Муравйова О.А. Креативність як потенціал майбутнього юриста

Матеріал з PSYH.KIEV.UA -- Вісник психології і соціальної педагогіки

Версія від 21:01, 26 травня 2010; Yrvi (Обговореннявнесок)
(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Муравйова Олена Антонівна, здобувач Національної Академії державної прикордонної служби України


Серед проблем психології, педагогіки, практики організації освітнього простору у вищій школі є проблема обдарованості та творчості. Пріоритетним завданням освіти стає розвиток креативності, як структурного компонента обдарованості та створення умов для реалізації цього процесу та потенціалу особистості.

Теоретичною основою розвитку креативності є методологічні підходи, де вчені підкреслюють виключну важливість креативності.

Проблема розвитку креативного мислення відображення в працях відчизняних та зарубіжних вчених (К. Альтшуллер, П. Виготський Н.Лейтес, В. Молеко, О. Лук, Т. Любарт, Є. Торранс, Дж. Тілфорд та ін..)

Психологічні аспекти розвитку креативного мислення в процесі навчання торкаються питань формування цього процесу на фізичних вікових етапах розвитку (Н. Лейтес, Л. Єрмалова – Томіна, Єд. Де Бано, Є Торранс, Дж. Рензуллі, В.Моллко, М. Рунко, Д. Богоявленська), з використанням нових психолого-педагогічних технологій (В. Давидов, Д. Ельконін, Л. Виготський, Є Торранс, З. Воронка, С. Каплан, Д. Сиск)

У цих дослідженнях запропоновані принципово нові важливі, як в теоретичному, так і в практичному аспекті результати. Однак в них не розв’язувалась проблема формування креативного мислення у майбутніх юристів.

Відповідно, метою нашого дослідження було розробити рекомендації по розвитку креативності у майбутніх юристів.

Креативність, на думку американського вченого Є. Терракса розглядається як виникнення чутливості до проблем, пов’язаних з недоліком знань, ідентифікацію труднощів, процес виникнення ідей та формування гіпотез.

З іншої сторони, американський вчений Дж. Гілфорд виділив такі способи стимуляції творчої активності для розвитку обдарованої особистості:

  1. Забезпечення доброзичливої атмосфери. Доброзичливість зі сторони педагогів, їх відмова від виставлення оцінок та критики на адресу дитини сприяє вільному прояву дивергентного мислення.
  2. Збагачення оточуючого середовища самими різноманітними новими для неї предметами та стимулами з метою розвитку її допитливості.
  3. Заохочення висловлювання оригінальних ідей.
  4. Забезпечення можливостей для вправ та практики . Широке використання питань дивергентного характеру стосовно до самих різноманітних сфер як навчального так ї поза навчального характеру.
  5. Використання особистісного прикладу творчого підходу до розв’язання проблем.
  6. Надання дітям можливості активно задавати запитання.

Саме такі методологічні підходи були покладені в основу розроблення методичних рекомендацій для розвитку креативності у студентів ВНЗ юридичного профілю

Важливим у розбудові такої технології є виділення параметрів для структурування навчального матеріалу з правознавства які виключають такі шість складових (Рис. 1.)

На основі використання таких параметрів ми пропонуємо такі рекомендації для збагачення навчальних програм креативним змістом в процесі навчання юристів:

  1. Вимагати вивчення широких та глобальних правових проблем, що дозволить врахувати інтерес майбутніх юристів до універсального та загального, їх підвищене прагнення до узагальнення, теоретичної організації та інтересу до майбутнього;
  2. Використовувати у навчанні міждисциплінарний підхід (філософії, соціології, психології, етики, історії, демографії) на основі інтеграції тем і проблем, що відносяться до різних сфер права майбутніх фахівців до розширення та поглиблення своїх знань, а також розвивати їх здібності при пошуку рішень на «межі» різних галузей;
  3. Передбачити розв’язання завдань «відкритого типу», які дозволяють сформувати вміння вирішувати проблемні ситуації, формувати навички та методи дослідницької діяльності;
  4. В максимальній мірі враховувати інтерес студента до окремих правових дисциплін і заохочувати вивчення тем, обраних самостійно;
  5. Всебічно стимулювати та заохочувати самостійність в навчанні та вибір у пошуку оригінальних рішень;
  6. Забезпечити гнучкість та варіативність учбового процесу з точки зору змісту, форм та методів навчання, надання можливості студентам корегувати навчальні програми з врахуванням характеру сучасних змін в суспільстві та прогнозування виниклих правових проблем;
  7. Передбачати формування вмінь щодо вільного використання різноманітних джерел та способів отримання інформації;
  8. Забезпечити збагачення інтелектуально-освітнього середовища за рахунок створення навчальних лабораторій, підготовки спеціальних учбових посібників, атласів, практикумів;
  9. Формувати професійні вміння публічного захисту та обговорення власних створених ідей, співвідносити результати своїх досліджень з критеріальними вимогами щодо оцінювання;
  10. Сприяти саморозвитку та самопізнання студента;
  11. Запроваджувати в практику ВНЗ індивідуальну психологічну підтримку здібних та обдарованих студентів з врахуванням індивідуально-створених проявів такого феномену;
  12. Залучати майбутніх юристів до максимальної участі у різних правових проектах, грантах, олімпіадах, конкурсах з метою набуття досвіду розроблення стратегічних правових проектів;
  13. Використати максимальні можливості.

Резюмуючи викладене, слід підкреслити, що лише за створення певних умов по збагаченню навчальних програм креативних змістом є можливість підготувати вільного, творчого та здібного спеціаліста у сфері правознавства.



Особисті інструменти
Ми в мережі
Реклама