Перегляд вихідного коду сторінки Андрюшина О.В. Освітній особистісний стандарт як складник якісної освіти

[[Андрюшина Олена Владиславівна]] – старший викладач кафедри практики та методики навчання англійської мови [[Кафедра практики та методики навчання англійської мови Київського університету імені Бориса Грінченка|кафедри практики та методики навчання англійської мови]] [[Гуманітарний інститут|Гуманітарного інституту]] [[КМПУ|Київського університету імені Бориса Грінченка]], м. Київ.


'''Розглянуто категорію стандарту освіти у зв’язку з необхідністю виокремлення сучасного особистісного освітнього стандарту як складової якісної освіти. Напрацьовано концепт сучасного підходу до розуміння особистісного освітнього стандарту.'''

''Ключові слова'': '''якість освіти, стандарт, стандарт освіти, особистісний стандарт, фасілітатор.'''


'''Рассматрено категорию стандарта образования в связи с необходимостью определения современного личностного образовательного стандарта как составной качественного образования. Наработана концепция современного подхода к понятию личностного образовательного стандарта.'''

''Ключевые слова'': '''качество образования, стандарт, стандарт образования, личностный стандарт, фасилитатор.'''


'''The author examines the category of educational standard linking with necessity to determine contemporary educational personal standard as a component of qualitative education. The concept of present understanding of educational personal standard is made. '''

''Key words'': '''quality of education, standard, standard of education, personal standard, facilitator. '''

== Постановка проблеми ==

Сучасна парадигма якісної освіти спрямована на інтереси особистості, адекватні сучасним тенденціям суспільного розвитку та запитам технологічного суспільства. Така парадигма фокусується на формуванні соціально орієнтованої активної людини. Так як сучасна акмеологія розуміється як така, що вивчає закономірності і механізми розвитку людини, особливо при досягненні людини найбільш високого рівня в цьому розвитку, актуальною стає проблема навчання дорослої людини і знаходження відповідних підходів у навчанні, особливо у вищій школі. Таке розуміння акмеології є засобом удосконалення особистості, допомагає людині досягти вершин у фізичному, духовному, моральному і професійному розвитку, і, особливо, гуманізувати сферу навчання особистості. Відповідно до цього освіту можна вважати особистісно спрямованою, якщо їй вдається вирішити такі завдання:
* стимулювати інтелектуальний розвиток шляхом засвоєння сучасних методів наукового пізнання, 
* соціалізувати людину, 
* створити умови для неперервної самоосвіти та реалізувати потреби в новому рівні наукової грамотності. 

Тому виникає потреба утворити навчальну діяльність в органічне засвоєння знань як методології, наблизити навчання і виховання до здібностей і особливостей кожного, хто навчається, перетворити знання в сутнісну складову особистості.

== Виклад основного матеріалу ==

Слід зазначити, що проблема якості освіти в контексті розвитку особистості невід’ємно пов’язана  з необхідністю розробки, встановлення і впровадження освітніх стандартів, які б відповідали світовим освітнім стандартам, національним пріоритетам та запитам споживачів освітніх послуг, і, як кінцевий результат, забезпечували дійсно якісну освіту. 
В цьому відношенні проблема створення особистісно спрямованої  освіти потребує виокремлення її невідємних складових – стандарту якості та декларування певного особистісного освітнього зразка, який є бажаним як з точки зору суспільства, так і з точки зору особистості.

Поняття стандартів освіти та особистісного освітнього зразка перебуває у тісному зв'язку з такими категоріями, як «якість освіти», «ефективність професійної діяльності», «моніторинг якості освіти», які є досить досліджені науковцями.

Серед багатьох визначень стандарту можна виділити таке: «Стандарт – це ступінь оволодіння матеріалом, неодмінний для того, щоб досягти якоїсь мети, еталон належного, соціального і фактично бажаного рівня навчальних досягнень» [2, с.16]. Стандарт освіти можна представити як визначення бажаного рівня успішності й оволодіння змістом навчання. Процес установлення стандартів тісно пов'язаний з окресленням цілей, які формуються під час історичних та культурних процесів і перебуває під загальним впливом політичних, науково-технічних міркувань, реальних проблем.

А. Тайнджнман виділяє три складові стандарту освіти:

* стандарт можливості навчатись;

* стандарт змісту навчання;

* стандарт навчальних досягнень.

Стандарт змісту навчання визначає ту частину змісту навчальної програми, якою повинні оволодіти всі студенти. Стандарт навчальних досягнень указує, наскільки добре студенти оволоділи відповідною частиною змісту програми [2].

Немає єдиної думки щодо того, якими саме мають бути ці стандарти, як їх ліпше встановлювати, як вони співвідносяться або мають співвідноситись з елементами змісту програми, за якими оцінюють навчальні досягнення учнів. Водночас безперечним є те, що стандарти змісту, й стандарти навчальних досягнень – взаємозалежні й зумовлені критерієм можливості навчатись, а визначення можливості навчатись, на нашу думку, є в прямому зв’язку з необхідністю визначення освітнього особистісного стандарту. Обґрунтування потреби встановити освітній особистісний стандарт полягає в тому, що це є поштовхом до посилення мотивації студентів і викладачів до прогресу в навчанні.

