Юрчук Я.А. Критеріальний підхід до застосування наочності на уроках англійської мови в 1 класі ЗНЗ

Матеріал з PSYH.KIEV.UA -- Вісник психології і соціальної педагогіки

Версія від 19:28, 9 квітня 2015; Julia sabadash (Обговореннявнесок)
(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Юрчук Яна Анатоліївна – студентка Педагогічного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка, напрям підготовки «Початкова освіта», кафедра іноземних мов і методик їх навчання Київського університету імені Бориса Грінченка


У статті розкривається сутність критеріального підходу до застосування наочності на уроках англійської мови в початковій школі. Узагальнено основні класифікації наочного матеріалу; сформульовано вимоги для добору наочності на уроках англійської мови в першому класі ЗНЗ.

Ключові слова: критеріальний підхід, наочність, англійська мова, молодші школярі.


В статье раскрывается сущность критериального подхода к применению наглядности на уроках английского языка в начальной школе. Выделены основные классификации наглядного материала; сформулированы требования для целесообразного и целенаправленного отбора наглядности на урок английского языка в первом классе.

Ключевые слова: критериальный подход, наглядность, английский язык, младшие школьники.


The article exposes the criteria approach to the visual aids using at English lessons in primary school. Determined the basic classifications of visual aids; formulated the requirements for appropriate and targeted selection for illustrative lesson of English in the first grade was determined in the article.


Key words: criterial approach, visual, English, younger pupils.


Зміст

Постановка проблеми

Застосування наочності на уроках в початкових класах завжди було актуальним серед педагогів, оскільки ефективність навчання молодших школярів залежить від кількості залучених до сприйняття їх органів чуття. Чим різноманітніші чуттєві сприйняття навчального матеріалу, тим міцніше він засвоюється учнями.


В сучасному суспільстві актуальність вивчення іноземних мов (ІМ) зростає. Це пов’язано з підвищенням вимог роботодавців до працівників (конкурентоспроможність), самостійно спілкуватися з друзями (близькими, знайомими) з-за кордону. Практичне володіння ІМ демонструє високий рівень як самоосвіти, так і прагнення до самовдосконалення особистості. Тому на сучасному етапі освіти, активно поширюється раннє вивчення ІМ.


Практика підтверджує, що сприятливий вік для залучення дітей до вивчення ІМ – 6 років, переваги цього віку варто використовувати, оскільки в подальшому вони втрачаються [4,9].


За визначенням психологів характерною ознакою дітей молодшого шкільного віку є поява інтересу до осмислення свого мовного досвіду, вони легко запам’ятовують і відтворюють невеликий за обсягом мовний матеріал [3,35].


Основним видом діяльності для учнів 6-7-ми річного віку залишається гра, з мотивацією, метою і результатом, в процесі якої відбувається формування основних компонентів навчальної діяльності. Навчання англійської мови (АМ) в поєднані з наочними матеріалами, які викликають у дітей позитивний емоційний відгук, допомагають їм опосередковано засвоювати великі лексичні обсяги [9,15].


Тому актуальним в сучасній методиці навчання ІМ є визначення критеріїв і показників застосування наочності на уроках АМ в 1 класі ЗНЗ.


Аналіз досліджень

У ході аналізу науково – педагогічних джерел ми дійшли висновку, що критерії і показники застосування наочності досліджували майже з усіх предметів як початкової, так і середньої школи. Вагому увагу науковці приділяли загальній класифікації відбору наочності та її дидактичному спрямуванню.


Ефективну реалізацію зорової наочності у навчальному процесі досліджував один із відомих чеських педагогів Я. А. Коменський. Він розглядав чуттєвий досвід дитини як основу навчання. Зосереджував увагу на тому, що навчання варто починати "не зі словесного тлумачення про речі, а з реального спостереження над ними" [2,73].


