Малєєва І.І. Дидактична гра – шлях до опанування іноземної мови в початковій школі

Матеріал з PSYH.KIEV.UA -- Вісник психології і соціальної педагогіки

Версія від 21:03, 7 квітня 2015; Julia sabadash (Обговореннявнесок)
(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Малєєва Ілона Ігорівна – студентка Педагогічного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка, напрям підготовки «Початкова освіта», кафедра іноземних мов і методик їх навчання Київського університету імені Бориса Грінченка


У статті висвітлено доцільність застосування дидактичних ігор на уроках іноземної мови в початковій школі; розглянуто особливості застосування дидактичних ігор на уроках іноземної мови; зазначено основні вимоги та функції дидактичних ігор та їх класифікацію; виокремлені позитивні та негативні наслідки застосування дидактичних ігор на уроках іноземної мови в початковій школі; доведено, що дидактична гра є одним з найефективніших методів навчання молодших школярів іноземної мови.

Ключові слова: дидактична гра, іноземна мова, ефективний метод, провідна форма діяльності, психологічні особливості, початкова школа, молодші школярі.


В статье освещена целесообразность применения дидактических игр на уроках иностранного языка в начальной школе; рассмотрены особенности применения дидактических игр на уроках иностранного языка; указаны основные требования и функции дидактических игр и их классификация; выделены положительные и отрицательные последствия применения дидактических игр на уроках иностранного языка в начальной школе; доказано, что дидактическая игра является одним из самых эффективных методов обучения младших школьников иностранному языку.

Ключевые слова: дидактическая игра, иностранный язык, эффективный метод, ведущая форма деятельности, психологические особенности, начальная школа, младшие школьники.


The article highlights the feasibility of didactic games use in foreign language lessons in primary school; the features of didactic games application into foreign language lessons are considered; the main requirements and functions of didactic games and their classification are outlined; the positive and negative effects of didactic games use in foreign language lessons in primary school are singled out; a didactic game is proved to be one of the most effective methods of teaching a foreign language to primary school students.


Key words: didactic game, foreign language, effective method, the leading form of activity, psychological peculiarities, primary school, primary school students.


Зміст

Постановка проблеми

У наш час інтерес до вивчення іноземних мов невпинно зростає у зв’язку з можливістю навчання та працевлаштування за кордоном. Поряд з численними методами та прийомами, що застосовуються на уроках іноземної мови в початковій школі, особливої уваги заслуговує дидактична гра, адже вона є, на наш погляд, одним з найефективніших методів навчання молодших школярів.


Гра є провідною формою діяльності дитини в молодшому шкільному віці, вона пробуджує інтерес і активність школярів, дає їм можливість проявити себе в цікавій для них діяльності, сприяє більш швидкому та надійному запам’ятовуванню іншомовних слів та речень, особливо, якщо знання цього матеріалу є обов’язковою умовою активної участі, а також обов’язковою умовою виграшу. За допомогою гри легше зосередити увагу учнів, залучити їх до активної роботи. Це пов’язано з психологічними особливостями дітей молодшого шкільного віку: слабким переключенням уваги, її нестійкістю, недовільністю пам’яті та мислення. Як правило, збагачений ігровими моментами навчально-виховний процес активізує пізнавальні можливості учнів: гра захоплює, викликає бажання взяти дієву участь у ній і одночасно знімає психологічну напругу, що більшою чи меншою мірою супроводжує будь-яке навчальне навантаження.


Аналіз досліджень

Роль ігрової діяльності на уроках іноземної мови визначили у своїх працях науковці В. А. Артемов, І. Л. Бім, М. Н. Скаткін, К. С. Співаковська, Ж. Л. Вітмен, П. Я. Гальперін, Г. В. Рогова, М. Ф. Стронін, В. В. Краєвський та інші. Досвід педагогів переконує, що гра сприяє розвитку пізнавальної активності учнів, дає змогу виявити розумові та творчі здібності у вивченні іноземної мови. К. Д. Ушинський писав: «Зробити серйозне заняття для дитини цікавим – ось завдання початкового навчання» [5, с. 102].