Під особистісним освітнім стандартом ми розуміємо такий «засіб переосмислення цілей змісту освіти та рефлексії щодо її призначення і ролі», [3], який зорієнтований на особистість, прийняття нею запропонованих цілей освіти як завдань для власної діяльності, особистісне включення людини у творення освітньої мети та узгодження її з власним особистісним смислом. Без такого прийняття, на нашу думку, цілі освіти залишаться зовнішніми по відношенню до особистості і не зможуть здійснити свою формотворчу діяльність як в особистості зокрема, так і в суспільстві вцілому. Утвердження особистісно-орієнтованої педагогічної системи набуває особливої актуальності для України, де впродовж цілої епохи культивувалась ідея неактивної, не виявляючої  свою унікальність особистості. Це був освітній стандарт – зменшувати власну неординарність та культивувати скромність. Сучасний ринковий стандарт вимагає впевненого заявлення про себе, свої бажання і можливості, потребує відповідної зовнішньої репрезентації себе. Це новий освітній стандарт, який ще деякою мірою є чужим нашій свідомості, проте він активно обирається молоддю, яка прагне жити в європейському суспільстві.

Отже, основна ідея концепції особистісного освітнього стандарту обертається навколо можливості навчатись, мотивації до навчання та розвитку особистості. Поєднання цих складових та впровадження їх в практику навчання дасть змогу підняти як якість навчання, так і розширити діапазон пошуку шляхів реалізації власних пріоритетів кожного, хто отримує освітні послуги. В зв’язку з цим стає органічною потреба диверсифікації освітніх траєкторій, для яких характерна варіативність методик, що активізують розумову діяльність та творчо організовують освітній простір. Одним із перспективних шляхів інноваційної технології вважають навчання з використанням конкретних навчальних ситуацій, тренінгові технології – особистісного розвитку, комунікативних умінь, тренінг ділової комунікації тощо.

Оскільки в контексті застосування нових інформаційних технологій центром тяжіння стає студент,  який активно вибудовує свій навчальний процес, вибираючи основну траєкторію в освітньому середовищі, то важливою функцією викладача є його вміння сприяти студентам в ефективному і творчому освоєнні інформації, в розвиткові критичного осмислення здобутої інформації. У світовому освітньому середовищі в зв’язку зі зміною парадигми педагогічних функцій стали використовувати термін facilitator – той, хто сприяє, полегшує, допомагає вчитись. Такий підхід, з одного боку, посилює мотивацію до навчання, а з іншого – сприяє зміні освітніх стандартів. Ними стають виявлення того, що закладне в людині, поцінування її саморозкриття, оригінальності, креативності. Щоб бути фасилітатором, необхідно змінити парадигму педагогічного підходу: від авторитету, який контролює, на того, хто допомагає. 

== Висновок ==

Як видно із сказаного, проблема стандартів освіти та місця в ньому особистісного стандарту – не питання певного часу, це постійний пошук і комплексний підхід. До того ж важливо, щоб освітні стандарти  не були статичними утвореннями, які виконують функцію командно-адміністративного зрівнювання усіх і всього за деякою «нормою», або ж розраховані лише на певний мінімальний рівень знань, умінь та навиків. Освітні стандарти повинні бути спроможні надавати навчальному процесові динаміку руху, мають орієнтуватись на підтримку творчої роботи викладача та студента. І, крім того, вони мають залишати простір для особистісного вибору людиною власної освітньої траєкторії втілювати і розвивати обрану універсальну цінність.    Таким чином, проблема стандартів в освіті демонструє, з одного боку, спроби вийти на рівень декларації розмаїття стандартів, а з іншого – обертається навколо ідеї необхідності чіткого визначення вимог, які можна буде назвати як метою здобуття  освіти особистістю, так і точкою відліку для подальшого її розвитку. Щодо конкретно проблем навчання англійської мови освітній особистісний стандарт набуває особливого значення, так як крім встановленого державного стандарту з дисциплін наші студенти (майже більшість) мають певний особистісний стандарт, який вони прагнуть досягти. Інколи викладач є дійсно «фасілітатором», допомагає студентам оволодіти мовою шляхом залучення до перегляду та обговорення фільмів іноземною мовою, інших позаудиторних видів навчання, але дуже часто ми можемо спостерігати, що студенти вже обрали особистісний освітній стандарт і прагнуть його досягти.

== Список використаних джерел ==

#Кремень В. Якість освіти і сучасні вимоги до людини. // Витоки педмайстерності: Пед. науки. Полт. держ. пед. ун-т.-Полтава.-2008.-№4.-с.3-12
#Моніторинг стандартів освіти. //За ред. А.Тайджнмана і Т.Невілла Послтвейна.- Львів: Літопис.-2003.-328 с.
#Филонович С. Стандарты высшего образования: достижения и проблемы /С.Р. Филонович // Управління освітою. Спеціальний випуск. – Грудень.- 2006. - с. 128-135.


[[Категорія:Наукові праці]]
[[Категорія:Вісник психології і соціальної педагогіки. Збірник наук. праць]]
[[Категорія:Гуманітарний інститут Київського університету імені Бориса Грінченка]]
[[Категорія:Наукові праці фахівців кафедри практики та методики навчання англійської мови Київського університету імені Бориса Грінченка]]
[[Категорія:Cемінар "Актуальні питання підготовки майбутніх учителів іноземних мов у вищих навчальних закладах: акмеологічний аспект"]]
[[Категорія:Наукові праці Андрюшиної О.В.]]
[[Категорія:Статті з педагогіки]]
[[Категорія:Для аспірантів]]
[[Категорія:Для магістрантів]]
[[Категорія:Для науковців]]
[[Категорія:Для студентів]]

{{Збірник_наук._праць._-_Випуск_6}}