Сащук Т.В. Усталені словесні комплекси німецької мови як засіб розвитку іншомовної соціокультурної компетенції молодших школярів

Матеріал з PSYH.KIEV.UA -- Вісник психології і соціальної педагогіки

Сащук Тетяна Володимирівна – студентка Педагогічного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка, напрям підготовки «Початкова освіта», кафедра іноземних мов і методик їх навчання Київського університету імені Бориса Грінченка

У статті обґрунтована доцільність використання усталених словесних комплексів німецької мови як ефективного засобу розвитку іншомовної соціокультурної компетенції молодших школярів. Також підкреслюється важливість одночасного вивчення мови та культури для формування особистості, яка здатна вільно спілкуватися на міжкультурному рівні.

Ключові слова: міжкультурна комунікація, іншомовна комунікативна компетентність, іншомовна соціокультурна компетенція, усталені словесні комплекси, учні початкової школи.

В статье обоснована целесообразность использования устоявшихся словесных комплексов немецкого языка как эффективного средства развития иноязычной социокультурной компетенции младших школьников. Также подчеркивается важность одновременного изучения языка и культуры для формирования личности, способной свободно общаться на межкультурном уровне.

Ключевые слова: межкультурная коммуникация, коммуникативная компетентность, иноязычная социокультурная компетенция, устоявшиеся словесные комплексы, ученики начальной школы.

The article reasons the expediency of using established verbal complexes of German language as an effective tool of foreign socio-cultural competence development of primary school children. It also emphasizes the importance of the simultaneous study of language and culture for the forming person that is able to communicate on an intercultural level.

Key words: intercultural communication, communicative competence, foreign language socio-cultural competence, established verbal complexes, primary school children.

Постановка проблеми

Інтеграція України у світову спільноту потребує досконалого оволодіння іноземними мовами з метою формування особистості, яка здатна вільно спілкуватися на міжкультурному рівні, а це нерозривно пов'язане з вивченням культури цього народу, оскільки мова і культура неподільні між собою.

Діти, особливо учні початкових класів, повинні оволодіти іноземною мовою не тільки як засобом спілкування, а й також розуміти її як відображення культури іншого народу, тому що сучасна лінгвістика розглядає мову не лише як засіб спілкування, а і як засіб залучення до культури певного народу. Саме тому, однією з цілей навчання іноземної мови є формуванні в учнів іншомовної соціокультурної компетенції [4, с. 28 ]. Серед усіх рівнів мови саме лексико-фразеологічний найбільше відображає національно-культурні особливості народу – носія мови та середовища його існування [8, с. 1 – 2 ].

Аналіз досліджень

Мову як відображення культури почали розглядати ще у ХІХ сторіччі такі німецькі дослідники, як Г. Ґердер, В. фон Гумбольдт. Проте, лише в ХХ – ХХІ століттях їхні ідеї знайшли подальший розвиток. Починають досліджувати мовну картину світу кожного народу, доводиться доцільність та необхідність вивчення мови через призму культури. Саме тому, наприкінці ХХ, початку ХХІ століття починають говорити не просто про спілкування іноземною мовою, а про міжкультурне спілкування.

Так, необхідність вивчення мови через культуру підкреслював Ю. І. Пасов. Він стверджував, що «формування людини культури, духовної людини завжди відбувається завдяки діалогу культур – рідної та іноземної» [5, с. 43]. Також він наголошував, що вивчення культури та мови нерозривно пов’язане, адже в процесі використання мови як засобу спілкування відбувається ознайомлення з культурою і навпаки [5].

У своїх дослідженнях В. В. Сафонова приділяє велику увагу одночасному вивченню мови та культури, адже процеси пов’язані з ними в сучасному світі безпосередньо стосуються освіти. Таким чином, метою паралельного вивчення мови та культури вона вбачає підготовку особистості до успішного міжкультурного спілкування та життя в полікультурному світі [6, с.123 – 138].

Як зазначає А. В. Соломаха, мова є важливою частиною національної культури, саме тому її вивчення повинно супроводжуватися глибоким проникненням в спосіб мислення народу. Також підкреслюється, що різні культури є відмінними одна від одної, а отже, за допомогою мови молодшим школярам потрібно прищепити розуміння можливих розбіжностей рідної культури з культурою німців [7]. Саме тому складовою іншомовної комунікативної компетентності стала соціокультурна компетенція, адже як зазначав В. фон Гумбольдт, вивчаючи іноземну мову «… необхідно вийти з кола своєї мови та культури, та зайти у коло іншої мови та культури» [1, с. 80].

