Феофентова М.О. Специфіка використання евристичних методів навчання молодших школярів у процесі вивчення англійської мови

Матеріал з PSYH.KIEV.UA -- Вісник психології і соціальної педагогіки

Перейти до: навігація, пошук

Феофентова Марина Олегівна – студентка Педагогічного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка, напрям підготовки «Початкова освіта», кафедра іноземних мов і методик їх навчання Київського університету імені Бориса Грінченка


В статті розглянуто специфіку використання евристичних методів навчання молодших школярів у процесі вивчення англійської мови. Одним з найефективніших засобів вирішення цієї проблеми є впровадження в навчально-виховний процес початкової школи евристичних методів навчання, що сприяє формуванню в учнів когнітивних, креативних та організаційних здібностей.

Ключові слова: евристичні методи навчання, молодші школярі, англійська мова, здібності.


В статье рассматривается специфика использования эвристических методов обучения младших школьников в процессе изучения английского языка. Одним из самых эффективных способов решения этой проблемы является использование в учебно-воспитательном процессе младшей школы эвристических методов обучения, которые способствуют формированию у младших школьников когнитивных, креативных и организационных способностей.

Ключевые слова: эвристические методы обучения, младшие школьники, английский язык, способности.


The article explores the specifics of providing the heuristic methods of teaching primary pupils in the process of learning the English language. One of the most effective ways to resolve this problem is to use in the educational process of primary school heuristic teaching methods that contribute to the formation the cognitive, creative and organizational skills of primary school pupils.

Key words: heuristic teaching methods, primary school pupils, English language, skills.


Зміст

Постановка проблеми

Відповідно до завдань, які українське суспільство ставить перед освітньо-виховним процесом сучасної школи, навчання має бути орієнтованим на розвиток евристичного мислення й евристичних здібностей дітей задля успішного здійснення ними своєї творчої самореалізації.


До першої половини ХХ століття евристику пов'язували саме з методом навчання, заснованого на діалогічних взаємодіях, сутністю якого є поступове підведення педагогом учня до самостійного відкриття нового знання. Найпростіша евристична система, яка ґрунтується на методі організації, ініціації та управлінні пізнавальною увагою в сократичній бесіді, стала основою виникнення методології сучасної евристики та окремої освітньої галузі, присвяченій вивченню особливостей її застосування.


Теоретичні основи формування евристики доводили необхідність застосування евристичних методів на практиці, що вимагало від учених, педагогів і психологів певних заходів щодо вирішення даної наукової проблеми.


Таким чином, евристика має багатовікову історію, у процесі якої відбувався поетапний її розвиток як науки про створення методології організації евристичної діяльності. Знання історії евристики допомагає усвідомити й зрозуміти сучасні причини недостатньої реалізації евристичних методів у навчально-виховному процесі сучасної школи, виявити зміст, форми і методи, що сприятимуть вирішенню цієї проблеми. Врахування даного підходу допоможе вчителеві підвищити ефективність навчання молодших школярів, сприятиме розвитку інтересу до вивчення англійської мови та їхній творчій самореалізації.


Аналіз досліджень

Аналіз сучасних наукових досліджень дозволяє стверджувати, що загальним як для вітчизняних, так і зарубіжних концепцій застосування евристичних методів є: віра в індивідуальний досвід людини, здібності відкривати та знаходити в собі унікальний особистісний потенціал, самостійно визначати шляхи особистісного зростання.


Теоретичні передумови та елементи евристичного навчання знайшли своє відображення в роботах Г. Альтшуллера, Ж.Ж. Руссо, Р. Штайнера [1; 17; 37]. Наприклад, Л. Виготський розглядав проблему дитячої творчості, П. Каптерєв сформулював правила евристичної форми навчання; В. Андрєєв, А. Хуторськой зверталися в своїх дослідженнях до проблем використання евристичних методів навчання, виховання активної, самостійної, творчої особистості [4; 11; 24; 60].


Означені проблеми досліджувалися також українськими вченими. Так, проблемою розвитку пізнавальних інтересів, пізнавальних здібностей молодших школярів та методами їх навчання опікувалися І. Бех, Н. Бібік, Б. Друзь, В. Галузинський, Ю. Гільбух, І. Зязюн, О. Киричук, С. Мартиненко, П. Підкасистий, О. Савченко, С. Сисоєва та інші.


Застосування евристичних методів навчання молодших школярів у процесі вивчення англійської мови впливає на їх активну пізнавальну діяльність, сприяє прояву дитячої самореалізації, що пов’язано з самопізнанням особистісних ціннісних ставлень, творчим самовизначенням, з виокремленням, проектуванням особистісно значущих аспектів, які визначають спрямованість життєвого шляху особистості.


Постановка мети дослідження

Мета статті – визначити особливість специфіки використання евристичних методів навчання молодших школярів у процесі вивчення англійської мови.


