Собко Н.В. Використання видів комунікативної гри в процесі підготовки майбутнього вчителя іноземної мови початкової школи

Матеріал з PSYH.KIEV.UA -- Вісник психології і соціальної педагогіки

Перейти до: навігація, пошук

Собко Наталія Василівна – викладач кафедри англійської мови кафедри англійської мови Гуманітарного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка, м. Київ.


В статті обґрунтовується необхідність використання дитячого малюнка, як виду комунікативної гри в процесі підготовки майбутнього вчителя іноземної мови в початковій школі. Представлено основні принципи навчання молодших школярів.

Ключові слова: гра, дитячий малюнок, принцип навчання, початкова школа, майбутній вчитель початкової школи.


В статье обосновывается необходимость использования детского рисунка, как вида коммуникативной игры в процессе подготовки будущего учителя иностранного языка начальной школы. Представлены основные принципы обучения младших школьников.

Ключевые слова: игра, детский рисунок, принцип обучения, начальная школа, будущий учитель начальной школы.


The article deals with necessity of using of children's drawings as communicative games species in preparation of future teachers of foreign languages in elementary school. The main principles of teaching primary school children are presented.

Key words: game, baby drawing, the principle of learning, elementary school, future primary school teachers.


«У грі людина відчуває таку насолоду від вільного виявлення своїх здібностей, яку художник відчуває під час творчості».

Фрідріх Шиллер


Зміст

Постановка проблеми

Зважаючи на нові умови розвитку суспільства змінюється підхід до освіти майбутнього вчителя, в тому числі і вчителя іноземної мови початкової школи. Одним з напрямків оновлення підготовки майбутнього вчителя є напрямок, що пов'язаний із зміною технології навчання, тобто з пошуком нових методів, прийомів, засобів, способів і форм навчальної діяльності студента. У сучасному суспільстві необхідно мати знання принаймні однієї іноземної мови. З іншого боку, можна з упевненістю сказати, що вчитель початкової школи повинен вміти донести ці знання до маленьких дітей віком від 6 років, які до цього моменту ще не тільки не вміють вчитись, але й не уявляють «що це означає». Таким чином, однією з особливостей оновлення підготовки майбутнього вчителя я вважаю використання інтегративного зв'язку гри та навчання як інтерактивного методу, тобто активної комунікативної діяльності особистості.


Аналіз досліджень

У вітчизняній науці та практиці за останні роки накопичено позитивний досвід використання навчально-рольових ігор у різноманітних ланках системи підготовки кадрів (О. Волобуєва, А. Воробйов, П. Городов, В. Губін, О. Гуськов, В. Давидов, М. Кравчук, В. Лопатка, Т. Олійник, О. Тернопольський, О. Торічний та ін.). Таким чином можемо говорити, що гра - це ситуативна вправа, яка дає умови для багаторазового повторення мовного образу в умовах, максимально наближених до реального спілкування з властивими йому ознаками: емоційністю, спонтанністю, цілеспрямованістю мовного впливу. У зв’язку з цим і виникла необхідність у проектуванні навчально – рольових ігор, які стимулюють до різноманітних міжособистісних взаємодій усіх суб’єктів навчального процесу, та які є засобом формування професійної комунікативної компетенції. Цим і пояснюється актуальність вибору даної теми. Саме у грі засвоюються громадські функції, норми поведінки. Гра вчить, змінює, виховує, або, як говорив Л.С. Виготський, веде за собою розвиток. Головним елементом гри є ігрова роль: не важливо яка саме, важливо, що вона допомагає відтворювати різноманітні людські стосунки, котрі існують у житті. І тільки якщо покласти в основу гри відносини між людьми, вона стане змістовною і корисною. Що ж до розвиваючого значення гри, то воно закладене в самій її природі, бо гра – це емоції, а там, де емоції, – там активність, увага і уява, мислення. Таким чином, гра – це особистісна діяльність; вмотивованість, відсутність примусу; навчання і виховання в колективі і через колектив; розвиток психічних функцій і здібностей; «навчання з захопленням» [2, с. 211].


Постановка мети дослідження

Метою статті є розкриття ролі комунікативної гри в методиці викладання англійської мови.


