Науменко В.О., Рибалко Н.О. Алгоритм підготовки вчителя початкових класів до уроку читання

Матеріал з PSYH.KIEV.UA -- Вісник психології і соціальної педагогіки

Версія від 17:50, 16 травня 2012; Nonomi (Обговореннявнесок)
(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Науменко Віра Орестівна - кандидат педагогічних наук, професор кафедри теорії початкової освіти, індивідуального навчання та методик викладання дисциплін гуманітарного циклу, Рибалко Н.О., магістрант спеціальності "Початкове навчання" Педагогічного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка, м. Київ

УДК 373.3.091.214:82-028.31

Стаття присвячена проблемі підготовки вчителя початкових класів до проведення уроку читання. У статті подається алгоритм підготовки: розкрито послідовність проведення вчителем літературно-методичного аналізу художнього твору, вибір шляхів і прийомів його аналізу.

Ключові слова: літературно-методичний аналіз тексту художнього твору, послідовність аналізу, прийоми аналізу.


В статье рассматриваетя алгоритм подготовки учителя начальних классов к проведению урока чтения: литературно-методический анализ художественного произведения, выбор видов и приемов анализа.

Ключевые слова: литературно-методический анализ текста художественного произведения, последовательность анализа, приемы анализа.


The article deals with the preparation of elementary school teachers to read a lesson. The article gives an algorithm of training: a sequence of series of teacher of literary and methodical analysis of the work of art, the choice of means and methods of its analysis.

Key words: literature and methodical analysis of the text of an artistic work, sequence of analysis, methods of analysis.

Алгоритм – це чітка система операцій, окремих кроків, дій.

Зміст

Мета статті

У статті хочемо акцентувати увагу читачів на розв'язання завдань, пов'язаних із сприйманням і розумінням учнями творів мистецтва слова, поезії.

Теоретичний аналіз

Теоретичними фундаментом для практичного розв'язання окресленого питання є теорія мовленнєвої діяльності, стилістичні і психологічні підходи, які орієнтують на взаємодію тексту і його читача. Стилістичний підхід вимагає глибоких знань з літературознавчої і лінгвістичної поетики. Не кожен вчитель початкових класів ними володіє. Психологічний підхід визначає вплив на читача тексту, який має в собі програму інтерпретації; вимагає від учителя знань про особливості сприймання художньої літератури молодшими школярами. Таким чином, учителю треба вміти використовувати можливості тексту і можливості дитини для моделювання сприймання і розуміння тексту художнього твору, враховувати особливості дітей щодо сприймання рівнів тексту: розуміння фактичного змісту, підтексту, авторського ставлення до описаного. Тільки три рівні сприймання визначають його повноцінність.

Сприймання художнього твору можна зобразити як шлях, який проходить думка від емоції через асоціації до образу, а від образу – до поняття. Поняття не завжди вдається дитині усвідомити, а ще важче виразити словами. На цьому шляху визначальна роль відводиться сприйманню метафори. Розпізнавання метафори в тексті викликає емоційну реакцію читача, художнє переживання [1], а розуміння її потребує вміння встановлювати асоціації. Зокрема, у вірші поет розмовляє з читачем не через персонажів, а безпосередньо, виливаючи перед ним свої почуття, настрій, мрії та думки. Мова твору яскрава, багата на порівняння, епітети, емоційно забарвлені слова, метафори, звукопис, звуконаслідування.

Сприймання поетичної мови – необхідна умова адекватного розуміння тексту, забезпечення розвитку мовної особистості. Цим визначається особливість уроку літературного читання. Зберігаючи тенденцію до формування навички читання, умінь і способів роботи з художнім і науково-художнім текстом, читацької самостійності (традиційних завдань читання в початкових класах), літературне читання орієнтує на навчання учнів читати і повноцінно сприймати художній твір як мистецтво слова. Щоб залучити дитину до літератури, потрібно формувати в неї спеціальні читацькі уміння, розвивати літературні здібності, які визначають рівень літературного розвитку для спілкування з мистецтвом слова. Це, насамперед, спостережливість, творчу уяву, чуття поетичного слова, здатність сприймати звукові, словесні образи, емоційно реагувати на художнє слово, співпереживати, творити, мислити словесно-художніми образами.

Першим кроком у підготовці вчителя до уроку літературного читання є проведення ним літературно-методичного аналізу, тобто осмислення кожного компоненту твору: теми, проблеми, основної думки, образів, жанру, сюжету, композиції, мови; визначення, які елементи тексту учень може розкрити самостійно, а які викличуть труднощі; якими способами зняти труднощі нерозуміння складних образів, частин тексту, підняти рівень сприйняття твору.