Постановка мети дослідження

З огляду на зазначене, в методиці навчання іноземної мови актуальними стають питання засобів розвитку соціокультурної компетенції на уроках іноземної мови в початковій школі, адже на цьому етапі це потрібно робити опосередковано, непомітно, але ефективно. Одним з таких ефективних засобів розвитку соціокультурної компетенції у молодших школярів можуть бути використання усталених словесних комплексів німецької мови. Тому, метою нашої статті є встановлення доцільності використання усталених словесних комплексів на уроках німецької мови у початковій школі для розвитку соціокультурної компетенції молодших школярів.

Виклад основного матеріалу

Як вже зазначалося, мова є відображенням культури, вона є однією з складових формування особистості людини. Тому навчання іноземній мові – це обов’язково процес навчання міжкультурній комунікації, тобто спілкуванню мовних особистостей, які належать до різних культур та які повинні вийти з кола своєї мови як відбитку культури та «вступити у коло іншої мови» [1, с. 80].

Мова та культура нерозривно пов’язані між собою також і основною метою навчання іноземних мов у початковій школі, а саме формування в учнів іншомовної комунікативної компетентності, однією з складових якої є формування соціокультурної компетентності [4, с. 5]. Тобто, спілкування іноземною мовою у сучасному світі неможливе без оволодіння певним обсягом інформації про культуру народу, мова якого вивчається, адже саме це забезпечить розуміння людини з іншої країни на міжкультурному рівні, в його когнітивному просторі.

Отже, соціокультурна компетенція передбачає знання про країну, мова якої вивчається, про її культуру, традиції, національні звичаї, а також здатність учнів вилучати з мовних одиниць країнознавчу, культурологічну інформацію та використовувати її в реальних ситуаціях спілкування [4, с. 28].

Як зазначав, Д. С. Ліхачов: «Культура — это огромное целостное явление, которое делает людей, населяющих определенное пространство, из просто населения — народом, нацией. В понятие культуры должны входить и всегда входили религия, наука, образование, нравственные и моральные нормы поведения людей и государства» [3, с. 5 – 8].

Навчаючи молодших школярів німецькій мові, вчитель залучає їх у світ культури німецького народу, адже вже у початковій школі з перших уроків діти знайомляться з соціокультурними особливостями Німеччини, а саме: вони вчать власні імена хлопчиків і дівчаток, знайомляться з розташуванням країни на карті, назвою її столиці і пам'яток. Надалі вони вивчають деякі зразки фольклору (вірші, лічилки, пісні), знайомляться з іменами письменників і назвами їхніх творів, історичною назвою грошових одиниць, отримують інформацію про традиційні свята та звичаї, пов'язані з цими святами. Тому можна стверджувати, що саме розвиток іншомовної соціокультурної дозволяє здійснювати спілкування на міжкультурному рівні.

При навчанні німецькій мові необхідно опосередковано з перших уроків, приділяти значну увагу розвитку соціокультурної компетенції учнів початкової школи, що дозволить їм вмотивовано використовувати мовні та мовленнєві засоби у міжкультурному спілкуванні.

Оскільки саме мова є відображенням культури народу, його досвіду, втіленням народної мудрості, то найбільш яскраво все це віддзеркалюють усталені словесні комплекси, які сторіччями накопичували досвід німецького народу. Насамперед це приказки, прислів’я, фразеологізми, крилаті вислови, афоризми, ідіоми. Вони сприяють одночасному вивченню як мови, так і культури Німеччини, оскільки є джерелом знань про звичаї, традиції, мову та менталітет німців.

Усталені словесні комплекси – це з'єднання двох або більше компонентів словесного характеру, побудоване за відомими законам мови, має сталу семантику, характеризується відтворюваністю і стійкістю лексичного складу і граматичної структури при допустимому варіюванні в певних межах [2, с. 5].

Вважаємо, що знайомство учнів з усталеними словесними комплексами німецької мови, є одним із ефективних прийомів роботи розвитку іншомовної соціокультурної компетенції. Робота з прислів’ями, приказками, фразеологізмами, крилатими висловами, афоризмами викликає в учнів позитивні емоції, які стають основою для підвищення мотивації у використанні німецької мови як засобу міжкультурної комунікації. Усталені словесні комплекси повинні використовуватися на кожному уроці німецької мови.