Виклад основного матеріалу

Спираючись на власний досвід роботи в молодшій школі, хочу зауважити, що одним з найбільш ефективних засобів у вивченні іноземної мови є дитячий малюнок. Саме малюнок стає інструментом діалогу між вчителем і дитиною, тобто дозволяє створювати власні розмовні сюжетні лінії, ситуації, загадки-відповіді, тощо. Але особливо ефективним малюнок є у перші дні навчання, в 1-му класі, коли дитина не вміє писати, рахувати і читати. У цьому випадку роль малюнка має неоціненне значення. Він виступає як: опорний конспект, який забезпечує опосередковане запам'ятовування нового матеріалу; частково або повністю відтворює сюжетну ситуацію; сприяє кращому засвоєнню лексико-граматичного матеріалу; викликає позитивні емоції.


Давно помічено, що всі маленькі діти охоче займаються малюванням. Вони не соромляться свого «невмілого» малювати. Всі маленькі діти вміють малювати саме тому, що їх образна уява про предмети реального світу відповідає тим зображенням, які вони створюють. Тому дітей 1-х класів не надто засмучує, коли їх котик більше схожий на пташку, а кінь на собаку. В їхньому уявному світі вони живуть, відчувають, співпереживають. Малюнок стає унікальним наочним посібником, який робить навчальний процес захоплюючим. Ми можемо судити таким чином, тому що тільки справжній процес пізнання завжди передбачає творчість, а отже, не може бути нудним.


За основу роботи я взяла ті принципи навчання, які забезпечують оптимально можливий загальний розвиток школярів. Головним принципом навчання я вважаю принцип навчання на високому рівні труднощів. Цей принцип характеризується насамперед тим, що розкриває духовні сили дитини, дає їм простір і напрям. Труднощі ми розуміємо як подолання перешкод. Якщо навчальний матеріал і методи його вивчення такі, що перед школярами не виникає перешкод, які повинні бути подолані, то розвиток дітей йде мляво.


Зрозумівши що творчість є саме тим головним елементом у навчанні, що позбавляє дитину відчуття рутинності і нудьги та дає стійку мотивацію до пізнання нового, і, таким чином допомагає долати будь-які труднощі, я поклала її за основу своїх уроків. У роботі я узагальнила досвід творчої діяльності дітей з малюнком.


Характер труднощів, які повинні долати школярі в процесі навчання, пов'язаний з принципом провідної ролі теоретичних знань, тобто маються на увазі не будь-які труднощі, а труднощі, пов'язані з теоретичним осмисленням досліджуваних явищ, виявленням їх внутрішніх суттєвих зв'язків.


Наступний важливий принцип [1] – принцип навчання швидким темпом. Це не означає поспішати і давати спішно якомога більше відомостей всім дітям одночасно. Необхідно збагачувати розум школярів різнобічним змістом. Тобто, хочу зупинитись на тому, що за допомогою дитячого малюнка на уроці іноземної мови я створюю міжпредметні зв’язки. Використовуючи індивідуальність кожної окремої дитини, їй надається максимально різнобічний матеріал. А це означає, що в той самий час я можу працювати з кожною дитиною в її індивідуальному темпі, що позитивно впливає на результативність навчання всієї групи. В якості підтвердження власної думки можу навести слова Г.Рогової, яка говорить, що «навчання іноземної мови, мабуть, більшою мірою, ніж навчання будь-якого іншого предмета, потребує індивідуального підходу» [3, с. 46].


Наступний принцип – принцип усвідомлення школярем процесу навчання направлений передусім на усвідомлення самим учнем протікання у нього процесу пізнання: що він до цього знав, а що нового ще йому відкрилося на уроці. Таке усвідомлення визначає найбільш правильні взаємовідносини людини з навколишнім світом, а згодом розвиває самокритичність як рису особистості. Принцип усвідомлення школярами самого процесу навчання спрямований на те, щоб діти замислювалися, навіщо потрібні знання.


Суть наступного принципу – принципу поєднання чуттєвого і раціонального пізнання полягає «у пізнанні взаємозалежності явищ, їх внутрішнього істотного зв'язку» [4]. Для того щоб матеріал уроку сприяв розвитку у дитини вміння самостійно осягати явища її життя, продуктивно мислити, необхідно, щоб робота з нею будувалася на розумінні всіх термінів і понять. Основа розуміння криється в правильному формуванні понять, яке здійснюється спочатку на підставі інтуїтивно – практичного досвіду учнів за допомогою всіх наявних у них аналізаторів і тільки потім переводиться до площини теоретичних узагальнень. Тобто ми знову можемо говорити про перехід понять з площини «дитячого малюнка» до площини абстрактно-узагальнених понять.


