Фараон О.В. Психологічні особливості уваги у хлопців і дівчат старшого дошкільного віку

Матеріал з PSYH.KIEV.UA -- Вісник психології і соціальної педагогіки

Поточна версія на 14:43, 12 жовтня 2015

Фараон Олексій Володимирович – студент Педагогічного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка, спеціальність «Дошкільна освіта», кафедра дошкільної освіти Київського університету імені Бориса Грінченка, м. Київ

Актуальність проблеми

На сучасному етапі розбудови Української держави основним пріоритетом вдосконалення системи дошкільної освіти є подальша гуманізація й індивідуалізація навчання. Без його розв'язання неможливо здійснити головну мету дошкільної освіти, окреслену Базовим компонентом дошкільної освіти в Україні, - формування основ особистісної культури дитини через відкриття її світу в його цілісності та різноманітності. У Національній стратегії розвитку освіти в Україні на 2012-2021 рр., Законі України “Про дошкільну освіту” №5460-VI(5460-17) від 16.10.2012 р., Проекті Концепції розвитку освіти України на 2015-2025 рр. чітко визначено як одне із стратегічних завдань необхідність забезпечення оптимальних психолого-педагогічних умов для психічного розвитку дітей. Важливим аспектом цієї проблеми є активізація уваги, оскільки саме особливості уваги є провідною детермінантною пізнавальної готовності дитини до школи, а також значною мірою визначає успішність дитини у навчально-пізнавальній діяльності, особистісному зростанні, міжособистісній взаємодії та ін. У психологічній науці висвітлюються різні аспекти проблеми: теорії уваги як психічного пізнавального процесу (Л.С.Виготський, П.Я.Гальперін, Д.Н.Узнадзе, Т.Рібо), її роль в організації орієнтовної основи діяльності людини (Л.С.Виготський, О.Р.Лурія, С.Л.Рубінштейн). Вивченню психологічних особливостей уваги у сенситивному періоді - дошкільному віці приділяється значна увага у роботах І.Л.Баскакова, Г.В.Петухової та ін. Висока значущість цілеспрямованого розвивального навчання для активізації психічного розвитку, в тому числі – уваги, дітей дошкільного віку підкреслюється у дослідженнях Л.В.Артемової, Д.Б.Ельконіна, Р.І.Жуковської, Д.В.Менджерицької, Н.Я.Михайленка, А.П.Усової та ін. Однак здійснений аналіз літературних джерел виявив ряд “білих плям” у вивченні проблеми уваги в дошкільному віці. Зокрема, у роботах психологів підкреслюється наявність вже в дошкільному віці гендерних відмінностей у становленні різних пізнавальних процесів (пам’яті, мислення, уяви). Оскільки становлення пізнавальних процесів є взаємопов’язаним та взаємообумовленим, то це детермінує і специфіку розвику уваги у хлопців і дівчат сьомого року життя. Водночас здійснений аналіз літературних джерел не виявив досліджень зазначеної проблеми.

