Лупало О.А., Попова К.С. Формування практичних навичок студентів-юристів: баланс традиційних та інноваційних засобів навчання

Матеріал з PSYH.KIEV.UA -- Вісник психології і соціальної педагогіки

Перейти до: навігація, пошук

Лупало О.А. - професор кафедри публічного адміністрування та управління Національної академії внутрішніх справ, м. Київ

Попова К.С. - здобувач вищої освіти ступеня магістр за спеціальністю «Публічне управління та адміністрування» Національної академії внутрішніх справ, м. Київ

Вступ

Сучасний стан підготовки студентів юридичної спеціальності свідчить, що після закінчення вищого навчального закладу випускник стикається зі складним завданням відповідності обраної професії. За відгуками багатьох студентів, юридичні дисципліни, особливо процесуальних галузей права є досить складними для вивчення, а тому перед викладачем постає питання про те, як побудувати процес викладання, щоб засвоєння досліджуваного предмета стало найбільш успішним.

Аналіз результатів дослідження

Сьогодні в українському суспільстві вимоги до рівня професійної підготовки молодого правника вкрай високі. Роботодавці практично не готові витрачати час та матеріальні ресурси на підвищення кваліфікації молодого працівника, здійснювати тривалі за часом заходи щодо введення його в спеціальність з урахуванням специфічних вимог конкретної сфери діяльності відповідної організації. У зв’язку з цим підготовка студентів-правників сьогодні обов'язково має включати практико-орієнтовану складову з урахуванням особливостей його спеціальності та майбутньої професії.

Таким чином, підготовка юристів неможлива без впровадження в освітній процес вищої школи засобів навчання, спрямованих на формування практичних навичок та комплексу компетентностей фахівця у сфері права. Це виступає необхідною складовою навчального процесу, яка в подальшому допоможе випускникам вишів скоротити період адаптації до самостійної професійної діяльності, мінімізувати стресові ситуації у зв'язку з обстановкою, що змінилася, виправдати власні очікування і очікування роботодавця.

У зв’язку з цим, в першу чергу, доцільно звернути увагу учасників конференції той факт, що якісна практико-орієнтована підготовка студентів неможлива без якісної теоретичної бази. Зосередження надмірної уваги виключно на розвитку і вдосконаленні практичних умінь студента, може спричинити ситуацію, за якої здобувач вищої освіти не розумітиме мету, значення і сутність відточуваних ним навичок. У такому разі ми сформуємо фахівця, який вміє чітко працювати за широким спектром алгоритмів, але найменші зміни життєвої ситуації, яка не відповідатиме сформульованим алгоритмам, можуть виявити його некомпетентність, нездатність приймати рішення, виходячи саме з сутнісного аналізу ситуації, що склалася. Тому, на наш погляд, наявна на сьогодні система освіти не повинна віддавати перевагу виключно практико-орієнтовній підготовці студента на шкоду теоретичної складової, оскільки професіонал – це не просто робот, що ідеально володіє набором професійних засобів реалізації своєї компетенції, а людина, що здатна мислити, передбачати різноманітні варіанти розвитку подій, приймати рішення в нетипових ситуаціях, включаючи ситуації правової невизначеності.

Таким чином, важливим принципом навчального процесу в підготовці висококваліфікованого фахівця-юриста виступає забезпечення оптимального балансу між теоретичними знаннями та практичними навичками.

Як засіб активізації самостійної роботи студентів і як форма перевірки знань ствердила свою ефективність така форма, як вибіркове бліц-опитування студентів групи. Практика проведення такої форми занять свідчить, що на перших заняттях його використання серед студентів відчувається емоційне напруження, а іноді й острах перед майбутнім подібним опитуванням. Це зумовлено неможливістю скористатися будь-яким джерелом інформації у разі, коли питання адресується безпосередньо студентові і вимагається надання швидкої відповіді, без будь-яких варіантів пошуку відповіді, крім власної. Водночас, практика проведення занять свідчить, що саме ця форма організації навчального процесу стимулює студентів готуватися до кожного заняття, а, згодом, через кілька занять приходить усвідомлення, що всі побоювання розвіюються при належній підготовці до заняття. Зрозуміло, що бліц-опитування як засіб активізації освітнього процесу вимагає скрупульозної методичної підготовки.