Виклад основного матеріалу

Евристика та евристичні методи мають багатовікову історію. Вперше евристику пов'язують із системою ведення діалогів, бесід, майстерно використану ще Сократом, від імені якого і походить поняття «сократична бесіда». Сократ, шляхом особливих питань і міркувань, допомагав співрозмовнику самостійно прийти до певного висновку, в результаті чого істина відкривалася учневі та учителю [1].


Важливим джерелом, що відображає пошуки і сумніви науковця щодо спроможності розроблених ним евристичних методів, є творчість давньогрецького вченого Архімеда [2].


Пряма згадка щодо евристики як наукової області можна знайти у грецького математика Паппа, в роботах якого часто коментується творчість Архімеда. В сьомому томі свого твору «Математичний збірник» він розмірковує над галуззю науки, названої ним «Евристика» та розглядає аналіз та синтез як стратегії вирішення проблемної задачі [3].


Із вище зазначеного виокремлюється протиріччя в методології евристики у процесі її становлення з метою організації концепцій пізнавального процесу загалом. Прикладом є наукова спадщина Леонардо да Вінчі. Дослідник і митець одночасно, він відрізнявся критичним поглядами стосовно загальноприйнятих традицій. Переглядаючи структуру об'єкта дослідження, він виокремлював звідти застаріле і нераціональне та пропонував нове – радикальне і несподіване [4].


Дослідження Б. Больцано мають неоціненне значення для утвердження евристики як науково-освітньої галузі, яка розвиває методологію організації творчості, відмінну від домінуючої в той час традиційної логіки. Називаючи евристику «мистецтвом відкриття», він звернув увагу на евристичні складові розумової діяльності людини [10].


Період з кінця XVIII ст. і до середини ХХ століття характеризується різноманітністю напрямів, в яких досліджувалися різні аспекти організації евристичної діяльності. Деякі з них були принципово інноваційними. Теоретичними аспектам педагогічної діяльності у напряму організації евристичного навчання в XX столітті були присвячені роботи відомих педагогів-дослідників: В.Н. Аганісьяна, В.І. Андрєєва, Є.А. Барахсанової, Н.М. Плескацевіча, І.Ф. Харламова, І.І. Циркун, А.В. Хуторського та ін. [4; 5; 10].


До першої половини ХХ століття евристику пов'язували саме з методом навчання, заснованого на діалогічних взаємодіях, сутністю якого є поступове підведення педагогом учня до самостійного відкриття нового знання. Найпростіша евристична система, яка ґрунтується на методі організації, ініціації та управлінні пізнавальною увагою в сократичній бесіді, стала основою виникнення методології сучасної евристики та окремої освітньої галузі, присвяченій вивченню особливостей її застосування.


Теоретичні основи формування евристики доводили необхідність застосування евристичних методів на практиці, що вимагало від учених, педагогів і психологів певних заходів щодо вирішення даної наукової проблеми [7].


Таким чином, евристика має багатовікову історію, у процесі якої відбувався поетапний її розвиток як науки про створення методології організації евристичної діяльності. Знання історії евристики допомагає усвідомити й зрозуміти сучасні причини недостатньої реалізації евристичних методів у навчально-виховному процесі сучасної школи, виявити зміст, форми і методи, що сприятимуть вирішенню цієї проблеми. Врахування даного підходу допоможе вчителеві підвищити ефективність навчання молодших школярів, сприятиме розвитку інтересу до вивчення англійської мови та їхній творчій самореалізації.


Навчання англійської мови – це спеціально організований процес взаємодії вчителя та учнів, результатом якого є засвоєння та відтворення певних знань і умінь відповідно до визначеної мети. Використання евристичних методів на уроках та в позаурочній діяльності дозволяє урізноманітнити процес навчання англійської мови, підвищити в молодших школярів інтерес до предмету, сприяє активізації творчості молодших школярів.


Розглянемо більш детально наступні методи та форми навчання англійської мови в процесі формування мовленнєвих навичок молодших школярів, що сприяють розвитку в дітей евристичних здібностей. Перш за все, це фонетичні ігри, що дозволяють зробити процес вивчення лексики та граматичних конструкцій більш цікавим та створити позитивний емоційний клімат в класі. Поступово доцільно вводити ігри, що потребують активної інтелектуальної діяльності, закладають основи комунікативних вмінь вербального та невербального характеру, що дозволить учням емоційно сприймати співрозмовника. Вчителеві також доцільно скористатися елементами театралізації, системно-рольовими та лексичними іграми [10].


Головною метою лексичних ігор є розширення словникового запасу учня, активізація його мовленнєвої та розумової діяльності. Поступово заохочуючи учнів до творчої діяльності з використанням лексичного матеріалу, вчитель готує їх до самостійного створення нових евристичних виразів, пов’язаних з активною лексикою усних тем.


