Матеріал з PSYH.KIEV.UA -- Вісник психології і соціальної педагогіки

Максимова К.В., старший викладач кафедри української та іноземних мов Харківської державної академії фізичної культури

Зміст 1 Постановка проблеми 2 Аналіз результатів дослідження 3 Висновок 4 Список використаних джерел

Постановка проблеми

Сучасні події на Сході України, зміни в соціально-економічному та політичному середовищі призвели до перегляду поглядів на стратегію розвитку в системі вищої освіти. На шляху Європеїзації України, враховуючи бажання європейських суспільств все більше ставати суспільствами знань, вища освіта нашої держави поступово перетворюється на істотну складову соціально-економічного та культурного розвитку, яка потребує модернізації та реформування, оскільки, збереження здоров’я та забезпечення повноцінного життя, зокрема, студентів, стало одним з найважливіших завдань та цілей світової спільноти, відображених у засадах європейської політики «Здоров’я-2020: основи Європейської політики в підтримку дій держави та суспільства в інтересах здоров’я і благополуччя» [4].

Нині система вищої освіти України, зокрема, фізичного виховання, знаходиться на етапі фундаментальних змін, які характеризуються новим розумінням цілей, завдань та методів навчання, а також усвідомлення необхідності модернізації методичної системи ти новими технологіями, які відповідатимуть європейським вимогам, відповідно до яких, сучасні ВНЗ повинні підготувати студентську молодь до умов життя у сучасному Європейському суспільстві, сформувати в них фізично здорову, освічену, висококультурну й компетентну особистість, здатну до активної самореалізації себе у житті [1].

Тому, на сучасному етапі розвитку України, як нової європейської держави, одним із актуальних педагогічних питань є пошук дієвих чинників оздоровчого впливу на студентську молодь, а також збереження та зміцнення здоров’я впродовж життя, підвищення адаптивних можливостей організму й високої працездатності студентів на основі ефективних та сучасних науково-обґрунтованих методик з фізичного виховання.

Аналіз результатів дослідження

Відомо, що існуюча традиційна методична система фізичного виховання у різних вищих закладах освіти зорієнтована переважно на виконання певних фізичних нормативів, які у поєднанні з відсутністю сформованих наукових знань та свідомого розуміння цінності фізичних вправ та їх впливу на організм становлять основну причину недоліків методичної системи, що призвело до не сприйняття студентами існуючих форм фізичного виховання й до ототожнення занять фізичними вправами з фізичною працею.

Більш того, зміст і форми проведення традиційних занять та їх освітньо-виховний потенціал не впливає належним чином на світогляд, формування сучасних переконань, настанов, ціннісних орієнтирів на фізичну культуру, формування активної позиції по відношенню до неї. Саме тому існуюча система фізичного виховання стала оцінюватися малоефективною, що і призвело до погіршення стану здоров’я та адаптивних можливостей більшості сучасної студентської молоді, особливо студентів перших курсів [2].

Нині майже в усіх ВНЗ України студенти перших курсів навчання визначаються як групи зі значним погіршенням стану здоров’я на фоні інтелектуального та фізичного перенапруження. Як свідчить аналіз даних офіційного сайту Міністерства охорони здоров’я України, в останні роки різко зросла кількість молоді із захворюваннями серцево-судинної, дихальної та нервової систем, особливо з порушенням опорно-рухового апарату та ожирінням. Значні показники мають такі хвороби як: алкоголізм, тютюнопаління та наркотична залежність [2].

Практично здоровими є лише приблизно 5% випускників середніх загальноосвітніх шкіл, що вступають у різні ВНЗ України, і на момент вступу вже на першому курсі навчання, де відбувається стрімка адаптація організму до нових умов навчання, що у свою чергу спричиняє психологічне та фізіологічне перенапруження роботи всіх функціональних систем організму, майже всі студенти мають низькі показники фізичного стану [2].

В педагогіці проблема удосконалення процесу навчання студентської молоді у різних ВНЗ доволі широко досліджувалася багатьма вітчизняними та зарубіжними науковцями різних галузей (О. Т. Литвин, М. М. Булатова, 2004; Т. Ю. Круцевич, 2006; О. Я. Кібальник, 2008; Н. В. Москаленко, 2010; С. В. Синиця, 2010; С. В. Трачук, 2011; Л. А. Кочурова, 2011; О. В. Соколова, 2011; О. В. Мартинюк, 2012) [3]. Але, не зважаючи на велику кількість досліджень у цьому напрямку, недостатньо уваги приділено модернізації існуючої традиційної методичної системи фізичного виховання у ВНЗ відповідно до Європейських вимог освіти [5].

Сьогодні лише піднімаються заклики бути здоровим, а соціальне суспільство та реальні дані свідчать про погіршення здоров’я студентської молоді з кожним роком. Здорова, сучасна студентська молодь є майбутніми батьками, здоров’я яких є гарантією здоров’я та благополуччя всієї України у майбутньому. У зв’язку із цим велику роль відіграє вивчення мотивації, вподобань та вимог студентства до фізкультурно-оздоровчих занять з метою прищеплення у майбутньому звичок щодо ведення здорового способу життя.

