Сімоненко О.Б. Психологічне благополуччя дітей в умовах гібридної війни

Матеріал з PSYH.KIEV.UA -- Вісник психології і соціальної педагогіки

Версія від 07:48, 11 квітня 2018; V.yurchenko (Обговореннявнесок)
(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Сімоненко Олена Борисівна, практичний психолог відділення медичної і соціальної психології, молодший науковий співробітник Державного закладу "Науково-практичний методичний реабілітаційно-діагностичний центр МОЗ України".

Зміст

Презентація

Матеріали презентації під час виступу на XI щорічній науково-практичній конференції «Становлення та розвиток особистості в умовах інформаційної війни», яка відбулася 2 березня 2018 р. в Навчально-науковому гуманітарному інституті Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського, м. Київ :

Сімоненко О.Б. Психологічне благополуччя дітей в умовах гібридної війни

Стаття:

ПСИХОЛОГІЧНЕ БЛАГОПОЛУЧЧЯ ДІТЕЙ В УМОВАХ ГІБРИДНОЇ ВІЙНИ

Актуальність теми дослідження

Соціально-несприятлива ситуація у країні призводить до погіршення психологічного здоров’я дітей. Застосування різноманітних технологій щодо зміни свідомості з боку зовнішніх джерел впливу, призводить до нестійкості емоційної та поведінкової сфер населення. Різновид бойових дій, в яких ключовою ланкою визначається вплив інформації на об’єкт, виникли у 80-х роках ХХ століття, та має назву «інформаційна війна». Вона відбувається в управлінських, розвідувальних та бойових системах противника. [3, с. 313]. Саме ворожі і нетипові дії потрапляють під категорію гібридної війни, коли не за- лишається байдужим жодний шар населення.

Роздратованість, агресія, тривога та страхи стають постійними супутниками мешканців регіону озброєного протистояння. Використання прихованих стратегічних технологій чіпає рівень підсвідомості підростаючого контингену. Навчання методам інформаційно-психологічного захисту при негативному впливі сучасних технологій дозволяє зберегти здоров’я дітей.

Здебільш набуває актуальності методи сентетичного мислення та розвиток критичного сприйняття подій, що відбуваються поряд з дітьми. Слід зазначити, що успішність оволодіння зазначеними техніками залежить від практичного досвіду кожного члена родини де мешкає дитина.

Стверджуючи, що механізми психологічного захисту діють автоматично, не погодившись з сферою свідомості, сучасні дослідники зазначають їх як ‒ автоматизми. У той же час вони пов’язують становлення захистних автоматизмів із задовільненням/незадовільненням базових психологічних потреб дитини.

Аналіз відомих досліджень

Розглядаючи у ролі суб’єкта психологічного захисту підлітка, Fredersk C. J. [4, c. 55] пропонує чотирьохкомпонентну структуру процесу (мал. 1)

Рис 1 Сімоненко.png

За цим малюнком наочно відображено процес становлення механізму самозахисту підлітка, починаючи із зони актуалізації проблеми (чверть «самостійно-несвідомо»), проходячи етап допомоги та закінчуючи чвертю «самостійно-свідомо». Таким чином, зазначена актуальна необхідність допомоги підліткам на етапі отримання конструктивного механізму самозахисту, яку спроможне надати лише найближче доросле оточення.

Зникнення відчуття безпеки, як базової потреби людини, призводить до розладу цілого ланцюжка складових показників психічної стабільності. Насамперед страждають життєво необхідні потреби: знижується апетит; порушується сон; потім додаються розлади невротичного ґенезу ‒ тіки, неврози тощо.

У дітей шкільного віку, що зазнали вплив психотравматичних факторів, звертає на себе увагу погіршення якості навчання. Також їм властиві поведінкові та емоційні порушення ‒ від депресивних форм до агресивних. Виявляються соматичні жалоби, які за результатами медичних оглядів не мають органічної та функціональної природи. При цьому виникають характерні психопатологічні прояви у дітей, які перебували у психотравмуючій ситуації:

  • відчуття незахищеності і безпорадності (сприйняття оточуючого середовища, як джерела непрогнозованих небезпечних подій);
  • тривожність за майбутнє та відчуття небезпеки, страху змін (виявляється у постійної напруженості та настороженості);
  • сором’язливість, низька самооцінка і почуття провини, що виникають унаслідок безпорадності й недовіри до оточуючих (спроможні спричинити почуття ущемленої гідності, яке виявляється у вигляді страху саморозкриття);
  • неконтрольовані прояви гніву та люті, що є наслідком фрустраційної потреби безпеки, захищеності і самоповаги;
  • відчуття відчуженості та ізольованості від соціального оточення.