К. Д. Ушинський радив включати елементи цікавості та гри у серйозну навчальну працю учнів, для того щоб процес пізнання був продуктивнішим. А В. О. Сухомлинський писав, що без гри немає і не може бути повноцінного розумового розвитку: «Гра – це величезне світле вікно, через яке духовний світ дитини вливається в життєдайний потік уявлень, понять про навколишній світ. Гра – це іскра, що розпалює вогонь кмітливості та допитливості» [2, с. 4].


А. С. Макаренко стверджував: «Гра має важливе значення в житті дитини, має те саме значення, яке у дорослого має діяльність, робота, служба. Якою буде дитина в грі, такою вона буде і в праці, коли виросте. Тому виховання майбутнього діяча відбувається перш за все в грі» [2, с. 5].


На значення ігрової діяльності в навчанні іноземної мови вказують відомі методисти, такі як Е. И. Пассов, М. Н. Скаткін.


З точки зору О. Я. Савченко та інших учених, дидактична гра – це засіб навчання, оскільки вона спрямована на засвоєння й використання конкретних знань, умінь, навичок і є механізмом навчання, основний педагогічний зміст та призначення якого – навчати діяти. Дидактична гра є засобом цілеспрямованого керівництва викладачем розумовою діяльністю учнів, а також засобом формування тих пізнавальних структур, які забезпечують можливість самостійно регулювати розумову діяльність [3, с. 236].


Отже, відчуття рівності, атмосфера захоплення і радості, відчуття здолання завдання – все це дає можливість дітям подолати сором’язливість, що заважає вільному вживанню в мові іншомовних слів і сприятливо відображається на результатах навчання.


Постановка мети дослідження

Мета статті полягає в тому, щоб дослідити доцільність застосування дидактичних ігор на уроках іноземної мови в початковій школі. Для досягнення мети постають завдання: визначити місце дидактичної гри на уроці іноземної мови; розкрити основні вимоги та функції дидактичних ігор на уроках іноземної мови; висвітлити класифікацію дидактичних ігор; виокремити позитивні та негативні наслідки їх застосування.


Виклад основного матеріалу

Гра – древнє досягнення культури. Вона існує стільки, скільки існує суспільство. І життя кожної окремої людини також супроводжується грою.


Гра є самостійною діяльністю учнів, що поступово перетворюється у засіб навчання. З її допомогою діти пізнають світ. У молодшому шкільному віці гра є основним видом діяльності учнів. Без гри дітям нудно вчитися. Тож мудрий вчитель повинен використовувати елементи гри на уроці іноземної мови, щоб зацікавити учнів, мотивувати їх та викликати справжній інтерес до вивчення мови [2, с. 12].


Вчитель може використовувати дидактичну гру на різних етапах уроку, але найчастіше гра використовується на етапі закріплення. Варто також пам’ятати, що гра повинна нести навчальний зміст і не перетворюватися на розвагу.


Щоб ігрова діяльність на уроці іноземної мови проходила ефективно та давала бажані результати, необхідно нею керувати, забезпечивши виконання таких вимог:

– готовність учнів до участі в грі (кожний учень повинен засвоїти правила гри, чітко усвідомити її мету, кінцевий результат, послідовність дій, мати потрібний запас знань для участі в грі;

– забезпечення кожного учня необхідним дидактичним матеріалом;

– чітка постановка завдання гри, зрозуміле пояснення гри;

– дії учнів слід контролювати, своєчасно виправляти, спрямовувати, оцінювати;

– не можна допускати приниження гідності дитини (образливі порівняння, оцінка за поразку в грі, глузування тощо) [2, с. 9].


