Quarterly. – Winter 2008. – Р. 43 – 61.
  5. Tellez K. What Student Teachers Learn About Multicultural Education From Their Cooperating Teachers / K. Tellez // Teaching and Education. – 2008. – No. 24. – Р. 43 – 58.
  6. Walton P. A national study of teacher education: Preparation for diverse student population [Електронний ресурс] / P. Walton, L. Baca, K. Escamilla // Center for Research on Education, Diversity, and Excellence (CREDE). – 2002. – Режим доступу : http://www.crede.ucsc.edu/research/pdd/2.1es.html


ВІСНИК ПСИХОЛОГІЇ І ПЕДАГОГІКИ [Електронний ресурс] Педагогічний інститут Київського університету імені Бориса Грінченка, Інститут психології і соціальної педагогіки Київського університету імені Бориса Грінченка. – Випуск 13. – К., 2013. – Режим доступу до збірника : http://www.psyh.kiev.ua/Збірник_наук._праць._-_Випуск_13

Titulka visnyk 13 w200.jpg


Рекомедовано до видання Вченою радою
Педагогічного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка
(Протокол № __ від _________ 2013р.)

РЕДАКЦІЙНА КОЛЕГІЯ:

Безпалько Ольга Володимирівна, доктор педагогічних наук, професор, директор Інституту психології і соціальної педагогіки Київського університету імені Бориса Грінченка (головний редактор);

Бєлєнька Ганна Володимирівна, доктор педагогічних наук, доцент, заступник директора з наукової роботи, завідувач кафедрою дошкільної освіти Педагогічного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка;

Іванов Олександр Володимирович, доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедрою соціальної педагогіки Московського гуманітарного педагогічного інституту;

Побірченко Неля Антонівна, доктор психологічних наук, Провідний науковий співробітник НДЛ освітології Київського університету імені Бориса Грінченка;

Сєргєєнкова Оксана Павлівна, доктор психологічних наук, доцент, завідувач кафедрою загальної, вікової та педагогічної психології Київського університету імені Бориса Грінченка;

Чернобровкін Володимир Миколайович, доктор психологічних наук, професор, завідувач кафедрою психології Луганського національного університету імені Тараса Шевченка;

Бакланов Костянтин Володимирович, кандидат педагогічних наук, професор, декан факультету соціальної педагогіки Московського гуманітарного педагогічного інституту;

Веретенко Тетяна Григорівна, кандидат педагогічних наук, професор завідувач кафедрою соціальної педагогіки та корекційної освіти Київського університету імені Бориса Грінченка;

Прокопович Євгеній Михайлович, кандидат медичних наук, доцент кафедри практичної психології Київського університету імені Бориса Грінченка;

Юрченко Віктор Іванович, кандидат психологічних наук, доцент, директор Педагогічного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка (головний редактор);

Мартиненко Світлана Миколаївна, доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедрою початкової освіти та методик гуманітарних дисциплінПедагогічного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка;

Котенко Ольга Володимирівна, кандидат педагогічних наук, доцент, завідувач кафедри іноземних мов і методик їх навчанняПедагогічного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка;

Гріньова Ольга Михайлівна, кандидат психологічних наук, доцент кафедри психологіїПедагогічного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка.


© Педагогічний інститут Київського університету імені Бориса Грінченка, Інститут психології і соціальної педагогіки Київського університету імені Бориса Грінченка, 2013
© http://www.psyh.kiev.ua, 2013


Запрошуємо Вас презентувати науковій Інтернет-спільноті свої пошукові доробки
Вимоги до оформлення статті


ЗМІСТ

Передмова

Артемова Л.В. Актуальні проблеми виховання дітей в поліетнічному дошкільному навчальному закладі

Безух Ю.С. Основні чинники розвитку іншомовної компетентності майбутнього вчителя початкової школи

Веклич Ю.І. Зберігання культурно-історичної інформації країни, мова якої вивчається, у контексті прояву її кумулятивної функції

Гарбуз М.В. Формування навчальної мотивації у студентів першого курсу педагогічного коледжу

Горєлова В.В. Основні інноваційні тенденції у сучасній лінгводидактиці як методолог. основи навчання іноземних мов у початковій школі

Дениско С.М. Підготовка майбутнього вчителя англійської мови у ПШ до формування лексичної компетентності: традиції та інновації

Задерилова С.В. Засоби, що сприяють розвитку іншомовної компетентності учнів початкової школи

Квятковська Ю.А. Дії-інваріанти як основа конкретизації методичних умінь вчителя початкової та середньої школи

Коваленко Л.В. До проблеми мовної підготовки студентів - майбутніх учителів початкової школи

Кошарна Н.В. До проблеми мовної освіти в Україні в контексті підготовки вчителя іноземної мови

Лавриненко Д.Г. Використання вчителем англійської мови сучасних технологій навчання у початковій школі

Лагутіна А.К. Формування ІКК на основі інтерактивної діяльності в контексті Європейської інтеграції в умовах багатопрофільного інституту

Лисенко Г.В. Формування соціокультурної компетентності студентів у процесі вивчення іноземної мови

Лобода О.В. До проблеми формування іншомовної методичної компетентності майбутніх вихователів дошкільної освіти

Лук'янчук С.Ф. Підготовка майбутніх учителів в університетах США до професійної діяльності в полікультурному шкільному середовищі

Метелюк В.І., Марченко О.В. Національний характер: консерватизм і зміни

Павлюк Р.О. Інформаційна компетентність у структурі сучасної лінгводидактики

Петрик Л.В. Викладач іноземної мови ВНЗ у процесі формування творчої особистості студента

Руднік Ю.В. Іншомовна освіта вчителів Фінляндії

Самойленко К.В. Навчання технології спілкування засобами англійської мови майбутніх учителів ІМ в початковій та середній школі

Ситник О.І. Мовна освіта в контексті освіти дорослих в Ірландії

Сінельник І.П. Виховання толерантності як компоненту полікультурної компетенції майбутніх учителів початкової школи засобами ІМ

Смирнова О.М. Особливості підготовки студентів педагогічного коледжу до формування творчої особистості учнів початкової школи

Собко Н.В. Використання видів комунікативної гри в процесі підготовки майбутнього вчителя іноземної мови початкової школи

Соломаха А.В. Концепт «вторинна мовна особистість» в теорії та методиці навчання іноземних мов

Чернігівська Н.С. Cтратегії навчання АМ студентів непрофільних спеціальностей (на базі навч. дисц. «Іноземна мова (поглиблене вивчення)»)





Особисті інструменти
Ми в мережі
Реклама