Перегляд вихідного коду сторінки Літіченко О.Д. Педагогічна преса як джерело поширення ідей дошкільної освіти

'''[[Літіченко О.Д.]]''' - викладач кафедри дошкільної освіти [[Педагогічний інститут|Педагогічного інституту]] [[КМПУ|Київського університету імені Бориса Грінченка]].
<center>'''ПЕДАГОГІЧНА ПРЕСА ЯК ДЖЕРЕЛО ПОШИРЕННЯ ІДЕЙ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ'''</center>
<p align=justify>&nbsp;&nbsp;&nbsp;'''Анотація.''' У статті проаналізовано поняття педагогічної преси та її місце, як джерела історичного дослідження. Розглядається значення періодичних видань для поширення ідей дошкільної освіти.</p align=justify>
<p align=justify>&nbsp;&nbsp;&nbsp;'''Ключові слова:''' преса,педагогічна преса, періодичне видання.</p align=justify>
<p align=justify>&nbsp;&nbsp;&nbsp;'''Аннотация.''' В статье проанализировано понятие педагогической прессы и ее место в историческом исследовании. Рассматривается значение периодических изданий для распространения идей дошкольного образования.</p align=justify>
<p align=justify>&nbsp;&nbsp;&nbsp;'''Ключевые слова:''' пресса, педагогическая пресса, периодическое издание.</p align=justify>
<p align=justify>&nbsp;&nbsp;&nbsp;'''Постановка проблеми дослідження.''' В контексті оновлення Базового компоненту дошкільної освіти (нова редакція 2012), актуальними стали історичні дослідження, що дозволяють в ретроспективі розглянути минулий досвід через призму сучасних вимог та нових ідейних напрямів в дошкільній галузі. Оскільки важливим питанням постала реалізація особистісно-компетентнісного підходу в роботі з дітьми дошкільного віку, даний підхід до розвитку особистості виступає однією з основних засад побудови Базового компоненту.</p align=justify>
<p align=justify>&nbsp;&nbsp;&nbsp;Розширені можливості сьогодення в розвитку та вихованні дітей дошкільного віку приховують в собі як перспективи, так і небезпеки. Вітчизняна дошкільна педагогіка має великий досвід та традицію виховання молодого покоління. Модні тенденції виступають основними критеріями замовлення, які висувають батьки до рівня «вихованості та освідченості» дитини. Орієнтуючись на бажання батьків, працівники дошкільної галузі подекуди забувають про самоцінності дошкільного дитинства, його особливої ролі в розвитку особистості.</p align=justify>
<p align=justify>&nbsp;&nbsp;&nbsp;Велику роль у розвитку, поширенні провідних ідей відіграє фахова педагогічна преса. З її допомогою маємо можливість прослідкувати основні ідейні напрями минулого та їх трансформацію в сучасні наукові підходи, оскільки преса завжди виступала потужним джерелом розвитку та поширення ідей дошкільного виховання. </p align=justify>
<p align=justify>&nbsp;&nbsp;&nbsp;'''Аналіз наукових досліджень з проблеми.''' Значна кількість наукових досліджень розглядає педагогічну пресу, як впливовий чинник становлення та розвитку системи освіти. В історичному ракурсі досліджують вплив періодичної преси на окремі аспекти становлення педагогічних ідей (Г. Бигар, І. Дубінець, Н. Гордій, І. Зайченко, М. Кухта, С. Лаба) та професійне становлення педагога (С. Лобода, А. Пугач, А. Онкович). Оскільки матеріали публікацій завжди носять суб’єктивний харатер, вони є джерелом вивчення діяльності персоналій (Н. Гупан, Н. Зайченко). На переконання науковців (Н. Побірченко, Н. Коляди, Н. Хміль) періодичні видання є впливовими засобами, що допомагають в реалізації державної політики та наукової думки в різних галузях освіти.</p align=justify>
<p align=justify>&nbsp;&nbsp;&nbsp;'''Мета статті:''' розглянути педагогічну пресу як джерело поширення ідей дошкільної освіти.</p align=justify>