У початковій школі наочні матеріали повинні активно застосовуватись на будь-яких навчальних предметах. Про це стверджують науковці, педагоги, вчителі – практики (С.П. Баранов, Н.П. Волкова, В.І. Євдокімов, Н.О. Менчинська, О.Я. Савченко, Л.М. Скаткін та ін.).


Узагальнюючи опрацьовані наукові статті Л.В. Занкова, М.Н. Скаткіна виокремимо загальні критерії добору наочних матеріалів в початковій школі:

1. Доцільність застосування

2. Вмотивованість

3. Пізнавальна цінність

4. Оригінальність застосування

5. Асоціативність: врахування здобутого досвіду учнями [12,33].


Грущинська І., Ільченко В.Р., Гуз К. Ж., Рибалко Л.М займалися визначенням критеріїв застосування наочності на уроках «Природознавство» ( «Я і Україна»). Головними ознаками, від яких залежить добір наочності, є тип, мета, завдання та поставлені практичні цілі уроку [1, 40].


Елементи застосування музичної наочності на уроках АМ в основній школі та старшій школі вивчали Гапонова С.В., Пелишенко А.С., Малявін Д.В., Парщук В.Ю. Такими критеріями стали:

1. Доступність

2. Позитивний емоційний вплив музичної наочності

3. Методична цінність – слугує вдосконаленням навичок та розуміння мови, яку вивчають [5, 13].


Постановка мети дослідження

Проте відкритим залишається питання визначення критеріїв добору наочності для уроків АМ в перших класах. Тому метою нашої статті є виокремлення та узагальнення критеріїв та показників добору наочності на уроках АМ, а також основних вимог, якими повинен керуватись вчитель при доборі наочного матеріалу до уроків АМ.


Виклад основного матеріалу

Під реалізацією критеріального підходу в системі освіти розуміється врахування ряду показників (обставин), які в сукупності впливають і забезпечують ефективність навчально – виховного процесу: умови навчання, матеріально – технічне забезпечення ЗНЗ, територіальне розташування навчального закладу, соціально-інтелектуальний рівень розвитку суспільства.


Безпосередньо у навчально – виховному процесі критеріальний підхід забезпечується врахуванням важливих складових, які є показниками гармонійного розвитку молодших школярів: вікові особливості, психофізіологічний розвиток, індивідуальні особливості учнів, загальні показники розумового, фізичного, морального розвитку [6, 234].


При врахуванні вище названих показників, вчитель АМ об’єктивно підходить як до організації безпосередньо навчально – виховного процесу, так і до оцінювання успіхів кожного учня окремо.


На наш погляд, урахування критеріїв добору наочного матеріалу на уроці АМ в першому класі забезпечують всебічний розвиток молодших школярів. Тобто, застосування не тільки малюнків (карток), а різноманітні (комплексні) наочності: натуральні (меблі, природні об’єкти тощо), відео наочності. Реалізація вчителем АМ критеріїв і показників у доборі наочних матеріалів в першому класі забезпечить повноцінний як розумовий, так і емоційний розвиток молодших школярів.


Як зазначено у тлумачному словнику Т.Ф. Єфремової поняття «критерій» визначено як ознака, на підставі якої проводиться оцінка, визначення або класифікація [7, 230].


Отже, можемо зробити висновок, що критерії, відносно навчання АМ молодших школярів – це ознаки на основі яких можна сформувати і реалізувати комплексне застосування наочного матеріалу.


Критеріальний підхід будується на основі врахування декількох суттєвих ознак, при комплексному застосуванню яких, можемо отримати ефективні допоміжні об’єкти для кращого вивчення школярами АМ. Таким чином зацікавити учнів вивчати АМ за допомогою впливу на різні органи чуття.


Застосування наочності на уроках АМ в перших класах є доцільним, оскільки це зумовлено віковими та психофізіологічними особливостями розвитку дітей 6-7–ми річного віку. Молодшим школярам властивий наочно – образний, індивідуально - конкретний характер мислення, мимовільна увага, творча уява – все це впливає на безпосереднє сприйняття предмета і передбачає додаткове використання наочності (сюжетні малюнки, ілюстрації, комікси, схеми, комп’ютерні навчальні ігри тощо) [4,8].


