Подоляк Л.Г., Юрченко В.І. Психологія вищої школи (навчальний посібник)

Матеріал з PSYH.KIEV.UA -- Вісник психології і соціальної педагогіки

Перейти до: навігація, пошук
Фото: Обкладинка навчального посібника "Психологія вищої школи"


У навчальному посібнику Подоляк Л.Г. Психологія вищої школи: Навчальний посібник для магістрантів і аспірантів /Подоляк Л.Г., Юрченко В.І. – К.: ТОВ “Філ-студія”, 2006. – 320с. з гуманістичних позицій розглядаються актуальні психологічні проблеми підготовки фахівців із вищою освітою. Міститься типова навчальна програма з дисципліни “Психологія вищої школи”, конспекти лекцій до кожної теми, завдання до практично-семінарських занять, окреслено зміст самостійної роботи та методичні рекомендації до неї.

Розраховано на магістрантів, аспірантів і молодих викладачів.


ISBN 966-8527-33-Х

Гриф надано Міністерством освіти і науки України (лист №14/18.2-669 від 17.03.2006 р.)
Схвалено Вченою радою НПУ імені М. П. Драгоманова (Протокол №7 від 23 лютого 2006 р.)


Рецензенти:

Чепелєва Н.В., член-кореспондент АПН України, доктор психологічних наук, професор;

Булах І.С., доктор психологічних наук, професор;

Гусак П.М., доктор педагогічних наук, професор;

Приходько Ю.О., доктор психологічних наук, професор.

© Подоляк Л.Г., Юрченко В.І., 2006
© ТОВ “Філ-студія”, 2006.

Зміст навчального посібника

ПЕРЕДМОВА

Типова навчальна програма з дисципліни “Психологія вищої школи”

Модуль І. ПСИХОЛОГІЯ ВИЩОЇ ШКОЛИ: СТУДЕНТСЬКИЙ ПЕРІОД ЖИТТЯ ЛЮДИНИ

Тема 1.1. Психологія вищої школи, її предмет, завдання та методи

1.1.1. Виникнення психології вищої школи як нової галузі психологічних знань.

1.1.2. Криза освіти. Основні напрями реформування вищої освіти та науки у XXI столітті.

1.1.3. Предмет і основні категорії психології вищої школи.

1.1.4. Завдання психології вищої школи на сучасному етапі реформування вищої освіти в Україні.

1.1.5. Зв’язок психології вищої школи з іншими галузями психологічних знань.

1.1.6. Методологія і принципи психологічного дослідження.

1.1.7. Класифікація методів збору та інтерпретації емпіричних психологічних фактів. Поняття про методику психологічного дослідження.

1.1.8. Дослідницькі вміння. Етика дослідника.

Завдання до практично-семінарського заняття №1 “Предмет, завдання та методи психології вищої школи”.

Тема 1.2. Загальна психологічна характеристика студентського віку

1.2.1. Психологічна характеристика студентства як періоду пізньої юності або ранньої дорослості.

1.2.2. Суперечливості та кризи студентського віку.

1.2.3. Вищий навчальний заклад – один із провідних факторів соціалізації особистості студента як фахівця.

1.2.4. Адаптація студента до навчання у вищій школі, її види та умови ефективності.

1.2.5. Типологічні особливості сучасних студентів.

Завдання до практично-семінарського заняття №2 “Психологія студентського віку”

Тема 1.3. Професійне становлення особистості студента як майбутнього фахівця з вищою освітою

1.3.1. Навчально-професійна діяльність як провідна, її ознаки.

1.3.2. Професіоналізація особистості студента як новоутворення віку.

1.3.3. Фахова компетентність як показник психологічної готовності студента до професійної діяльності.

1.3.4. Роль самовиховання в професійному зростанні студента.

Завдання до практично-семінарського заняття №3 “Професійне зростання студента як фахівця”.

Тема 1.4. Психологія студентської групи

1.4.1. Психологічні особливості студентської групи та її структура.

1.4.2. Розвиток студентської групи, характеристика студентського колективу.

1.4.3. Міжособистісні стосунки в студентській групі.

1.4.4. Проблема лідера та лідерства.

1.4.5. Психологічні особливості студентського самоврядування.

Завдання до практично-семінарського заняття №4 “Психологія студентської групи”.