Літературно – методичний аналіз тексту - основна форма підготовки вчителя до уроку читання, яка дає йому можливість спланувати успішне сприймання художнього твору учнями [7].

Художній твір – складна системна єдність, пізнати яку можна лиш за допомогою аналізу. Аналіз вимагає розгляду окремих елементів художнього тексту у відношенні до цілого, тому аналіз мови твору, сюжету, композиції, системи образів у взаємозв’язку і сприяє усвідомленню художньої ідеї.

Враховуючи ці особливості, вчитель вибирає шлях аналізу, тобто послідовність розбору.

Алгоритм підготовки вчителя до уроку

У методиці визначені такі шляхи аналізу: „услід за автором”, пообразний, проблемно-тематичний, комбінований [3, 205].

Шлях аналізу „услід за автором” найчастіше вибирає вчитель з метою навчити учнів крок за кроком проникати в сутність художнього твору, виявляти увагу до кожного слова, так як у художньому творі важливою є кожна деталь.

Якщо в центр уваги учнів під час аналізу художнього твору необхідно поставити художній образ (образ людини, природи, автора, оповідача), тоді вчитель вибирає пообразний аналіз. Методом роботи під час пообразного аналізу буде евристична бесіда, яка містить елементи вибіркового читання, читання в особах, читання під музику, словесне малювання, показ живих картин...

Щоб створити умови учням для активного мислення під час читання, корисно вибрати проблемно-пошуковий аналіз художнього твору.

Тоді встановлюється ланцюжок:

  • від визначення проблеми до проблемних ситуацій;
  • від проблемної ситуації до проблемних завдань;
  • від проблемних завдань до пошукової роботи, спрямованої на виявлення напрямів розв’язання визначених проблем.

Рис До статті Науменко Рибалко.JPG

Якщо уявити художній твір у вигляді піраміди (Рис.1), то основними віхами на шляху аналізу [2] будуть:

  • рівень сюжету - аналіз подій і знайомство з героями;
  • рівень героя (персонажа) – мотиви вчинків героїв твору, ставлення до них читача;
  • рівень автора – ставлення автора до своїх героїв, основна думка твору

Зміст завдань , які пропонуються під час усвідомлення кожного рівня тексту:

І рівень:

  • з чого починаються, як розгортаються події;
  • хто персонажі твору, їхні вчинки.

ІІ рівень:

  • мотиви поведінки персонажів твору;
  • зміни в поведінці; характері персонажів;
  • характеристика персонажів;
  • тип персонажа (позитивний, негативний герой твору);
  • ставлення читача до персонажів, їхнього духовного життя.

Прийоми роботи під час аналізу

І рівень:

  • багаторазове перечитування тексту;
  • складання плану;
  • вибіркове читання;
  • переказ змісту;

Мета: Засвоїти текст (сюжет), зрозуміти його пізнавальну цінність

ІІ рівень:

  • вибіркове читання;
  • словесне малювання;
  • виразне читання;
  • читання в особах.

Мета: Висловити власне ставлення до героя (важливо для морального розвитку дітей)

ІІІ рівень:

  • Бесіда:
    • Як автор ставиться до героя?
    • Чому його так називає?
    • Чи звертається він до тебе?
  • Виразне читання;
  • Драматизація.

Мета: зрозуміти задум, думки, настрій автора, поміркувати над ними.

Подивитися на ситуацію і героїв очима автора, охопити твір в цілому (У дітей з’являється естетичне переживання від нового розуміння твору, яке дає можливість зрозуміти його цінність).

Уважний аналіз представленого матеріалу дає можливість співвіднести види аналізу з основними віхами на шляху аналізу. Якщо вибираємо аналіз «услід за автором», тоді починаємо з першого рівня і проходимо всі інші рівні. Якщо вибираємо «пообразний», тоді починаємо з другого рівня і обов’язково розкриваємо інші рівні тексту. Проблемно-тематичний рівень вимагає відтворення ходу реалізації замислу автора. Автор іде від ідеї до сюжетних ліній, а читач від сприйняття сюжету до ідеї твору. Проілюструємо сказане наочно:

Автор:

  • ідея, відбір життєвого матеріалу;
  • втілення його в слові, узагальнення художніх образів;
  • побудова сюжетної лінії твору.

