Перегляд вихідного коду сторінки Заворотна О.І. Використання інтерактивних технологій на уроках іноземної мови в початковій школі: міжпредметний підхід

[[Заворотна Ольга Ігорівна]] – студентка [[Педагогічний інститут|Педагогічного інституту]] [[КМПУ|Київського університету імені Бориса Грінченка]], спеціальність «[[Початкова освіта]]», кафедра [[Кафедра іноземних мов і методик їх навчання Київського університету імені Бориса Грінченка | іноземних мов і методик їх навчання]] [[КМПУ|Київського університету імені Бориса Грінченка]]


'''У статті обґрунтовано доцільність використання інтерактивних технологій на початковому ступені вивчення іноземної мови. Розглянуто проблему впровадження міжпредметних зв’язків у навчання. Наведено приклади тем для інтеграції уроків іноземної мови та природознавства.'''

''Ключові слова'': '''учні, початкова школа, технологія інтерактивного навчання, міжпредметні зв’язки, інтеграція, уроки іноземної мови, уроки природознавства.'''


'''В статье обосновано целесообразность использования интерактивных технологий на начальном уровне изучения иностранного языка. Рассмотрено проблему внедрения межпредметных связей в обучение. Приведены примеры тем для интеграции уроков иностранного языка и природоведения.'''

''Ключевые слова'': '''ученики, начальная школа, технология интерактивного обучения, межпредметные связи, интеграция, уроки иностранного языка, уроки природоведения.'''


'''The article shows the feasibility of using interactive technologies at the primary level of learning a foreign language. Considered the problem of the introduction of interdisciplinary connections in learning. Given examples of topics for the integration of foreign language lessons, and natural history.'''

''Key words'': '''pupils, elementary school, interactive technologies, interdisciplinary communication, integration, the lessons of foreign language, the lessons of natural history.'''

== Актуальність теми==

Інновації в педагогіці, які реалізуються в педагогічних технологіях, пов’язані із загальними процесами у суспільстві, глобальними проблемами, інтеграцією знань і форм соціального буття, що є невід’ємною частиною постійного прогресу суспільства. А тому сучасна педагогіка, що є основою сучасної системи освіти, характеризується інноваційністю – тобто здатністю до оновлення, відкритістю новому, що є відповіддю на виклик часу – потребу до легкої адаптації та імпровізації та інтеграційністю – розглядом об’єктів явища не ізольовано, а в єдності.

Таким чином здійснюється оновлення змісту освіти на державному та міжнародному рівнях, розробляються нові вимоги до рівня знань учнів, ведеться пошук нових підходів до вивчення шкільних предметів. Потреби життя, шкільна практика дають нове розуміння навчання іноземної мови загалом та на початковому етапі зокрема, адже інтеграція та глобалізація соціальних, економічних і культурних процесів, які відбуваються у світі, входження України в Європейський освітній простір, міжнародний обмін інформацією у різних галузях знань значною мірою впливають на підвищення статусу іноземної мови як важливого засобу комунікації. Згідно з Загальноєвропейськими Рекомендаціями з мовної освіти, сучасні мови незалежно від їхнього статусу (міжнародного, державного чи регіонального) мають виконувати такі суспільні функції: готувати особистість до зростаючих потреб міжнародної мобільності; полегшити спілкування та взаємодію (співпрацю) між народами, що розмовляють різними мовами; сприяти взаємному пізнанню, збагаченню та розумінню; забезпечити доступ до світового відкритого інформаційного простору. [2]

Розуміння іноземної мови як чинника міжнародного спілкування стимулює пошук нових підходів в організації процесу навчання іноземних мов, який забезпечуватиме пізнання учнями нової культури. Зростання освітнього, виховного і розвивального значень іноземних мов у житті суспільства і кожної людини, а також наявність багатомовного і полікультурного середовища в усіх євро-країнах продукували ідею розширення індивідуального мовного досвіду особистості. 