Якщо ми говоримо про ігрову діяльність у процесі навчання, то можна виділити такі її функції:

– навчальна функція – полягає в розвитку пам’яті, уваги, сприйняття інформації, розвитку загальноосвітніх умінь і навичок, а також вона сприяє розвитку навичок володіння іноземною мовою;

– виховна функція – полягає у вихованні такої якості як уважне, гуманне відношення до партнера по грі; також розвивається почуття взаємодопомоги й взаємопідтримки;

– розважальна функція – полягає у створенні сприятливої атмосфери на уроці, перетворенні уроку в цікаву й незвичайну подію, захоплюючу пригоду, а часом і в казковий світ;

– комунікативна функція – полягає в створенні атмосфери іншомовного спілкування, об’єднанні колективу учнів, встановленні нових емоційно-комунікативних відносин, заснованих на спілкуванні іноземною мовою;

– релаксаційна функція – полягає у знятті емоційної напруги, викликаної навантаженням на нервову систему при інтенсивному навчанні іноземної мови;

– психологічна функція – полягає у формуванні навичок підготовки свого фізіологічного стану для більш ефективної діяльності, а також перебудови психіки для засвоєння більших обсягів інформації;

– розвиваюча функція – спрямована на гармонійний розвиток особистісних якостей для активізації резервних можливостей особистості.


Місце й роль ігрового методу в навчальному процесі, комбінація елементів гри й навчання багато в чому залежать від розуміння вчителем функцій і класифікацій різного роду ігор.


Більшість дослідників вважають, що дидактичні ігри, що проводяться на уроках іноземної мови, можна диференціювати за такими показниками:

– за змістом і цілями (мовні, мовленнєві);

– за типом завдань (оперативні, тактичні, стратегічні);

– за кількістю учасників (індивідуальні, парні, групові, фронтальні);

– за рівнем складності (прості, складні);

– за рівнем складності інтелектуальної діяльності (ігри на впізнавання, репродуктивні ігри, репродуктивно-варіативні, творчі ігри);

– за способом, характером, формою проведення (письмові, усні, рухливі, предметні, ігри-змагання, рольові, імітаційні).

М. Ф. Стронін, поділяє ігри відповідно до мовних навичок, формуванню яких вони сприяють, на фонетичні, лексичні, орфографічні, граматичні, мовленнєві.


Як правило, збагачений ігровими моментами навчально-виховний процес активізує пізнавальні можливості учнів: гра захоплює, викликає бажання взяти участь в ній і одночасно знімає психологічну напругу. У грі всі рівні. Винахідливість і кмітливість інколи виявляються біль важливими, ніж знання предмету, отже переможцем може стати і слабкий учень. Гра створює атмосферу захопленості, радості і сприяє подоланню комплексів та сором’язливості, тим паче мовний матеріал непомітно запам’ятовується і разом з тим виникає відчуття задоволення і впевненості в собі.


Варто додати, що впродовж проходження педагогічної практики в початковій школі, ми використовували на уроках іноземної мови різноманітні дидактичні ігри, деякі з яких ми зазначимо нижче.


Лексична гра «П’ять слів»

Мета: закріпити лексику з теми “Food”.

Хід гри: учнів ділять на дві команди. Поки учень з однієї команди рахує до п’яти, представник іншої команди повинен назвати п’ять слів з теми, що вивчається. Учасник, що не впорався із завданням, вибуває з гри.


Лексична гра “Ягоди, фрукти, овочі”

Мета: закріпити лексичний матеріал з теми “Berries, Fruit and Vegetables”.

Хід гри: усі учні встають. Учитель, говорить: “Berries (fruits or vegetables)” і вказує на якого-небудь учня. Цей учень повинен швидко назвати ягоду (фрукт або овоч). Якщо він помилився або повторив сказане іншим учнем, він вибуває з гри. Виграє той, хто назвав більше ягід, фруктів, овочів.


Орфографічна гра «Букви розсипалися»

Мета: формувати навички поєднання букв в словах з теми “Bread and Cereals”.

Хід гри: вчитель пише великими літерами на папері слово і, не показуючи його учням, розрізає на букви. Потім показує букви учням і розсипає їх на столі. Виграє той, хто першим правильно запише слово. Переможець придумує своє слово. (D B A R E – bread, Y R S P A T – pastry)


Гра «Їстівне – неїстівне»

Мета: активізація лексики з різних тем.

