Рудич О.О. Інтерактивний компонент сучасної англомовної дитячої книжки

Матеріал з PSYH.KIEV.UA -- Вісник психології і соціальної педагогіки

Версія від 18:55, 16 травня 2012; Nonomi (Обговореннявнесок)
(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Рудич Оксана Олексіївна - доцент кафедри філологічних дисциплін Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка, кандидат педагогічних наук, м. Полтава.


Стаття присвячена пошуку інтерактивного компоненту сучасної дитячої англомовної книжки. Автор розглядає можливість практичного використання сучасної англомовної книги не тільки з метою релаксації, а і як засіб стимулювання креативних здібностей дитини.

Ключові слова: сучасна дитяча англомовна література, інтерактивний компонент, стимуляція креативного потенціалу дитини.


Статья посвящена поиску интерактивного компонента в современной детской англоязычной книге. Автор рассматриваем возможность практического использования современной англоязычной книги не только с целью релаксации, но и как средство стимуляции креативных способностей ребенка.

Ключевые слова: современная детская англоязычная литература, интерактивный компонент, стимулирование креативного потенциала ребенка.


The author searches for interactive component in modern English literature for children. She observes the possibility of literature using not only while relaxation, but as a tool of creative children’s capacity stimulation.

Key words: modern English literature for children, interactive component, creative children’s capacity stimulation.


Зміст

Актуальність теми

Особливої актуальності набирає питання формування інтересу до читання англомовної літератури у молодших школярів. Адже саме на початковому етапі вивчення мови учитель повинен закласти основи формування загальних світоглядних позицій учня, виробити у дитини навички спілкування, у основі яких є доброзичливість та шанобливе ставлення до іншої особистості, стимулювати інтерес до культури англомовного соціуму загалом, зорієнтувати інтереси учнів на красу, добро, духовність.


Аналіз досліджень

Значним є зарубіжний досвід використання художньої літератури у навчально-виховному процесі, який відобразили у своїх роботах відомі вітчизняні та зарубіжні науковці: Вітті П., Дейнека М., Іверзон І., Уеллі Дж., Лещенко М., Найтс Л., Неш Л., Норвелл І., Ріко Г., Себезта С., Фенікс Ф., Хоулі М.


Постановка мети дослідження

Сучасні літературні доробки, створені для дітей, відображають загальнокультурні тенденції, освітні зокрема: вони є унікультурними, інтегративними, комунікативно спрямованими та тяжіють до інтерактивності. Саме окресленню питань інтерактивного компоненту сучасної англомовної книжки присвячена означена стаття.


Виклад основного матеріалу

Під інтерактивністю ми розуміємо специфічну активну взаємодію автора та читача твору через залучення останнього до співтворчості, співфантазування, гри. У цьому дослідженні ми робимо спробу зупинитися на особливостях сучасної дитячої англомовної книжки, які уможливлюють поглиблення інтерактивності.

Художня дитяча література відображає естетичну цінність мови, вона є засобом духовного відновлення, розваги, гри. Літературна вигадка, як і гра, має свої принципи структурної побудови, чинниками якої є складові літературного твору: тема, образ, місце та час, назва, сюжет. Тема – символ твору, відображення творчої ідеї. Образ – діючий персонаж. Образ може бути розвинений (зображується його емоційний стан, зовнішні характеристики, дії) та нерозвинений (у творі міститься обмаль інформації, що ілюструє образ).

Творча взаємодія автора та читача починається з моменту сприймання художнього образу. Так, навіть розвинений образ має відображати знайомі дитині типи людей, а введення нового образу має викликати у дитини бажання взнати дедалі більше про нього. Цікаво вводять нові образи, доповнюючи їх унікальною поведінкою, такі дитячі письменники як: Евелін Несс, Моріс Сендак, Джон Шонхер, Т.Уайт, Д.Лоусон.

На думку письменниці Емми Чічестер Кларк: «Книжки для дітей мають пропонувати щось таке, чого вже не отримаєш у дорослому житті…Вони мають пропонувати певне місце для втечі від дорослого світу. Дитинство – єдина пора, коли можна розвинути фантазію.» [5] Сучасний письменник Майкл Форман провадить далі: «Йдеться про створення іншого світу, такого ж реального, як і навколишній світ.» [5]

Одним із найефективніших засобів створення такого світу є ілюстрація. Британська літераторка Поузі Сіммондз відзначає: «Я люблю поєднання слів із малюнками – як вони доповнюють одне одного, або ж як вони навзаєм суперечать.» [5]

У цьому контексті відомий британський ілюстратор Патрік Бенсон стосовно дитячої книжки завважив: «Яким би чудовим не був текст, найкраще запам’ятовуються саме картинки.» [5] Аби якнайповніше відобразити творчу ідею сучасні дитячі письменники часто ілюструють власні твори (як Майкл Форман, Емма Чічістер Кларк, Поузі Сіммондз, Шарлотта Воук, Реймонд Бріггз, Квентін Блейк, Джон Бернінгем, Анджела Барретт).

