Мельник Н.І. Інноваційні методи навчання як умова формування комунікативної компетентності у майбутніх спеціалістів дошкільної освіти
Матеріал з PSYH.KIEV.UA -- Вісник психології і соціальної педагогіки
Мельник Наталія Іванівна - старший викладач кафедри дошкільної освіти Педагогічного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка, кандидат педагогічних наук, м. Київ.
У статті досліджено проблему формування комунікативної компетентності студентів з правом викладання іноземної мови (англійської) через використання інноваційних методів та підходів в організації навчального процесу. Визначено основні підходи до вибору методів навчання, проаналізовано їх ефективність та доцільність використання. Проаналізовано особливості сучасних підходів до навчання іноземної мови студентів, які матимуть кваліфікацію, що надає право викладати англійську мову у ДНЗ та(чи) початковій школі.
Ключові слова: комунікативна компетенція, професійна підготовка фахівців дошкільної освіти з додатковою спеціальністю.
В статье изучено проблему формирования коммуникативной компетентности студентов с правом преподавания иностранного языка (английского) через использование инновационных методов и подходов к организации учебного процесса. Установлено основные подходы к выбору методов обучения, проанализировано их эффективность и целесообразность использования. Проанализировано особенности современных подходов к обучению иностранного языка студентов, которые будут иметь квалификацию, наддающую им право преподавать английский язык в дошкольных учреждениях и(или)начальной школе.
Ключевые слова: коммуникативная компетентность, профессиональная подготовка специалистов дошкольного образования с дополнительной специальностью.
The problem of pre-school departments students’ English language communicative competence formation by innovative methods means and approaches is analyzed in the issue. Main approaches to teaching methods are distinguished; their effectiveness and expedience are proved. Peculiarities of modern approaches to foreign language teaching of the students with the qualification of English teacher are analyzed.
Key words: communicative competence, professional preparation of pre-school specialists with additional specialty.
Зміст |
Актуальність теми
Вимоги часу й розпочата радикальна реформа системи освіти в Україні орієнтують нинішніх викладачів на відмову від авторитарного стилю навчання на користь гуманістичного підходу, на застосування методів, які сприяють розвитку творчих засад особистості з урахуванням індивідуальних особливостей учасників навчального процесу й спілкування.
Мовна освіта, її сучасний стан і перспективи для України, мовна політика у сфері освіти постійно знаходяться у фокусі уваги педагогічної громадськості. Метою навчання іноземним мовам у вищих навчальних закладах є формування у студентів професійної комунікативної компетенції шляхом розвитку та вдосконалення усіх видів мовленнєвої діяльності: читання, говоріння, письма та аудіювання.
На шляху успішного оволодіння іноземною мовою у вищому навчальному закладі стоїть низька мотивація студентів до вивчення мови. Тому особливий інтерес представляє комунікативна спрямованість навчального процесу та інтерактивні методи навчання та викладання, метою яких є створення комфортних умов навчання, за яких кожен студент відчує свою успішність, інтелектуальну спроможність.
Аналіз досліджень
Н.С. Мурадова стверджує, що інноваційне навчання – це навчання, заглиблене в процес спілкування. Для підвищення ефективності процесу навчання необхідна наявність трьох компонентів спілкування, а саме: комунікативний (передача та збереження вербальної і невербальної інформації), інтерактивний (організація взаємодії в спільній діяльності) та перцептивний (сприйняття та розуміння людини людиною) [5].
О. Пометун вважає, що інноваційними можна вважати технології, які здійснюються шляхом активної взаємодії студентів у процесі навчання. Вони дозволяють на підставі внеску кожного з учасників у ході заняття спільною справою отримати нові знання і організувати корпоративну діяльність, починаючи від окремої взаємодії двох-трьох осіб поміж собою й до широкої співпраці багатьох [9].
Постановка мети дослідження
Особливої актуальності та практичної значущості інноваційні методи набувають у контексті вивчення іноземної мови студентами дошкільних факультетів та спеціальностей з правом викладання англійської мови.
Із зазначеного вище сформульовано мету статті, яка полягає у вивченні та аналізі ефективних інноваційних методів навчання для формулювання професійної мовної компетентності майбутніх спеціалістів дошкільної освіти з правом викладання англійської мови.
Завдання полягатимуть у аналізі термінологічних словосполучень “інноваційні методи навчання”, “компетентнісний підхід”, “комінікативний підхід”, “комунікативна компетентність”, а також у вивченні основних принципів інноваційного навчання і сучасних підходів до вибору методів навчання англійської мови.
