Петрик Л.В. Медіатекст як один із засобів формування іншомовної комунікативної компетенції студентів педагогічної спеціальності

Матеріал з PSYH.KIEV.UA -- Вісник психології і соціальної педагогіки

Версія від 19:18, 27 січня 2015; Julia sabadash (Обговореннявнесок)
(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Петрик Лада Вікторівна – викладач кафедри іноземних мов і методик їх навчання кафедри іноземних мов і методик їх навчання Педагогічного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка, м. Київ.


У статті визначено поняття «іншомовна комунікативна компетенція», «медіаосвіта», «медіатекст». Розглянуто теоретичні питання застосування медіатекстів у процесі навчання іноземної мови студентів педагогічної спеціальності, а саме, визначено типи медіатекстів та зосереджено увагу на технології їх застосування для формування іншомовної комунікативної компетенції.

Ключові слова: іншомовна комунікативна компетенція, медіаосвіта, медіатекст, засіб навчання, іноземна мова, студент педагогічної спеціальності.


В статье дано определение понятиям «медиаобразование», «медиатекст», «иноязычная коммуникативная компетенция». Рассмотрены теоретические вопросы использования медиатекстов в процессе обучения иностранного языка студентов педагогической специальности, а именно, определены типы медиатекстов и сконцентрировано внимание на технологии их использования для формирования иноязычной коммуникативной компетенции.

Ключевые слова: иноязычная коммуникативная компетенция, медиаобразование, медиатекст, средство обучения, иностранный язык, студент педагогической специальности.


The terms «foreign language communicative competence», «media education», «media text» are defined. Theoretical questions of the use of media texts in the process of foreign language teaching to students of the teaching profession are considered. The types of media texts are determined. The attention is focused on the technology of their use in the formation of foreign language communicative competence.

Key words: foreign language communicative competence, media education, media text, means of education, foreign language, student of teaching profession.


Зміст

Постановка проблеми

Інтеграція України до світового освітнього простору зумовлює реформування системи вищої освіти. Формування професійних, світоглядних і громадських якостей особистості майбутнього вчителя необхідно на етапі його професіоналізації. Значний розвиток інформаційного та медійного простору вимагає від майбутнього фахівця не лише обізнаності в професійній сфері, уміння самостійно мислити та приймати рішення, а й уміння сприймати та осмислювати інформацію та застосовувати отримані знання у своїй професійній діяльності. В інформаційному суспільстві розширюються міжнародні зв’язки держави, а співпраця й комунікація в галузях політики, науки, техніки, економіки та освіти між різними країнами і народами вмотивовує громадян країни до вивчення іноземних мов. Таким чином, статус іноземних мов в Україні підвищується, і формування іншомовної комунікативної компетенції кожної особистості, зокрема вчителя початкової школи, стає нагальною потребою часу. Вище зазначені вимоги часу призводять до пошуку нових підходів, технологій і засобів підготовки майбутнього вчителя початкової школи, який закладає основу компетентної, успішної та перспективної особистості держави. Медіазасоби, а саме медіатексти, можуть надати навчально-виховному процесу інноваційний та інформаційний характер, а також сприятимуть формуванню іншомовної комунікативної компетенції та медіаграмотності майбутнього фахівця.


Аналіз досліджень

На сучасному етапі професійне становлення педагога є предметом посиленої уваги науковців, зокрема, передумови становлення та розвитку професійної освіти досліджували В. Андрущенко, В. Кремень, І. Луговий, В. Огнев’юк та інші вчені. Питання фахової підготовки українського педагога відповідно до сучасних державних вимог окреслено в працях Р. Гуревича, О. Дубасенюк, О. Мариновської, О. Пєхоти, С. Сисоєвої, В. Шахова та інших.


Останніми роками процес формування іншомовної комунікативної компетенції саме вчителів початкової школи є пріоритетним питанням для дослідження, адже відповідно до Державного стандарту початкової загальної освіти (2011 р.) у загальноосвітніх навчальних закладах вивчення іноземних мов з першого класу є обов’язковим. Процес формування іншомовної комунікативної компетенції є в колі інтересів науковців: Л. Гапоненко (формування готовності студентів вищих педагогічних закладів до іншомовного спілкування); В. Морозов (підготовка майбутніх учителів до діалогічного навчання); В. Баркасі (формування професійної компетентності майбутніх учителів іноземних мов); О. Волченко, Т. Зубенко (формування комунікативної компетенції у майбутніх учителів іноземних мов); О. Бігич (теоретичні основи формування методичної компетенції майбутнього вчителя іноземної мови початкової школи), Ю. Федоренко (формування комунікативної компетенції в процесі вивченні іноземної мови) та інші.