В останні роки широкого застування здобули такі підходи у навчанні іноземних мов, як комунікативний, когнітивно-комунікативний, соціокультурний, лінгвокраїнознавчий, особистісний та ін. [5, 38]

Сучасні зміни в суспільстві спонукають педагогів шукати інновації та впроваджувати їх у навчальний процес.  Перед освітою стало завдання формувати нове покоління не лише як носія знань, а як творчої, мислячої особистості, здатної ефективно використовувати набутий досвід у життєвих ситуаціях. Саме тому, сучасна педагогічна думка висуває на перший план особистісно-орієнтоване навчання, що прийнято тепер за основну парадигму. Ця технологія передбачає переведення учня у суб'єкт навчання та забезпечує його розвиток, розглядаючи особистість основною цінністю суспільства. 

Інноваційні технології навчання та особистісно-орієнтований підхід можуть бути реалізовані через інтерактивне навчання. 

Інтерактивне навчання — це сукупність педагогічних технологій, котрі складають педагогічну систему, що заснована на спільній діяльності, яка здійснюється засобами комунікації та має проблемно-пошукову природу. [6]

Суспільство й освіта знаходяться у пошуку нових шляхів надання дитині всіх необхідних знань для загальнокультурного розвитку. До шляхів розв’язання цієї проблеми належить і створення інтегрованих уроків.


== Аналіз досліджень ==

Основним проблемам освітньої інноватики початкової школи в сучасній теорії і практиці присвячені роботи І. Д. Беха, Н. М. Васильєвої, К. Д. Гончарової, І. М. Дичківської, В. І. Зінченко, А. Я. Савченко, та ін. 

При цьому зазначимо, що зміст сучасних праць з методики іноземної мови, які формують базу для використання інновацій, зорієнтований переважно на умови викладання іноземної мови в основній і старшій школі (І. Л. Бім, Н. Д. Гальскова, В. К. Дьяченко, І. О. Зимня, З. М. Нікітенко, С. Ю. Ніколаєва та ін.).


== Постановка мети дослідження ==

Як засвідчив аналіз науково-педагогічної літератури, питання застосування сучасних технологій навчання іноземної мови саме в початковій школі ще не стало предметом широкого обговорення в науковій літературі. І цей чинник, на наш погляд, дещо уповільнює процеси інновації мовної освіти і відповідно дається взнаки на результативності оволодіння молодшими школярами новою для них мовою.

Аналіз стану обраної теми статті засвідчує її актуальність і зумовлює мету цієї роботи – дослідити, уточнити й обґрунтувати на матеріалі іноземної мови особливості застосування інтерактивних технологій навчання у початковій ланці шкільного курсу з іноземної мови з позиції міжпредметних зв’язків.


== Виклад основного матеріалу ==

Сьогодні у шкільній практиці під час викладання іноземної мови у початковій школі використовуються різні форми та методи інтерактивного навчання.

Колективна (кооперативна) форма навчальної діяльності учнів - це форма організації навчання у малих групах учнів, об'єднаних спільної навчальною метою. За такої форми навчання вчитель керує роботою кожного учня опосередкованої через завдання.[3]

Інтерактивні методи передбачають співпрацю, ґрунтуються на принципі багатосторонньої взаємодії. Вчитель виступає лише в ролі більш досвідченого організатора спільної роботи. Всі учасники процесу при цьому взаємодіють один з одним, обмінюються інформацією, спільно вирішують проблеми, моделюють ситуації, оцінюють дії інших та свою власну поведінку.[6, 58]

Інтерактивне навчання початкового ступеня дає змогу проводити уроки-ігри, уроки-подорожі, уроки-конференції, що стимулює дітей до навчання. Урок з використанням інтерактивних методів зацікавлює дітей, розвиває та виховує прагнення до знань, до вивчення цього предмета.[3, 20]

Доцільним, на наш погляд, серед інтерактивних методів є використання рольових ігор на початковому ступені навчання, адже поряд із творчими завданнями і роботою в малих групах вони є основним прийомом на інтерактивних заняттях.

Застосування цього методу навчання на уроках іноземної мови у початковій школі сприяють формуванню в учнів комунікативної компетентності, адже такі методи дають можливість учню вправлятися в усній та писемній формах спілкування, проявити свою творчість, самостійність, тому що власне інтерактивний метод для вирішення певної проблеми вимагає активного спілкування та нестандартного підходу. Виключається можливість виникнення в учня страху перед помилкою, адже мовлення стає не тільки метою, а  й засобом для вирішення поставленого завдання. 