На думку деяких письменників (Анджели Барретт, Патріка Бенсона, Квентіна Блейка, Шарлотти Воук, Поузі Сіммонс, Майкла Формана) ілюстрація має закликати до гри, а також:

  • доповнити зміст, деталізуючи образ;
  • привернути увагу дитини;
  • допомогти розкрити художню ідею твору;
  • зобразити самі значні моменти;
  • стимулювати дитячий ентузіазм (через помірне розкриття сюжетної лінії).

Літературна вигадка має також репрезентувати існування авторського спеціального погляду на проблему. Саме такими є твори, написані Ричардом Адамсом та Евелін Саймлі Лемпмен.

Сучасний твір, написаний для дітей, має також:

  • відображати суб'єктивний погляд автора твору;
  • стимулювати розвиток інтуїції;
  • активізувати психоемоційну сферу читача;
  • залучати до краси (естетичне виховання).

Місце та час події – характеристики, що є часто відсутніми у розповідях дітей та творах, написаних для дітей дошкільного віку. Із віком дитини характеристики місця та часу події набирають іншого значення. Місце і час є деталями, що доповнюють назву і художні образи. Існування характеристик місця і часу запобігає психологічній ізоляції від світу, створює умовну реальність.

У основі сюжету завжди є конфлікт, проблема, яка реалізується у ході твору, що має спонукати читача до додаткового осмислення художньої ідеї твору. Автор має заінтригувати читача у процесі зав'язки твору, потім надати проблемі гостроти, привести героя до необхідності вибору (кульмінація) і відобразити шляхи розв'язання проблеми.

Обов’язковою умовою для стимуляції творчості є наявність стійкого інтересу до читання твору. На думку філолога У. Норвелла, діти від 3 до 6 років люблять фольклор, від 5 до 7 років – легенди, при цьому стать дитини не має значення, а вік має. [2, с. 113, 114] Англійський філолог Пол Вітті вважає, що інтереси дітей суттєво змінюються в залежності від місця проживання. Так, коли у малих містечках та околицях діти обирають історії з реального життя, то у великих урбаністичних центрах діти надають перевагу фантастиці, розповідям про життя у гетто, про тварин. Але усіх дітей цікавлять історії про сім'ю та друзів. [2, с. 345, 346]

Вітчизняний філолог Т.Алієва вважає, що стрижнями «цікавості» у дитячих художніх творах є певні мотиви: втечі, створення або перетворення, знищення.

Активно та творчо діти сприймають ті образи, стосовно яких з'являється безліч здогадок, або ті, що є порушниками спокою та звичного устрою (Баба Яга, Фея, Іван-Дурник): «творче сприймання тексту стимулюється не просто його новизною або невизначеністю, але і специфічним комплексом характеристик літературного твору. До них відносимо: доступну невизначеність, проблемність у читанні добре відомої ситуації, що являють собою зв'язок протиріч, зображених у формі будь яких очевидних для дитини змістових неспівпадінь, та яскраво зображених змістовних, ритмічних та інших аналогій..».[1, с. 81-82]

Наявність у літературного твору, написаного для дітей, згаданих вище характеристик уможливлює найбільш ефективне його використання у процесі виховання через залучення читача до співтворчості.


Висновок

Питання використання літературних першоджерел у навчально-виховному процесі не втрачає своєї актуальності протягом останніх десятиліть, проте, й досі залишає широке поле для проведення подальших наукових досліджень, які б враховували культурні трансформації соціуму на сучасному етапі та відповідали основним освітнім тенденціям.


Список використаних джерел

  1. Алієва Т. Як дитина сприймає художню літературу // Дошкільне виховання, – 1996, – № 5, С. 81 – 85.
  2. Лещенко М.П. Щастя дитини – єдине дійсне щастя на землі: До проблем педагогічної майстерності. – Київ. АСМІ, 2003. – 304 с.
  3. Sebesta Sam Leaton, Iverson Villiam I. Literature for Thursday`s child, Science Reseach Associates, Inc., 1975, С. 6, 7, 113, 114, 180.
  4. Farrel, T. Reflective teaching. The principles and practices, English Teaching Forum, 41, 4, pp. 14-22.
  5. www.britishcouncil.org/ukraine. magic pencil


Особисті інструменти
Ми в мережі
Реклама