На уроці англійської мови вчителеві також доцільно використовувати ілюстраційний або демонстраційний метод навчання. Оскільки наочний матеріал створює в учнів конкретні уявлення, засвоєння цієї теми відбувається безпосередньо із заохоченням учнів до пошукової діяльності. Формування граматичних навичок може відбуватися за допомогою інформаційних постерів із зображенням граматичного та лексичного матеріалу з теми, що вивчається [6].


Форми та методи евристичного навчання є найширшою групою дидактичних засобів, оскільки вони спрямовані на підготовчу роботу щодо здійснення молодшими школярами творчої діяльності.


Оскільки евристичні методи використовуються вчителем під час проведення уроків англійської мови, доцільним є розглянути певні типи уроків означеного спрямування: уроки оргдіяльнісного типу, уроки когнітивного типу, уроки креативного типу.


Уроки оргдіяльнісного типу поділяються на: уроки цілеспрямування, розробки індивідуальних освітніх програм; урок-проект; взаємоконтроль, самооцінка; урок-вернисаж, урок-виставка, творчий звіт тощо.


Уроки когнітивного типу поділяються на: урок-концерт, урок-спостереження, урок-конструювання понять, правил, урок з використанням культурно-історичних аналогів, мета-предметний урок тощо.


Урок креативного типу можуть бути представлені як урок-діалог, дискусія, диспут, евристична бесіда, урок-протиріччя, парадокс, фантазія; пошуковий урок, проблемний урок, урок винахідництва, моделювання, урок відкриттів, урок-евристична ситуація, урок-твір, ділова гра, урок в школі майбутнього тощо [8].


Сучасні педагогічні технології сприяють реалізації особистісно орієнтованого підходу до навчання, забезпечують індивідуалізацію та диференціацію навчання з урахуванням здібностей дітей, їх рівня навченості, інтересів та нахилів, що сприяє творчій самореалізації молодших школярів [9].


Саме тому, завдання вчителя полягає в тому, щоби створити умови для творчої самореалізації учнів та умови для практичного оволодіння ними англійською мовою, обрати такі технології та методи навчання, які б дозволили кожному учневі проявити творчу активність, активізувати пізнавальну діяльність в процесі навчання англійської мови.


Висновок

Використання евристичних методів навчання на уроках англійської мови дозволяє індивідуалізувати навчання, розвивати творчі здібності учнів, здійснювати рефлексію, самооцінку, самоконтроль та самоорганізацію, сприяє підвищенню мотивації до творчої діяльності в процесі навчання англійської мови.


Означені переваги підтверджують та доводять необхідність використання евристичних методів для творчої самореалізації молодших школярів у процесі навчання англійської мови.


Список використаних джерел

  1. Альтшуллер Г.С. Творчество как точная наука / Г.С. Альтшуллер. — Педрозаводск: Скандинавия, 2004. – 208 с.
  2. Андреев В.И. Педагогика творческого саморазвития: инновационный курс / В.И. Андреев. – Казань: Изд-во КГУ, 1998. – Кн. 2. – 320 с.
  3. Бех І.Д. Особистість у просторі духовного розвитку: навч. посіб. / І.Д. Бех. – К.: Академвидав, 2012. – 256 с.
  4. Бібік Н.М. Формування пізнавальних інтересів молодших школярів: монографія / Н.М. Бібік. – К.: Ін-т педагогіки АПН України, 1998. – 199 с.
  5. Клименко В.В. Перші кроки у творчість / В.В. Клименко, О.В. Кочерга. – К.: Київський міжрег. ін-т удосконалення вчителів ім. Б. Грінченка, 1999. – 95 с.
  6. Мартиненко С.М. Акмеологічні аспекти розвитку творчого потенціалу майбутніх учителів у вищому педагогічному закладі / С.М. Мартиненко // Акмеологія – наука XXI століття: матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. – К.: КМПУ ім. Б.Д. Грінченка, 2005. – С. 234-238.
  7. Ощепкова Т.В. Пролыгина М.М., Старкова Д.А.,Tech-Pack collection of up-to-date classroom techniques: Учебно-методическое пособие, Новосибирск, 2006.
  8. Савченко О.Я. Дидактика початкової школи: підручник для студентів пед. факультетів / О.Я. Савченко. – К.: Абрис, 1997. – 416 с.
  9. Сисоєва С.О. Основи педагогічної творчості: підручник / С.О. Сисоєва. – К.: Міленіум, 2006. – 346 с.
  10. Хуторской А.В. Дидактическая эвристика: теория и технологии креативного обучения / А.В. Хуторской. – М.: Изд-во МГУ, 2003. – 416 с.


Особисті інструменти
Ми в мережі
Реклама