На стадії навчання іноземної мови будь-які навички чи якості моделюються на конкретні кроки і в той же час аналізуються і перевіряються в навчальному середовищі, яке є максимально наближеним до дійсності. 

Представлені інтерактивні форми роботи по формуванню іншомовної комунікативної компетентності передбачають також введення міжпредметних зв’язків або часткової інтеграції навчального змісту іноземної мови з іншими предметами початкової школи, що стає можливим завдяки проведенню інтегровних уроків.

Мета інтегрованих уроків - формування в учнів цілісного світогляду про навколишній світ, активізація їх пізнавальної діяльності; підвищення якості засвоєння сприйнятого матеріалу; створення творчої атмосфери в колективі учнів; виявлення здібностей учнів та їх особливостей; ефективна реалізація розвивально-виховної функції навчання. [4, 5]

Ми вважаємо, що проведення уроку іноземної мови на початковому ступені на основі поєднання навчального матеріалу з іноземної мови та, наприклад, природознавства, об'єднаного навколо однієї теми – це один з напрямів методичного оновлення уроків іноземної мови у початкових класах, що суголосне з сучасним компетентнісним підходом до навчання.  

Як засвідчив проведений порівняльний аналіз програм з природознавства та іноземної мови  в початкових класах, існування інтеграції цих дисциплін можливо на змістовому, процесуальному, мотиваційному і психологічному рівнях. 

Під час таких уроків іноземна мова стає не тільки метою навчання, а й засобом спілкування, елементом гри, правила якої встановлюють самі учні. Завдання вчителя у цьому випадку полягають у позитивному стимулюванні учнів до спілкування іноземною мовою, створенні відповідних умов, спрямуванні навчального процесу в руслі комунікативних потреб. 

Інтегровані уроки іноземної мови з предметами «Навколишній світ», «Я і Україна» (2-4 класи) ставлять за мету навчити учнів правильної поведінки вдома, у школі, на вулицях міста, допомагати один одному. Таким чином учні можуть оволодіти формами знайомства, вітання, вибачення, прощання, запрошення, поздоровлення, розповіді, розмови, опису, прохання, подяки, пропозиції, відмови, погодження як рідною, так й іноземною мовами.

Ключовими положеннями інтегрованих уроків є те, що, по-перше, молодші школярі усе пізнають через діяльність, через гру, через творчість, а, по-друге, що діти мають потребу в самовираженні, у втіленні власного ставлення до навколишнього світу.[1]

Метою уроків іноземної мови, побудованих на інтеграції змісту навчального матеріалу повинні бути різнобічне вивчення певного об'єкта, явища, осмислене сприйняття навколишнього світу, приведення знань у систему, спонукання фантазії та інтересу, розвиток позитивно-емоційного настрою. Залучення цікавого матеріалу з природознавства на уроках іноземної мови дає можливість з різних сторін пізнати явище, поняття, домогтися здатності користування мовним матеріалом. І це не випадково, адже молодший школяр сприймає навколишній світ цілісно. 

Уроки інтегрованого змісту та використання міжпредметних зв'язків, на погляд педагогів, це – різні дидактичні поняття. Міжпредметні зв'язки передбачають епізодичне включення в урок запитань і завдань за матеріалом інших предметів, що мають додаткове значення для вивчення його типи. Це – окремі короткочасні моменти уроків, які сприяють глибокому сприйняттю й осмисленню будь-якого конкретного поняття. [4, 6-7] 

Якщо ж вчитель проводить урок іноземної мови на якому інтегровано зміст з різних предметів, і учні включаються у різні види діяльності – такий урок вважаємо інтегрованим. Особливість його в тому, що поєднуються блоки знань з різних предметів підпорядковані одній темі.

Враховуючи особливості календарно-тематичного планування предметів іноземної мови та природознавства у 3х та 4х класах, пропонуємо інтегрувати наступні теми з вищезгаданих предметів:
*«Дикі тварини» та «Різноманітність тварин в природі»;
*«Догляд за тваринами» та «Збережемо природу Землі разом»;
*«Місця відпочинку» та «Гори. Карпатські гори».