Наступний крок у підготовці вчителя до уроку – вибір прийомів аналізу. Нагадаємо зміст деяких прийомів:

  • Членування тексту на окремі частини, структурні компоненти яких (речення) об'єднані загальною смисловою ознакою, тобто мікротемою. У ліриці це строфа, під час аналізу якої необхідно визначити її емоційну домінанту.
  • Стилістичний експеримент (О.М. Пєшковський, М.В. Щерба та інші). Мета цього прийому - з'ясувати , чому автор використав саме це слово, а не інше. Як зміниться смисл, якщо замінити (додати, забрати) хоч одне слово? (Під час аналізу це завдання виду: порівняйте «Баба Віхола снігом все замітала», «Баба Віхола селом вешталась». Яке з цих речень є у вірші? Чому Ліна Костенко вибрала слово «вешталася? Якою вона допомагає уявити Віхолу? Як висновок, автором уміло підібране слово, воно найяскравіше, найвагоміше).
  • Читання тексту під «лінгвістичним мікроскопом» (термін М.М. Шанського) - дуже детально, не пропустити жодної деталі, зупиняючись на незвичайних висловах, словах-загадках (метафорах), суто авторських словах. Цей прийом допомагає виробити в учнів уважність до метафор, художніх засобів, вміння їх розпізнати, виділити із «тканини» всього тексту.
  • Спостереження за звукописом (звукові повтори, звуконаслідування). «Слова говорять не тільки своїм значенням, - писав С. Маршак, - але й усіма голосними і приголосними, своєю подовженістю, і вагою, і забарвленням».
  • Спостереження за морфологічним складом речень: прикметники дають фотографію предмета, затримують увагу читача на ознаках (наприклад, М.Вінграновський):
Лиш одна сіра чапля
з малиновим волом,
на сріблястій нозі
у зеленій воді стоїть.

Дієслова допомагають сприйняти картину у динаміці: чом вітриську розходився, хазяйнуєш у саду?

  • Запитання вчителя стосуються ритмічного складу тексту (ритм довгих рядків спокійний, розмірений, коротких - жвавий). Інколи поет змінює довжину рядка, тоді на його промовляння витрачається стільки часу, як і на довгий рядок цього вірша за рахунок пауз. Цей рядок паузами виділяється. Наприклад, у вірші А.Малишка:
Хвалилася птиця -
пе-ре-пе-ли-ця:
- Здрастуй, спілий колосе,
/Ясна зірко,
Діточок я вивела
/Аж семірко/
  • Запитання щодо композиційного складу: простежити, як зримовані рядки, рима повертає нас до попереднього рядка, і «він починає звучати в нашій свідомості акомпанементом до того, який читаємо. Цей попередній рядок постає завдяки римі, у зіставленні з усім багатством художньої семантики наступного рядка, що утворює асоціативно складне семантичне поле із взаємодії всіх елементів образних полів кожного рядка» (К.П. Фролова).
  • Спостереження за синтаксичним ладом (Короткі речення. Риторичні запитання. Розділові знаки, особливо трикрапка).
  • Визначення настрою, з яким треба прочитати рядки (пошук слів, якими передано стан, почуття ліричного героя; визначення причини переживання такого почуття).
  • Узагальнюючі запитання допомагають зібрати образ, вийти на новий рівень сприймання лірики. Аналізуючи з учнями вірш, учитель ставить проблему, але розв'язують її учні.
  • Уявлення описаних картин словесне їх малювання (називання уявлюваних об'єктів, визначення фарб, якими наповнена картина).
  • Зіставлення художніх образів, художніх засобів, використаних різними авторами для змалювання однієї і тієї самої картини.

Зразок уроку

Покажемо зразок підготовленого вчителем уроку читання в другому класі.

Тема. Вірші Тамари Коломієць. Нагідка.

Мета. Розкрити красу і своєрідність поезій Тамари Коломієць. Навчити розуміти поетичну мову, уявляти описані картини, розмірковувати над текстом, пройматися почуттями, виразно читати.

Обладнання. Живописні етюди квітів.

Тип уроку. Урок виразного читання віршів

Хід уроку

I. Етап “До читання”

  • процесуальний напрям – вправи у зошиті;
  • змістовий: читання рядків про особливість творів Тамари Коломієць.

Доповнення знань про життєвий шлях поетеси

Народилася Тамара Коломієць 9 квітня 1935 року у м. Корсунь-Шевченківському. Закінчила Гельмязівську школу, вищу освіту здобула у Київському університеті. Ще студенткою була прийнята до Спілки письменників за рекомендацією П.Воронька, М.Стельмаха. Проте у літературу вирушила своєю, невторованою дорогою.

Збірки автора: “Пастушок”, “Червоний пароплав”, “Недобрий чоловік Нехай”, “Луговий аеродром”, “Починаються дива”, “Хто розсипав роси”, “Візьму вербову гілочку”, “Пісня джерельця”, “Веселе місто Алфавіт”.

За жанрами - це пісні, небилиці, загадки, лічилки, вірші-безконечники. Її поетичні рядки дихають любовю до життя. У творчій праці оживають речі, навіть голка. У поезії все живе, рухається, діє.