Зокрема до початку бліц-опитування доцільно уточнити у студентів, чи є у них питання, які залишилися для них не зрозумілими і за необхідності надати роз’яснення щодо таких питань. Однією з переваг цієї форми є можливість мінімізувати час на перевірку теоретичних знань, що дозволяє приділити більше уваги в межах одного семінарського заняття вирішенню практичних завдань і формуванню практичних навичок.

Серед ефективних форм підготовки студентів-юристів, що спрямовані на набуття практичних знань, доцільно назвати відвідування реальних судових засідань. Це дозволяє студенту побачити на практиці, як саме проходить процес доказування у справі в суді. У розрізі вивчення цивільного процесу найефективнішим видається відвідування засідань у справах позовного провадження, при розгляді яких максимально розкривається процес реалізації прав та виконання обов'язків учасників по доведенню своїх вимог в умовах змагальної процедури цивільного судочинства.

Однак, слід, відзначити, що в реалізації саме такої форми заняття існують свої особливості. По-перше, час судового засідання має узгоджуватися з часом аудиторних занять за розкладом, при цьому часу тривалості одного практичного заняття безумовно недостатньо для того, щоб дістатися до суду, подивитися справу і повернутися до наступного заняття. По-друге, незважаючи на принцип гласності та відкритість судового засідання для всіх громадян, прийти в суд без попередження судді практично неможливо, оскільки необхідно узгодити з суддею наявність вільних місць у залі судових засідань у зв'язку з приходом студентів. По-третє, можна зіткнутися з ситуацією (і таке часто трапляється), коли на судове засідання не з'явилися учасники процесу і суд відкладає розгляд справи. Крім того, учасники судового процесу, які зацікавлені в певному результаті справи, можуть заявити клопотання про проведення закритого судового засідання, при задоволенні якого присутність сторонніх осіб в залі судового засідання не допускається. Все це створює певні труднощі в реалізації даної форми практико-орієнтованої підготовки студентів. Зрозуміло, що вирішити зазначену проблему силами викладача чи навіть адміністрації факультету чи інституту неможливо; у вирішенні цього питання необхідна взаємодія між судами та закладом вищої освіти.

Одним із варіантів вирішення такої проблеми видається відкриття філій відповідних кафедр при різних судових інстанціях чи інших правозастосовних організаціях.

Для досягнення бажаного ефекту, як бачиться, доцільно розглянути питання щодо можливості відведення одного дня в тиждень для реалізації таких форм практико-орієнтованої роботи. Звісно, у студентів є можливість підвищувати рівень своїх практичних знань в рамках навчальної (ознайомчої), навчальної (судово-прокурорської), виробничої (переддипломної) практики. Проте практика покликана вирішувати ширші завдання, ніж засвоєння матеріалу однієї галузевої навчальної дисципліни, враховує спеціалізацію конкретної кафедри, тому студент може вирішувати в рамках практики інші завдання, ніж ті, які стоять перед ним при вивченні конкретної навчальної дисципліни.

Висновки

Підсумовуючи все викладене, слід зазначити, що для подальшого підвищення рівня практико-орієнтованої підготовки студента-правника слід, по-перше, скоординувати діяльність закладів вищої освіти та судів щодо участі студентів в судових засіданнях як в судах безпосередньо, так і на змодельованих судових засіданнях, організованих в рамках освітнього процесу безпосередньо в університеті, але за патронуванням практичних працівників.

По-друге, передбачити в навчально-методичній документації підстави допуску студента до іспитів з виконанням обов'язкової практичної частини за предметом вивчення. У якості вимог до цієї практичної частини слід передбачити, наприклад, формування індивідуальних завдань для студентів з обов'язковим відвідуванням ними кількох судових засідань суду першої інстанції та судових засідань суду апеляційної інстанції, складання повного пакету документів по справах різних видів судочинства і підготовку модельованого справи з його відеозаписом.

Для ефективної участі студентів в судовому засіданні в районних (міських) судах слід відвести для таких цілей один день в тиждень у розкладі навчальних занять. Буде корисною, на наш погляд, і організація онлайн консультацій студентів з викладачем.

Реалізація зазначених заходів дозволить підвищити ефективність практико-орієнтованої підготовки юристів, що дозволить заощадити ресурси на підвищення кваліфікації молодого фахівця, який приступив до роботи одразу після завершення навчання.



Особисті інструменти
Ми в мережі
Реклама