Сім`я
Матеріал з PSYH.KIEV.UA -- Вісник психології і соціальної педагогіки
Поняття сім'ї це багатогранний термін, а його чітке наукове визначення досить утрудненно. У різних суспільствах і культурах визначення сім'ї дещо відрізняється.Здебільшого визначення залежить також і від тієї області, щодо якої це визначення дається. Існує багато визначень сім'ї, кожне з яких залежить від конкретних історичних, етнічних і соціально-економічних умов, а також від конкретних цілей дослідження.
Загально принятим є визначення, що Сім'я́ або Родина — це соціальна група, яка складається з людей, які зазвичай перебувають у шлюбі, їхніх дітей та інших осіб, поєднаних родинними зв'язками з подружжям, кровних родичів, і здійснює свою життєдіяльність на основі спільного економічного, побутового, морально-психологічного укладу, взаємної відповідальності, виховання дітей.
Функції сім`ї відбивають історичний характер зв'язку між сім'єю і суспільством, динаміку сімейних змін на різних історичних етапах. Сучасна сім'я втратила багато функцій, що цементували її в минулому: виробничу, охоронну, освітню та інші. Однак частина функцій є стійкими до змін, в цьому сенсі їх можна назвати традиційними. До них можна віднести наступні функції:
- репродуктивна — в будь-якій сім'ї найважливішою є проблема дітонародження. Цілісність сексуальної потреби, що забезпечує продовження роду, і любові як вищого почуття унеможливлює відділення одного від іншого. Подружня любов значною мірою залежить від характеру задоволення сексуальних потреб, особливостей їх регулювання та відношення подружжя до проблеми дітонародження, самих дітей
- господарсько-економічна — включає харчування сім'ї, придбання й утримання домашнього майна, одягу, взуття, благоустрій житла, створення домашнього затишку, організацію життя і побуту сім'ї, формування і витрачання домашнього бюджету
- регенеративна — (лат. regeneratio — відродження, відновлення). Означає спадкування статусу, прізвища, майна, соціального становища. Сюди ж можна віднести і передачу якихось сімейних коштовностей.
- освітньо-виховна — (соціалізація). Полягає у задоволенні потреб у батьківстві та материнстві, контактах з дітьми, їх вихованні, самореалізації в дітях;
Сімейне та суспільне виховання взаємопов'язані, доповнюють один одного і можуть, у певних межах, навіть заміняти один одного, але в цілому вони нерівнозначні, і ні за яких умов не можуть стати такими. Сімейне виховання емоційніше за своїм характером, ніж будь-яке інше виховання, бо «провідником» його є батьківська любов до дітей, що викликає відповідні почуття дітей до батьків.
- сфера первинного соціального контролю — моральна регламентація поведінки членів сім'ї в різних сферах життєдіяльності, а також регламентація відповідальності і зобов'язань у відношенні між подружжям, батьками і дітьми, представниками старшого і середнього поколінь;
- рекреативна — лат. recreatio — відновлення. Пов'язана з відпочинком, організацією дозвілля, турботою про здоров'я і благополуччя членів сім'ї.
- духовного спілкування — розвитку особистостей членів сім'ї, духовне взаємозбагачення;
- соціально-статусна — надання певного соціального статусу членам сім'ї, відтворення соціальної структури;
- психотерапевтична — дозволяє членам сім'ї задовольняти потреби в симпатії, повазі, визнанні, емоційній підтримці, психологічному захисті.
Психологічний підхід до сім'ї
Він розуміє під сім'єю якусь сукупність індивідів, що задовольняє чотирма критеріями:
- Психічна, духовна і емоційна близькість її членів.
- Просторова і тимчасова обмеженість.
- Закритість, міжособистісна інтимність.
- Тривалість відносин, відповідальність один за одного, обов'язок один перед одним.