Романенко О.В., Буряк О.В., Серпутько І.А. Формування навичок проведення експериментальних досліджень у студентів-психологів

Матеріал з PSYH.KIEV.UA -- Вісник психології і соціальної педагогіки

Романенко Оксана Вікторівна, канд. психол. наук, старший наук. співробітник, завідувач наукової лабораторії психологічного забезпечення навчально-виховного процесу у вищих навчальних закладах Навчально-наукового інституту права та психології КНУВС

Буряк Олена Вадимівна, студентка 2 курсу ПС Навчально-наукового інституту права та психології КНУВС

Серпутько Ірина Анатоліївна, студентка 2 курсу ПС Навчально-наукового інституту права та психології КНУВС

Важливим завданням професійної підготовки психологів є оволодіння системою методів психологічного дослідження, що здійснюється в процесі вивчення ними навчальної дисципліни «Експериментальна психологія». Цей курс включає не тільки класифікацію методів і ознайомлення з плануванням психологічного експерименту, але й представлення проблем, які є загальними для методології організації різноманітних психологічних досліджень.

Розуміння системи методів допомагає психологу самостійно та професійно орієнтуватися у спеціальній літературі, що містить різні факти емпіричних досліджень, спонукає його до критичного сприйняття наукової інформації. Зіставлення з експериментальним методом дає можливість оцінити інші методичні підходи до пізнання психічної реальності, оскільки лише експеримент дає можливість встановлення причинно-наслідкового зв’язку між явищами і по праву вважається фундаментом психологічної науки (В. Вундт, Д. Гудвін, В.М. Дружинін, Т.В. Корнілова, О.Ф. Лазурський, М.М. Ланге, С.Д. Максименко, Г.І. Челпанов та ін.). Практичне оволодіння експериментальним методом є ознакою потужного фахового інструментарію психолога, за допомогою якого можливо не тільки досліджувати ті чи інші психічні явища, але й визначати причини їх виникнення та прогнозувати прояви певних психічних закономірностей.

Разом з тим у сучасних наукових дослідженнях переважають описові методи, що обмежує можливості дослідження маловивчених, складних психологічних конструктів. Тому актуальним завданням, що постає перед викладачем вищого навчального закладу, є створення відповідних умов для формування навичок експериментального дослідження у студентів-психологів.

Введення кредитно-модульної системи навчання передбачає надання достатньої кількості часу для самоосвіти, визначається також певна кількість годин для індивідуальної роботи зі студентами. Це надає можливість кожному студенту в процесі вивчення експериментальної психології обрати та дослідити ту проблему, яка його цікавить. Саме власний вибір студента сприяє міцному закріпленню основних знань, що стосуються вимог до організації та проведення експерименту (операціоналізація гіпотези, наявність експериментальної і контрольної груп, вибір певної стратегії конструювання еквівалентних груп, визначення та контроль змінних), закріпити поняття типології експериментальних планів, та на основі цього – оволодіти практичними навичками проведення експерименту, обробки та інтерпретації його результатів.

У якості прикладу пропонуємо опис експериментального дослідження, яке було самостійно сплановано та проведено студентами ІІ курсу Буряк О. та Серпутько І. в процесі занять з експериментальної психології.

«Тема: «Вплив феромонів на сприйняття людини людиною».

Актуальність дослідження. Феромони – (від грецької: phero – несу, hormao – привожу до дії, збуджую) – біологічно активні речовини, які виділяються залозами внутрішньої секреції людини та тварини, а також спеціальними клітинами організму, які можуть впливати на різні форми поведінки, а також на фізіологічний та емоційний стан інших осіб. Питання щодо впливу феромонів актуальне та цікаве, оскільки майже не висвітлене науково.

Гіпотеза: Фотографії із зображенням людини протилежної статі, оброблені феромонами, оцінюються як більш привабливі, у порівнянні з тими, що не зазнали такої обробки.

Експериментальна база: студенти 22 ПС групи.

Стимульний матеріал: 4 фотографії: 2 – жінок та 2 – чоловіків; феромони для жінок та чоловіків.

Незалежна змінна (НЗ): наявність обробки фотографії феромонами.

Залежна змінна (ЗЗ): частота вибору студентами фотографії з феромонами.

Види контролю змінних: контрбалансування (різний порядок пред’явлення фотографій з метою контролю ефекту послідовності), стандартизація умов проведення експерименту, елімінація (усунення) побічних змінних.

Процедура проведення. Методом рандомізації студенти були поділені на три групи, одну контрольну та дві експериментальні, в залежності від порядку пред’явлення фотографій. В експериментальних групах пропонувалися фотографії, оброблені феромонами, в контрольній групі – звичайні.

Був використаний план для однієї незалежної змінної та кількох груп:

З метою усунення впливу такої побічної змінної, як суб’єктивне сприйняття виразу та рис обличчя, для оцінки пропонувалося лише тілесне зображення. Хлопцям демонструвалися зображення жінок, дівчатам –чоловіків. Зображення були дуже схожі, однакового розміру. Всім студентам контрольної та експериментальних груп на вибір картинки давався однаковий час – 2 хвилини. Гіпотеза не повідомлялася, не дозволялося розповідати про свій вибір іншим студентам, які ще не брали участь в експерименті.

Контрольній групі було продемонстровано одразу дві картинки без феромонів та зафіксовано їх вибір. Першій та другій експериментальним групам було запропоновано ті ж самі дві картинки, але вже на одну з них було нанесено феромони (жіноча фотографія з жіночими феромонами пред’являлася хлопцям, а чоловіча фотографія з феромонами для чоловіків – дівчатам). Для другої експериментальної групи був змінений порядок пред’явлення картинки з феромонами. Першій експериментальній групі картинка з феромонами пред’являлася першою. Другій експериментальній групі та ж сама картинка за порядком пред’явлення була другою. Фіксувався вибір кожного студента у протоколі.

Загальний висновок. При підведенні підсумків враховувалися ті побічні змінні, які не підлягали контролю (мала кількість досліджуваних (в 22 групі 17 чоловік), різна кількість хлопців та дівчат, у деяких студентів була нежить) тому дані експерименту не претендують на наукове відкриття, але надають певну інформацію для роздумів.

При інтерпретації результатів дослідження, на основі статистичного рішення, нами була прийнята нуль-гіпотеза (відсутність значущих розбіжностей у контрольній та експериментальних групах). Це означає, що вплив парфумованих феромонів на сприйняття людини не підтвердився в експерименті. Можливо у людей, які користуються парфумами з феромонами, «включається» так званий ефект плацебо, тобто самонавіювання. Людина наносить ці парфуми і стає впевненішою, і тому викликає більше симпатій до себе. Тут важко сказати, приваблює впевненість людини чи власне дія феромонів. На цій невизначеності, напевно, і виграють парфумери».

Наведений матеріал ілюструє не лише процес формування навичок експериментування у студентів і закріплення у них знань з навчальної дисципліни, але й свідчить про розвиток творчого мислення, здатності побачити проблему в реальному житті та дослідити її, що виступає умовою успішного професійного самовизначення майбутніх психологів.