Практична спрямованість уроків іноземної мови дає можливість актуалізувати знання отримані на уроках природознавства. Проводити уроки англійської мови на міжпредметній основі з використанням матеріалів природознавчого змісту доцільно під час вивчення наступних тем: 

«Свійські тварини», «Захоплення тваринами», «Дикі тварини», «Зоопарк», «У світі тварин», «В зоопарку», «Вітер і сонце», «Улюблена пора року», «Поїздки за кордон», «Місця відпочинку».


== Висновок ==

Підсумовуючи все вищесказане, можна зробити висновок, що згідно вимог поставлених до рівня освіченості сучасних учнів, традиційні уроки стають надійним ґрунтом для впровадження інноваційного підходу до навчання. Якісне та результативне вивчення іноземної мови учнями початкових класів забезпечується завдяки створенню невимушеної атмосфери в колективі, та організації учбового процесу таким чином, щоб кожен учень зміг проявити свою активність, творчість, самостійність, здатність до комунікації, що реалізується в тому числі через застосування інтерактивних технологій, які забезпечують активне залучення до ситуації іншомовного мовлення. Впровадження інтерактивних методів навчання на уроці іноземної мови спонукають учнів активно залучатися до спілкування, завдяки чому вони намагатимуться вирішити реальні та уявні завдання у спільній діяльності засобом іноземної мови.

Діяльнісна сутність комунікативно-орієнтованого навчання іноземної мови може бути реалізована в умовах інтегративного підходу до навчання. При такому підході створюються позитивні умови для активного і вільного розвитку особистості в діяльності.

Інтегруючи зміст предметів гуманітарного (в нашому випадку іноземної мови) та природничого циклів, учень матиме змогу максимально актуалізувати отримані знання з предметів, ґрунтовніше вивчити певні явища або поняття, навчитися синтезувати отриманні знання та застосовувати їх під час мовлення.

Насичення предметного змісту уроку іноземної мови інформацією з природознавчим змістом стимулює пізнавально-комунікативну мотивацію учіння, активізуючи тим самим розумові здібності учнів, операції аналізу, синтезу, рефлексії. Активізація мислення посилює роботу уваги, пам'яті.


== Список використаних джерел ==

#Бех І. Інтеграція як освітня перспектива/ І.Бех // Початкова школа. – 2002. – №5. – С. 5–6.
#Загальноєвропейські Рекомендації з мовної освіти: вивчення, викладання, оцінювання / Наук. ред. укр. вид. доктор пед. наук, проф. С. Ю. Ніколаєва. – К.: Ленвіт, 2003. – 273 с.
#Зінченко В.І. Використання інтерактивних форм і методів навчання в ході реалізації навчальних програм в початкових класах/ В. Зінченко // Початкове навчання та виховання. – 2006. – №19–21, – С. 35–37.
#Луцик Д. Проблема інтеграції навчально-виховного процесу в початкових класах, шляхи її розв’язання/ Д. Луцик // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції “Шляхи інтеграції навчально-виховної роботи в початкових класах”. – Дрогобич, 1997. – С. 5–8.
#Першукова О. Інтеграція сучасних підходів до навчання іноземних мов у країнах Європи / О. Петрушкова // Іноземні мови в навч. закладах. – 2009. — № 1. – С. 37 – 46.
#Пометун О. Сучасний урок: Інтерактивні технології навчання : наук.-метод. посібник / О. Пометун, Л. Пироженко.. – К.: Вид-во А.С.К., 2004. – 192 с.
#Програми для середньої загальноосвітньої школи. 1–4 класи. К.: «Початкова школа». – 2006. – 432 с.


[[Категорія:Наукові праці]]
[[Категорія:Вісник психології і соціальної педагогіки. Збірник наук. праць]]
[[Категорія:Вісник психології і соціальної педагогіки. Збірник наук. праць. - Випуск 7]]
[[Категорія:Педагогічний інститут Київського університету імені Бориса Грінченка]]
[[Категорія: Кафедра іноземних мов і методик їх навчання Київського університету імені Бориса Грінченка]]
[[Категорія:Наукові праці студентів Педагогічного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка]]
[[Категорія:Конференція «Іншомовний комунікативний простір: соціокультурний вимір»]]
[[Категорія:Статті з педагогіки]]
[[Категорія:Для аспірантів]]
[[Категорія:Для магістрантів]]
[[Категорія:Для науковців]]
[[Категорія:Для студентів]]