Крім цих принципів навчання, висунутих у своїй роботі, я використовую принцип наочності, принцип індивідуалізації процесу навчання та принцип комунікативності.


Реалізувати на практиці всі ці принципи мені допомагають дитячі малюнки. Не буде великим перебільшенням сказати, що малюнки дітей – це універсальне наочний посібник. За допомогою малюнка можна вивчити слово, закріпити лексико-граматичний матеріал, організувати монологічне і діалогічне мовлення, перевірити розуміння повідомлення, що було сприйнято на слух.


При роботі з малюнком спочатку включається сенсорна пам'ять, в даному випадку, конічна (зір), яка утримує фізичні ознаки інформації. Необхідною умовою перекладу матеріалу з пам'яті сенсорної в пам'ять короткочасну, вважається звернення на дитину уваги. Це може бути питання, похвала, рада, залежно від ситуації. Центральну роль при короткочасному утриманні даних грають процеси внутрішньої назви та активного повторення матеріалу у формі промовляння вголос.


Я виділяю два види повторення. У першому випадку воно носить відносно механічний (акустико-артикуляційний) характер і не призводить до будь-якого помітного перетворення матеріалу. Цей вид повторення дозволяє утримувати інформацію на рівні короткочасної пам'яті, хоча недостатній для її перекладу в довгострокову пам'ять.


Довготривалим запам'ятовування стає можливим тільки при другому виді повторення, що супроводжується включенням утримуваного матеріалу в систему асоціативних зв'язків (наприклад, укрупнення одиниць інформації –переходом від розрізнених літер до слів, від слів до пропозицій, від пропозицій до оповідань тощо). На відміну від довготривалої пам'яті, в короткочасній пам'яті може зберігатися лише дуже обмежена кількість інформації – не більше 7 ± 2 одиниць матеріалу. Тому в описаній нижче роботі «малюнок - диктант» я беру, як правило, не більше 4-5 ситуацій або нових слів для первинного ознайомлення. Ця технологія дозволяє працювати з різними темами: іменники, прийменники, часові форми, порядок слів у реченні, кольори тощо.


Технологія «малюнок - диктант». 1. Учитель диктує англійською мовою сюжети. Діти замальовують і одночасно промовляють один за іншим мовні кліше, іноді варіюючи їх. 2. Учитель дає завдання : «Діти! Уявіть, що ми в парку (зоопарку). Намалюйте картини про природу і тварин, які справили на вас найбільше враження, і опишіть їх у своєму оповіданні». 3. Завдання: «У парку (у лісі) – прилетіли птахи. Давайте намалюємо і потім розповімо, чому вони прилетіли» (теми: «Прийменники, пори року, тощо»).


Існує безліч варіантів різноманітних ситуацій, які часто підказують самі діти. Основним завданням використання даної технології є стійке засвоєння мовних кліше, закріплення і розширення запасу лексики, створення позитивної мотивації до вивчення іноземної мови.


Наступна технологію, яку я використовую – це «розумова карта» в якості групового малюнка. Це графічне вираження процесів багатовимірного мислення, потужний візуальний метод, що являє універсальний ключ до розкриття творчого потенціалу дітей.


Технологія «Mind – map». По центру паперу малюємо основну тему, наприклад пишемо слово Fruit (фрукти ), можна намалювати кошик з фруктами. Далі малюються товсті гілки, оптимальним є 5-6, але не менше 3, кожна своїм кольором. Над кожною гілкою пишеться назва фрукта, наприклад apple (яблуко), orange (апельсин), pineapple (ананас), cherry (вишня), banana (банан). Можна до кожного слова додати малюнок, що позначає дане слово. Потім працюємо по черзі з кожною гілкою. Від головної гілки малюємо кілька відгалужень, залежно від виникаючих образів і асоціацій. Наприклад, слово яблуко асоціюється у нас з зеленим кольором (green), наступна гілка - приказка «an apple a day keeps the doctor away», наступна - Єва і змій і т.д. Далі від цієї гілки другого порядку малюємо гілки третього порядку, наприклад, наведена вище приказка може асоціюватися з health (здоров'я), vitamins (вітаміни) і т.д. Ці слова також бажано зображати у вигляді малюнків, для кращого запам'ятовування слів, особливо при введенні нової лексики. Коли робота з однією гілкою закінчена, переходимо до наступної і так далі. Якщо під час роботи, з якою-небудь гілкою виникають ідеї з приводу іншої, то їх потрібно записувати і замальовувати.