Проблеми медіаосвіти дітей та учнівської молоді висвітлювали сучасні вітчизняні та зарубіжні науковці, а саме: Н. Духаніна, В. Іванов, Ю Казаков, І. Курліщук, Н. Леготіна, О. Мурюкіна, Л. Найдьодова, О. Невмержицька, Г. Онкович, Н. Рижих, І. Сахневич, О. Федоров, І. Чемерис, Н. Шубенко та інші. Проте аспект застосування медіатекстів як засобу формування іншомовної комунікативної компетенції майбутніх фахівців педагогічної спеціальності потребує всебічного дослідження.


Постановка мети дослідження

Отже, метою статті є зосередити увагу на теоретичному аспекті застосування медіатекстів у процесі формування іншомовної комунікативної компетенції майбутніх учителів початкової школи. Відповідно до мети визначенні завдання: з’ясувати сутність основних понять статті, розглянути типи медіатекстів та технологію їх застосування у процесі навчання іноземної мови.


Виклад основного матеріалу

Для підготовки студента педагогічної спеціальності до іншомовного спілкування в інформаційному суспільстві доцільно інтегрувати зміст медіаосвіти в навчально-виховний процес вивчення іноземної мови, адже медіаосвіта проголошена ЮНЕСКО одним із пріоритетних напрямків у педагогіці ХХІ століття. За визначенням російського медіадослідника О. Федорова, медіаосвіта процес розвитку особистості за допомогою і на матеріалі засобів масової комунікації (медіа) з метою формування культури спілкування з медіа, творчих, комунікативних здібностей, критичного мислення, умінь повноцінного сприймання, інтерпретації, аналізу й оцінки медіатекстів, навчання різним формам самовираження за допомогою медіатехніки [5, с. 27]. Результат медіаосвіти формування медіаграмотності особистості, а саме її уміння аналізувати і синтезувати медіатексти [5, с. 25]. Конкретні прийоми та форми роботи з масово-комунікаційними джерелами у процесі навчання іноземної мови дають можливість досягти одночасно навчально-методичних та пізнавально-виховних результатів [3, с. 25]. Результат навчання іноземної мови – формування іншомовної комунікативної компетенції, досягається за допомогою змісту, методів, форм, засобів навчання тощо. Метою іншомовної комунікативної компетенції є не накопичення обсягу знань, а здатність використовувати їх в іншомовній діяльності [3, с. 13].


За визначенням Ю. Федоренко іншомовна комунікативна компетенція – знання, уміння та навички, необхідні для розуміння чужих та власних програм мовленнєвої поведінки, адекватних цілям, сферам, ситуаціям спілкування, зміст, якої охоплює знання основних понять лінгвістики мови (стилі, типи, способи зв’язку речень у тексті), уміння та навички аналізу тексту та власні комунікативні надбання [6, с. 6]. Іншомовна комунікативна компетенція включає в себе мовленнєву компетенцію (компетенції в аудіюванні, говорінні, читанні та письмі), мовну (фонетичні, лексичні та граматичні знання), соціокультурну компетенцію (країнознавчу та лінгвокраїнознавчу компетенції) та полікультурну компетенцію.


Отже, для досягнення цілей медіаосвіти і навчання іноземної мови слід впроваджувати в навчальний процес медіатексти. Медіатекст – повідомлення, текст будь якого медійного виду або жанру [5, с. 29]. Наприклад: друкований текст у пресі, фотозображення, аудіовізуальні зображення в кіно, на телебачення або їх фрагменти, повідомлення по радіо, реклама, етикетка на будь-якій продукції, SMS-повідомлення, MMS-повідомлення, веб-сторінка, блог, віртуальні фотоальбоми тощо. Тематика і зміст сучасних медіатекстів різноманітні. Специфіка медіатексту в тому, що він розрахований на масову аудиторію. Медіатексти мають універсальні риси: слово, звук, візуальність (кінокадри, фото, відеосюжети). Традиційно їх поділяють на радіо-, теле-, газетні та інтернет-тексти.


Так як медіадидактика є частиною загальної дидактики, то медіатексти можуть бути одним із засобів навчання іноземної мови у межах дисциплін «Іноземна мова», «Іноземна мова (поглиблене вивчення)», «Практика усного і писемного мовлення», «Практичний курс англійської мови», які мають на меті сформувати у студентів мовні, мовленнєві, соціокультурну та полікультурну компетенції оволодіння іноземної мови в межах визначеної тематики. Навчання іноземної мови має забезпечити реалізацію практичних, освітніх, професійних, розвивальних та виховних цілей.


Обираючи форми, методи, прийоми роботи із застосуванням медіатекстів на заняттях іноземної мови викладач також навчає студентів критично мислити (аналізувати, синтезувати, порівнювати, оцінювати, приймати рішення, висловлювати власну думку засобами іноземної мови).


Використання медіатекстів, як і будь-якого засобу навчання іноземних мов, відображається в можливостях підвищення якості іншомовної комунікативної компетентності; візуалізації явищ, процесів, подій тощо; формування культурологічних знань студенти; формування уваги, пам'яті, естетичного смаку, пізнавальної активності. Автентичні медіатексти (анімаційні фільми, кінофільми, телевізійні програми, відеоролики, матеріали сайтів тощо) розвивають критичне мислення; формують навички самостійної роботи; залучають до інтерактивного навчання; розвивати творчі здібності.