<p align=justify>&nbsp;&nbsp;&nbsp;Вчені зазначають, що преса є цінним джерелом інформації для історичного дослідження, оскільки фактичний матеріал, опублікований на сторінках періодичних видань, відображає ідейні настрої певного періоду і є цінним матеріалом. </p align=justify>
<p align=justify>&nbsp;&nbsp;&nbsp;Значення публіцистики для історіографії визначається особливою роллю, яку відігравала педагогічна проблематика в суспільному житті країни, стверджує Л. Голубницька. На її думку, погляди багатьох видатних педагогів та мислителів відбивалися саме в публіцистичних статтях. Тому вона слугує історіографу джерелом, що розкриває генезис педагогічної думки. [1]  </p align=justify>
<p align=justify>&nbsp;&nbsp;&nbsp;Словник трактує поняття преса як  друковані засоби масової інформації (періодичні друковані видання), які виходять під постійною назвою, з періодичністю один і більше номерів протягом року. [ 4] </p align=justify> 
<p align=justify>&nbsp;&nbsp;&nbsp;Періодичне видання — видання, що виходить через певні проміжки часу, має заздалегідь визначену постійну щорічну кількість і назву нумерованих чи датованих, однотипово оформлених випусків, які не повторюються за змістом. Під періодичною пресою розуміють газети, журнали (часописи), бюлетені, збірники (згідно з ДОСТУ — 3017 — 95 «Державний стандарт України. Видання. Основні види» залежно від періодичності розрізняють неперіодичні, періодичні та продовжувані збірники). [2]  </p align=justify>
<p align=justify>&nbsp;&nbsp;&nbsp;Педагогічна преса — система періодичних видань, присвячена питанням виховання та навчання. [3 ]  </p align=justify>
Є. Хриков зазначає, що педагогічну пресу можна розглядати як складову педагогічної науки або як складову такого соціального інституту, як преса. «У першому випадку педагогічна преса бере участь у реалізації функцій педагогічної науки. Серед них можна назвати пояснювальну, узагальнюючу, нормативну, перетворювальну, культуростворюючу, підтримуючу, накопичувальну, інформаційно-комунікативну. У другому випадку педагогічна преса бере участь у реалізації функцій, характерних для преси взагалі: інформаційної, маніпулятивної, пропагандистської, регулятивної, загальнокультурної, комунікативної, нормативної, мотиваційної, дослідницької». [4]</p align=justify>
<p align=justify>&nbsp;&nbsp;&nbsp;А. Пугач вважає, що педагогічні часописи є складовою загального джерельного масиву періодичних видань, на них поширюються закони науково-публіцистичної творчості, принципи і тенденції розвитку журналістики, як однієї з форм суспільно-політичної діяльності. Проте на її думку, водночас, педагогічна періодика — це справжній літопис вітчизняної освіти, синхронне відображення часу, що досліджується. Дослідниця виокремлює педагогічні видання за читацькою аудиторією:</p align=justify>
* для масового освітянина;
* для педагога — дослідника ;
* для широкого кола читачів. [ ]
<p align=justify>&nbsp;&nbsp;&nbsp;М. Романюк зазначає, що пресі, як історичному джерелу, притаманний поліфонізм. Багатоаспектність періодики дозволяє вченим виділити два основних види матеріалів часопису: публікації, висвітлені у газетних формах (статтях, замітках, та ін.) та тексти-джерела (законодавчі акти, статистичні матеріали та ін.). Важливим на його думку є суб’єктивний погляд автора публікації, оскільки це дає можливість визначити основні ідейні напрями, притаманні досліджуваному етапу.</p align=justify>