Хід гри: гра проводиться з м’ячем. Учитель або учень кидає м’яча іншому учневі, називаючи певне слово. Якщо слово означає їстівний предмет, учень ловить м’яча, якщо ж неїстівний – відкидає його.


Фонетична гра «Спіймай звук»

Мета: формувати навички фонематичного слуху.

Хід гри: вчитель по черзі називає слова, в яких є або немає звуку [r] чи іншого звуку, артикуляція якого відпрацьовується. Якщо учні чують означений звук – плескають в долоні, якщо ні – сидять тихо. Ця гра на увагу.


Гра «Назви шосте слово»

Мета: закріплення та активізація лексики з певної теми.

Хід гри: учні сідають в коло чи півколо. Учитель починає гру, називаючи п’ять відомих учням слів з певної теми, наприклад: п’ять видів спорту, професій, тварин тощо. Учень, на якого вказує вчитель, має швидко додати ще одне – шосте слово, не повторюючи вже названих слів. Якщо учень одразу ж називає «шосте» слово, то стає ведучим, якщо ж замешкається, то ведучий залишається той самий. (Приклад гри: cat, dog, monkey, rabbit, cow, …pig.)


Таким чином, ми переконалися, що у процесі гри в учнів виробляється звичка зосереджуватися, самостійно думати, розвивати увагу. Захопившись грою, учні не помічають, що навчаються. До того ж, дидактичні ігри підвищують ефективність сприймання школярами навчального матеріалу, урізноманітнюють їхню навчальну діяльність, вносять у неї елемент цікавості.


Наостанок, додамо, що під час гри вчитель має слідкувати за тим, щоб урок не перетворювався на суцільну розвагу, адже школярі «розіграються» і гра не буде мати навчальної та виховної мети. Вчитель, хоч і залучений в процес гри, повинен слідкувати за загальним процесом та поведінкою учнів. Він має дати учням певну свободу у грі, але в той же час слідкувати за процесом та скеровувати його у певне русло [1, с. 225].


Висновок

Отже, ми дійшли висновку, що ігрова діяльність допомагає дитині адаптуватися в іншомовно-комунікативному просторі, відчути потребу у вивченні іноземної мови та мотивує цю діяльність. Завдання педагога полягає в тому, щоб знайти максимум педагогічних ситуацій, у яких може бути реалізоване прагнення дитини до активної пізнавальної діяльності. Педагог повинен постійно удосконалювати процес навчання, що дозволяє дітям ефективно та якісно засвоювати матеріал. Тому так важливо, на наш погляд, використовувати ігри на уроках іноземної мови. Важливим моментом є те, що ігри потрібно проводити систематично й цілеспрямовано на кожному уроці, починаючи з елементарних ігрових ситуацій, поступово ускладнюючи та урізноманітнюючи їх. Варто пам’ятати, що дидактична гра – не самоціль на уроці, а засіб навчання та виховання.


Перспективи подальших розвідок ми вбачаємо в дослідженні інших методів навчання, що сприяють ефективному опануванню іноземної мови молодшими школярами.


Список використаних джерел

  1. Методика навчання іноземних мов у початковій школі: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / О. В. Котенко, А. В. Соломаха [та ін.]. – К.: Київ. ун-т ім. Б. Грінченка, 2013. – 356 с.
  2. Мила О. П. Дидактичні ігри як засіб розвитку пізнавальної активності учнів на уроках англійської мови: навч.-метод. посіб. з англійської мови / О. П. Мила. – Вінниця, 2013. – 50 с.
  3. Савченко О. Я. Дидактика початкової школи: [підручник для студентів пед. факультетів] / О. Я. Савченко. – К.: Генеза, 1999. – 368 с.
  4. Мельник В. О. Граючись, вчимося: навч. посіб. ігрових вправ для вивчення англійської мови у молодшій школі / В. О. Мельник. – Луцьк, 2010. – 35 с.
  5. Ушинський К. Д. « Дитячий світ» / К. Д. Ушинський. – М., 1863.


Особисті інструменти
Ми в мережі
Реклама