Виклад основного матеріалу
На сучасному етапі розвитку української державності, економіки, освіти все більшої і більшої актуальності набуває здатність особистості до активної взаємодії з представниками іноземних компаній, активна інтеграція в міжнародні освітні проекти, співпраця з іноземними освітніми установами тощо. У контексті зазначеного англійська мова, як мова міжнародного спілкування, набуває ролі засобу міжкультурного спілкування. У зв’язку з цим у вітчизняній теорії і практиці постала потреба в розробці оптимальних ефективних засобів, методів та прийомів навчання іноземної мови, виникла необхідність оновлення змісту навчання іноземної мови.
Останнім часом в освіті особливої актуальності набули інноваційні методи навчання, які торкнулися не тільки загальної методології навчання, але й методології навчання іноземних мов. У загальному розумінні термін “інновація” (із пізньолатинської innovatio – оновлення, новизна, зміна) означає нововведення, тобто цілеспрямовані зміни, які вносять у середовище впровадження нові стабільні елементи (нововведення), що викликають перехід системи з одного стану до іншого. Інновацію в освіті розглядають як реалізоване нововведення – у змісті, методах, прийомах і формах навчальної діяльності та виховання особистості (методиках, технологіях), у змісті і формах організації управління освітньою системою, а також в організаційній структурі закладів освіти, у засобах навчання та виховання і в підходах до соціальних послуг в освіті, що суттєво підвищує якість, ефективність та результативність навчально-виховного процесу. Інноваційне навчання це – цілеспрямоване, систематичне й послідовне впровадження в практику оригінальних, новаторських способів, прийомів педагогічних дій і засобів, що охоплюють цілісний навчально-виховний процес від визначення його мети до очікуваних результатів [11]. Здійснений аналіз дозволяє зробити висновок про те, що інноваційними методами навчання є методи, які активізують діяльність особистості, формують у неї прагнення до саморозвитку та самореалізації.
Інноваційні методи навчання передбачають наявність чотирьох компонентів, які формують професійну компетентність майбутніх педагогів: роль педагога у виконанні сучасних завдань в освіті; індивідуальний підхід як основа особистісно зорієнтованого навчання; кооперативне навчання; розвиток критичного мислення. До таких критеріїв повною мірою підлягають інтерактивні методи навчання. Термін „інтерактивна педагогіка” відносно новий: до наукового обігу його ввів у 1975 р. німецький дослідник Ганс Фріц. У своїх дослідженнях він визначив мету інтерактивного процесу – це зміна і поліпшення моделей поведінки його учасників. Аналізуючи власні реакції та реакції партнера, учасник змінює свою модель поведінки і свідомо засвоює її. Це дозволяє говорити про інтерактивні методи як процес інтерактивного виховання. Лінгвістичне значення слова «interactive», представлене в іншомовних словниках, розтлумачує поняття „інтерактивності”, „інтерактивного” як взаємодію, або того, що взаємодіє, впливає один на одного.
Інтерактивний метод надає можливість вирішити комунікативно – пізнавальні задачі засобами іншомовного спілкування. Інтерактивна діяльність включає організацію і розвиток діалогічного мовлення, спрямованих на взаєморозуміння, взаємодію, вирішення проблем, важливих для кожного із учасників навчального процесу.
У системі інтерактивного навчання виділяють такі основні принципи методики співробітництва: а) позитивна взаємозалежність – група досягає успіху за умови гарного виконання завдань кожним студентом; б) індивідуальна відповідальність – працюючи в групі, кожен студент виконує своє завдання, відмінне від інших; в) однакова участь – кожному студенту надається однаковий за обсягом час для ведення бесіди або завершення завдання; г) одночасна взаємодія – коли всі студенти залучені до роботи.
Слід також наголосити, що не другорядну роль у навчанні майбутніх спеціалістів дошкільної освіти з правом викладання англійської мови відіграє і компетентнісний підхід до навчання іноземної мови майбутніх фахівців дошкільної освіти, який розуміємо спрямованість освітнього простору на формування й розвиток основних базових і предметних компетентностей особистості, результатом якого повинна бути сформована загальна компетентність особи [2, c. 228].
Умовою успішної реалізації компетентністного підходу в навчанні іноземної мови є комунікативний підхід до навчання, який забезпечує активне іншомовне спілкування протягом заняття. Під комунікативним підходом розуміємо засвоєння іноземної мови через завдання, що вчать студентів як реагувати у ситуаціях, максимально наближених до реального життя. Цьому сприяє організація навчального процесу на основі п’яти принципів (англійська мова вивчається засобами англійської мови; мова – засіб спілкування; навчання здійснюється завдяки активному залученню студентів; у центрі навчання – студент; навчальні завдання відображають реальне спілкування у житті) та конкретних методів і прийомів навчання чотирьох навичок спілкування: аудіювання, читання, говоріння, письмо.