Одним із ефективних методів формування здорового способу життя та відповідно культури здоров’я є різноманітні сучасні форми оздоровчої фізичної культури. З початком реформ у суспільстві у 90-х роках почалися поступові зміни у вітчизняній фізичній культурі. Зміст занять традиційними видами фізичної культури став оцінюватися малоефективним, що призвело до погіршення стану здоров’я та адаптивних можливостей сучасної молоді. Культурологічні концепції втратили здатність виступати в якості інститутів соціальної адаптації молоді, в наслідок чого відбулася девальвація традиційних цінностей фізичної культури серед молодіжного середовища. Однією зі спроб подолання цього стала поява феномену фітнесу.

Само поняття «фітнес», як нова організаційна форма кондиційного тренування, розглядається як світова метафора абсолютного здоров’я та соціального успіху особистості. Нині фітнес став культурологічною еманацією західного стилю життя та стратегією успішності кожної особистості [3].

Сучасний етап розвитку фітнес-індустрії пов’язано із диверсифікацією запропонованих послуг. Визначені тенденції в розвитку фітнесу отримають сьогодні характер соціального імперативу, відповідно до якого права особистості студента в організації фізкультурної діяльності є пріоритетними. З кожним роком фітнес все більше входить до молодіжного мейнстриму. Заняття фітнесом дають студентській молоді життєвий позитивізм, дозволяють зробити крок від зміцнення стану здоров’я та побудови тіла до форми побудови власного життя. Фітнес став проявом естетичного неоконформізму фізичної культури [3].

З появою та популяризацією сучасних оздоровчих фітнес-технологій в Україні «Фізичне виховання» як традиційна навчальна дисципліни у різних ВНЗ поставила під сумнів ефективність та відповідність своєї методичної системи відповідно до Європейських стандартів вищої освіти [1]. У зв’язку з цим особливого значення набуває вдосконалення системи вищої освіти шляхом інтеграції в неї сучасних методичних систем на основі різноманітних форм оздоровчого фітнесу, що формує окрему навчальну дисципліну «Основи фітнес-культуру», впровадження якої є важливим етапом на шляху формування професійного розвитку особистості студентів європейського рівня.

Для реалізації цього завдання необхідна розробка та впровадження у різних ВНЗ України нових методів та прийомів навчання, зокрема, в аудиторній роботі студентів, що ґрунтуватимуться на сучасних фізкультурно-оздоровчих та культурно-виховних принципах, спрямованих на формування у студентів такої нової соціокультурної реальності як фітнес-культура.

Як свідчить проведений нами аналіз, проблема формування фітнес- культури студентів засобами фізкультурно-оздоровчих технологій в аудиторній роботі різних ВНЗ не були предметом окремого дослідження. У зв’язку з цим, особливої актуальності набуває проблема створення цілісної, нової та сучасної методичної системи фізичного виховання студентів, яка б інтегрувала сучасні цілі, мету, зміст, методи, засоби та організаційні сучасні форми фізкультурно-оздоровчих технологій на основі фітнес-культури.

Впровадження «Основи фітнес-культури» як нової навчальної дисципліни в аудиторну роботу різних ВНЗ стане одним із основних критеріїв успіху навчально-виховного процесу та процесу формування загальної та професійної культури особистості сучасного фахівця високого європейського рівня.

Висновок

Таким чином, ми вважаємо за необхідним впровадити нову навчальну дисципліну «Основи фітнес-культури» в аудиторну роботу різних ВНЗ України, яка зможе вирішити усі поставлені завдання і піднести рівень вищої освіти до Європейських вимог. Перспективи подальшого дослідження складають детальну розробку методичної системи формування фітнес-культури студентів різних ВНЗ м. Харкова.

Список використаних джерел

1. Конференція міністрів вищої освіти Європи «Утворення європейського простору вищої освіти». Болонський процес: документи. К.: Вид-во Європ. ун- ту, 2004. 169 с.
2. Максимова К.В. Моніторинг стану соматичного здоров’я студенток І курсів вищих навчальних закладів м.Харкова. Міжнародний науковий журнал «Інтернаука»/ International Scientific Journal «Internauka». № 7 (29)/2017, Київ 2017, с. 30-34.
3. Мулик К.В., Максимова К.В. Культурологічна еманація фітнес-культури як засіб оздоровлення студентської молоді. Педагогіка та психологія. 2017. Вип. 58. С. 71-82.
4. Про Національну стратегію розвитку освіти в Україні на період до 2021 року: Указ Президента України: від 25.06.2013 р., № 344/2013. URL:. http://www.president.gov.ua/documents/15828.html.
5. Standards and Guidelines for Quality Assurance in the European Higher Edu- cation Area. Brussels, Belgium. 2015. 32 с.

---

---