Висновок

Кожен дитячий малюнок інтенсифікує процес навчання, підвищує ефективність навчання, дає можливість вчителю долучити дітей засобами образотворчого мистецтва до культури іншого народу; розширити сферу застосування іноземної мови за рахунок включення в діяльність образотворчого мистецтва; робити іншомовні знання, навички та вміння більш прицільними, орієнтованими на конкретні області застосування; розвивати творчі здібності дітей; створити ефект «присутності» в якійсь конкретній ситуації; зберегти в пам'яті дітей той зміст, який потрібно їм передати або сприйняти; забезпечити правильне осмислення матеріалу; створити умови для практичного застосування матеріалу; забезпечити дитину зоровою опорою для кращого слухового розуміння; створити основні умови успішності навчання – інтерес і внутрішню мотивацію діяльності; забезпечити чіткий взаємозв'язок навчального предмета (навчальний матеріал) та навчальної діяльності і тим самим сприяти ефективній реалізації цілей навчання.

Отже, можемо зробити висновок, що вміння використовувати дитячий малюнок як вид комунікативної гри позитивно впливає на навчання учнів молодшої школи (тобто на засвоєння лексичного матеріалу, покращення навичок усного та писемного мовлення та вміння реагувати у відтворюваних ігрових ситуаціях), що в свою чергу виокремлює студента, котрий володіє даною методикою, тобто, майбутнього спеціаліста, серед значної кількості випускників. Тож, в подальшому я вбачаю більш детальне вивчення різних видів комунікативної гри у процесі підготовки майбутнього вчителя іноземної мови початкової школи.


Список використаних джерел

  1. Аргинская И. И. и др. Обучение по системе Л. В. Занкова / И. И. Аргинская. – М, 1991. – 156 с.
  2. Виготський Л. С. Педагогічна психологія / Л. С. Виготський. – М.: Педагогіка, 1991. – 480с.
  3. Рогова Г. В. Повышение эффективности обучения иностранным языкам за счет улучшения психологического климата на уроке / Г. В. Рогова // Иностранные языки в школе. – 1977. – № 5. – С. 46.
  4. Занков Л. В. Избранные педагогические труды / Л. В. Занков. – М.: Дом педагогики, 1999. – 229 с.


ВІСНИК ПСИХОЛОГІЇ І ПЕДАГОГІКИ [Електронний ресурс] Педагогічний інститут Київського університету імені Бориса Грінченка, Інститут психології і соціальної педагогіки Київського університету імені Бориса Грінченка. – Випуск 13. – К., 2013. – Режим доступу до збірника : http://www.psyh.kiev.ua/Збірник_наук._праць._-_Випуск_13

Titulka visnyk 13 w200.jpg


Рекомедовано до видання Вченою радою
Педагогічного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка
(Протокол № __ від _________ 2013р.)

РЕДАКЦІЙНА КОЛЕГІЯ:

Безпалько Ольга Володимирівна, доктор педагогічних наук, професор, директор Інституту психології і соціальної педагогіки Київського університету імені Бориса Грінченка (головний редактор);

Бєлєнька Ганна Володимирівна, доктор педагогічних наук, доцент, заступник директора з наукової роботи, завідувач кафедрою дошкільної освіти Педагогічного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка;

Іванов Олександр Володимирович, доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедрою соціальної педагогіки Московського гуманітарного педагогічного інституту;

Побірченко Неля Антонівна, доктор психологічних наук, Провідний науковий співробітник НДЛ освітології Київського університету імені Бориса Грінченка;

Сєргєєнкова Оксана Павлівна, доктор психологічних наук, доцент, завідувач кафедрою загальної, вікової та педагогічної психології Київського університету імені Бориса Грінченка;

Чернобровкін Володимир Миколайович, доктор психологічних наук, професор, завідувач кафедрою психології Луганського національного університету імені Тараса Шевченка;

Бакланов Костянтин Володимирович, кандидат педагогічних наук, професор, декан факультету соціальної педагогіки Московського гуманітарного педагогічного інституту;