Наочні матеріали на уроках АМ є засобами навчання, що забезпечують:

- оптимальне засвоєння навчального матеріалу і його закріплення в пам'яті (завдяки комплексному впливу на органи чуття молодшого школяра);

- утворюють фундамент розвитку творчої уяви і мислення ( наочність забезпечує збагачення словникового запасу і розвитку мовлення учнів);

- слугують засобом розвитку мовної спостережливості в учнів (допомагає встановлювати асоціації між зображенням і його назвою);

- виступають прийомом розвитку пам'яті шляхом її опори на різні органи відчуття;

- сприяють розвитку іншомовного мовлення, що несе емоційне забарвлення [4,7].


На уроках АМ застосування наочності виступає стимулом до навчання, слугує учням яскравим опорним сигналом, що в свою чергу сприяє розвитку уяви, зорової, слухової та емоційної пам’яті. В перших класах унаочнення навчального матеріалу є доцільним і необхідним [8, 3].


Наприклад, тема уроку «My favorite toys» для кращого запам’ятовування назв іграшок можна використати не просто картки із їхнім зображенням, а й реальні іграшки. Це наблизить навчання до ігрової форми та сприятиме розвитку візуальної і слухової пам’яті. Метою вправи є формування слухової пам’яті, творчої уяви, інтересу до вивчення АМ.


Example І. Вправу можна використати на етапі введення навчального матеріалу, що забезпечить формування лексичної навички.

Look at the blackboard. What can you see? (toys) Do you like to play with them? Today we are going to talk about your favorite toys, play different games and sing songs.

Сьогодні ми завітаємо в гості до Машеньки і вона познайомить нас зі своїми друзями (На дошці зображення іграшок):

The body doll is dancing - танцює лялечка,

the ball is jumping - скаче м'яч.

Загримів – бам – бам

Барабан – drum

- What is your favorite toy? (My favorite toy is ball ( drum…).


Доцільність застосування реальних іграшок при вивченні даної теми, допоможе учням в ненав’язливій формі – грі, вивчити назви іграшок АМ. Завдання вчителя не просто показувати іграшку і називати її, а проявити винахідливість, і створити ігрову ситуацію – захопити дітей через ігрову діяльність до навчання.


У зв’язку з особливостями розвитку молодших школярів (першокласників): 6-7 річний вік характеризується конкретно-образним мисленням учні мають можливість більш глибоко опанувати матеріалом при здійсненні практичної діяльності із застосуванням наочності, ніж при навчанні за допомогою виключно слова. Деякі уроки доцільно планувати і проводити на вулиці. Такий спосіб навчання буде цікавим та незвичайним. Наочні опори сприяють своєрідному засвоєнню АМ і допомагають закладати основи формування мовних процесів.


Специфіка предмета «Іноземна мова» полягає у тому, що мова одночасно є метою і засобом навчання, оскільки формування мовленнєвих умінь, набуття мовних знань у вигляді правил та інструкцій відбувається виключно ІМ із подальшою орієнтацією на обов’язкове застосування ІМ під час відповіді.


Для досягнення головної мети навчання ІМ її практичного оволодіння, необхідно правильно визначати цілі, дібрати зміст, принципи, визначати мету, мотивацію з урахуванням індивідуальних, вікових та психофізіологічних особливостей учнів [10, 14].


Класифікація наочних матеріалів, яку запропонував А. Б. Калєрін, на наш погляд, найбільш детально відображає специфіку різноманітності наочного матеріалу, яку можна використовувати саме на уроках АМ:

1. Наочність предметної (ігрової) діяльності.

2. Іконічну наочність (малюнки фото, картинки, кінофрагменти тощо).

3. Звукову (аудіо та відео записи) наочність зразкового мовлення ІМ.


Така наочність зображає емоційну виразність, сприяє формуванню певного образу. Слухова наочність навчає правильній звуковимові і постановці наголосу, залежно від змісту речення, забезпечує ритміко – інтонаційне оформлення окремих слів та словосполучень.