Використання прислів'їв і приказок як виду УСК у висловлюваннях вчителя значно підвищують образність і виразність його мовлення. Їх можна використовувати для вирішення найрізноманітніших навчальних цілей, таких як активізація лексики, граматики, формування і контроль різних видів читання, розвиток уміння монологічного і діалогічного усного мовлення і письма.

Наприклад, під час вивчення теми «Die Körperteile» з метою збагачення словникового запасу молодших школярів та забезпечення образності мовлення на уроці можна використовувати такі усталені словесні комплекси:

• Die Klappe halten – тримати язика за зубами;

• аuf dem Ohr liegen – байдикувати (дослівно: лежати на вусі);

• keinen Finger krummen – не вдарити палець про палець (дослівно: не зігнути ні одного пальця)»;

• Lugen haben kurze Beine – у брехні короткі ноги;

• j-m den Kopf waschen – намилювати комусь шию (голову);

• die Zahne in die Wand hauen – покласти зуби на полку;

• vier Augen sehen mehr als zwei – чотири ока бачать краще ніж два.

Для розвитку усного мовлення під час вивчення теми «Das Essen» можна ввести такі усталені словесні комплекси:

• Der Appetit kommt beim Essen – апетит приходить під час їжі;

• Hunger treibt den Wolf ins Dorf – голод жене вовка в село;

• Arbeit bringt Brot, Faulenzen Hungersnot – робота приносить хліб, а лінь голод;

• Besser heutе ein Ei als morgen ein Küchlein – краще синиця в руці, ніж журавель у небі (дослівно краще сьогодні яйце, чим взавтра курочка);

• Der Apfel fällt nicht weit vom Stamm – Яблуко від яблуні не далеко падає.

На прикладі таких УСК можна показати учням молодшої школи спільне та різне в українській та німецькій культурах, у поглядах на однакові речі.

Цікавими для молодших школярі у 3-4 класах є виконання завдань пов’язаних з дослівним перекладом, пошуком українських еквівалентів, їхнім коментуванням, що безумно сприятиме розвитку іншомовної соціокультурної компетенції на ранньому етапі вивчення німецької мови.

Наприклад:

1. Дослівно перекласти та знайти українські аналоги прислів’їв та приказок:

• Die Katze lässt das Mausen nicht – дослівно: Кішка не перестане ловити мишей», український аналог: «Як вовка не годуй, а він все одно в ліс дивиться»;

• Die Schweine fühlen sich im Dreck am wohlsten – дослівно: «Свині краще за все почуваються в грязюці», аналог: «Свиня завжди знайде грязюку»;

2. Пояснити зміст прислів’їв:

• Er will die Nachtigallen singen lehren – «Він хоче навчити солов’я співати».

• Zwei Köpfe sind besser als einer – «Дві голови краще ніж одна».

3. Утворити та інсценувати діалоги, використовуючи при цьому такі прислів’я та приказки:

• Ein goldenes Herz haben – «У нього золоте серце»;

• Morgenstunde hat Gold im Munde – «Хто рано встає, тому Бог дає».

• Hat die Kuh den Schwanz verloren, so merkt sie erst, wozu er gut gewesen – «Ціну речей дізнаєшся, коли їх втрачаєш».

Часто при роботі з усталеними словесними комплексами необхідно їх коментувати, адже простий переклад призводить до змістових помилок та проблем при міжкультурному спілкуванні. Таке коментування одночасно знайомить з культурою та історією Німеччини, що сприяє зацікавленню учнів та підвищенню ефективності їхньої роботи.

Так, наприклад фразеологізм «Schwein haben» (укр. – пощастило, повезло) можна ввести до активного словника молодших школярів під час вивчення теми «Tieren», адже цей сталий вираз широко використовується німцями, проте без коментування його важко зрозуміти українському молодшому школяру. Вираз повертає учу часи рицарських турнірів, коли під час стрілецьких змагань, окрім найкращого, учнів нагороджували найгіршого. Спочатку нагородою були різні свійські тварини. Найгірший стрілець одержував свиню, яку він власне не заслужив. Проте, це був хоч якийсь, але прибуток, отже, йому пощастило. Існує інший варіант пояснення: на території Німеччини з давніх часів найдешевшим видом скотарства було свинарство, воно давало чималі прибутки. А тому свиня була в Німеччині як символ благополуччя, багатства. Також, новорічне привітання «Viel Glück zum Jahreswechsel» супроводжується часто зображенням поросяти, грошова скарбничка має форму свині (Sparschweinchen). Сьогодні цей фразеологізм означає «Мати щастя, щастити».