Модуль ІІ. ПСИХОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ УПРАВЛІННЯ ВУЗІВСЬКИМ НАВЧАЛЬНИМ ПРОЦЕСОМ І НАВЧАЛЬНО – ПРОФЕСІЙНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ СТУДЕНТІВ

Тема 2.1. Психологічні засади управління навчальним процесом у вищій школі

2.1.1. Освіта як система, характерні для неї особливості.

2.1.2. Необхідність і об’єктивні можливості управління системою освіти. Види педагогічного управління.

2.1.3. Психологічний аналіз функцій педагогічного управління.

Завдання до практично-семінарського заняття №5 “Психологічні засади управління навчально-професійною діяльністю студентів”.

Тема 2.2. Психологічний аналіз учіння студентів

2.2.1. Студент як суб’єкт власної навчально-професійної діяльності.

2.2.2. Роль мотивації в навчально-професійній діяльності.

2.2.3. Організація самостійної навчально-пізнавальної діяльності студентів.

2.2.4. Розвиток творчого потенціалу майбутніх фахівців.

2.2.5. Психологічні передумови і показники успішності студентів у навчально-професійній діяльності.

2.2.6. Причини неуспішності студентів і шляхи їх усунення.

Завдання до практично-семінарського заняття №6 “Психологічний аналіз учіння студентів”.

Модуль ІІІ. ПСИХОЛОГІЯ ВИХОВАННЯ ОСОБИСТОСТІ СТУДЕНТА ЯК МАЙБУТНЬОГО ФАХІВЦЯ З ВИЩОЮ ОСВІТОЮ

Тема 3.1. Психологія виховання студентської молоді

3.1.1. Сучасні вимоги до особистості фахівця з вищою освітою та завдання виховання студентів.

3.1.2. Мета і зміст виховання студентської молоді.

3.1.3. Психологічні механізми формування якостей особистості та аналіз відповідних функцій виховання.

3.1.4. Етапи становлення моральної свідомості та критерії моральної вихованості.

3.1.5. Основні напрями реалізації виховних функцій у вищому навчальному закладі та їх характеристика.

Завдання до практично-семінарського заняття №7 “Психологія виховання студентської молоді”.

Тема 3.2. Психологія педагогічної комунікативної взаємодії викладача зі студентами

3.2.1. Значення педагогічного спілкування як форми контактної педагогічної взаємодії.

3.2.2. Психологічна характеристика педагогічної взаємодії.

3.2.3. Труднощі та бар’єри в професійно-педагогічному спілкуванні викладачів і студентів.

3.2.4. Діалогічне спілкування, його психологічна характеристика.

Завдання до практично-семінарського заняття №8 “Психологія педагогічної взаємодії викладача зі студентами”

Тема 3.3. Психологічний аналіз протиріч і конфліктів у педагогічній взаємодії, шляхи їх запобігання та вирішення

3.3.1. Протиріччя і конфліктні ситуації в педагогічній взаємодії та засоби їх регулювання.

3.3.2. Особливості педагогічного конфлікту.

3.3.3. Умови запобігання та шляхи вирішення педагогічного конфлікту у взаєминах викладачів і студентів.

3.3.4. Навчання майбутніх педагогів вирішенню педагогічних конфліктів.

Завдання до практично-семінарського заняття №9 “Психологічний аналіз протиріч і конфліктів у педагогічній взаємодії, шляхи їх запобігання та вирішення”.

Тема 3.4. Психологія особистості та діяльності викладача вищої школи

3.4.1. Педагогічний професіоналізм діяльності викладача.

3.4.2. Педагогічна творчість та її особливості.

3.4.3. Професіоналізм особистості викладача.

3.4.4. Авторитет викладача.

3.4.5. Типологія викладачів.

Завдання до практично-семінарського заняття №10 “Психологія особистості та діяльності викладача вищої школи”.

Питання для самоконтролю з курсу “Психологія вищої школи”

Предметний покажчик

Іменний покажчик

Короткий термінологічний словник

Список використаної літератури

Передмова

В умовах реформування вищої освіти в Україні пріоритетна увага повинна надаватися підготовці нової генерації педагогічних і науково-педагогічних кадрів – національної еліти, яка здатна оволодіти новою освітньо-світоглядною парадигмою національно-державного творення, гуманного вознесіння самоцінної особистості вихованця. Однією з передумов вирішення цього надзвичайно важливого і складного завдання є підвищення рівня психологічної культури, зокрема, шляхом покращання психолого-педагогічної підготовки майбутніх викладачів вищої школи.