Виклад основного матеріалу

Тому метою цієї статті є виявлення психологічних особливостей уваги у хлопчиків і дівчат старшого дошкільного віку. Серед психічних явищ увага посідає особливе місце: у ряді робіт українських і зарубіжних дослідників підкреслюється думка про те, що увага не є самостійним психічним процесом і не належить до властивостей особистості (А.М.Вейн, П.Я.Гальперін, І.В.Дубровіна, О.В.Скрипченко та ін.). У роботах сучасних авторів представлені різні підходи до визначення уваги. Згідно з І.В.Страховим, предметом уваги можуть бути різні реальні та ідеальні об’єкти - предмети, події, образи, міркування та ін. Увага як психічний процес відображає зосередженість діяльності суб’єкта у певний момент часу [11]. П.Я.Гальперін розглядав увагу як функцію психічного контролю за успішним виконанням діяльності. Згідно з дослідником, “… увага ніде не виступає як самостійний процес, вона відкривається як спрямованість, налаштованість і зосередженість будь-якої психічної діяльності на своєму об’єкті, як сторона або властивість цієї діяльності” [3, С.33]. С.Л. Рубінштейн зазначив, що “… увага позбавлена свого змісту і є динамічною характеристикою перебігу пізнавальної діяльності” [10, С. 244]. За А.Г.Маклаковим, увага є інтегральним феноменом психічної активності індивідуума, який відображає спрямованість і зосередженість психіки на певному об’єкті [8]. Ю.Б.Дормашев підкреслив вибірковість уваги. Згідно з дослідником, увага забезпечує можливість суб’єкта до зосередження переважно на одному об’єкті й одночасне його відволікання від усіх інших явищ дійсності [5]. Найбільш повне визначення уваги представлене у дослідженнях О.В.Скрипченка, Л.В.Долинської та З.В.Огороднійчук, згідно з якими увага є вибірковою спрямованістю й зосередженістю свідомості особистості на об'єктах, що відповідають її потребам, інтересам та цілям діяльності або поведінки [6]. У дослідженнях психологів з проблеми розвитку уваги у дитячому віці висвітлюються різні аспекти становлення цього психічного утворення: значна увага приділяється вивченню особливостей соціальної ситуації розвитку та її впливу на розвиток уваги у дітей, віковим нормам, показникам і особливостям становлення дитячої уваги, проблемам розвитку уваги у сучасних дошкільників і засобам їх подолання та ін. Так, згідно з А.А.Люблінською, у другій половині середнього й старшому дошкільному віці триває розвиток довільної уваги дитини засобами вправляння у зосередженні на різних об’єктах, необхідних для успішного виконання навчально-пізнавальних завдань [7]. Зазначене новоутворення є необхідною передумовою успішності навчання дитини у школі, оскільки саме довільна увага забезпечує посидючість дитини на уроці, її дисципліну, сумлінне виконання пізнавальних завдань і є основою навичок самоорганізації й самоконтролю для виконання домашніх завдань. Активізація довільної уваги у старшому дошкільному віці обумовлює і зростання її стійкості. Водночас А.А.Люблінська зазначила, що навіть у старшому дошкільному віці розвиток стійкості уваги дітей є недосконалим: показники цієї властивості значною мірою залежать від індивідуальних особливостей дітей, а також від змісту діяльності, що виконується. Так, найвищою стійкість уваги старших дошкільників є у провідній діяльності - грі, а найнижчою - у складній для дітей словесній діяльності [7]. В.С. Мухіна зазначила що формування довільної уваги у старшому дошкільному віці відбувається завдяки тому, що дорослі включають дитину в нові види діяльності і за допомогою певних засобів спрямовують і організують її увагу і тим самим дають їй ті засоби, за допомогою яких вона згодом починає і сама керувати своєю увагою [9]. У роботах сучасних українських вчених підкреслюється висока значущість створення оптимальних психолого-педагогічних умов для активізації дитячої уваги й пізнавального розвитку в цілому, зокрема активізації пізнавального розвитку дитини в умовах ігрової та продуктивної діяльності [2]; [4]. З метою виявлення особливостей становлення основних процесів уваги у хлопців і дівчат старшого дошкільного віку було проведено експериментальне дослідження на базі ДНЗ загального типу №441 Дніпровського району м. Києва. Для здійснення констатувального експерименту було використано такі психодіагностичні тести: “Коректурна проба Будона”, “Червоно-чорні таблиці Шульте”, методика Р.С. Нємова для дослідження розподілу уваги, метод П’єрона-Рузера, методику А. Керелін на виявлення концентрації, переключення, розподілу стійкості та обсягу уваги. Результати проведеного дослідження дають можливість констатувати, що у більшості учасників експерименту рівень концентрації уваги відповідає середньому (70,00% дівчат і 60,00% хлопців). Такі результати пояснюються тим, що хоча рівень концентрації уваги в старшому дошкільному віці є вже цілком сформованим і широко використовується в навчальній, ігровій, та інших видах діяльності, однак під час виконання експерименту учасники повинні були зробити вольове зусилля. Оскільки у дітей 5-6 років процес формування самоконтролю не завершений, то у більшості ще досліджуваних розвиток концентрації уваги не досягає високого рівня. При цьому показники розвитку досліджуваного феномена у хлопців є вищими, ніж у дівчат. У більшості учасників експерименту показники переключення уваги, як і концентрації, досягають лише середнього рівня. Виявлені результати обумовлені тим, що становлення довільної уваги у старших дошкільників нерозривно пов’язане з розвитком волі, зокрема - здатності до вольового зусилля. Незавершеність розвитку вольової сфери психіки у дітей старшого дошкільного віку обумовлює недосконалість різних властивостей їх уваги. При цьому у дівчат показники переключення уваги є вищими, ніж у хлопців. Показники розподілу уваги у дітей старшого дошкільного віку є дещо вищими, ніж концентрації й розподілу уваги. Розподіл належить до так званих “первинних” властивостей уваги, тобто є складовою як довільної, так і мимовільної уваги дітей. Із моменту народження дитина сприймає безліч стимулів навколишнього середовища і розподіляє увагу між ними. Здійснення розподілу уваги часто не потребує від дитини вольового зусилля. Тому становлення здатності до розподілу уваги у дошкільників відбувається швидше, ніж розвиток інших властивостей. Становлення розподілу уваги у дітей також має гендерну специфіку: показники досліджуваної властивості уваги у дівчат є вищими, ніж у хлопців. Показники стійкості уваги у більшості учасників експерименту досягають лише середнього рівня. Результати проведеного діагностування є нижчими за результати обстеження розподілу уваги у дітей. При цьому показники обстеження стійкості уваги у хлопців є вищими за аналогічні показники у дівчат. У більшості учасників констатувального експерименту розвиток обсягу уваги досягає лише середнього рівня. При цьому показники обсягу уваги у дівчат є вищими, ніж у хлопців. Виявлені відмінності пояснюються тим, що зростання обсягу уваги у дітей дуже тісно пов’язано зі становленням інших властивостей досліджуваного феномена - розподілу і переключення уваги. Оскільки показники розподілу і переключення уваги є вищими у дівчат, то це обумовлює активізацію обсягу уваги у них.