Ми дослідили, що різні форми організації роботи на заняттях з іноземної мови (індивідуальна, фронтальна, робота в парах, робота в малих групах, самостійна робота, різного типу ігри, проектна робота) із застосуванням медіатекстів сприятимуть формуванню іншомовної комунікативної компетенції та медіаграмотності студентів. Хочемо зазначити, що методика роботи із медіатекстами на практичних заняттях з вищезазначених дисципліни співвідноситься із методикою організації роботи з мовленнєвим матеріалом (завданнями для формування і розвитку навичок аудіювання, читання, письма та говоріння). Таким чином, робота з будь-яким медіатекстом складається з трьох основних етапів:

дотекстовий етап передбачає первину підготовку до роботи з медіатекстом, мотивацію до подальшої роботи з медіатекстом, постановку комунікативного завдання;

етап безпосередньої роботи з медіатекстом, під час якого студенти розв’язують завдання, поставленого на дотекстовому етапі; післятекстовий етап, метою якого є перевірка комунікативного завдання та критичний аналіз медіатексту.


Для досягнення результатів заняття викладач має чітко визначити: який матеріал згідно навчальної програми необхідно пред’явити; яку практичну, освітню, розвивальну та виховну мету він ставить на занятті; які засоби, зокрема медіатекст, застосовувати для організації роботи з матеріалом; які форми роботи він буде використовувати для досягнення мети.


Відповідно до різноманітних тем занять завдання можуть бути різного характеру. Наведемо приклади завдань по темі «Театр та кіно»: проаналізувати зміст афіші театральної вистави та виявити жанр та сюжет п’єси; скласти діалог, в якому потрібно запросити друга в театр і надати йому інформацію про час, місце проведення вистави, хто з акторів грає головні ролі, хто режисер вистати, які місця ви замовили в театрі тощо; подивившись на постер кінофільму та переглянувши його трейлер, проаналізувати та визначити, що з них більш впливає на вибір глядача для перегляду фільму і аргументувати свій вибір; прочитати відгуки на фільми своїх одногрупників і обрати фільм для перегляду, аргументувати свій вибір; переглянути відеоролик і обґрунтувати символічність явищ, які зустрічаються в ньому, проаналізувати, з якою метою ці явища були впровадженні в зміст відеоролика; переглянути кінофільм, прочитати і проаналізувати в Інтернеті відгуки на цей фільм, пояснити, з якими думками критиків погоджуєтесь, а які – заперечуєте тощо. Всі вищезазначені завдання спонукають студентів до критичного аналізу медіатекстів, висловлювання власної думки і виконання завдань іноземною мовою


Висновок

Стає очевидним, що застосування медіатекстів як засобу формування іншомовної комунікативної компетенції на заняттях іноземної мови є не лише вимогою сучасного часу, а й ефективним компонентом у процесі навчання. Систематична робота з медіатекстами сприяє розвитку професійно та медіакомпетентного фахівця. У якості перспектив подальших розвідок пропонуємо розробити систему вправ і завдань із застосуванням медіазасобів для формування іншомовної комунікативної компетенції на заняттях іноземної мови у підготовці майбутнього вчителя початкової школи.


Список використаних джерел

  1. Ніколаєва С.Ю. Цілі навчання іноземної мови / С.Ю. Ніколаєва // Навчанні іноземних мов у середніх навчальний закладах. – 2010. № 2. – С. 11 17.
  2. Медіаосвіта та медіаграмотність: підручник [ред.-упор. В. Ф. Іванов, О. В. Волошенюк; За науковою редакцією В. В. Різуна]. К.: Центр Вільної Преси, 2013. 352 с.
  3. Онкович Г.В. Медіадидактика вищої школи: український досвід / Г.В. Онкович // Вища освіта України. – 2013. № 1. – С. 23 – 29.
  4. Сахневич І. А. Критичний аналіз медіатекстів фахового спрямування як необхідна складова формування медіакомпетентності майбутніх фахівців ВТНЗ / І. А. Сахневич // Наукові записки. Серія: Педагогіка. – 2013. – № 3. С. 157 161.
  5. Федоров А. В. Словарь терминов по медиаобразованию, медиапедагогике, медиаграмотности, медиакомпетентности. / А. В. Федоров. М.: МОО «Информация для всех», 2014. 64 c.
  6. Федоренко Ю.П. Формування у старшокласників комунікативної компетенції в процесі вивчення іноземної мови: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня. канд. пед. наук: спец. 13.00.09 «Теорія навчання» / Ю.П. Федоренко. – Луцьк, 2005. – 22 с.


Особисті інструменти
Ми в мережі
Реклама