  • емоційний: розгляд у зошиті віночка з квітів, живописних малюнків з квітами. Квіти завжди викликають чарівний настрій, приваблюють погляд, підносять настрій. З ними ми зустрінемось, читаючи вірші Т.Коломієць.

II. Етап “В ході читання”

  • читання вірша “Нагідки” вчителем.
  • бесіда за прочитаним.
    • Чи сподобався вам вірш? Що викликало здивування?
  • читання вірша учнями мовчки. Виконання завдань в кінці тексту.
  • читання вірша вголос по частинах, аналіз.
    • Що описує поетеса у цьому вірші?
    • До якого жанру належить вірш?( Пейзажна лірика, замилування красою квітів).
    • Які почуття володіли автором вірша? Яким настроєм пронизані рядки? Чи змінюється він?
    • Прочитайте перші два рядки. Яку картину ви уявляєте? Якими словами автор підкреслює відчуття краси ромашок і чорнобривців? (білявенькі, чорнявенькі). Як промовляються ці слова? Прочитайте рядки.
    • Прочитайте наступні два рядки. Як ви думаєте, чому вони починаються словом “А”? (Підкреслюється протиставлення переживань).
    • Що переживає нагідка? (Біду).
    • А ромашки і чорнобривці? (Вони задоволені собою).
    • Яка ж біда у нагідки? Зверніть увагу, автор аж двічі повторює: така біда, така біда. Ці слова виділяються голосом під час читання, сильніше - підкреслені слова. (Нагідці сумно).
    • Читаючи, треба передати цей настрій.
    • Наступні два рядки – горе, біда нагідки. Якими словами передала поетеса? (Сиротина, одним одна).
    • Дуже сумує нагідка. А ромашки і чорнобривці?
    • Прочитайте останні чотири рядки із захопленням, радісно. Цей настрій переданий словами: чудуються, дивуються, гарнесенька.
    • З чим квіти порівняли нагідку? Чому? ( з сонечком)
    • Скільки ніжних, гарних слів промовлено в адресу нагідки? Назвіть їх.
    • Що хотіла показати поетеса у цьому вірші? (Чарівність, неповторність кожної квітки. Всі особливі і надзвичайно красиві).
    • Чи вдалося їй це зробити? Доведіть, для цього прочитайте текст «під мікроскопом».
    • Який художній прийом використала поетеса, що допоміг оживити картину, передати характер кожної квітки, її почуття (Квіти зображені, як люди, вони говорять, переживають. Це уособлення). Розіграйте описані картини шляхом постановки «живих картин».
  • Прочитайте виразно вірш.
  • Розподіліть ролі, прочитайте в особах.
  • Інсценізуйте текст.

ІІІ. Етап «Після читання»

Які б малюнки вам хотілося намалювати? Хто викликав у вас бажання творити? Уявіть, що біля вас клумба з квітами. Яке бажання вони викликають? ( зупинитися, вдивитися в красу, прислухатися до своїх почуттів)

Творче завдання: намалювати словами портрет своєї улюбленої квітки.

Під час підготовки до уроку читання художнього твору необхідно враховувати жанрові, композиційні особливості твору, ідейно-естетичну спрямованість.

Використана література

  1. Алексеев К.И. Метафора как объект исследования в философии и психологи// Вопросы психологии, 1996,№ 2. С. 73 -85.
  2. Климанова Л.Ф. Уроки литературного чтения // Начальная школа.- 2007- №1.- С.61-65.
  3. Мірошниченко Л.Ф. Методика викладання світової літератури: Підручник. – К.: Вища школа, 2007. – С. 199-229
  4. Науменко В.О. Читанка: підручник для 2 класу загальноосвіт. навч. закладів: у 2 ч./ В.О.Науменко. – Вид.2-ге, доопрац.-К.: Генеза, 2010.- Ч.- 1.-144 с.
  5. Науменко В.О. Навчання вдумливого читання і розуміння художнього твору // Початкова школа. – 2008. – № 7. - С. 50-51.
  6. Науменко В.О. До розуміння поетичної мови через зміст навчального матеріалу читанки (авт. В.О. Науменко) /Віра Орестівна Науменко // Український шкільний підручник у європейському вимірі: Матеріали Міжнародної науково – практичної конференції (21 – 22 жовтня 2009 р., м. Вінниця) / Ред. кол.: С.І.Дровозюк, Л.А. Киянко – Романюк, Н.В.Василенко та ін..- Вінниця: ВОІПОПП, 2009.- С. 198-2003.
  7. Первова Г.М. Теоретико-методические основы планирования уроков чтения в начальных классах //Начальная школа.- 2002.-№1. -С. 46-53.
  1. Теорія літератури: Підручник/ За науковою редакцією Олександра Галича. – Київ: Либідь, 2001. – 488с.


Особисті інструменти
Ми в мережі
Реклама