<p align=justify>&nbsp;&nbsp;&nbsp;Аналіз «Літописів журнальних статей», бібліографічного джерела опису видань, що публікуються Книжковою палатою УРРС з 1936 року, дозволяє зазначити, що проблему дошкільного виховання протягом 50—80-х років ХХ століття висвітлював переважно журнал «Дошкільне виховання». Лише у 1965 році з’являється республіканський науково-методичний збірник  Міністерства освіти УРСР «Дошкільна педагогіка і психологія», який виходить протягом 1965-1982 років (12 випусків) з різними інтервалами випуску. Поодинокі статті (2 - 3-и на рік) ми можемо спостерігати в інших виданнях («Хлібороб України», «Рідна школа» та ін.).</p align=justify>
<p align=justify>&nbsp;&nbsp;&nbsp;Дослідження «Літописів журнальних статей» останнього десятиліття показало значне розширення друковананих періодичних видань, що здійснюють методично-наукову підтримку дошкільної галузі. Серед журналів та газет значна кількість видань — наукові збірники вищих навчальних закладів, та матеріали щорічних конференцій. Таким чином із становленням незалежної України розпочався новий період в галузі освіти, що спонукав до розширення асортименту педагогічної періодики. </p align=justify>
<p align=justify>&nbsp;&nbsp;&nbsp;'''Висновки і перспективи наукових пошуків.'''</p align=justify>
<p align=justify>&nbsp;&nbsp;&nbsp;Преса є повноцінним джерелом, що висвітлює не лише хронологію подій, а й відображає розвиток і трансформацію ідей в галузі освіти. Журнал «Дошкільне виховання» виступає як джерельна база, що відбиває ґенезу розвитку дошкільного виховання протягом тривалого періоду. На його сторінках висвітлюють тенденції, ідеї та найкращий досвід дошкільного виховання. Великий період свого існування журнал «Дошкільне виховання» був єдиним джерелом діалогу між теорією та практикою і лише в незалежній Україні з’являється ряд видань, що широко висвітлюють досвід педагогічних працівників за всіма напрямами розвитку дитини дошкільного віку.</p align=justify>
<p align=justify>&nbsp;&nbsp;&nbsp;Перспективним є вивчення досвіду, висвітленого на сторінках фахових видань та переосмислення ідей в ракурсі сьогочасної науки.</p align=justify>
<center>'''ЛІТЕРАТУРА'''</center>
* Голубнича Л.О.  Класифікація джерел педагогічної історіографії  педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах// Збірник наукових праць.- Запоріжжя класичний приватний університет. - 2012.- Випуск № 26 (79).- с. 30-38
* Державний стандарт України [Електронний ресурс ]«Видання. Основні види. Терміни та визначення»: ДСТУ 3017—95. Режим доступу : http://www.iub.at.ua/load/dstu_3017_95_vidannja_osnovni_vidi_termini_ta_viznachennja/1-1-0-30
* Енциклопедія освіти [Текст] / голов. ред. В. Г. Кремень. - К. : Юрінком Інтер, 2008. - 1040 с.
* Словник української мови: в 11 томах.  / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — Київ: Наукова думка — Том 7, 1976. — С. 541.
* Хриков Є. Теоретичні засади аналізу впливу  педагогічної преси на педагогічну практику// Психолого-педагогічні проблеми сільської школи: Збірник наукових праць Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини / Ред. кол.: Побірченко Н.С. (гол. ред.) та інші. – К.: Міленіум, 2006. – Випуск 17. –.- с. 61-71.




[[Категорія:Наукові праці]]

[[Категорія:Вісник психології і соціальної педагогіки. Збірник наук. праць]]

[[Категорія:Педагогічний інститут Київського університету імені Бориса Грінченка]]

[[Категорія:Міжнародна заочна науково-практична конференція "Реалізація особистісно-компетентнісного підходу..."]]

[[Категорія:Наукові праці студентів Педагогічного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка]]

[[Категорія:Статті з педагогіки]]

[[Категорія:Для аспірантів]]

[[Категорія:Для магістрантів]]

[[Категорія:Для науковців]]

[[Категорія:Для студентів]]