4. Табличну і модельну наочність [8, 4].


Засоби слухової та зорової наочності посіли одне із основних частин уроку АМ. Пропонуємо приклади такої наочності:

• Натуральна наочність та її засоби:

- інтер’єр класної кімнати, частини кімнати. Наприклад, тема уроку «My classroom». Наочним матеріалом на такий урок слугує предмети, які знаходяться в класі;

- об'єкти, за якими можна спостерігати. Тема уроку «Nature» - наочністю є сама природа ( спостереження за природою на шкільному подвір’ї, відеоматеріали) тощо.

• Зображальна наочність та її засоби:

- малюнки ( на дошці), виконані вчителем: «Асоціативний кущ»: на дошці записано головне слово ( словосполучення) теми уроку, а навколо – слова і фрази ( які називають учні), що асоціюються з темою;

- малюнки, які показують послідовні дії (ілюстрації до казки та ін.) – урок інсценування;

- картини - усі деталі до якої зроблені на цупкому папері – роздатковий матеріал [5, 14].


Для ефективного застосування наочних матеріалів, необхідно дотримуватись основних вимог, якими повинен керуватись учитель при доборі наочності на уроки АМ:

- висока якість друку;

- інформативність, наявність деталей;

- врахування рівня мовної та мовленнєвої компетенції учнів;

- естетичне оформлення. [10, 20].


Аналізуючи науково – педагогічні джерела, можемо узагальнити критерії і показники до застосування наочності на уроках АМ в першому класі:

1. Умови навчання:

1) адаптація першокласника до шкільного життя (за допомогою правильно організованого навчального процесу і добору доступної і цікавої наочності);

2) матеріально – технічне забезпечення ЗНЗ (ТЗН: інтерактивна дошка, комп'ютер, дидактичні матеріали, навчальні підручники, роздатковий матеріал тощо);

3) методичні здобутки колективу вчителів (наукові статті, розробка власних наочних посібників, обмін набутим досвідом з колегами тощо);

4) ініціативність та креативність вчителя; його вміння зацікавити до вивчення АМ (доцільний добір наочності, вміння організувати клас і керувати його роботою);

5) відвідування науково-практичних конференцій, методичних семінарів, майстер класів, самоосвіта і самовдосконалення вчителя АМ.

2. Вікова категорія учнів:

1) урахування психофізіологічних особливостей розвитку дітей 6-7 – ми річного віку ( наочно–образне мислення, тривалість уваги і зосередження тощо);

2) урахування рівня соціокультурних знань учнів – обізнаність учнів в культурі, мові, традиціях, звичаях народу, мову якого вивчають;

3) долучення учнів до виготовлення наочного матеріалу;

4) ігрова спрямованість наочного матеріалу (залучати дітей до продуктивного виконання завдань із застосуванням цієї наочності, наприклад нагодувати неньку під час вивчення теми «їжа»).

3. Специфіка уроку АМ (відмінність від інших навчальних предметів):

1) комплексність уроку – забезпечення формування лексичних, граматичних, фонетичних навичок; опрацювання мовного матеріалу в аудіюванні, читанні, говорінні, письмі, при певному домінуванні одного з видів мовленнєвої діяльності, залежно від навчального матеріалу.

2) дидактична спрямованість – наочні матеріали слугують допоміжним матеріалом і опорою у навчанні ІМ;

3) урахування рівня оволодіння рідною мовою ( опора на рідну мову);

4) використовувати гнучкість і об’єм пам’яті першокласника ( учень немає перешкод до оволодіння іноземною мовою);

5) реалізація практичної мети – оволодіння АМ як засобом спілкування ( заохочення до спілкування АМ; розуміння мови вчителя);

6) добір методів і форм роботи з урахуванням психофізіологічного розвитку учнів (потреба учнів у спільній діяльності, заохочення, образність мислення та асоціативна пам'ять).


