Полковенко О.В. Значення рейтингової системи контролю знань для викладання валеології у вищій школі

Матеріал з PSYH.KIEV.UA -- Вісник психології і соціальної педагогіки

Перейти до: навігація, пошук

Полковенко Ольга Володимирівна – старший викладач кафедри анатомії і фізіології людини Інституту психології та соціальної педагогіки Київського університету імені Бориса Грінченка, кандидат біологічних наук, м. Київ

УДК 378.14


У статті розкривається ефективність рейтингової системи контролю знань студентів у вищій школі та необхідність її застосування при викладанні валеології.


В статье раскрывается эффективность рейтинговой системы контроля знаний студентов высшей школы ы необходимость ее применения при преподавании валеологии.


In the article efficiency of the rating checking of knowledges of students system at higher school and necessity of its application opens up at teaching of valeology.


Сучасний світ, бурхливий розвиток науки та техніки, політичні, економічні, культурні зміни потребують від молодих спеціалістів не тільки високої кваліфікації у обраній професії, але й постійне вдосконалення набутих знань, умінь і навичок протягом всього періоду активної професійної діяльності. Через це під час здобуття студентом вищої освіти стає вкрай важливим не тільки дати йому можливість засвоїти певний об‘єм навчального матеріалу, але й так би мовити «навчити вчитися». Тому доцільним є пошук нових форм і методів навчання, запровадження інноваційних технологій, удосконалення процесу контролю й оцінювання знань, умінь і навичок з метою підвищення якості професійної освіти. Досвід вітчизняної педагогічної практики виявив, що оптимальним є поєднання модульної організації навчання з рейтинговою системою оцінювання знань, умінь та навичок студентів [1, 2].

Рейтинг – дослівно з англійської – оцінка, деяка числова характеристика якогось якісного показника. Під рейтингом розуміють „накопичена оцінка”. У вищівській практиці – це деяка числова величина, виражена за багатобальної системою (12-бальна, 20-бальна, 100-бальна), інтегрально характеризує успішність і знання (учня) студента з одного або кількох предметів протягом якогось періоду навчання [2,3,4].

Повнішим є трактування рейтингу як сумарної оцінки якості роботи студента за весь період вивчення певної дисципліни. При цьому враховується не лише рівень здобутих студентом знань, умінь та навичок, але й регулярність відвідування занять, активність на семінарських та практичних заняттях, характер навчальної роботи (систематичність, нерегулярність, штурмівщина), навчально-творча діяльність, особистісні додаткові характеристики (культура мовлення, спілкування тощо).

Рейтингова система є ефективною:

  • по-перше, вона враховує поточну успішність студента і тим самим активізує його самостійну роботу;
  • по-друге, об’єктивно й точно оцінює знання студента за рахунок дробіння 100-бальної шкали оцінок;
  • по-третє, створює основу для диференціації студентів, що є важливим при переході на багаторівневу систему навчання;
  • по-четверте, уможливлює отримувати детальну інформацію про виконання кожним студентом графіка самостійної роботи [3,5].

Валеологія, як одна з досить молодих наук, на сьогодні займає своє невід‘ємне місце у системі біологічних дисциплін і викладається не тільки у вищих навчальних закладах суто біологічного чи медичного спрямування. Але й в багатьох технічних, юридичних, гуманітарних закладах тощо. Вона є однією з складових теоретичної бази при підготовці лікарів і вчителів, тому що відіграє важливу роль у вивченні людини і як біологічного, і як соціального об’єкта.

Загальновідомим фактом є те, необхідною умовою плідної праці кожного члена суспільства є його здоров‘я. Тому сміливо можна сказати, що здоров‘я окремої людини є передумовою існування всієї держави. А це і є безпосереднім завданням валеології – навчити людей бути здоровим фізично, духовно, емоційно і психічно, а також не допустити, щоб людина захворіла саме через свою необізнаність.

Студенти, які приходять до нас на навчання ще не достатньо добре володіють термінологією. У зв’язку з цим, багато часу витрачається на роз‘яснення певних біологічних та медичних термінів та навчання правильно ними користуватися. Основним завданням навчальному процесі є, на нашу думку, процес засвоєння.

Отже, завдання викладача в цій ситуації полягає в надійному і безперервному керуванні процесом засвоєння навчального матеріалу. За сучасними психолого-педагогічними і науковими уявленнями термін засвоїти - означає навчитися застосовувати знання в різних умовах, зрозуміти і усвідомити їх та вміти ефективно ними користуватись.

Підготовка висококваліфікованих фахівців потребує упровадження сучасних методів визначення та оцінки рівня знань студентів. Зокрема, порівняльний аналіз показує, що тестування відповідає критеріям якості оцінки рівня теоретичних та практичних знань і умінь більше, ніж традиційні методи (усне опитування та письмова робота). Тому тестове оцінювання студентів є одним із найбільш прийнятних.

Разом з тим, специфіка валеології є такою, що передбачає не тільки засвоєння певного обсягу понять, але й вміння вільно оперувати ними тощо. Тому, поряд із тестовими завданнями вкрай необхідним є включення до контрольних завдань таких, що потребують творчого підходу. Наприклад, студентам може бути запропоновано порівняти кілька позицій, знайти спільні і відмінні риси, надати практичні рекомендації тощо.

Таким чином, модульно-рейтингова система контролю знань при вивченні валеології у вищій школі сприяє глибокому засвоєнню матеріалу на рівні застосування знань у конкретних ситуаціях, що дозволяє в результаті формувати висококваліфікованих фахівців.

Список використаних джерел:

  1. Лазарев К.Л., Демиденко Л.А. Медико-биологический словарь-справочник. – СПб: МСП «Ната», 2003. – 430 с.
  2. Милерян В.Е. Методические основы подготовки и проведения учебных занятий в вузах (методическое пособие). – К.: Хрещатик, 1998. – С. 68.
  3. Илларионов В.Е. Современные естественнонаучные основы медицины. – М.: Центр, 2001. – 192 с.
  4. Євдокимов О.В. Нові педагогічні технології організації навчання студентів: Дис. канд.пед.наук, 13.00.01 – Х., 1997.
  5. Шиян Н.І. Технологія модульно-рейтингового навчання в вищій школі. – Полтава , 1998.




Особисті інструменти
Ми в мережі
Реклама