Висновки

Таким чином, розвиток різних властивостей уваги у хлопців і дівчат старшого дошкільного віку відбувається нерівномірно: у хлопців було виявлено вищі показники стійкості й концентрації уваги, а у дівчат - переключення, розподілу і обсягу уваги. Крізь роботи радянських та сучасних психологів червоною ниткою проходить думка про те, що розвиток психіки дитини відбувається у діяльності і обумовлюється особливостями тієї діяльності, до виконання якої включена дитина. З усіх пізнавальних процесів увага найбільш тісно пов’язана з діяльністю й результативністю її виконання. Провідною діяльністю дітей старшого дошкільного віку є сюжетно-рольова гра. У “Базовому компоненті дошкільної освіти” підкреслюється думка про необхідність спрямування хлопців і дівчат у ігровій формі на виконання типово чоловічих і жіночих видів діяльності [1]. Як показує практика, зміст ігрової діяльності хлопців старшого дошкільного віку, пов’язаний з технікою, конструюванням, будівництвом, складним плануванням, як правило, спрямований на вирішення одного складного багатоетапного завдання і, таким чином. сприяє перш за все активізації стійкості й концентрації уваги. Натомість зміст ігр дівчат, пов’язаний у першу чергу з побутом, спілкуванням, міжособистісною взаємодією у мікрогрупах, виконанням різних соціальних ролей у ігровій формі. Така міжособистісна взаємодія часто передбачає небхідність виконання одразу ряду різних функцій, програвання різних аспектів своєї соціальної ролі в умовах взаємодії з різними гравцями. Зміст ігр дівчат, як правило, відбувається у ситуації “тут і тепер”, у порівнянні з іграми хлопців ігри дівчат меншою мірою пов’язані зі складним плануванням, розрахунками своїх майбутніх дій на декілька кроків у майбутнє. Тому зміст і специфіка типово дівочих ігр сприяють активізації перш за все розподілу, переключення і, як наслідок, - зростанню обсягу уваги у дівчат. За результатами констатувального експерименту було виявлено, що у стихійних умовах розвиток уваги у старших дошкільників відбувається недостатньо: показники формування основних властивостей уваги і цього феномену у цілому у більшості учасників експерименту досягають не досягають високого рівня. При цьому розвиток різних процесів уваги у хлопців і дівчат має свою специфіку. Одержані результати обумовлюють необхідність подальшого дослідження гендерних особливостей уваги у дітей дошкільного віку, розробки спеціальних психорозвивальних програм для активізації уваги у хлопців і дівчат, а також врахування виявлених відмінностей у роботі вихователів і психолоігв ДНЗ з дітьми старшого дошкільного віку.

Список використаних джерел

1. Базовий компонент дошкільної освіти України: Науковий керівник: А.М. Богуш. - К.: Видавництво, 2012. - 26 с.
2. Барташнікова І.А. Розвиток уваги та навичок навчальної діяльності у дітей 5-6 років / І.А.Барташнікова, О.О.Барташніков. - Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2007. - 40 с.
3. Гальперин П.Я. К проблеме внимания /П.Я.Гальперин // Доклады АПН РСФСР. - 1958. - № 3. - С. 33-38.
4. Гриньова О.М. Ідеї Ф. Фребеля в практиці роботигруп короткочасного перебування з активізації інтелектуального розвитку дітей старшого дошкільного віку / О. М. Коротинська О. П. Гриньова // Молодий вчений . - 2014. - № 3(06). - С. 87-90.
5. Дормашев Ю.Б. Психология внимания / Ю.Б. Дормашев, В.Я. Романов. - М.:Флинта, 2002. – 316 с.
6. Загальна психологія: Хрестоматія. Скрипченко О.В., Долинська Л.В., Огороднійчук З.В. та ін. Навчальний посібник. - К.: Каравела, 2012. - 640 с.
7. Люблинская А.А. Детская психология / Люблинская А.А. - М.: Просвещение, 1971. - 267с.
8. Маклаков А.Г. Общая психология / Маклаков А.Г. - СПб: Питер, 2001. - 592 с.
9. Мухина В.С. Возрастная психология / Мухина В.С. - М., Апрель-Пресс, ЭКСМО-Пресс. 1999.- 352с.
10. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии / Сост. А.В. Брушлинский, К.А. Абульханова-Славская/ СПб: «Питер», 2000. - 712 с.
11. Страхов В.И. Психологическая мозаика: проблемы внимания / Страхов В.И. - Саратов: ИЦ «Наука», 2009. – 300 с.

[Категорія:Наукові праці]]