Упевнені, що застосування наочності в першому класі на уроках АМ, відповідно до критеріального підходу: активізує сенсорний досвід молодших школярів; актуалізує й уточнює первинні уявлення; забезпечує краще запам’ятовування навчального матеріалу; допомагає кращому засвоєнню мови загалом[11, 75].


Висновок

У сучасній системі освіти застосування наочних матеріалів пов’язано з особливостями психології дітей молодшого шкільного віку, реалізацією комплексних навчально – виховних завданнь на уроках АМ. Ефективність її застосування забезпечує активізацію різних органів чуття. Тому наочність має бути різноманітною, щоб на основі зорових, моторних і слухових відчуттів викликати яскраві враження у школярів.


Наочність виконує одну з головних ролей у забезпеченні ефективного оволодіння учнями АМ. Загалом, наочність допомагає учням засвоювати мовний та мовленнєвий матеріал більш осмислено і з підвищеним інтересом. Разом з тим, наочність мобілізує психічну активність учнів, розширює обсяг засвоюваного матеріалу, знижує стомлюваність, сприяє розвитку творчої уяви, полегшує весь процес вивчення АМ.


Впливаючи безпосередньо на органи чуття, засоби наочності забезпечують більш повне формування образу або поняття, що сприяє міцному засвоєнню іншомовних знань та розвитку мовленнєвих умінь.


Застосування наочних матеріалів у навчанні дітей молодшого шкільного віку ІМ є необхідним чинником, оскільки відповідає рівню їх сприймання і мислення. Тому перспективою подальших наукових розвідок ми вважаємо дослідження проблеми комплексного застосування різних видів наочності.


Список використаних джерел

  1. Байбара,Т.М. Методика навчання природознавства в початкових класах: Навчальний посібник / Т. М. Байбара, Н. С. Коваль. - К.: Освіта, 2001. - 226 с
  2. Белова Л.В, Рахманкулова Л.К. Некоторые приёмы работы с картинками на уроках английского языка / Л.В. Белова, Л.К. Рахманкулова.- ИЯШ.- 1991.-№ 2. – С.72-75
  3. Бєляев Б.В. Очерки по психологии обучения иностранным языкам / Б.В. Беляев. - М.: Основа, 1965.- 184с.
  4. Близнюк О. І. Організація парної роботи учнів на уроках англійської мови з опорою на зображувальну наочність / О. І. Близнюк, Л. С. Панова // Іноземні мови. – 2001. – № 3. – С. 8–9.
  5. Гапонова С.В. Деякі особливості текстів для навчання аудіювання учнів старшої школи / Гапонова С.В. // Іноземні мови. – 2003. – № 3. – С. 11-22.
  6. Гончаренко С. У. Український педагогічний словник / С. У. Гончаренко. – Київ: Либідь, 1997. – 374 с.
  7. Єфремова Т. Ф. Современный толковый словарь русского языка: В 3 т. Том 1. А-Л — М.: АСТ, Астрель, Харвест, 2006.- 550с.
  8. Казачінер О.С. Роль наочності у навчанні англійської мови молодших школярів / О.С. Казачінер // Англійська мова та література. - 2004. - № 13. - С. 2-5
  9. Методика навчання іноземних мов у початковій школі: навч. носіб. для студ. вищ. навч. закл. / О.В. Котенко, A.B. Соломаха [та ін.] К.: Київ. ун-т їм. Б. Грінченка, 2013. – 356с.
  10. Пассов Е.И. Основные вопросы обучения иноязычной речи / Е.И.Пассов.-Воронеж: Воронежский гос. пед. университет, 1974, - 164с.
  11. Рогова Г.В. О принципах обучения иностранным языкам / Г.В. Рогова.- Иностранные языки в школе - 1974. - №6.- С.85-96.
  12. Яковенко Н.П. Использование средств наглядности и занимательного материала на уроках // Начальная школа. - 1997.- №3 - С. 32-34.


Особисті інструменти
Ми в мережі
Реклама