Курс психології вищої школи є теоретичною основою психологічної підготовки студентів, які здобувають освітньо-кваліфікаційний рівень магістра, а також аспірантів до майбутньої педагогічної та науково-педагогічної діяльності.

Мета курсу “Психологія вищої школи: забезпечити загальну теоретичну підготовку магістрантів і аспірантів у галузі психології вищої школи, яка слугуватиме основою для їхньої практичної роботи, що пов’язана з викладацькою діяльністю.

Завдання вивчення дисципліни:

  • опанування знаннями про психологічні особливості студентського періоду життя людини;
  • усвідомлення закономірностей професійного становлення та особистісного зростання майбутніх фахівців;
  • вивчення психологічних аспектів навчання і виховання студентської молоді;
  • усвідомлення психологічних особливостей науково-педагогічної діяльності та шляхів її опанування;
  • сприяння професійному самовизначенню і набуття студентами професійно-педагогічної ідентичності;
  • розвиток таких якостей особистості, що мають для майбутнього викладача професійне значення.

Місце курсу в професійній підготовці майбутнього викладача

Зміст курсу “Психологія вищої школи” складений із врахуванням того, що студенти протягом навчання в педагогічному університеті прослухали теоретичний курс вікової та педагогічної психології. Він є його логічним продовженням і вміщує теоретичні проблеми розвитку, навчання та виховання студентів, питання особистості та діяльності викладача ВНЗ, а також передбачає практичне оволодіння вміннями та навичками навчально-виховної роботи.

Студент, який вивчає курс психології вищої школи, повинен:

  • засвоїти понятійний апарат даної галузі психологічної науки;
  • опанувати систему психологічних знань і набути практичних умінь аналізу й оцінки психологічних явищ, які породжуються умовами навчально-виховного процесу у вищій школі;
  • удосконалювати навички самостійної навчальної роботи, вміння опрацьовувати наукові літературні джерела;
  • на основі самопізнання формувати власний стиль науково-педагогічної діяльності та професійного спілкування.

Згідно з навчальним планом конкретного інституту (факультету) і спеціальності вивчення курсу завершується складанням екзамену або отриманням заліку.

Загальний обсяг курсуПсихологія вищої школи” становить 108 годин, з них 24 години – лекційних, 22 – практично-семінарських і 62 години відведено на самостійну роботу студентів.

Залежно від навчального плану конкретної спеціальності розподіл годин може бути змінено, зокрема шляхом збільшення часу на самостійну роботу.

Зміст самостійної роботи з курсу “Психологія вищої школи” спрямований на поглиблення теоретичних знань, розвиток самостійного мислення і набування вмінь опрацювання наукової літератури. Все це повинно сприяти професійному самовизначенню майбутніх викладачів.

Від слухачів (магістрантів, аспірантів) вимагається:

  • Засвоєння понятійного апарату науки (ведення тематичного словника).
  • Опрацювання літератури з кожної теми за формою, яка обирається самостійно (конспект, тезиси, план, таблиця, схема, висновки тощо), з визначенням свого особистісного ставлення до змісту роботи (за бажанням). Список рекомендованої літератури до кожної теми можна доповнити науковими працями, які слухач знайшов самостійно. Доцільно порівнювати виклад (або зміст) матеріалу з певного питання в різних джерелах. Якщо наукові положення в них повторюються, можна лише анотувати статтю.
  • Висловити своє міркування щодо питань проблемного характеру, які подані до кожної теми. Вони спрямовані на усвідомлення актуальних проблем і пошук шляхів їх вирішення, загострення уваги на суперечностях, які залежать від конкретних умов педагогічного процесу і життєвих обставин.
  • Доцільно основний зміст кожної теми подати у вигляді таблиці чи схеми, проаналізувати та доповнити запропоновані таблиці.
  • Виконати завдання на розвиток рефлексивних процесів, аналіз і оцінку власної навчальної діяльності, визначення професійних рис своєї особистості тощо.
  • Наприкінці опрацювання курсу важливо дати загальну самооцінку якості його засвоєння в цілому (або окремих тем). Доцільно поставити собі конкретну оцінку. При цьому обов’язково зазначити свої критерії оцінювання та що було зроблено, щоб відповідати їм.

Автори навчального посібника переконані в особистісній гідності кожного магістранта та аспіранта, його відповідальності за наслідки свого професійного вибору, бажанні вчитися самостійно й творчо.


Автори.

Адреса автора

Юрченко В.І. yrvi@ukr.net



Особисті інструменти
Ми в мережі
Реклама