Запобігання пограничних розладів у дітей та відновлення психологічного здоров’я актуалізують питання своєчасної діагностики відхилень емоційно-вольової сфери дітей, що знаходяться в умовах гібридної війни.

Мета дослідження

Мета дослідження: визначення особливостей емоційно-вольової сфери дітей, що знаходяться в умовах гібридної війни.

Виклад основного матеріалу

З липня 2014 року у Державному закладі «Науково-практичний медичний реабілітаційно-діагностичний центр Міністерства охорони здоров’я України» м.Костянтинівка Донецької області, проводиться дослідження особливостей емоційно-вольової сфери дітей, які знаходяться в умовах емоційного стресу. Дослідницький контингент склали діти 10-14 років у кількості 727 осіб (середній вік ‒ 10,4±0,7).

Психодіагностичний інструментарій склали: дитячий опитувальник неврозів (С.С.Седнев, З.Б.Збарский, О.К.Бурцев); опитувальник Баса-Дарки, метафоричні асоціативні карти (колода СОРЕ), «Намалюй свій страх».

За результатами дослідження був встановлений негативний емоційний стан підлітків, який характеризувався невротичними проявами. Так, високий рівень тривоги виявлено у 564 осіб (77,60%); вегетативні порушення у 426 осіб (58,46%); астенічні прояви у 415 осіб (57,09%). Страх війни притаманний 517 особам (71,11%), соціальний страх ‒ 327 особам (44,97%).

Встановлено позитивний дуже високий взаємозв’язок між показниками «Вербальна агресія» та «Підозрілість» (r=0,912; р<0,05). У даному випадку реакція агресії виникає за причиною відчуття безпорадності. Зазначена форма поведінки яскраво проявляється емансипацією, імпульсивністю та екстрапунітивними реакціями у конфлікті.

Рис 2 Сімоненко.png

Враховуючи загальний емоційно несприятливий стан дітей що знаходяться в умовах гібридної війни, були сформовані комплексні психокорекційні заходи. У складі корекційних технік особлива увага надавалася сімейній психотерапії, тілісно-орієнтованій та арт-терапії.

Спільна взаємодія батьків та дітей дозволяє встановити гармонійні та емоційно теплі взаємовідносини. У тісному зв’язку членів родини надається можливість спільно знайти виходи зі складних ситуацій, подолати побутові та психологічні негаразди.

Висновки

  1. Інформаційна війна охоплює всі соціальні ланки та впливає на підсвідомі та свідомі прояви, які призводять до зміну у емоційної та поведінкової сферах. Адекватно розроблений психодіагностичний комплекс дозволяє об’єктивно оцінити емоційний стан дітей в умовах стресу та попередити розвиток дезадаптаційних проявів.
  2. Встановлені емоційні розлади підлітків, які потрапили під вплив стресогенних чинників: тривога у 77,60%; вегетативні порушення у 58,46%; астенічні прояви у 57,09%, страх війни ‒ 71,11%, соціальний страх ‒ 44,97%.
  3. Порушення емоційно-волової сфери дітей в умовах гібридної війни актуалізують необхідність розробки методологічних заходів щодо корекції, лікування та реабілітації.

Список використаних джерел

  1. Голдберг С. Информационно-психологическая безопасность (определение и анализ предметной области). Москва: Институт системного анализа РАН. 2011. 235 с.
  2. Кондратьев М.Ю. Подросток в замкнутом круге общения. Москва: Рудь, 2013. 339 с.
  3. Панченко О.А., Банчук Н.В. Информационная безопасность личности: монография. Киев: КИТ, 2011. 671 с.
  4. Fredersk C.J. Children traumatsz by catastrophic situations / C.J. Fredersk //Eth, R. S. Pynoos (Eth.). Post-traumatized stress dissorders in children. Washing- ton, DC^ American Psychiatric Association. 2011. P. 73-99.


Особисті інструменти
Ми в мережі
Реклама