Під час розвитку діалогічного мовлення учнів, можна запропонувати учням використовувати у своєму мовленні наступний фразеологізм який використовується німцями на прощання: «Lass es dir gut bekommen!» – «Усіх благ! Всього найкращого!». Цей фразеологізм також потребує коментування, адже «bekommen» вживається у невластивому йому значенні в сучасній німецькій мові. У XVIII ст. «bekommen» означало «проявлятися», пізніше – «рости, збільшуватись», а далі – «процвітати, зростати». В цьому останньому значенні воно і вжито в звороті: «Lass es dir gut bekommen».

Висновок

Використання усталених словесних комплексів має широкі можливості для розвитку соціокультурної компетенції молодших школярів на уроках німецької мови.

Робота з ними не лише сприяє збагаченню словникового запасу молодших школярів, а й ознайомлює їх з німецькою культурою, навчає знаходити спільні і відмінні риси в українській та німецькій культурах та мовах, а отже як наслідок, є ефективним засобом формування соціокультурної компетенції.

Використання різних видів завдань з усталеними словесними комплексами на уроках німецької мови пожвавлює як сам урок, так і викликає в учнів неабиякий інтерес до предмета, що, у свою чергу, позитивно позначається на успішності оволодіння іноземною мовою. Організація навчання німецької мови в тісному зв’язку з національною культурою дає учням змогу здобути всебічні знання про країну, мову якої вивчають, сприятиме розширенню загальнокультурного світогляду.

Отже, можна зробити висновок, що сформувати іншомовну комунікативну компетентність, яка дозволить у подальшому молодшому школяру спілкуватися на міжкультурному рівні з її носіями, без оволодіння певним обсягом інформації про культуру народу, мова якого вивчається, є неможливим, і тому необхідно і далі шукати ефективні засоби формування іншомовної соціокультурної компетенції молодшого школяра.

Список використаних джерел

1. Гумбольдт В. О. различии строения человеческих языков и его влиянии на духовное развитие человечества [1830 – 1835]. [Текст] / В. Гумбольдт. – М., 1984. – 298 с.
2. Коротенко М. А. Устойчивые словесные комплексы как материал для воссоздания языкового портрета Ивана Неронова, одного из лидеров раскола русской церкви XVII столетия : автореф. дис. канд. филол. наук. / М. А. Коротенко. – Магнитогорск. – 2006. – 23 с.
3. Лихачев Д. С. Культура как целосная середа / Д. С. Лихачев // Новый мир. – 1994. – № 8. – С. 5 – 8.
4. Методика навчання іноземних мов у початковій школі : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / О. В. Котенко, А. В. Соломаха [та ін.]. – К.: Київ. ун-т ім. Б. Грінченка. – 2013. – 356 с.
5. Пассов Е. И. Программа-концепция иноязычного коммуникативного образования. – М. : Просвещение, 2000. – 173 с.
6. Сафонова В. В. Соизучение языков и культур в зеркале мировых тенденций развития современного языкового образования / В. В. Сафонова // Язык и культура. – 2014. – № 4 (25). – С. 123 – 138.
7. Соломаха А. В. Доцільність поглибленого вивчення особливостей культури, звичаїв та традицій німецького народу в курсі «Країнознавство Німеччини» студентами-магістрами (спеціальність 7.01010201 – початкова освіта) / А. В. Соломаха [Електронний ресурс]. – Режим доступу до статті: http://elibrary.kubg.edu.ua/283/1/A_Solomakha_MIR_2_FLMD_PI.pdf.
8. Соломаха А. В. Національно-марковані одиниці як відображення когнітивної бази німецького народу / А. В. Соломаха [Електронний ресурс]. – Режим доступу до статті: http://elibrary.kubg.edu.ua/1821/1/A_Solomakha_%20IOSALU_FLMD_PI%202013.pdf.