У процесі навчання за комунікативним методом студенти набувають комунікативної компетенції – здатності користуватись мовою залежно від конкретної ситуації. Зазначимо, що комунікативна компетентність трактується як структурний феномен, що містить як складові цінності, мотиви, установки , соціально-психологічні стереотипи, знання, уміння , навички, які охоплюють такі аспекти як орієнтованість у різноманітних ситуаціях спілкування, яка заснована на знаннях і життєвому досвіді індивіда [4], cпроможність ефективно взаємодіяти з оточенням завдяки розумінню себе й інших при постійній видозміні психічних станів , міжособистісних відносин і умов соціального середовища [4], адекватна орієнтація людини в самій собі - власному психологічному потенціалі, потенціалі партнера, у ситуації [3], готовність і уміння будувати контакт з людьми [1] внутрішні ресурси, необхідні для побудови ефективної комунікативної дії у визначеному колі ситуацій міжособистісної взаємодії [7].
Студенти навчаються комунікації у процесі комунікативної діяльності. Відповідно усі вправи та завдання повинні бути комунікативно виправданими дефіцитом інформації, вибором та реакцією (informationgap, choice, feedback). Найважливішою характеристикою комуніктивного підходу є використання автентичних матеріалів, тобто таких, які реально виокристовуються носіями мови. Мовленнєва взаємодія студентів інколи, хоч і далеко не завжди, проходить за співучастю викладача в найрізноманітніших формах: парах, тріадах, невеликих групах, з усією групою. З самого початку студенти оволодівають усіма чотирма видами мовленнєвої діяльності на понадфразовому і текстовому рівнях при обмеженому використанні рідної мови. Об’єктом оцінки є не тільки правильність, але й швидкість усного мовлення та читання.
Для досягнення комунікативної компетенції – комунікативних вмінь, сформованих на основі мовних знань, навичок і вмінь – викладач іноземної мови використовує новітні методи навчання, що поєднують комунікативні та пізнавальні цілі.
Висновок
Здійснений аналіз дозволяє сформулювати висновки про те, що інноваційні методи навчання іноземних мов спрямовані на розвиток і самовдосконалення особистості, на розкриття її резервних можливостей і творчого потенціалу, створюють передумови для ефективного поліпшення навчального процесу у вищих навчальних закладах.
Перспективи подальших розвідок у даному напрямі вбачаємо у дослідженні проблеми діагностування англомовної комунікативної компетентності студентів дошкільних факультетів та спеціальностей, специфіку оцінювання їхньої успішності.
Список використаних джерел
- Гейхман Л.К. Искусство быть и общаться с Другим (Интерактивное обучение)/ Л.К.Гейхман. – Пермь: Центр развития образования, 2001.
- Завгородня Т. Складові педагогічної компетентності майбутнього учителя / Т. К. Завгородня // Збірник наукових праць. Педагогічні науки / Херсонський державний ун-т. – Херсон, 2009. – Вип. 51. – С. 228–233.
- Интерактивный подход и модель дистанционного обучения иностранным язикам [Электронный ресурс]/ [Л. К.Гейхман, И. И.Зуев, Э. Ф.Нигматуллова, Г. С.Попова]. –Режим доступа:http://www.iii04.pfo-perm.ru.
- Коллектив. Личность. Общение: словарь социально-психологических понятий (под ред. Е.С. Кузьмина и В.Е. Семенова), Л., Лениздат, 1987 г.
- Мурадова Н.С. Коммуникативносвязующая роль культуры общения студентов технических заведений в интерактивном обучении [Электронный ресурс] / Мурадова Н.С.– Режим доступа: http://www.ostu.ru/conf/ruslang2004/trend2/muradova.htm
- Організація навчально-виховного процесу. З досвіду роботи вищих навчальних закладів I-II рівнів акредитації/ Ред.Салмай Н.М., Цибенко Н.В. – 2007. – Випуск 10. – С.80-95.
- Основы конструктивного общения. Хрестоматия. Составители: Т.Г. Григорьева, Т.П. Усольцева. Изд: "Совершенство", М., 1997 г.
- Полат Е.С. Теоретические основы составления и использования системы средств обучения иностранному языку для средней общеобразовательной школы:автореф.дисс. на соискание науч.степени доктора наук / Е.С.Полат. – М., 1989.
- Пометун О.Інтерактивні технології навчання: теорія, практика, досвід/ О.Пометун, Л.Пироженко. – К., 2002.
- Пометун О.Сучасний урок: Інтерактивні технології навчання / О.Пометун, Л.Пироженко. – К., 2004.
- Химинець В.В. Інноваційно-освітня діяльність. – Ужгород, 2007. – 364 с.