Веретенко Тетяна Григорівна, кандидат педагогічних наук, професор завідувач кафедрою соціальної педагогіки та корекційної освіти Київського університету імені Бориса Грінченка;

Прокопович Євгеній Михайлович, кандидат медичних наук, доцент кафедри практичної психології Київського університету імені Бориса Грінченка;

Юрченко Віктор Іванович, кандидат психологічних наук, доцент, директор Педагогічного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка (головний редактор);

Мартиненко Світлана Миколаївна, доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедрою початкової освіти та методик гуманітарних дисциплінПедагогічного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка;

Котенко Ольга Володимирівна, кандидат педагогічних наук, доцент, завідувач кафедри іноземних мов і методик їх навчанняПедагогічного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка;

Гріньова Ольга Михайлівна, кандидат психологічних наук, доцент кафедри психологіїПедагогічного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка.


© Педагогічний інститут Київського університету імені Бориса Грінченка, Інститут психології і соціальної педагогіки Київського університету імені Бориса Грінченка, 2013
© http://www.psyh.kiev.ua, 2013


Запрошуємо Вас презентувати науковій Інтернет-спільноті свої пошукові доробки
Вимоги до оформлення статті


ЗМІСТ

Передмова

Артемова Л.В. Актуальні проблеми виховання дітей в поліетнічному дошкільному навчальному закладі

Безух Ю.С. Основні чинники розвитку іншомовної компетентності майбутнього вчителя початкової школи

Веклич Ю.І. Зберігання культурно-історичної інформації країни, мова якої вивчається, у контексті прояву її кумулятивної функції

Гарбуз М.В. Формування навчальної мотивації у студентів першого курсу педагогічного коледжу

Горєлова В.В. Основні інноваційні тенденції у сучасній лінгводидактиці як методолог. основи навчання іноземних мов у початковій школі

Дениско С.М. Підготовка майбутнього вчителя англійської мови у ПШ до формування лексичної компетентності: традиції та інновації

Задерилова С.В. Засоби, що сприяють розвитку іншомовної компетентності учнів початкової школи

Квятковська Ю.А. Дії-інваріанти як основа конкретизації методичних умінь вчителя початкової та середньої школи

Коваленко Л.В. До проблеми мовної підготовки студентів - майбутніх учителів початкової школи

Кошарна Н.В. До проблеми мовної освіти в Україні в контексті підготовки вчителя іноземної мови

Лавриненко Д.Г. Використання вчителем англійської мови сучасних технологій навчання у початковій школі

Лагутіна А.К. Формування ІКК на основі інтерактивної діяльності в контексті Європейської інтеграції в умовах багатопрофільного інституту

Лисенко Г.В. Формування соціокультурної компетентності студентів у процесі вивчення іноземної мови

Лобода О.В. До проблеми формування іншомовної методичної компетентності майбутніх вихователів дошкільної освіти

Лук'янчук С.Ф. Підготовка майбутніх учителів в університетах США до професійної діяльності в полікультурному шкільному середовищі

Метелюк В.І., Марченко О.В. Національний характер: консерватизм і зміни

Павлюк Р.О. Інформаційна компетентність у структурі сучасної лінгводидактики

Петрик Л.В. Викладач іноземної мови ВНЗ у процесі формування творчої особистості студента

Руднік Ю.В. Іншомовна освіта вчителів Фінляндії

Самойленко К.В. Навчання технології спілкування засобами англійської мови майбутніх учителів ІМ в початковій та середній школі

Ситник О.І. Мовна освіта в контексті освіти дорослих в Ірландії

Сінельник І.П. Виховання толерантності як компоненту полікультурної компетенції майбутніх учителів початкової школи засобами ІМ

Смирнова О.М. Особливості підготовки студентів педагогічного коледжу до формування творчої особистості учнів початкової школи

Собко Н.В. Використання видів комунікативної гри в процесі підготовки майбутнього вчителя іноземної мови початкової школи

Соломаха А.В. Концепт «вторинна мовна особистість» в теорії та методиці навчання іноземних мов

Чернігівська Н.С. Cтратегії навчання АМ студентів непрофільних спеціальностей (на базі навч. дисц. «Іноземна мова (поглиблене вивчення)»)





Особисті інструменти
Ми в мережі
Реклама